1
1
 
 
Мапа території Як доїхати?

Новини поштою
 
 
 
 
05 червня 2010 о 19:57

Гайда на «Фестиваль україно-кримськотатарської традиційної культури «Козацький розгардіяш на «Мамаєвій Слободі».

Панове товариство!!!  Сайгили джемаат!!!

 

Українські козаки були дуже вправними в рукопашному бою й володіли всіма видами холодної та вогнепальної зброї і їх за це в тогочасній Європі називали "оружниками", тобто за аналогією з теперешнім часом - козаки були таким собі середньовічним "спецназом".

Наші прадіди вели рукопашний бій, змішуючись з бойовими порядками ворога - такий бій називався "галасом".

Бій окремими, непов’язаними між собою загонами, називався - "розгардіяшем".

Під час застосування тактики ведення бою "розгардіяшем" козакам у рукопашному бою ставилась задача прориву лінії оборони супротивника та внесення в його ряди сум’яття та паніки...

Як спадкоємці славних лицарів степу Запорозьких козаків ми вирішили внести «паніку й сум’яття» (розгардіяш) в ряди тих недругів, котрі марять в наш час розсварити два братніх народи – кримськотатарський та український.

Саме тому в козацькому селищі, біля витоку річки Либідь 19-20 червня 2010 року відбудеться «Фестиваль україно-кримськотатарської традиційної культури «Козацький розгардіяш на «Мамаєвій Слободі».

Офіційна частина фестивалю розпочнеться о 14-00 місяця червня, 19 числа, року Божого 2010 виступом Заслуженого артиста України і відомого кобзаря Тараса Компаніченка, котрий виконає лицарську пісню.

Козацько-лицарська пісня буде виконуватись на кобзі з парсуною «Козака Мамая», що власноруч написана та подарована «Мамаєвій Слободі» лауреатом форуму сучасного мистецтва VII Флорентійського Бієнале 2009 р. художником Катериною Косьяненко, яка одна єдина в Україні отримала цю престижну Премію та медаль Лоренцо Медичі в номінації «живопис».

В програмі заходу:

В рамках фестивалю традиційної україно-кримськотатарської культури під бій бойових козацьких литаврів та залпи гармат пройде лицарський турнір за участі кінних каскадерських команд українських козаків та кримськотатарських вершників.

З українського боку виступатиме кращий кінний каскадерський театр Європи, котрий неодноразово виступав перед королевою Великобританії Єлизаветою ІІ під керівництвом українського козака Олега Юрчишина.

Зверхником загону кримськотатарських вершників буде Ленур Усеінов.

Кримськотатарську та українську  середньовічну традиційну культуру представлятимуть виступи гуртів «Maqam»(«Маккам»)  та «Мерджан»; «Хорея козацька» та «Рожаниця» (живий звук та майстер-класи з танців обох народів).

Гурт «Maqam»(«Маккам»):

Рік створення :2004

Керівник колективу: Джеміль Каріков (композитор та виконавець)

Ансамбль «традиційної музики» кримських татар. Музика ханського періоду, духовна музика та власне музичний фольклор об’єднані одним терміном – традиційна музика».

Музиканти гурту «Maqam»(«Маккам») грають на унікальних старовинних кримськотатарських інструментах, таких як: саз (http://bit.ly/aeDvMG ),баглама (різновид саза), ней, думбєлєк, кєманчє, уд, дарє, сантир (різновид цимбал). Детальніше про музику кримських татар та національні інструменти читайте тут: http://bit.ly/9V7rSF

Учасники багатьох етно-фестівалів:  «Країна мрій» ( м. Київ), «Бахчісарай — 2008, 2009», «Кутлу догум афтаси» (м. Конья, Туреччина), фестиваль, присвячений жанру іляхі (духовна музика) у м. Конья, Туреччина).

Детальніше про історію гурту можна прочитати у статті газети «Голос Криму» http://bit.ly/allAIu

Гурт «Мерджан»:


Керівник гурту: Енвер Сейтумеров (грає на духових музичних інструментах-кавал, дудук, тулуп зурна, кларнет)
Рєфат Мємєтов (акордеон)
Раміз Ісмаілов (дарє, даул)
Рідван Ісаков (клавішні)

Кримськотатарську обрядовість представлять артисти Кримськотатарського музично-драматичного театру (м. Сімферополь).

