Гайда на «Фестиваль україно-кримськотатарської традиційної культури «Козацький розгардіяш на «Мамаєвій Слободі».
05 Червня 2010 19:57

Панове товариство!!!  Сайгили джемаат!!!

Укра­їн­ські козаки були дуже вправ­ними в руко­па­шному бою й воло­діли всіма видами холо­дної та вогне­паль­ної зброї і їх за це в того­ча­сній Європі нази­вали “ору­жни­ками”, тобто за ана­ло­гією з тепе­ре­шнім часом – козаки були таким собі сере­дньо­ві­чним “спе­цна­зом”.

Наші пра­діди вели руко­па­шний бій, змі­шу­ю­чись з бойо­вими поряд­ками ворога – такий бій нази­вався “гала­сом”.

Бій окре­мими, непов’язаними між собою заго­нами, нази­вався – “роз­гар­ді­я­шем”.

Під час засто­су­ва­ння тактики веде­ння бою “роз­гар­ді­я­шем” коза­кам у руко­па­шному бою ста­ви­лась задача про­риву лінії обо­рони супро­тив­ника та вне­се­ння в його ряди сум’яття та паніки…

Як спад­ко­ємці слав­них лица­рів степу Запо­розь­ких коза­ків ми вирі­шили вне­сти «паніку й сум’яття» (роз­гар­діяш) в ряди тих недру­гів, котрі марять в наш час роз­сва­рити два бра­тніх народи – крим­сько­та­тар­ський та укра­їн­ський.

Саме тому в коза­цькому селищі, біля витоку річки Либідь 19–20 червня 2010 року від­бу­де­ться «Фести­валь укра­їно-крим­сько­та­тар­ської тра­ди­цій­ної куль­тури «Коза­цький роз­гар­діяш на «Мама­є­вій Сло­боді».

Офіційна частина фестивалю розпочнеться о 14–00 місяця червня, 19 числа, року Божого 2010 виступом Заслуженого артиста України і відомого кобзаря Тараса Компаніченка, котрий виконає лицарську пісню.

Коза­цько-лицар­ська пісня буде вико­ну­ва­тись на кобзі з пар­су­ною «Козака Мамая», що вла­сно­руч напи­сана та пода­ро­вана «Мама­є­вій Сло­боді» лау­ре­а­том форуму суча­сного мисте­цтва VII Фло­рен­тій­ського Біє­нале 2009 р. худо­жни­ком Кате­ри­ною Косья­ненко, яка одна єдина в Укра­їні отри­мала цю пре­сти­жну Пре­мію та медаль Лоренцо Медичі в номі­на­ції «живо­пис».

В програмі заходу:

В рам­ках фести­валю тра­ди­цій­ної укра­їно-крим­сько­та­тар­ської куль­тури під бій бойо­вих коза­цьких литав­рів та залпи гар­мат пройде лицар­ський тур­нір за уча­сті кін­них каска­дер­ських команд укра­їн­ських коза­ків та крим­сько­та­тар­ських вер­шни­ків.

З укра­їн­ського боку висту­па­тиме кра­щий кін­ний каска­дер­ський театр Європи, котрий нео­дно­ра­зово висту­пав перед коро­ле­вою Вели­ко­бри­та­нії Єли­за­ве­тою ІІ під керів­ни­цтвом укра­їн­ського козака Олега Юрчи­шина.

Зверх­ни­ком загону крим­сько­та­тар­ських вер­шни­ків буде Ленур Усе­і­нов.

Крим­сько­та­тар­ську та укра­їн­ську  сере­дньо­ві­чну тра­ди­ційну куль­туру пред­став­ля­ти­муть виступи гур­тів «Maqam»(«Маккам»)  та «Мер­джан»; «Хорея коза­цька» та «Рожа­ниця» (живий звук та май­стер-класи з тан­ців обох наро­дів).

Гурт «Maqam»(«Маккам»):

Рік ство­ре­ння :2004

Керів­ник коле­ктиву: Дже­міль Карі­ков (ком­по­зи­тор та вико­на­вець)

Ансам­бль «тра­ди­цій­ної музики» крим­ських татар. Музика хан­ського пері­оду, духовна музика та вла­сне музи­чний фоль­клор об’єднані одним тер­мі­ном – тра­ди­ційна музика».

