Козацький Колодій (Масляна) у «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 11 Лют 2016 13:17

Споконвіку на землях «чубатих слов‘ян – русинів», які з середньовіччя більш знані в Європі як українці, головною стравою на Масляну були вареники з сиром та сметаною. Щоправда, сама назва свята Масляна не була дуже поширена, більшість України завжди йменувало це свято Колодій! Також в Україні були й інші назви цього свята: Масляна, Масниця, Масляниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Бабський тиждень. Однак, не зважаючи на назву, головною стравою впродовж всього «Бабського тижня» був вареник із сиром… Тож вареники на Колодій (Масницю чи Масляну) в цю пору наші прадіди – «чубаті слов‘яни» українці варили щодня, натомість «бліни» на Масницю споживали лише в кількох північних районах Слобожанщини (тепер Сумська та Харківська область), які межували з угро-фінським населенням московії…

Не дар­ма ж наші пра­ді­ди Запо­розь­кі коза­ки кепку­ю­чи над моско­ви­та­ми, каза­ли, що на Масля­ну: «… і тур­ки варе­ни­ки їдять!», то про нас пра­во­слав­них і мови не може бути!

Ось як пише у 1850 році (166 років тому) укра­їн­ський етно­граф та гро­мад­ський діяч Н.А.Маркевич в газе­ті «Петер­бурж­ские ведо­мо­сти» про Масля­ну: «В кон­це фев­ра­ля при­хо­дит Масля­ни­ца; жен­щи­ны воло­чат колод­ку, т.е. идут по домам  и при­вя­зыва­ют паруб­кам и див­кам неболь­шую колод­ку к ноге, в нака­за­ние за то, что не всту­пи­ли в брак в про­шлый Мясо­ед. Эту колод­ку можна снять не ина­че как за неко­то­рый выкуп; на собра­ные день­ги пиру­ют и вме­сто бли­нов москов­ских пода­ют варе­ни­ки со сме­та­ною; на масля­ни­це это глав­ное блю­до».

Початок заходів на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи»
як 12 так і 13 березня 2016 року о 12–00.  Ласкаво запрошуємо!

З наго­ди він­шу­ва­н­ня укра­їн­сько­го варе­ни­ка з сиром, як голов­ної стра­ви на Масля­ну по обох бере­гах Дні­пра, госпо­ди­ня­ми «Мама­є­вої Сло­бо­ди» буде вилі­пле­но понад 20 000 варе­ни­ків із соло­ним та солод­ким сиром! Також можна буде посма­ку­ва­ти й інши­ми стра­ва­ми з сиром: сир­ни­ка­ми, нали­сни­ка­ми, пиріж­ка­ми, сир­ною бабою, сир­ною запі­кан­кою…

На слобідському ярмарковому майдані вже традиційно відбудуться командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов».

Дру­жні зма­га­н­ня від­бу­ду­ться під коза­цьким гаслом: «Варе­ни­ки чи Блі­ни»? Хоче­мо при­на­гі­дно нага­да­ти, що всі попе­ре­дні роки під час зма­гань: «Хто кого? Варе­ни­ки чи росій­ські блі­ни?» остан­ні були зав­жди згань­бле­ні, адже постій­но пере­ма­га­ла коман­да, що їла укра­їн­ські варе­ни­ки з сиром!

Для «люби­те­лів» від­зна­ча­ти Масля­ну на москов­ський кшталт, цеб­то з «блі­на­ми-соне­чка­ми» пові­дом­ля­є­мо, що тер­мін «коло­дій» уві­йшов до укра­їн­ських писем­них дже­рел більш як 400 з лишком років тому, тоб­то в добу козач­чи­ни. Однак свя­то «Коло­дій» без­пе­ре­чно існу­ва­ло й до пер­шої писем­ної згад­ки про ньо­го. На дум­ку біль­шо­сті дослі­дни­ків слов‘янської ста­ро­ви­ни – «Коло­дій» не має ана­ло­гів у жодно­го сусі­дньо­го з Укра­ї­ною наро­ду, тоб­то не запо­зи­че­ний ні в кого. Це є наше вла­сне дуже дав­нє свя­то, яке зану­ре­не сво­їм корі­н­ням у дохри­сти­ян­ські часи, можли­во навіть до матрі­ар­ха­ту, коли наші пра­ді­ди вша­но­ву­ва­ли Вели­ку Боги­ню Матір – Макош (Боги­ню жіно­чої долі). Вели­ка Боги­ня Матір мала й бага­то інших імен, які зде­біль­шо­го не дійшли до нашо­го часу. Тому в свя­тку­ва­н­нях Коло­дія про­сте­жу­ю­ться еле­мен­ти гли­бин­них віру­вань доби, коли жін­ка на наших зем­лях була голов­ною (матрі­ар­ха­ту). Саме тому, тиждень, коли він­шу­ва­ли Вели­ку Боги­ню Матір, як покро­ви­тель­ку шлю­бу та сім‘ї і нази­вав­ся «баб­ським», адже в цей тиждень укра­їн­ські жін­ки виро­бля­ли з чоло­ві­ка­ми все, що хоті­ли. Напри­клад, дів­чи­на смі­ли­во могла засва­та­ти будь яко­го упо­до­ба­но­го паруб­ка і він не мав пра­ва їй від­мо­ви­ти. Також жін­ки могли зму­си­ти паруб­ка одру­жи­тись на дів­чи­ні, що зава­гі­тні­ла від ньо­го… Про­дов­же­н­ня роду – от що було голов­ним на слов‘янському свя­ті «Коло­дія» на від­мі­ну від угро-фінів моско­ви­тів, де «хоро­ни­ли зиму» з «блі­на­ми». Отже стає зро­зумі­лим, чому свя­тко­вою стра­вою були варе­ни­ки з сиром, адже «варе­ник», то моло­дий місяць, що сим­во­лі­зу­вав собою жіно­чу цно­тли­вість (неза­йма­ність). «Колод­ка» ж, яка дала назву свя­ту дав­ніх слов‘янських пле­мен Над­дні­прян­щи­ни, в жар­тів­ли­вій фор­мі уосо­блю­ва­ла собою чоло­ві­че нача­ло, цеб­то пру­тень (фалос). Ось яку риту­аль­ну пісню в XIX ст.. запи­са­ла Леся Укра­їн­ка, вчи­тай­тесь, будь ласка:

Ой упа­ла коло­дой­ка з неба, —
Ой чого ж бо нам та й до пані тре­ба?
Ой тре­ба ж нам та й до пані воза,
Ой наша пані, як чер­во­на рожа.
Ой упа­ла коло­дой­ка з неба, —
Ой чого ж бо нам та й до пані тре­ба?
Ой тре­ба ж нам та й до пані дишля,
Ой наша пані, як чер­во­на вишня…

Пано­ве, і де тут «москов­ська весна» з її «соне­чком» та блі­на­ми? Хіба Ви не розу­мі­є­те, що має­ться на ува­зі під мета­фо­рою «… Наша пані, як чер­во­на рожа…» і чому тре­ба пані воза і до ньо­го дишло… 

Не дар­ма ж укра­їн­ський варе­ник у поля­ків нази­ва­є­ться «Руські піро­ги». Бо ж пиріг, це від сло­ва пиру­ва­ти (свя­тку­ва­ти). Отже, риту­аль­на (свя­тко­ва) стра­ва на «Коло­дія» це варе­ник з сиром, а не блін. Адже це дав­нє слов‘янське свя­то має зов­сім іншу іде­о­ло­гію, від­мін­ну від угро-фін­ських пле­мен моско­вії. У нас йде­ться про про­дов­же­н­ня роду (жит­тя), а у них про похо­валь­ний обряд зими. Зима вмер­ла – її хоро­нять (спа­лю­ють опу­да­ло). У нас не тіль­ки різні свя­та з моска­ля­ми, але й від­мін­на мен­таль­ність. Ми свя­тку­є­мо про­дов­же­н­ня жит­тя, а вони від­зна­ча­ють похо­ро­ни зими та їдять блі­ни, як голов­ну стра­ву під час похо­рон ще до XIX ст.. у пів­ні­чно-схі­дних губер­ні­ях моско­вії.

Обряд «Колод­ки» або ж «Коло­дія» від­зна­ча­ли напе­ре­до­дні Вели­ко­го посту, в остан­ній тиждень м’ясниці, в наро­ді його ще нази­ва­ли «сиро­пу­сним». Цей тиждень був остан­нім тер­мі­ном коли ще можна було справ­ля­ти весі­л­ля…

Отже тих паруб­ків які не всти­гли оже­ни­ти­ся чека­ла «жор­сто­ка жіно­ча кара» – Коло­дій.

