Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» оголошує про початок ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка»
Опубліковано: 04 Чер 2012 18:35

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» оголошує про початок ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка»

Сьогодні , в День Народження письменника  Олександра Ільченка , в Родовому Козацькому Гаю, що на «Мамаєвій Слободі», в щирій козацькій атмосфері, в колі шанувальників українського слова,  відбулося урочисте нагородження переможця та лауреатів ІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка».

Пере­мо­жець ІІ Між­на­ро­дно­го Укра­їн­сько­го Літе­ра­тур­но­го кон­кур­су «Коза­цька Бала­чка» Миро­слав Дочи­нець , роман «Кри­ни­чар» отри­мав гро­шо­ву вина­го­ро­ду в 10 000 гри­вень.

Пана Радія Раду­тно­го  за роман «Важ­ка чоло­ві­ча робо­та» та пані Марію Моро­зен­ко за роман «Сто­рін­ки діа­рі­у­ша Самій­ла Зор­ки», було наго­ро­дже­но  спе­ці­аль­ною від­зна­кою «Коза­цька Бала­чка» реко­мен­дує».

Коза­ки з коза­цько­го сели­ща «Мама­є­ва Сло­бо­да» та всі при­су­тні на уро­чи­сто­стях під­ня­ли чар­ки за сві­тлу пам’ять письмен­ни­ка Оле­ксан­дра  Іль­чен­ка, чий роман «Коза­цько­му Роду Нема Пере­во­ду або ж Мамай і Чужа Моло­ди­ця» є пер­ли­ною укра­їн­ської химер­ної літе­ра­ту­ри.

Вже за доброю тра­ди­ці­єю, на коза­цько­му колі було ого­ло­ше­но про поча­ток  ІІІ Між­на­ро­дно­го  Укра­їн­сько­го Літе­ра­тур­но­го кон­кур­су «Коза­цька Бала­чка».

Як відо­мо, в 2012 році минає 650 років від дня Битви при Синіх Водах.   Ця зна­ме­ни­та битва є одні­єю з тем­них сто­рінк в істо­рії сере­дньо­ві­чної  Укра­ї­ни та й всі­єї Євро­пи. Цю сто­рін­ку зуми­сно «вир­ва­ли», аби шту­чно під­не­сти зна­че­н­ня Кули­ков­ської битви, яка від­бу­лась на 18 років пізні­ше і була менш чисель­ною за кіль­кі­стю уча­сни­ків з обох сто­рін. Тоб­то не Кули­ков­ська, а битва наших пра­ді­дів на Синіх Водах підір­ва­ла могу­тність Золо­тої Орди.

Отже, Би́тва на Си́ніх Во́дах (Синьово́дська би́тва; котра від­бу­лась віро­гі­дно між 24 вере­сня — 25 гру­дня 1362)  між литов­сько-руським вій­ськом Вели­ко­го кня­зя Литов­сько­го Оль­гер­да Геди­мі­но­ви­ча та орда­ми мон­го­ло-татар­ських пра­ви­те­лів на Поділ­лі, від­бу­лась побли­зу фор­те­ці Тор­го­ви­ці (тепер село Ново­ар­хан­гель­сько­го райо­ну Кіро­во­град­ської обла­сті) і яка лежить ниж­че міста Гума­ні (Ума­ні) на річці Синю­ха.

Ця слав­на пере­мо­га наших пра­ді­дів у Синьо­вод­ській битві за 18 років від широ­ко роз­ре­кла­мо­ва­ної імпер­ськи­ми іде­о­ло­га­ми Кули­ков­ської битви 1380 року, не тіль­ки підір­ва­ла могу­тність Золо­тої Орди, але й покла­ла справ­жній поча­ток звіль­нен­ню східнослов’янських наро­дів від мон­го­ло-татар­сько­го іга. Спіль­ни­ми зуси­л­ля­ми литви­нів (біло­ру­сів) та руси­нів (укра­їн­ців) у цій битві поту­жно­му золо­то­ор­дин­сько­му вій­ську було зав­да­но нищів­ної пораз­ки. Вна­слі­док пере­мо­жної Синьо­вод­ської битви до Литов­ської дер­жа­ви оста­то­чно віді­йшли Київ­щи­на та Поді­л­ля. Виті­сне­н­ня татар­ських ханів спри­я­ло посту­по­вій інкор­по­ра­ції (вклю­чен­ню) почи­на­ю­чи з 1362 р. Київ­щи­ни, Пере­я­слав­щи­ни та Поді­л­ля до скла­ду Литов­ської дер­жа­ви.

За полі­ти­чним зна­че­н­ням битву на Синіх Водах можна поста­ви­ти вище, ніж битву на Кули­ко­во­му полі 1380 р. Адже Вели­кий князь москов­ський Дми­трій Іва­но­вич на Кули­ко­ве поле пішов для того, щоби за роз­по­ря­дже­н­ням пра­ви­те­ля Золо­тої Орди хана Тохта­ми­ша при­ве­сти до поко­ри тем­ни­ка Мамая, який неза­кон­но взяв собі пра­во при­зна­ча­ти на трон вер­хов­но­го хана Золо­тої Орди уго­дних йому пре­тен­ден­тів. За це він і був пока­ра­ний вір­но­під­да­ним хану кня­зем Дми­трі­єм, що в подаль­шо­му все одно не вря­ту­ва­ло Москву у 1382 р. від обло­ги та спа­ле­н­ня вій­ська­ми Тохта­ми­ша. Пото­му ще 100 років (до 1480 р.) зем­лі Вели­ко­го кня­зів­ства Москов­сько­го пере­бу­ва­ли під вла­дою Орди, факти­чно та де юре були його улу­сом.

Збе­ре­гло­ся тіль­ки декіль­ка літо­пи­сних зві­сток про битву. Роз­гром трьох ордин­ських кня­зів, того­ча­сних спад­ко­єм­них воло­да­рів Поділь­ської зем­лі, вій­ськом вели­ко­го кня­зя литов­сько­го Оль­гер­да в битві біля Синіх Вод упер­ше зга­ду­є­ться в літо­пи­сній опо­віді «Про Поді­л­ля»

На мою дум­ку, як і на дум­ку бага­тьох істо­ри­ків, така мала кіль­кість зга­ду­вань у літо­пи­сах про Битву при Синіх Водах, пов’язано з їх нав­ми­сним зни­ще­н­ням . Ука­зом від 4 гру­дня 1783 року Кате­ри­на ІІ ство­ри­ла комі­сію в скла­ді 10 видних істо­ри­ків для «скла­да­н­ня запи­сок про ста­ро­дав­ню істо­рію, пере­ва­жно Росії» під керів­ни­цтвом самої Кате­ри­ни ІІ і гра­фа Шува­ло­ва.  Діяль­ність комі­сії була засе­кре­че­на і три­ва­ла 10 років. В 1792 році «мате­рин­ська істо­рія» поба­чи­ла світ. В про­це­сі робо­ти комі­сії були зібра­ні і пере­пи­са­ні всі дав­ні літо­пи­си, а ори­гі­на­ли — зни­ще­ні.  Деталь­но цї події опи­са­ні в істо­ри­ко-публі­ци­сти­чно­му дослі­джен­ні Воло­ди­ми­ра Білін­сько­го  «Кра­ї­на Моксель, або Моско­вія»

Козацька Спадкова Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим дідівським правом, оголошує, що темою ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» буде «Битва під Синіми Водами».

Всі наді­сла­ні тво­ри повин­ні від­по­від­а­ти насту­пним стан­дар­там та вимо­гам:

  1. Руко­пис має бути напи­са­ний укра­їн­ською мовою та наді­сла­ний еле­ктрон­ною поштою на адре­су bala4ka@gmail.com. Крім само­го руко­пи­су лист має місти­ти коро­тку біо­гра­фію авто­ра, його сві­тли­ну та кон­та­ктний номер теле­фо­ну.
  2. За обся­гом руко­пис пови­нен місти­ти не біль­ше, ніж 100 сто­рі­нок дру­ко­ва­но­го текс­ту одним фай­лом у фор­ма­ті WORD, шрифт 14 Times New Roman. Якщо твір­за обся­гом біль­ший ніж 100 сто­рі­нок, уча­сни­ки мають можли­вість наді­сла­ти  його части­ну (роз­діл) руко­пи­су до 100 сто­рі­нок. В випад­ку, якщо поча­тко­вий роз­діл руко­пи­су отри­має при­зо­ве місце, то орг­ко­мі­тет звер­не­ться до уча­сни­ка з про­ха­н­ням наді­сла­ти про­дов­же­н­ня.
  3. Наді­сла­на робо­та має роз­по­від­а­ти про Битву під Сині­ми Вода­ми, або ж про люд­ську долю на тлі  істо­ри­чної Битви під Сині­ми вода­ми. Робо­та за жан­ром може бути худо­жнім рома­ном, пові­стю, пое­мою, п’єсою  чи нау­ко­вим дослі­дже­н­ням.
  4. Орг­ко­мі­тет при­ймає до роз­гля­ду лише руко­пи­си які рані­ше ніде не дру­ку­ва­лись.
  5. Робо­ти при­йма­ю­ться з 4 черв­ня 2012 року до Дня наро­дже­н­ня Тара­са Гри­го­ро­ви­ча Шев­чен­ка – 9 бере­зня 2013 року.

Результати  ІІІ Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» традиційно будуть опрелюднені 7 квітня 2013 року, тобто на Благовіщення.

Закли­ка­є­мо всіх охо­чих авто­рів долу­чи­ти­ся до «Коза­цької бала­чки» і сво­їм «гострим» сло­вом взя­ти участь  у коза­цькій «шабель­ній ата­ці». Бо як писав Оле­ксандр Іль­чен­ко : “Мова – пер­ша зброя в бороть­бі: вижи­ве мова, вижи­ве й Вітчи­зна, бо ж мова є не тіль­ки най­пев­ні­ший засіб поне­во­ле­н­ня, а й вір­не (разом з ножем та хлі­бом), надій­не оруж­жя добу­ва­н­ня волі, бо геній наро­ду без буя­н­ня рідної мови не варт нічо­го…”. Ця теза є гаслом Між­на­ро­дно­го  Укра­їн­сько­го Літе­ра­тур­но­го кон­кур­су «Коза­цька бала­чка».

Іван Іль­чен­ко – Голо­ва орг­ко­мі­те­ту Дру­го­го Між­на­ро­дно­го Укра­їн­сько­го Літе­ра­тур­но­го кон­кур­су „Коза­цька балачка”.Козак Кор­сун­сько­го куре­ня Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го.

Батько, прости гріхи наші, ми каємось! Благослови добре діло зробити. Во ім‘я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»