1
1
 
 
Мапа території Як доїхати?

Новини поштою
 
 
 
 
Дата події: 25-26 лютого 2012 року

На «Мамаєвій Слободі» - Колодій (Масляна) 25-26 лютого 2012 року (доповнено)

25-26 лютого - КОЛОДІЙ (МАСЛЯНА). СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО ВАРЕНИКА З СИРОМ як головної страви на Масляну в козацькій Україні.

З цієї нагоди господинями козацького селища «Мамаєва Слобода» було виліплено 16 252 вареники із солодким сиром та 13 628 вареників із солоним сиром, що разом склало 29 880 вареників. Впродовж цього тижня до 25 лютого молодиці та дівчата на Слободі хочуть виліпити ще близько 5 000 вареників, що разом складе до 35 000 смачних українських вареників із сиром та сметаною.  

Командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов» під козацьким гаслом: «Вареники проти млинців»! Початок заходів о 12-00.

Наші прадіди вважали, що на Масляну «… і турки вареники їдять!». А про нас, православних християн, і мови не може бути!

Ось як описує зрозумілими для росіян термінами свято Масляної, тобто «Колодія», ще у далекому 1850 році, себто 162 роки тому, видатний український етнограф та громадський діяч М.Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам  и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».

У нас в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» все буде точнісінько так, як у 1850 році в газеті «Петербуржские ведомости» описав для росіян  етнограф М.Маркевич. Гурт дівчат, троїсті музики та козаки допоможуть Вам відчути колоритну атмосферу козацької Наддніпрянщини.

Отож кожна неодружена дівчина чи парубок отримають на «Мамаєвій Слободі» колодку, яку їм прив’яжуть до лівої руки. «Власники» колодок будуть змушені «викуплятись» (затанцювати спільно з фольклорним колективом). Народні гуляння 25 та 26 лютого 2012 року будуть проводитись як на вигоні, поруч із «свинячим перелазом», що веде до «Шинку – коса над чаркою», так і на Слобідському ярмарковому майдані, де варитимуться в здоровезних казанах вареники з сиром та козацька каша «Тетеря». З тим, аби росіяни відчули себе в нас у козацькій Вкраїні в гостях, як «у себе вдома на півночі Уралу» - для них будуть пропонуватись млинці (блины) з різноманітною начинкою. Скуштувавши вареників чи млинців та запивши їх хмільною медовухою чи наливкою, охочі зможуть гайнути вулицями «Мамаєвої Слободи» на запряжених кіньми санях, покатати своїх дітей на «фургалці» (стародавній аналог сучасної каруселі), або ж поторгуватись із перекупками, придбавши собі традиційні українські сувеніри на Слобідському ярмарковому майдані.  

Бажаючі зможуть забронювати собі столик у «Шинку – коса над чаркою», або одну із хат на «Мамаєвій Слободі» за тел.. 093-872-48-77; 044-361-98-48

Масляна, або ж проводи зими (проводжати на той світ, тобто хоронити, для православних росіян, що мешкають на величезних обширах російських губерній між сучасним Петербургом та північним Уралом) - є нічим іншим, як реконструкцією язичницького поховального обряду угро-фінських племен, що населяли ці області до прийняття християнства. Саме про них у «Повісті врем`яних літ» згадує Нестор Літописець. Ці літописні язичницькі угро-фінські племена північної Росії: Пермь, Мєря, Корела, Мещора, Мурома, Ям, Водь, Чемериси, Твер, Марі, Мордва та інші, тобто прадіди сучасних росіян, за своїми давніми традиціями не хоронили покійників у землю, а спалювали на ритуальних вогнищах, як спалюють і донині їхні сучасники «чучело Зими». Таким чином  «проводи Зими» є нічим іншим, як давнім поховальним обрядом угро-фінських племен північно-східної Московії. Під час похорон та поминок у предків сучасних росіян було прийнято роздавати всім присутнім поховально-обрядову їжу – «бліни», які вони ще називають «русскими блинами».

Ми за те, щоб росіяни пам`ятали і шанували обряди своїх прадідів, але в Україні є свої давні дідівські традиції та обряди. І ми будемо до того часу українцями, поки будемо їх пам`ятати та відтворювати. Це, зокрема, стосується і давнього свята східних слов`ян Колодія, за свідченнями того ж таки Нестора Літописця: полян, уличів, дулібів (білих хорватів, або ж сучасних галичан), волинян, тиверців, древлян, дреговичів, кривичів та сіверян…

«Любителі» відзначати Масляну московським робом мають знати, що термін «колодій» увійшов до середньовічних українських писемних джерел більш, ніж 400 з лишком років тому, а саме в добу розквіту козаччини…

В 1860 році в Російській імперії була видана книга видатного українського етнографа та громадського діяча  М.Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян».  В своїй книзі М.Маркевич сповіщає російським читачам про простонародну кухню, десерти і напої України. В ній наведено 90 рецептів різних страв, серед яких значна кількість, що виготовлялась із борошна. Це, зокрема, буханці з кав`яром, баба-шарпанина, бублики, вареники, варяниці, гилуни, галушки, галушки в квасі, гречаники, книші, коржі, кулики, коровай, лемішка, локшина, медовий шулик, паляниці, пундики, перепічка, плесканка, пасха, сластьони, стовпці, соломаха, тетеря, хоми, пампушки та інше.  Як бачите, панове, жодної згадки чи вказівки на млинці в даному чималому переліку страв із борошна немає. Але про російські млинці трохи згодом, а зараз про наші смачнючі українські вареники, які на Масляну «і турки їдять…»

Вареники – обрядова страва давніх українців, яка дійшла до нас, напевне, з часів «трипільської культури». Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням.  З появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мусили помолитись, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники,  начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники, начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними... Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир - це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.

У народних казках та замовляннях «Молочна ріка з кисільними берегами» уособлює собою земний рай. Тож побажання «Щоб ти жив, як вареник у сметані» було побажанням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в твоїй родині і в твоєму краю все було в цілковитій гармонії і достатку.

Саме тому, головною стравою на Масляну, тобто Колодій,  на Україні  споконвіку  і був вареник, а тиждень коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого роду.

Тож не дивно, що наші прадіди кепкували, що на Масляну «і турки вареники їдять…». Малось на увазі буквально наступне: «Хіба хтось собі ворог? Хоча б і ті ж турки? Хто ж собі побажає поганого? На думку наших прадідів, і турки були б не проти того, аби у них були великі та багаті родини, що живуть у повному достатку, принаймні так, як український вареник із сиром у сметані…». Отака козацька магія…

Костянтин Олійник – козак Левушківського куреня Війська Запорозького Низового (рука власна)

Тож приходьте до нас на Масляну та скуштуйте вареників із сиром!

Давайте спільно відроджувати наші давні самобутні традиції!

1
1
 
 
1
© ® «Центр народознавства «Козак Мамай», 2008-2009
Передрук дозволений лише з активною ланкою на першоджерело.
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль