«Козацька Варта» – велике козацьке спортивне свято на «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 13 Лис 2013 17:35

Року Божого 2013, 21 листопада в день небесного провідника українського воїнства Архистратига Михаїла розпочнеться велике козацьке спортивне свято «Козацька Варта».

Наро­дна леген­да роз­по­від­ає, що коли Господь Бог про­гні­вав­ся на сата­ну і на його при­хиль­ни­ків, то нака­зав Михай­лу Архан­ге­лу вигна­ти їх із неба. Тоді Архан­гел кинув гро­мо­ву стрі­лу та вигнав нече­сти­во­го з неба.

«Миха­їл – Архан­гел! Закрий Ти мене залі­зни­ми две­ри­ма і зам­кни тридев‘ятьма зам­ка­ми-клю­чам. І рече мені, рабу Божо­му, Миха­їл Архан­гел: закри­ваю я тебе, раба Божо­го …, залі­зни­ми две­ри­ма і зами­каю  тридев‘ятьма зам­ка­ми-клю­ча­ми і дам клю­чі зіркам…Візьміть клю­чі, поне­сіть на небе­са!». Так моли­лись наші пра­ді­ди коза­ки хара­ктер­ни­ки до Свя­то­го Архи­стра­ти­га Миха­ї­ла, про­ся­чи в ньо­го небе­сної помо­чі перед боєм.

Відтак, щиро запрошуємо всіх в кого в жилах тече горда дідівська кров, прибути в День відзначення Свята Архистратига Божого Михаїла на велике козацьке спортивне свято «Козацька Варта».

Початок заходу 21 листопада 2013 року об 11–00, після служби Божої в козацькій ставропігійній церкві Покрова Пресвятої Богородиці.

Захід сам по собі є уні­каль­ним, адже в спор­тив­но­му коза­цько­му свя­ті візьмуть участь:

- кур­сан­ти Навчаль­но-нау­ко­во­го інсти­ту­ту кон­тр­ро­зві­ду­валь­ної діяль­но­сті Націо­наль­ної ака­де­мії Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни;

- кур­сан­ти Націо­наль­ної ака­де­мії вну­трі­шніх справ;

- кур­сан­ти Вій­сько­во­го інсти­ту­ту Київ­сько­го націо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.Шевченка.

Під бій бойо­вих литав­рів та шелест гор­дих стя­гів від­бу­де­ться пре­зен­та­ція зброї коза­ка­ми «Мама­є­вої Сло­бо­ди» вер­хи на конях, а саме: бої на шаблях із супро­тив­ни­ком. Поча­ток зма­гань між кур­сан­та­ми СБУ, МВД та  Вій­сько­во­го інсти­ту­ту Київ­сько­го націо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.Шевченка роз­по­чне­ться з весе­лих пісень дів­чат-коза­чок. Кожна з трьох команд буде скла­да­тись з 10 осіб. На поча­тку захо­ду буде про­ве­де­но жереб­ку­ва­н­ня. Уча­сни­кам зма­гань, як спад­ко­єм­цям слав­но­зві­сної коза­цької роз­від­ки та кон­тр­ро­звід­ки буде запро­по­но­ва­но вибра­ти колір куша­ка (пояса), також їм буде нада­но шаро­ва­ри, чобо­ти, виши­ва­ні соро­чки.

Команди пройдуть різні випробування, інтелектуальні завдання (кожен із учасників отримає аркуш з п‘ятьма запитаннями на тему української культури, історії та козацьких традицій). Саме з цього завдання розпочнеться командоорганізуючий квест «Похід за сіллю». На території «Мамаєвої Слободи» кожна з команди спочатку шукатиме свій віз, потім колеса до цих возів, потім шукатимуть саму сіль у мішках, швидко вантажитимуть її на воза. Завантажений мішками віз із сіллю, команда повинна буде якнайшвидше провезти вулицями «Мамаєвої Слободи», долаючи перешкоди та засідки дістатись до фініша. Також учасники команд будуть підіймати гирі, перетягувати линву (канат), братимуть участь у козацьких дужаннях (боротьбі), показуватимуть свою спритність, рівно як і пройдуть «шлях до Мамая», тобто мають здобути у кулачних двобоях козацький стяг, що вивищуватиметься на кургані. А також пройдуть інші перешкоди та випробування. По завершенню учасників свята «Козацька Варта» чекатимуть випробування на козацький лицарський етикет, а саме: українські народні танці з дівчатами-козачками «Мамаєвої Слободи». Судді оцінюватимуть артистичність, шляхетський гонор кожної команди. За результатами проведених конкурсів відбудуться народні гуляння та привітання переможців. Команда, що посяде перше місце отримає у винагороду печеного на рожнах (вертелі) барана та казан козацького кулішу.

Це свя­то не дар­ма має назву «Коза­цька Вар­та», адже в роз­па­лі визволь­ної бороть­би укра­їн­сько­го наро­ду за здо­бу­т­тя Дер­жав­ної Неза­ле­жно­сті, під про­во­дом Хмель­ни­цько­го, таєм­ні слу­жби Рим­ської Курії (отці- єзу­ї­ти), спіль­но з таєм­ною слу­жбою Жечі Поспо­ли­тої роз­по­ча­ли актив­ну  під­го­тов­ку до пере­во­ро­ту в коза­цькій вер­хів­ці, цеб­то до пов­ста­н­ня про­ти Геть­ма­на Укра­ї­ни.

У спец­служб було кіль­ка варі­ан­тів таких захо­дів: почи­на­ю­чи від під­сту­пно­го вбив­ства само­го Хмель­ни­цько­го, до зброй­но­го зако­ло­ту про­ти ньо­го части­ни невдо­во­ле­ної коза­цької стар­ши­ни, котрі, насправ­ді, були таєм­ни­ми аген­та­ми сусі­дніх дер­жав.

Так у бере­зні 1649 року у Вар­ша­ві від­бу­ла­ся таєм­на нара­да, в якій бра­ли участь сам король, кан­цлер, під­кан­цлер, кіль­ка сена­то­рів і пан Смя­ров­ський, коли­шній чер­ка­ський під­ста­ро­ста. Секре­тар поль­сько­го уря­ду Ієро­нім Піно­чі лако­ні­чно запи­сав: «…Його вели­чність король виря­див його до Хмель­ни­цько­го наче у посоль­стві, насправ­ді ж для бун­ту». І такі захо­ди спец­слу­жби Рим­ської Курії та Жечі Поспо­ли­тої вжи­ва­ли постій­но, нама­га­ю­чись зруй­ну­ва­ти під­ва­ли­ни моло­дої Укра­їн­ської Дер­жа­ви, однак спец­слу­жби Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го викри­ва­ли ці числен­ні змо­ви, котрі були спря­мо­ва­ні як про­ти Геть­ма­на, так і про­ти Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го. Осі­док тоді­шньої коза­цької роз­від­ки та кон­тр­ро­звід­ки роз­та­шо­ву­вав­ся в Субо­то­ві на тери­то­рії родо­во­го має­тку Геть­ма­на Бог­да­на Хмель­ни­цько­го. Очо­лю­ва­ла коза­цьку спец­слу­жбу, тоб­то роз­від­ку та кон­тр­ро­звід­ку, люди­на, на пер­ший погляд з непри­мі­тною поса­дою – Чиги­рин­ський горо­до­вий ота­ман на йме­н­ня Лав­рін Капу­ста.  

Саме під ору­дою цьо­го Запо­розь­ко­го коза­ка дія­ла ціла армія коза­цьких роз­ві­дни­ків, дез­ін­фор­ма­то­рів, про­від­ни­ків-смер­тни­ків та дивер­сан­тів. Одні з них «випад­ко­во» потра­пля­ли в полон до поля­ків і там, люто като­ва­ні, почи­на­ли гово­ри­ти оту свя­ту неправ­ду, задля якої їх посла­но і зав­дя­ки якій вони могли при­слу­жи­ти­ся сво­є­му вій­ську й рідно­му укра­їн­сько­му наро­до­ві. Дру­гі були вуха­ми й очи­ма Вій­ська Запо­розь­ко­го. Тре­ті висту­па­ли речни­ка­ми пов­стан­ських ідей, агі­та­то­ра­ми. Були й кон­тр­ро­зві­дни­ки. Аген­ту­ра актив­но дія­ла не тіль­ки в Укра­ї­ні, а й у Вар­ша­ві, Москві, Стам­бу­лі, Литві. В істо­ри­чних дже­ре­лах та в роз­від­ках дослі­дни­ків пізні­ших часів їх нази­ва­ють «емі­са­ра­ми Хмель­ни­цько­го». І саме їм, коза­цьким лица­рям «неви­ди­мо­го фрон­ту», коман­ду­ва­н­ня пов­стан­ської армії зав­дя­чу­ва­ло бага­тьма сво­ї­ми успі­ха­ми не лише на воєн­них, а й на дипло­ма­ти­чних полях битв.

Суча­сні істо­ри­ки зга­ду­ють декіль­ка най­більш відо­мих дивер­сій­них акцій геть­ман­ської спец­слу­жби. Так, влі­тку 1648 року деся­те­ро юна­ків за нака­зом Хмель­ни­цько­го пере­йшли на бік поля­ків, маю­чи зав­да­н­ня вби­ти най­за­пе­клі­шо­го воро­га коза­ків — кня­зя Яре­му Вишне­ве­цько­го. «Пере­біж­чи­ки» про­си­ли зустрі­чі з ним, але той ухи­лив­ся і нака­зав слу­гам сте­жи­ти за гостя­ми. Через необе­ре­жність одно­го з них коза­цьких послан­ців викри­ли й стра­ти­ли, поса­див­ши на палі. Однак, рапто­ву смерть кня­зя Вишне­ве­цько­го 20 сер­пня 1651 року вар­то все таки від­не­сти до заслуг саме коза­цької роз­від­ки Укра­їн­ської Дер­жа­ви. 