Художній керівник: Білял Білялов

Танцювальну культуру представлять солісти кримськотатарського ансамблю "Джемілє".

Гурт «Хорея Козацька»:

Склад: Заслужений артист України - Тарас Компаніченко , Сергій Охрімчук, Данило Перцов, Михайло Качалов, Маруся Данилейко, Іванна Данилейко, Ірина Данилейко.

Виконує пам’ятки української музичної культури від пізнього середньовіччя до ХХ ст. Гурт виник у 2005 році у Києві. Його назва походить від назви музичної пам’ятки Horea kozacky («Танець козацький») XVII ст. Пріоритетними для гурту є дослідження, озвучення та виконання епічної традиції, лицарської поезії, історичних пісень з музичної та літературної духовної спадщини України-Руси.

Очолює  формацію Заслужений артист України  та відомий кобзар Тарас Компаніченко. Скрипаль гурту Сергій Охрімчук, крім «Хореї Козацької» грає також у кількох інших музичних проектах, зокрема у Le Grand Orchestra. Скрипаль Михайло Качалов співпрацює із гуртом «Бурдон». Данило Перцов є успішним і відомим в українських мистецьких колах композитором.

Гурт «Рожаниця»:

Керівник колективу - Інна Шаркова. Колектив був заснований у 2008 році. Дівчата в складі шести осіб виконують суто автентичний фольклорний матеріал: веснянки, колядки, ліричні та обрядові пісні як Центральної України так і Полісся.

 

В рамках  фестивалю буде проведена виставка відтворених «Обухівських» та «Козацьких» рушників із колекції «Мамаєвої Слободи» яка нараховує більше 100 одиниць, а також персональні виставки та майстер-класи: Членів Національної спілки майстрів народного мистецтва та народних майстрів України, котрі  представлятимуть традиційне декоративно-прикладне мистецтво козацького краю:

 

Ірина Білай – Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Майстер із соломкоплетіння: плете оберегові речі (дзвоники, зірочки, зажинкові віночки та з ними композиції); робить з соломи традиційні іграшки (коники, баранчики, ляльки); виплітає капелюхи – традиційні і сучасні українські брилі.
Хоча за фахом учитель математики, проте мистецтвом соломоплетіння займається майже 15 років, а його основи опановувала самотужки.
Роботи майстрині знаходяться в музеях багатьох країн світу, зокрема Канаді, Італії, Франції, Японії. Нещодавно одна з робіт була подарована президенту Турецької республіки.

Валентина Ткач – Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Майстриня походить з династії ткачів. В її родині ще за діда пра-пра-діда всі ткали полотна з льону і килими.

В 1990 році створила гурток декоративного ткацтва «Килимок» в СПТу-16 в Богуславі. Навчала учнів ткацтву килимів на «рамах» і горизонтальних верстатах. Ткані вироби поєднувалися з макраме або обробленим деревом. Це були декоративні панно, килими, доріжки, накидки на стільці.
Інтер’єри всіх хат на «Мамаєвій Слободі» оздоблені традиційними київськими килимами, ряднами та доріжками цієї майстрині.

Тетяна Федорова – Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Заслужений майстер етнографічної та авторської колекційної ляльки. Вперше в Україні за історичними, образотворчими та літературними джерелами, реконструювала зразки народного одягу різних регіонів України у форматі колекційної ляльки. Виконала серію ляльок в національних строях, а також цикл "Козацтво", лялькову композицію "Українське весілля минулих літ" (18 персонажів), народний одяг країн СНД інтерпретувала ряд історичних постатей: Байда, Богдан Хмельницький, Іван Богун, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Митрополит Київський Петро Могила та ін.

Творчий діапазон: ляльки, листівки, мотанки, міні­сувеніри.

Твори зберігаються в музеях України, інших країн, у приватних колекціях США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії, lталіі, Лівану, Ізраїлю, Китаю.

