30 жовтня 2010 року «Мамаєва Слобода» започатковує святкування «Дня української козачки». Захід відбудеться у вигляді квесту
Опубліковано: 25 Жов 2010 17:21

Українські козаки  2 жовтня 2010 року були оголошені переможцями в «Поєдинку честі» над козаками Всевеликого Війська Донського, однак без моральної підтримки українських жінок-козачок ця перемога була б неможлива. Саме тому, святкування «Дня української козачки» пройде у вигляді квесту під назвою «Черевички для коханої козачки». Початок заходу 30 жовтня 2010 року о 14–00.

Немає, мабуть, бла­го­да­тні­шо­го мате­рі­а­лу для роз­ду­мів про українсь­кий націо­наль­ний хара­ктер, аніж істо­рія Запо­розь­кої Січі. Здав­на образ укра­їн­ця асо­ці­ю­є­ться з коза­цтвом, із сиви­ми тра­ди­ці­я­ми запо­розь­ких воль­но­стей, геро­ї­чних зви­тяг, слав­них геть­ма­нів, хара­ктер­ни­ків… Ціл­ком при­ро­дна та ува­га, якою вже котре сто­лі­т­тя кори­сту­є­ться уні­каль­на коза­цька респу­блі­ка за Дні­про­ви­ми по­рогами, її устрій, зви­чаї,— справ­ді, важ­ко зна­йти в істо­рії Укра­ї­ни сто­рінку яскра­ві­шу й при­кме­тні­шу від тієї, що впи­са­на слав­ним лицар­ством Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го. Однак це було б немо­жли­во без геро­ї­чних укра­їн­ських жінок-коза­чок!

Адже ще від часів літо­пи­сної кня­ги­ні Оль­ги руські жін­ки мали вели­ку неза­лежність, не втра­ти­ли її й пізні­ше в рам­ках укра­їн­ської коза­цької дер­жа­ви. Такої сво­бо­ди й рів­но­прав­но­сті не зна­ла ні Москва, ні інші євро­пей­ські монар­хії, де перед­усім, за відо­ми­ми виснов­ка­ми Енгель­са, була поне­во­ле­на жін­ка. В істо­рії Росії це досі викли­кає ряд непо­ро­зу­мінь, які випли­ва­ють із ба­жання вста­нов­ле­н­ня неро­зрив­ної «пря­мої» вели­ко­дер­жав­ної істо­рії від Рюри­ко­ви­чів. Уна­слі­док цьо­го в один ряд нама­га­ю­ться поста­ви­ти Оль­гу, Анну Яро­слав­ну — коро­ле­ву Фран­ції, інших вида­тних жінок Дав­ньої Руси-Укра­ї­ни з боя­ри­нею Моро­зо­вою, царів­ною Со­фією та ін. Можна поспів­чу­ва­ти бла­городному пафо­су вислов­лю­ва­н­ня ака­де­мі­ка Лиха­чо­ва: «Жін­ки на Русі (Моско­вії) не були при­ни­же­ни­ми!», але спро­ба поши­ри­ти це твер­дже­н­ня на Росію, на жаль, без­під­став­на. Корінь цієї по­милки поля­гає в ігно­ру­ван­ні загально­відомого факту, що в Москов­ській дер­жа­ві, яка пішла типо­вим для того­часного сві­ту шля­хом роз­ви­тку де­спотії, най­пер­шою жер­твою ста­ла жін­ка, посту­по­во втра­тив­ши всі пра­ва й пере­тво­рив­шись на деталь хатньо­го інтер’єра. Це ж яви­ще при­та­ман­не й усім без виня­тку євро­пей­ським дер­жа­вам, де жін­ка деда­лі біль­ше перет­ворювалася на невіль­ни­цю. В Укра­ї­ні, біля кор­до­нів татар­ських, спра­ва сто­я­ла ціл­ком іна­кше. Укра­їн­ське жіно­цтво не тіль­ки збе­рі­га­ло свої пра­ва, але навіть роз­ши­рю­ва­ло їх, а суспіль­ний устрій в коза­цько­му краї роз­ви­вав­ся демо­кра­ти­чним шля­хом.

Укра­їн­ська жін­ка-коза­чка воло­ді­ла  зна­чно біль­шою сво­бо­дою, ніж будь-де в іншо­му місті того­ча­сної Євро­пи.  Прав­да, обов’язкові для неї зако­ни на Русі були ті ж, що й у Литві: як тут, так і там литов­ський ста­тут вва­жав­ся коде­ксом, з яким тре­ба було узгоджу­вати своє жит­тя; але одна спра­ва за­кон, а інша — зви­чай. Тут, у місцевос­ті, вздовж сум­но­ві­до­мо­го татар­сько­го «Чор­но­го шля­ху», тоб­то пов­ній небез­пек, жін­ці-коза­чці дуже часто дово­дилося ста­ва­ти на захист родин­но­го вогни­ща, на обо­ро­ну дома­шньо­го скар­бу… Ось чому при ближ­чо­му вив­ченні подій XVI -XVIIІ сто­лі­т­тя на тоді­шній Над­дні­прян­щи­ні, укра­їн­ська жін­ка-коза­чка  нерід­ко вла­сно­руч  бра­лась до зброї.
Тож заку­та у міцний духов­ний “пан­цир” укра­їн­ська жін­ка-коза­чка, мимо­во­лі нага­дує тих міфі­чних ама­зо­нок, місце поселен­ня яких визна­ча­ло­ся істо­ри­ка­ми між Дні­пром і Бал­тій­ським морем.

З сере­ди­ни XVI ст. дав­ньо­ру­ські воль­но­сті для жіно­цтва лиша­ю­ться тіль­ки на укра­їн­ських зем­лях: Мос­ковщина в той час уже утвер­ди­лась як силь­на деспо­тія, і одним із пер­ших актів закрі­па­че­н­ня наро­ду ста­ло зни­щення жіно­чої сво­бо­ди, яка регла­мен­ту­ва­лась акта­ми «домо­строю», голов­ним із яких є чин­ник: «жена, да убои­тся мужа сво­е­го».  В Укра­ї­ні ж жіно­ча сво­бо­да лиша­ла­ся нетор­ка­ною ще дов­гі сто­лі­т­тя, аж до лікві­да­ції Січі і вхо­дже­н­ня Укра­ї­ни в Росій­ську імпе­рію.  Поряд із Січ­чю — форпос­том націо­наль­ної дер­жав­но­сті й само­бутності — не мен­шу, а нерід­ко й біль­шу роль у фор­му­ван­ні українсько­го хара­кте­ру віді­гра­ва­ло жіно­цтво. Патрі­ар­ха­тна запо­розь­ка респу­блі­ка існу­ва­ла в неро­зрив­них зв’язках із воло­стю (цен­траль­ною Над­дні­прян­щи­ною), де без вну­трі­шньо­го гні­ту, неспо­тво­ре­но роз­ви­ва­ла­ся жіно­ча скла­дова само­бу­тньої націо­наль­ної куль­ту­ри. Най­ви­щі чоло­ві­чі інтен­ції — често­люб­ство, смі­ли­вість, зви­тя­жність тощо — зав­жди мали про­стір для ціл­ко­ви­то­го вті­лення на Запо­рож­жі, на полях вій­ни із зов­ні­шні­ми та вну­трі­шні­ми воро­га­ми, саме тому ніко­ли не спря­мовуючись на «бороть­бу за хатню вла­ду». Таким чином можна умов­но ска­за­ти, що укра­їн­ський козак-воїн був одно­ча­сно і “під­ка­блу­чни­ком”, адже ж за лицар­ським коде­ксом честі потрі­бно було «зма­га­ти­ся з воро­га­ми на полі раті, а не з жін­кою у хаті». За таких обста­вин укра­їн­ське жіно­цтво мало най­пов­ні­шу сво­бо­ду само­ви­яв­ле­н­ня як вдо­ма, так і в гро­мад­сько­му жит­ті тоді­шньої Укра­ї­ни.

У «Вече­рах на хуто­ре близ Дикань­ки» Мико­ла Васи­льо­вич Гоголь пише про «див­ну» пове­дін­ку одні­єї зі сво­їх геро­їнь, поясню­ю­чи її для росі­ян: «Дів­ча­та Мало­ро­сії мають незмір­но біль­ше сво­бо­ди ніж будь-де, і тому не повин­но вида­ва­ти­ся див­ним, що кра­су­ня наша без батько­во­го відо­ма при­йма­ла в себе гостя…». Зви­чай­но таке поясне­н­ня було необ­хі­дно, бо це йшло в роз­різ із догма­ми «домо­строя», за яки­ми мучи­лись у раб­стві тоді­шні росій­ські жін­ки.

Квест «Черевички для коханої козачки»

Нагорода для пари, яка переможе: Весільний бенкет на 30 осіб в «Шинку – коса над чаркою». (за умови, що пара відгуляє весілля не пізніше свята Водохрещі – 19.01.2011р. У пропозицію включено: бенкет з розрахунку 400 грн. на особу + троїсті музики + перша шлюбна ніч в одній з хат на «Мамаєвій Слободі»)

Нагорода для пари, яка посяде друге місце:  Передноворічний бенкет (Ніч перед Різдвом) на 4 осіб в одній із хат на «Мамаєвій Слободі».