В різних обла­стях Укра­ї­ни були свої осо­бли­во­сті свя­тку­ва­н­ня, про­те в основ­ній масі цей обряд три­вав про­тя­гом тижня. Кожен день свя­тку­ва­н­ня Коло­дія мав свої «імен­ні накли­чки». В поне­ді­лок «колод­ка наро­ди­ла­ся», у вів­то­рок «хре­сти­ла­ся», сере­да – «похре­сти­ни», в четвер – «поми­ра­ла», в п’ятницю її «хоро­ни­ли», а в субо­ту «опла­ку­ва­ли». В неді­лю, остан­ній день Масля­ної, молодь «воло­чить колод­ку»! Зазда­ле­гідь домо­вив­шись зби­ра­ли­ся в шин­ку – «щоб поко­лод­ку­ва­ти», після цьо­го, замо­вив­ши горіл­ки, виго­ло­шу­ва­ли здра­ви­ці (тости) і віта­ли один одно­го. Все це носи­ло жар­тів­ли­вий хара­ктер. Пока­ра­ним доро­слим чоло­ві­кам та жін­кам за те, що не одру­жи­ли у цьо­му році сво­їх дітей, прив’язували колод­ку до лівої ноги, а дів­ча­там та хло­пцям на ліву руку або до пояса й не дозво­ля­лось її зні­ма­ти доти, доки не від­ку­пи­ться, тоб­то не поста­вить в шин­ку мого­рич. Жіно­цтво роби­ло склад­чи­ну  із при­не­се­но­го сиру, варе­ни­ків, масла, яєць і горіл­ки. Кожно­му чоло­ві­ку чи паруб­ку, хто на ту пору захо­див до шин­ка моло­ди­ці чіпля­ли колод­ку, зазда­ле­гідь заго­тов­ле­ну напе­ре­до­дні, за що він мав від­ку­пи­ти­ся поста­вив­ши мого­рич медо­ву­хою чи горіл­кою. Співи, музи­ки, тан­ці тягли­ся аж до тре­тіх пів­нів. Поча­сту­вав­шись гурт спів­ав: «Чому мені горі­ло­чки не пити, коли в мене хоро­шії діти…».

«Колод­ка» в шин­ку муси­ла вику­пи­тись, заго­ди­ти і шин­ка­ря і музик.

Саме тому в ста­ро­ви­ну «Коло­дій» нази­ва­ли «баб­ським свя­том». Дій­сно, свя­то було жіно­че й ніхто з чоло­ві­ків не смів жін­кам ні в чому пере­чи­ти, а жва­во брав участь у всіх їх іграх та жар­тах.

Віншування «Вареника з сиром», як головної святкової страви «чубатих слов‘ян» на Колодій (Масляну) будуть проводитись 12 та 13 березня з 12-00

Кожна  нео­дру­же­на дів­чи­на та хло­пець отри­ма­ють на ярмар­ко­во­му май­да­ні «Мама­є­вої Сло­бо­ди» колод­ку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Вла­сни­ки» цієї колод­ки мусять зна­йти доро­гу до «Шин­ку – коса над чар­кою», де на них  чека­ти­муть не тіль­ки тро­їсті музи­ки, але й часту­ва­н­ня та жар­ти весе­лих моло­диць (всі вла­сни­ки «коло­док» будуть часту­ва­тись слив’янкою). Також біля «сви­ня­чо­го пере­ла­зу», що веде до «Шин­ку – коса над чар­кою» будуть про­во­ди­тись наро­дні гуля­н­ня та вари­ти­ме­ться в здо­ро­ве­зних каза­нах, із кіль­кох видів круп, слав­но­зві­сна коза­цька каша «Тете­ря» та варе­ни­ки з сиром.

Тож ску­шту­вав­ши укра­їн­ських варе­ни­ків із сиром, або ж нали­сни­ків, пиріж­ків із сиром, сир­ни­ків та запив­ши їх зва­ре­ним на від­кри­то­му вогні коза­цьким хміль­ним напо­єм «Мусу­лєс» (глін­твейн), або ж медо­ву­хою чи вишне­вою налив­кою, охо­чі змо­жуть гай­ну­ти вули­ця­ми «Мама­є­вої Сло­бо­ди» на запря­же­них кінь­ми санях або возі, пока­та­ти сво­їх дітей на гой­дал­ці чи потор­гу­ва­тись із пере­ку­пка­ми, при­дбав­ши собі тра­ди­цій­ні укра­їн­ські суве­ні­ри на Слобід­сько­му ярмар­ко­во­му май­да­ні.  

Фоль­клор­ний коле­ктив допо­мо­же Вам від­чу­ти атмо­сфе­ру сере­дньо­ві­чної Над­дні­прян­щи­ни.

Відсвяткуємо Колодій (Масляну) так же ж весело, як це вміли робити наші прабабусі! 

Давайте спільно згадаємо добу матріархату, коли кожен воїн-козак впродовж всього «Бабського тижня» на Колодій був «підкаблучником», але не переставав бути мужнім чубатим воїном!

Благослови, Мати, Колодій святкувати!


Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»