Тетяна Федорова учасниця міжнародних, всеукраїнських, регіональних, міських виставок народного мистецтва, етнографічно-мистецьких свят.

 Сергій Святний – Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1992 року. Ніжинський майстер з різьблення по дереву, який творить у жанрі народної іграшки, народних музичних інструментів та традиційного чернігівського посуду. У своїх роботах використовує форми та орнаменти народної різьби Чернігівського краю, у такий спосіб відтворюючи кращі традиції поліського різьблення. Роботи майстра знаходяться в приватних колекціях та музеях України.

Крім персональних виставок в рамках фестивалю на «Мамаєвій Слободі» працюватимуть гончарі, ковалі, зброярі котрі представлятимуть традиційні народні ремесла козацького краю.

З боку кримськотатарських гостей традиційне декоративно-прикладне мистецтво буде представлене художниками з творчого об’єднання «Чатир-Даг»:

Мамут Чурлу (керівник творчого об’єднання «Чатир-Даг», член національної спілки народних майстрів України) – Керамічні кольорові блюда та тарілки різного розміру в техніці «майоліки», килими, декоративні пано в техніці вишивки. Детальніше про Мамута Чурлу в інтерв’ю http://bit.ly/cnEnyn

Рустем Скібін – Керамічні кольорові блюда та тарілки різного розміру в техніці «майоліки» http://bit.ly/cQOUWT , гончарні  вироби, думбєлєки ( різновид барабану). Один з найвідоміших гончарів Криму. До нього на гостини приїжджають делегації ЄС http://bit.ly/8Z3B9X.

Ельміра Асанова - традиційні ювелірні вироби з срібла в техніці «філіграні».

Асан Галімов – вироби з металу (джезвє(турка для виготовлення кави), чігрики, маша, таваки(блюда для їжі), біжутерія з металу та каменів)

Юлія Тулупова – традиційна вишивка кримських татар, в техніці «ішлємє», техніка золотого шиття «миклама», декоративні пано в техніці вишивки.

Ельдар Гусєнов – гончарні блюда прикрашені традиційними орнаментами в техніці «чизма». Детальніше про художника http://bit.ly/czwFGy

Світлана Тулупова – куранкаби (обкладинка для священної книги Коран) вишиті в техніці золотого шиття «миклама»

Історична кухня обох народів:

В рамках фестивалю на майданчику біля вітряка в казанах на «живому вогні» готуватимуться традиційні страви кримськотатарської та української кухонь:  плов та козацький «мудрий» борщ.

Буде розгорнуто «Польовий табір» козацького куреня:


«Військово-історична група "Курінь Печерської сотні реєстрових козаків" під орудою курінного отамана Олександра Харченка репрезентуватиме період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького з  наданням можливості всім бажаючим зазирнути в «Польовий табір» козацького куреня (найменшого підрозділу козацького реєстрового війська), де  можна буде особисто ознайомитися з побутом і військовою справою реєстрового козацтва, потримати в руках відреконструйовані предмети одягу, спорядження та озброєння, спробувати себе в стрільбі з лука або приготуванні соломахи та кулішу.
 Всім, кого цікавить цей героїчний період нашої славної історії, хто відчуває себе вільною та незалежною людиною зможе приєднатись.

В рамках роботи «Польового табору» буде також майстер-клас із заряджання та стрільби із козацьких гармат - фальконетів та ожиг…

Перший день фестивалю завершиться «Вечорницями до третіх півнів» з веселою музикою і танцями обох народів.

Ця ж програма, щоправда в дещо скороченому варіанті (без  офіційних представлень та виступів організаторів) буде відтворена на наступний день.

Завершиться «Фестиваль україно-кримськотатарської традиційної культури «Козацький розгардіяш на «Мамаєвій Слободі» 20 червня о 18-00 показовими виступами кінних каскадерських козацьких та кримськотатарських загонів і виконанням однієї кримськотатарської та української пісні, що максимально показує щиру душу кожного народу…

 

1
1
 
 
1
© ® «Центр народознавства «Козак Мамай», 2008-2009
Передрук дозволений лише з активною ланкою на першоджерело.
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль