«День цвітіння черемхи» 1, 2, 3 та 4 травня вп’яте відзначатиметься козаками та дівчатами-козачками «Мамаєвої Слободи»
Опубліковано: 28 Кві 2014 12:23

Як свідчать народні перекази, Богдан Хмельницький ще будучи молодим неодруженим козаком власноруч посадив біля ґанку будинку у своєму родовому маєтку в Суботові (нині Чигиринський район Черкаської області) шість молодих дерев черемхи.

Отже, черемха – це найулюбленіше дерево одного з найзавзятіших рубак й найуславленішого з «чубатих слов`ян» XVII ст.. Гетьмана Війська Запорозького Низового Богдана-Зиновія Хмельницького. Богдан Хмельницький у ті далекі часи робив усе можливе, аби Україна утвердилась по обидва береги Дніпра-Славути як незалежна Держава.

Тож маємо гонор сповістити, що 1 травня 2014 року о 12:00 на «Мамаєвій Слободі» козаки та дівчата-козачки вже вп’яте відзначатимуть свято «День цвітіння черемхи».

Козацьке свято триватиме чотири дні поспіль, тобто 1, 2, 3 та 4 травня року Божого 2014. Всі основні заходи відбуватимуться на подвір’ї  «Шинку – Коса над чаркою». Будемо спільно з Вами пити, гуляти та гарні мислі мати!

 У програмі заходу:

Веселі музики, пісні та танці фольклорних колективів.

• Конкурс піїтики. Декламування віршів на похвалу Богдана Хмельницького та на честь «Квітки черемхи».

• Майстер-клас із шаблювання (фехтування на шаблях). Показові герці (бої) між козаками на честь славного Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького.

Дегустація історичних козацьких страв та хмільних напоїв.

Вам будуть запропоновані історичні козацькі страви: таратута, варя, щерба, соломаха, шпундра, шкварки, лизень, тетеря, рябко, лемішка, галушки, гетьманський борщ із зеленої кропиви, козацький куліш, варяниці, вареники із «дикими» грушами, гречаники, загреби, підпалок, шулик, вергуни, стародавні козацькі підливи (соуси): шафранова, вишнева, чорносливова, медова. Запити це все можна буде козацьким чаєм-гербатою, а також такими славновідомими хмільними напоями, котрі подавали до столу Великого Гетьмана, як варенуха, запіканка, кусака, калганівка, мусулєс, дулівка, чикилдиха, слив’янка, вишняк та, звичайно ж, медовуха!

Також в програмі заходу: ярмарок народних майстрів, катання на возі, катання верхи на коні, стрільба з лука тощо.

Отже, «Шинок – Коса над чаркою», що на «Мамаєвій Слободі, чекає Вас впродовж великого козацького свята «Дня цвітіння черемхи».

Ґендлювати, тобто торгувати (козаки це називали «працювати ліктем»), вважалось втратою гонору та гідності. Тож ті два шинка, котрі були у власності родини Хмельницьких у родовому маєтку у Суботові, батько Богдана Хмельницького, а згодом і сам Богдан Хмельницький віддавав у оренду. Козацький шинок, котрий надавався в оренду, в народі ще називався «Оранда» (тобто похідне від слова «орендувати»). Природньо, що Богдан Хмельницький використовував «свої» два шинки як заїжджі двори для розташування почту своїх гостей, дипломатичних місій та купців… Бо Богдан Хмельницький був руським (українським) православним шляхтичом гербу «Ґабданк». Багато хто з Вас бачив цей герб у вигляді англійської літери W (дабл ю). Насправді, це графічне зображення лицарського пояса. Отже, Богдан Хмельницький, як і багато русинів-українців, мав честь бути лицарем-козаком. Герб «Ґабданк» слугував підтвердженням його шляхетської гідності.

Ви маєте знати, що в середньовічну добу на землях Руси-України в народі побутувало прислів’я, що у кожного шляхтича свій власний «янкель» (цебто єврей, крамар). Саме тому, козаки, аби не принижувати свою лицарську гідність торгівлею, віддавали частину своїх маєтностей в оренду жидам-крамарям. Саме з цієї причини фінансами, торгівлею та постачанням провізії Войська Запорозького Низового, рівно як і Запорозької Січі, займались жиди-крамарі… Ще раз нагадуємо, що «працювати ліктем», тобто торгувати, для козака було некозацькою справою. Козацькою справою був «козацький хліб» або ж «військова здобич», цебто війна…

Спадкові козацькі роди здавна мали таємниці володіння мистецтвом бою на шаблях, яке називалось «шаблювання». «Шабля є продовженням руки» – казали наші прадіди. Таємний спосіб ведення двобою на шаблях у Запорозьких козаків йменувався «гречкою». Головною ознакою цього способу шаблювання (фехтування) було раптове перекидання у повітрі шаблі із правої руки до лівої і навпаки. Таким чином, супротивник дезорієнтовувався, і удари шаблею несподівано наносились йому із незахищеного боку…

Наші прадіди Запорожці здобували свого козацького «хліба» не біля плуга, а на полях війни. Тож Богдан Хмельницький з дитинства, як і всі діти лицарського стану, майстерно володів мистецтвом саме такого козацького двобою на шаблях.

В ці дні, коли над нашою Україною нависла небезпека внаслідок агресії та окупації частини земель хижими московітами, ми маємо знати, що у вирішальних боях 20-22 вересня 1633 року під російським містом Смоленськ запорожців, котрі були у складі польсько-литовського королівського війська, біля переправи через річку Дніпро, навально атакував 6000 корпус московської помісної кінноти воєводи Прозоровського та драгунів під командуванням француза д’Еберга.

Запорозькі козаки, в числі яких був майбутній Гетьман України Богдан Хмельницький, не тільки зуміли успішно відбити численні атаки  московитів та французьких найманців, але й, виявивши звичну для запорожців кмітливість, перейшли в контратаку несподіваним для ворога чином. Так, три тисячі «чубатих» слов’янських воїнів, незважаючи на студену осінню воду, вплав дістались протилежного берега Дніпра лише з одними шаблями в зубах. Запорожці шаленою атакою на пень постинали кільканадцять тисяч оторопілих від несподіванки московських стрільців.

За активної участі корпусу Запорозьких та реєстрових козаків під Смоленськом, а також Вязьмою, Ржевом, Калугою, Козельськом, Великими Луками та Можайськом – московське царство змушено було ганебно капітулювати та підписати 14 червня 1634 року з Польським королем Владиславом ІV угоду про так званий «Вічний мир».

Завдяки своїй звитязі й кмітливості у військовій виправі біля російського міста Смоленська козацький сотник Богдан Хмельницький за особисту надзвичайну хоробрість отримав з рук короля Владислава IV найвищу та найпочеснішу для воїна нагороду Речі Посполитої – «Іменну золоту шаблю». 

Цим жестом король Владислав IV визнав козака Богдана Хмельницького одним із найкращих воїнів-рубак Польського королівства. Особисті звитяги не заважали відчайдуху-рубаці Богдану Хмельницькому одночасно бути поетичною натурою та «романтиком».

Згодьтесь, тільки воїн-філософ у вільний від постійних військових змагань час міг милуватись духмяними кетягами квіток черемхи.

За свідченнями сучасників, Богдан-Зиновій Хмельницький власноруч висадив шість дерев черемхи поряд із ґанком родового палацу-кам’яниці в селищі Суботові, що біля Чигирина (тепер Черкаська область).

Таке трепетне відчуття прекрасного у спадкового воїна-козака наводить нас на паралелі з філософськими поглядами японських воїнів-самураїв, котрі із зачудуванням спостерігали за цвітінням сакури…

У 2009 році поряд із кам’яницею козацького старшини (сотника) на «Мамаєвій Слободі» було висаджено шість саджанців черемхи – найулюбленішого дерева ясновельможного Гетьмана. Саджанці були привезені із лісу поряд із Суботовим.

З часу капітуляції московського війська під Смоленськом, тобто з 14 червня 1634 року, минуло 380 років. Російський «Карфаген» обов’язково буде зруйновано! Маємо переконання, що 14 червня року Божого 2014 нащадки Запорозьких козаків знову будуть стояти не тільки під Смоленськом, але й під Вязьмою, Ржевом, Калугою, Козельськом, Великими Луками та Можайськом!

Слава Україні! Слава Великому Козаку Богдану Хмельницькому, який своїм прикладом показав нам, як треба стинати ворога, аби слава козацька не пов’яла у віках!

«Всі народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє, свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини, які суть звірина, худоба і птаство, боронять становище своє, гнізда свої і немовлят своїх до знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того знаряддя в самих членах їх» (Богдан-Зиновій Хмельницький)

«Ой полети, галко, ой полети, чорна, да й на Січ риби їсти; Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від Кошового вісті…»

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»