Нагорода для пари, яка посяде третє місце: Романтична передноворічна вечеря  на двох при свічках (Ніч перед Різдвом) в «Шинку – коса над чаркою».

Реє­стра­ція: о 14–00 – реє­стру­ю­ться всі нео­дру­же­ні пари.

Від­бір­ко­вий тур:  
О 14:00 всі бажа­ю­чі, котрі заре­є­стру­ва­лись, зби­ра­ю­ться на ярмар­ко­во­му май­да­ні «Мама­є­вої Сло­бо­ди»; Кожна дів­чи­на отри­мує по склян­ці боро­шна і теплої води для того, щоб замі­си­ти прі­сне тісто й чим­дуж швид­ше вилі­пи­ти з ньо­го тісте­чко довіль­ної фор­ми з рим­ською цифрою ІІІ (це так-зва­ний «Орден коза­цької несла­ви ІІІ-сту­пе­ня») сим­во­лі­чна наго­ро­да для коза­ків Росій­ської Феде­ра­ції, адже в насту­пні  роки укра­їн­ські коза­ки зно­ву будуть викли­ка­ти росі­ян на «Дво­бій честі». Отож, якщо росі­я­ни в насту­пних 2011 та 2012рр.  будуть боя­гу­зли­во ігно­ру­ва­ти виклик на дво­бій, то вже за три роки росій­ське коза­цтво ста­не пов­ним кава­ле­ром  «Орде­нів з тіста вищо­го гатун­ку – «Коза­цької несла­ви », пер­шо­го, дру­го­го  та тре­тьо­го сту­пе­нів…
Цьо­го річ (прі­сне тісте­чко під назвою  «Орден коза­цької несла­ви ІІІ-сту­пе­ня»    під час про­ве­де­н­ня свя­та «Дня укра­їн­ської коза­чки»  пекти­ме­ться в печі одні­єї  з хат на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» й з най­ближ­чою ока­зі­єю разом із раніш виго­тов­ле­ним джу­ра­ми дерев‘яним кони­ком та шабель­кою буде  від­прав­ле­но росій­ським коза­кам посил­кою в штаб Дон­сько­го коза­цтва).
Пер­ші 20 дів­чат, котрі най­швид­ше вико­на­ли зав­да­н­ня, тоб­то вилі­пи­ли тісте­чко («Орден коза­цької несла­ви ІІІ-сту­пе­ня»)  діа­ме­тром не мен­ше  8 см. реє­стру­ю­ться суд­дя­ми і мають пра­во пере­йти до насту­пно­го ета­пу.

 Паруб­ки, які заре­є­стру­ва­лись разом із дів­ча­та­ми і в цей час спо­сте­рі­га­ли за сво­ї­ми коза­чка­ми шику­ю­ться в шерен­гу.
Дівчина­­­­­-козачка, котра пер­ша вилі­пи­ла тісте­чко, пер­ша  й оби­рає собі пару, від­по­від­но всі інші оби­ра­ють собі пару з шерен­ги паруб­ків в тій послі­дов­но­сті, в якій були заре­є­стро­ва­ні суд­дя­ми у від­бір­но­му турі (парам при­сво­ю­ю­ться від­по­від­ні номе­ри та вида­є­ться стрі­чка від­по­від­но­го кольо­ру, пари без стрі­чки до насту­пно­го ета­пу не допу­ска­ю­ться).

Пер­ший етап:

Дів­чи­на-коза­чка, від­по­від­но до сво­го поряд­ко­во­го номе­ра, сідає паруб­ку вер­хи на спи­ну, їй в руки дає­ться батіг, яким вона маю­чи три спро­би повин­на зби­ти зі стов­па, який уосо­блює собою Дон­сько­го коза­ка, шапку (зби­т­тя шапки з Дон­сько­го коза­ка озна­чає втра­ту гідно­сті). Дів­чи­на, яка зби­ває шапку з пер­шо­го разу має пра­во стар­ту­ва­ти до насту­пно­го ета­пу. Та ж дів­чи­на, яка зби­ла шапку лише з дру­го­го разу отри­мує «пока­ра­н­ня» у вигля­ді того, що пару­бок везе її  вер­хи на собі нав­ко­ло ярмар­ко­во­го май­да­ну 1 раз, від­по­від­но що та, яка зби­ла бато­гом шапку з тре­тьо­го разу, пару­бок від­по­від­но везе її нав­ко­ло май­да­ну 2 рази, і та, яка не зби­ла шапки жодно­го разу, їде на сво­є­му паруб­ко­ві аж 4 кола по май­да­ну (1 коло – 30 метрів). В такій послі­дов­но­сті всі уча­сни­ки зма­гань , отри­мав­ши зав­да­н­ня,  стар­ту­ють до насту­пно­го ета­пу. Пер­ши­ми (отри­мав­ши стрі­чку від­по­від­но­го кольо­ру) стар­ту­ють ті пари, дів­чи­на з яких зби­ла шапку з пер­шо­го разу і так далі…