Музи­канти гурту «Maqam»(«Маккам») гра­ють на уні­каль­них ста­ро­вин­них крим­сько­та­тар­ських інстру­мен­тах, таких як: саз (http://bit.ly/aeDvMG ),баглама (різно­вид саза), ней, дум­бє­лєк, кєманчє, уд, дарє, сан­тир (різно­вид цим­бал). Деталь­ніше про музику крим­ських татар та націо­нальні інстру­менти читайте тут: http://bit.ly/9V7rSF

Уча­сники бага­тьох етно-фесті­ва­лів:  «Кра­їна мрій» ( м. Київ), «Бахчі­са­рай — 2008, 2009», «Кутлу догум афтаси» (м. Конья, Туреч­чина), фести­валь, при­свя­че­ний жанру іляхі (духовна музика) у м. Конья, Туреч­чина).

Деталь­ніше про істо­рію гурту можна про­чи­тати у статті газети «Голос Криму» http://bit.ly/allAIu

Гурт «Мерджан»:


Керів­ник гурту: Енвер Сей­ту­ме­ров (грає на духо­вих музи­чних інстру­мен­тах-кавал, дудук, тулуп зурна, клар­нет)
Рєфат Мємє­тов (акор­деон)
Раміз Ісма­і­лов (дарє, даул)
Рідван Іса­ков (кла­ві­шні)

Крим­сько­та­тар­ську обря­до­ві­сть пред­став­лять арти­сти Крим­сько­та­тар­ського музи­чно-дра­ма­ти­чного теа­тру (м. Сім­фе­ро­поль).

Худо­жній керів­ник: Білял Біля­лов

Тан­цю­вальну куль­туру пред­став­лять солі­сти крим­сько­та­тар­ського ансам­блю “Дже­мілє”.

Гурт «Хорея Козацька»:

Склад: Заслу­же­ний артист Укра­їни – Тарас Ком­па­ні­ченко , Сер­гій Охрім­чук, Данило Пер­цов, Михайло Кача­лов, Маруся Дани­лейко, Іванна Дани­лейко, Ірина Дани­лейко.

Вико­нує пам’ятки укра­їн­ської музи­чної куль­тури від пізнього сере­дньо­віччя до ХХ ст. Гурт виник у 2005 році у Києві. Його назва похо­дить від назви музи­чної пам’ятки Horea kozacky («Танець коза­цький») XVII ст. Прі­о­ри­те­тними для гурту є дослі­дже­ння, озву­че­ння та вико­на­ння епі­чної тра­ди­ції, лицар­ської пое­зії, істо­ри­чних пісень з музи­чної та літе­ра­тур­ної духов­ної спад­щини Укра­їни-Руси.

Очо­лює  фор­ма­цію Заслу­же­ний артист Укра­їни  та відо­мий кобзар Тарас Ком­па­ні­ченко. Скри­паль гурту Сер­гій Охрім­чук, крім «Хореї Коза­цької» грає також у кіль­кох інших музи­чних про­е­ктах, зокрема у Le Grand Orchestra. Скри­паль Михайло Кача­лов спів­пра­цює із гур­том «Бур­дон». Данило Пер­цов є успі­шним і відо­мим в укра­їн­ських мисте­цьких колах ком­по­зи­то­ром.

Гурт «Рожаниця»:

Керів­ник коле­ктиву – Інна Шар­кова. Коле­ктив був засно­ва­ний у 2008 році. Дів­чата в складі шести осіб вико­ну­ють суто автен­ти­чний фоль­клор­ний мате­ріал: веснянки, колядки, ліри­чні та обря­дові пісні як Цен­траль­ної Укра­їни так і Полісся.

 

В рам­ках  фести­валю буде про­ве­дена виставка від­тво­ре­них «Обу­хів­ських» та «Коза­цьких» рушни­ків із коле­кції «Мама­є­вої Сло­боди» яка нара­хо­вує більше 100 оди­ниць, а також пер­со­нальні виставки та май­стер-класи: Чле­нів Націо­наль­ної спілки май­стрів наро­дного мисте­цтва та наро­дних май­стрів Укра­їни, котрі  пред­став­ля­ти­муть тра­ди­ційне деко­ра­тивно-при­кла­дне мисте­цтво коза­цького краю: 

 