Дже­ре­ла засвід­чу­ють, що взим­ку 1651 року під загаль­ним кон­тро­лем Бог­да­на Хмель­ни­цько­го спец­слу­жби Вій­ська Запо­різь­ко­го про­ве­ли одну з най­гран­діо­зні­ших у того­ча­сній Євро­пі роз­ві­ду­валь­них опе­ра­цій: до Коро­ни Поль­ської напра­ви­ли близь­ко двох тисяч укра­їн­ських шпи­гу­нів, які мали зав­да­н­ня зби­ра­ти най­рі­зно­ма­ні­тні­шу інфор­ма­цію, про­во­ди­ти дивер­сій­ні акти та готу­ва­ти пов­ста­н­ня. Також вони мали поши­рю­ва­ти чутки про над­зви­чай­ну бойо­ву міць армії Хмель­ни­цько­го і тим самим викли­ка­ти пані­чний настрій серед місце­во­го насе­ле­н­ня. Біль­шість коза­цьких роз­ві­дни­ків (до речі, серед них були й жін­ки) під час вико­на­н­ня цьо­го важли­во­го зав­да­н­ня вда­ва­ли з себе жебра­ків, калік, «пілі­гри­мів», ман­дрів­них цир­ка­чів, кобза­рів, в окре­мих випад­ках — свя­ще­ни­ків, про­чан або чен­ців. Як зга­ду­вав пізні­ше шля­хтич Андрій з Оле­ська: «Хмель­ни­цький послав їх углиб Поль­щі, дав кожно­му по золо­то­му і дору­чив всту­па­ти у вій­сько чи ста­ва­ти до пра­ці. Коли шля­хта піде на Укра­ї­ну, тоді вони мали пали­ти і нищи­ти їхні будин­ки».
           Чи вар­то каза­ти, що острах Вар­ша­ви перед коза­цьки­ми спец­слу­жба­ми був вели­че­зним.  Так, поля­ки вва­жа­ли, що Бог­дан Хмель­ни­цький, беру­чи до ува­ги непри­хиль­ність туре­цько­го сул­та­на Ібра­гі­ма до укра­їн­ської спра­ви,  вико­ри­сто­ву­ю­чи таєм­ну коза­цьку роз­від­ку, звер­нув­ся без­по­се­ре­дньо до яни­чар, які за його намо­вою 8 черв­ня 1648 року вчи­ни­ли пала­цо­вий пере­во­рот. Адже саме після цьо­го пре­во­ро­ту, полі­ти­ка Отто­ман­ської Пор­ти зазна­ла разю­чих змін по від­но­шен­ню до Укра­ї­ни. Саме під час зако­ло­ту в Стам­бу­лі пере­бу­ва­ли посли з Чиги­ри­на, що й ста­ло під­ста­вою для таких виснов­ків.

Не дар­ма поля­ки так вва­жа­ли, адже спец­слу­жби коза­цької Дер­жа­ви Бог­да­на Хмель­ни­цько­го викри­ва­ли біль­шість числен­них змов, як про­ти Геть­ма­на, так і запо­бі­га­ли та ней­тра­лі­зо­ву­ва­ли дивер­сій­ні акції, чим під­твер­джу­ва­ли рено­ме одні­єї з най­кра­щих роз­ві­док та кон­тр­ро­зві­док в того­ча­сно­му сві­ті.

27 липня 1657 року Бог­дан Хмель­ни­цький поми­рає. Після смер­ті його тіло забаль­за­му­ва­ли і воно ще місяць пере­бу­ва­ло в одній із Чиги­рин­ських цер­ков для про­ща­н­ня з наро­дом. Потім Хмель­ни­цько­го уро­чи­сто похо­ва­ли під Іллін­ською цер­квою місте­чка Субо­тів. Однак, як ствер­джу­ють пере­ка­зи, насту­пно­го дня після похо­ро­ну Лав­рін Капу­ста разом із коза­ка­ми сво­єї таєм­ної слу­жби, скри­тно від усіх пере­по­хо­вав тіло вели­ко­го Геть­ма­на. І як потім з‘ясувалось не дар­ма, адже у 1664 році караль­ний загін Корон­но­го вій­ська на чолі з поль­ським нака­зним Геть­ма­ном Сте­фа­ном Чар­не­цьким уві­рвав­ся в родо­вий має­ток Бог­да­на Хмель­ни­цько­го Субо­тів та нака­зав вико­па­ти тіло Бог­да­на, спа­ли його та вистрі­ли­ти попи­лом з гар­мат.

Козак Лав­рін Капу­ста був не тіль­ки зді­бним орга­ні­за­то­ром Сере­дньо­ві­чної коза­цької роз­від­ки та кон­тр­ро­звід­ки, але й хоро­брим коза­ком та уча­сни­ком усіх голов­них битв Визволь­ної вій­ни – Кор­сун­ської, Пиля­ве­цької та бага­тьох інших.

«Всі народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє, свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини, які суть звірина, худоба і птаство, боронять становище своє, гнізда свої і немовлят своїх до знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того знаряддя в самих членах їх» (Богдан-Зиновій Хмельницький)

«Ой полети, галко, ой полети, чорна, да й на Січ риби їсти; Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від Кошового вісті…»

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»