Дру­гий етап:

Пари отри­му­ють під­каз­ки, де зна­хо­ди­ться «єврей-шин­кар», зна­йшов­ши його – вико­ну­ють його зав­да­н­ня. (Пара отри­мує миску з ква­со­лею та горо­хом, які необ­хі­дно най­швид­ше  пере­бра­ти, від­ді­лив­ши одне від одно­го). Пара, яка вико­на­ла зав­да­н­ня, отри­мує стрі­чку від­по­від­но­го кольо­ру та зав­да­н­ня для насту­пно­го ета­пу. (Без цієї стрі­чки та стрі­чок із попе­ре­дніх ета­пів пара не може бра­ти участь у насту­пно­му ета­пі).

Тре­тій етап: 

Пари отри­му­ють під­каз­ки, де зна­йти «тур­ка», який охо­ро­няє баштан, зна­йшов­ши його, тре­ба віді­бра­ти в ньо­го гар­бу­за та зна­йти за коор­ди­на­та­ми місце, де зна­хо­ди­ться тим­ча­со­ва ста­ни­ця Дон­ських коза­ків , зна­йти її та «під­не­сти» укра­їн­сько­го гар­бу­за їх Голов­но­му Вій­сько­во­му Отаману,тобто «під­су­ну­ти йому гар­бу­за». Пари, які вико­на­ли це зав­да­н­ня, отри­му­ють чер­го­ву стрі­чку від­по­від­но­го кольо­ру та зав­да­н­ня до насту­пно­го ета­пу. (Без цієї стрі­чки та стрі­чок із попе­ре­дніх ета­пів пара не може бра­ти участь у насту­пно­му ета­пі).

Четвер­тий етап:

Пари отри­му­ють під­каз­ки, де зна­йти «тата­ри­на» , отри­му­ють від ньо­го зав­да­н­ня та вико­ну­ють його. За резуль­та­та­ми отри­му­ють стрі­чку від­по­від­но­го кольо­ру. Та насту­пне зав­да­н­ня.

Пятий етап:

Пари, отри­мав­ши остан­ню стрі­чку (таким чином у пари повин­но бути п‘ять стрі­чок різних кольо­рів) мають пра­во прой­ти «шлях до Мамая», здо­бу­ти там коза­цький пра­пор та чим­дуж при­бу­ти з цим пра­по­ром на збір­ний пункт укра­їн­сько­го коза­цтва до моста на озе­рі Кра­са­ви­ця.

Пер­ші п‘ять пар, що при­бу­ли до збір­но­го пун­кту з пра­по­ром та всі­ма стрі­чка­ми, почер­го­во, від­по­від­но до поряд­ку при­бу­т­тя  мають пра­во зай­ти на острів «Коха­н­ня» , що посе­ред озе­ра та витяг­ти з «чарів­ної скри­ні» пару чобі­ток, в яко­му буде запи­ска про здо­бу­тий приз.

Після цього відбудеться урочисте вітання пар-переможців.
Дівчина, котра перша зі своїм парубком здобула прапор на вершині кургана з Мамаєм (тобто пройшла шлях до Мамая) нагороджується титулом “Шляхетної козачки” і їй єдиній надається почесне право проїхатись по “Мамаєвій Слободі” верхи на білому коні.
Ті ж пари, яким пощастило дістати з “чарівної скрині” черевичок із нагородою (один із трьох призів), отримають відповідний сертифікат посвідчений сургучовою печаткою Війська Запорозького Низового.

По закінченню змагань під супровід фольклорного гутру «Рожаниця» розпочнуться українські вечорниці.

Коор­ди­на­ти для попе­ре­дньої реє­стра­ції уча­сни­ків: тел.. 361–98-48; 093–872-48–77; е-mail: mamayevasloboda@gmail.com

«Мамаєва Слобода» – відроджений гонор козацької слави!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»