Ірина Білай – Член Націо­наль­ної спілки май­стрів наро­дного мисте­цтва Укра­їни. Май­стер із солом­ко­пле­ті­ння: плете обе­ре­гові речі (дзво­ники, зіро­чки, зажин­кові віно­чки та з ними ком­по­зи­ції); робить з соломи тра­ди­ційні ігра­шки (коники, баран­чики, ляльки); виплі­тає капе­люхи – тра­ди­ційні і суча­сні укра­їн­ські брилі.
Хоча за фахом учи­тель мате­ма­тики, проте мисте­цтвом соло­мо­пле­ті­ння займа­є­ться майже 15 років, а його основи опа­но­ву­вала само­тужки.
Роботи май­стрині зна­хо­дя­ться в музеях бага­тьох країн світу, зокрема Канаді, Іта­лії, Фран­ції, Япо­нії. Нещо­давно одна з робіт була пода­ро­вана пре­зи­денту Туре­цької респу­бліки.

Вален­тина Ткач – Член Націо­наль­ної спілки май­стрів наро­дного мисте­цтва Укра­їни. Май­стриня похо­дить з дина­стії тка­чів. В її родині ще за діда пра-пра-діда всі ткали поло­тна з льону і килими.

В 1990 році ство­рила гур­ток деко­ра­тив­ного тка­цтва «Кили­мок» в СПТу-16 в Богу­славі. Навчала учнів тка­цтву кили­мів на «рамах» і гори­зон­таль­них вер­ста­тах. Ткані вироби поєд­ну­ва­лися з макраме або обро­бле­ним дере­вом. Це були деко­ра­тивні панно, килими, доріжки, накидки на стільці.
Інтер’єри всіх хат на «Мама­є­вій Сло­боді» оздо­блені тра­ди­цій­ними київ­ськими кили­мами, ряднами та доріж­ками цієї май­стрині.

Тетяна Федо­рова – Член Націо­наль­ної спілки май­стрів наро­дного мисте­цтва Укра­їни. Заслу­же­ний май­стер етно­гра­фі­чної та автор­ської коле­кцій­ної ляльки. Вперше в Укра­їні за істо­ри­чними, обра­зо­твор­чими та літе­ра­тур­ними дже­ре­лами, рекон­стру­ю­вала зразки наро­дного одягу різних регіо­нів Укра­їни у фор­маті коле­кцій­ної ляльки. Вико­нала серію ляльок в націо­наль­них строях, а також цикл “Коза­цтво”, ляль­кову ком­по­зи­цію “Укра­їн­ське весі­лля мину­лих літ” (18 пер­со­на­жів), наро­дний одяг країн СНД інтер­пре­ту­вала ряд істо­ри­чних поста­тей: Байда, Бог­дан Хмель­ни­цький, Іван Богун, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Митро­по­лит Київ­ський Петро Могила та ін.

Твор­чий діа­па­зон: ляльки, листівки, мотанки, міні­сувеніри.

Твори збе­рі­га­ю­ться в музеях Укра­їни, інших країн, у при­ва­тних коле­кціях США, Канади, Англії, Фран­ції, Німеч­чини, Іспа­нії, lта­ліі, Лівану, Ізра­їлю, Китаю.

Тетяна Федо­рова уча­сниця між­на­ро­дних, все­укра­їн­ських, регіо­наль­них, міських виста­вок наро­дного мисте­цтва, етно­гра­фі­чно-мисте­цьких свят.

 Сер­гій Свя­тний – Член Націо­наль­ної спілки май­стрів наро­дного мисте­цтва Укра­їни з 1992 року. Ніжин­ський май­стер з різьбле­ння по дереву, який тво­рить у жанрі наро­дної ігра­шки, наро­дних музи­чних інстру­мен­тів та тра­ди­цій­ного чер­ні­гів­ського посуду. У своїх робо­тах вико­ри­сто­вує форми та орна­менти наро­дної різьби Чер­ні­гів­ського краю, у такий спо­сіб від­тво­рю­ючи кращі тра­ди­ції полі­ського різьбле­ння. Роботи май­стра зна­хо­дя­ться в при­ва­тних коле­кціях та музеях Укра­їни.

Крім пер­со­наль­них виста­вок в рам­ках фести­валю на «Мама­є­вій Сло­боді» пра­цю­ва­ти­муть гон­чарі, ковалі, збро­ярі котрі пред­став­ля­ти­муть тра­ди­ційні наро­дні реме­сла коза­цького краю.

З боку кримськотатарських гостей традиційне декоративно-прикладне мистецтво буде представлене художниками з творчого об’єднання «Чатир-Даг»:

Мамут Чурлу (керів­ник твор­чого об’єднання «Чатир-Даг», член націо­наль­ної спілки наро­дних май­стрів Укра­їни) – Кера­мі­чні кольо­рові блюда та тарілки різного роз­міру в техніці «майо­ліки», килими, деко­ра­тивні пано в техніці вишивки. Деталь­ніше про Мамута Чурлу в інтерв’ю http://bit.ly/cnEnyn

Рустем Скі­бін – Кера­мі­чні кольо­рові блюда та тарілки різного роз­міру в техніці «майо­ліки» http://bit.ly/cQOUWT , гон­чарні  вироби, дум­бє­лєки ( різно­вид бара­бану). Один з най­ві­до­мі­ших гон­ча­рів Криму. До нього на гостини при­їжджа­ють деле­га­ції ЄС http://bit.ly/8Z3B9X.

Ель­міра Аса­нова – тра­ди­ційні юве­лірні вироби з срі­бла в техніці «філі­грані».

Асан Галі­мов – вироби з металу (джезвє(турка для виго­тов­ле­ння кави), чігрики, маша, таваки(блюда для їжі), біжу­те­рія з металу та каме­нів)

Юлія Тулу­пова – тра­ди­ційна вишивка крим­ських татар, в техніці «ішлємє», техніка золо­того шиття «миклама», деко­ра­тивні пано в техніці вишивки.

Ель­дар Гусє­нов – гон­чарні блюда при­кра­шені тра­ди­цій­ними орна­мен­тами в техніці «чизма». Деталь­ніше про худо­жника http://bit.ly/czwFGy

Сві­тлана Тулу­пова – куран­каби (обкла­динка для свя­щен­ної книги Коран) вишиті в техніці золо­того шиття «миклама»

Історична кухня обох народів:

В рам­ках фести­валю на май­дан­чику біля вітряка в каза­нах на «живому вогні» готу­ва­ти­му­ться тра­ди­ційні страви крим­сько­та­тар­ської та укра­їн­ської кухонь:  плов та коза­цький «мудрий» борщ.

Буде розгорнуто «Польовий табір» козацького куреня:


«Вій­ськово-істо­ри­чна група “Курінь Печер­ської сотні реє­стро­вих коза­ків” під ору­дою курін­ного ота­мана Оле­ксан­дра Хар­ченка репре­зен­ту­ва­тиме період Визволь­ної війни під про­во­дом Бог­дана Хмель­ни­цького з  нада­н­ням можли­во­сті всім бажа­ю­чим зазир­нути в «Польо­вий табір» коза­цького куреня (най­мен­шого під­роз­ділу коза­цького реє­стро­вого вій­ська), де  можна буде осо­би­сто озна­йо­ми­тися з побу­том і вій­сько­вою спра­вою реє­стро­вого коза­цтва, потри­мати в руках від­ре­кон­стру­йо­вані пре­дмети одягу, спо­ря­дже­ння та озбро­є­ння, спро­бу­вати себе в стрільбі з лука або при­го­ту­ванні соло­махи та кулішу.
 Всім, кого ціка­вить цей геро­ї­чний період нашої слав­ної істо­рії, хто від­чу­ває себе віль­ною та неза­ле­жною люди­ною зможе при­єд­на­тись.

В рам­ках роботи «Польо­вого табору» буде також май­стер-клас із заря­джа­ння та стрільби із коза­цьких гар­мат – фаль­ко­не­тів та ожиг…

Перший день фестивалю завершиться «Вечорницями до третіх півнів» з веселою музикою і танцями обох народів.

Ця ж про­грама, щоправда в дещо ско­ро­че­ному варі­анті (без  офі­цій­них пред­став­лень та висту­пів орга­ні­за­то­рів) буде від­тво­рена на насту­пний день.

Завершиться «Фестиваль україно-кримськотатарської традиційної культури «Козацький розгардіяш на «Мамаєвій Слободі» 20 червня о 18–00 показовими виступами кінних каскадерських козацьких та кримськотатарських загонів і виконанням однієї кримськотатарської та української пісні, що максимально показує щиру душу кожного народу…

Наші послуги

Страви в шинку

}

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення; Понеділок та вівторок - вхід безоплатний.
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»