«Козацький скарб» на Івана Купала – біля витоку річки Либідь в «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 02 Чер 2015 16:13

А чи відо­мо Вам, пано­ве това­ри­ство, що як свід­чать дав­ні пере­ка­зи, біля ков­ба­ні (вито­ку) озе­ра з яко­го й бере поча­ток річка Либідь – саме в тому чарів­но­му урочи­щі, де зараз роз­та­шо­ву­є­ться «Мама­є­ва Сло­бо­да» у 1756 році  коза­цько-гай­да­ма­цький загін вто­пив аж два бари­ла з золо­ти­ми чер­він­ця­ми та коштов­но­стя­ми…

Також ціка­во нам зна­ти, чи відо­мо Вам, що в кали­но­вих гаях на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» росте зна­ме­ни­та «Тер­лич-тра­ва» без якої немо­жли­во зна­йти кві­тку папо­ро­ті…

І наре­шті, тре­тє. «Тер­лич-тра­ва» за пере­ка­за­ми росте лише на Лисій Горі. Так от, на мапах Киє­ва часів Мико­ли Васи­льо­ви­ча Гого­ля, маків­ка, тоб­то вер­ши­на оті­єї зна­ме­ни­тої Лисої гори на яку злі­та­лись усі відьми, зна­хо­ди­лась при­бли­зно біля суча­сної зупин­ки швид­кі­сно­го трам­вая №3, яка нази­ва­є­ться: вули­ця Сім‘ї Сосні­них. Ця вели­че­зна гора, яка носить назву Лиса, має в діа­ме­трі близь­ко деся­ти кіло­ме­трів і вигля­дає як паля­ни­ця. Урочи­ще з яко­го бере поча­ток річка Либідь зна­хо­ди­ться при­бли­зно за кіло­метр від вер­ши­ни цієї міфі­чної гори, зга­да­ною Мико­лою Гого­лем. Тож не див­но, чому саме тут і росте відо­ма у зна­хар­ських колах «Тер­лич-тра­ва», а також папо­роть, лата­т­тя, лілеї, лепе­ха і все це на «Мама­є­вій Сло­бо­ді»…

Отож запрошуємо Вас до нас в козацьку слободу до історичного витоку річки Либідь на свято Купайла!

Дівчата-козачки та козаки «Мамаєвої Слободи» відтворюватимуть прадавні купальські традиції. Початок купальських дійств та гулянь 6 липня 2015 року о 12–00 на озері Красавиця. Фольклорні колективи з піснями і танцями відправляться в гай, аби зрубати дерево чорноклена, це і буде Марена, яку буде встановлено в лузі обіч витоку річки Либідь. Продовженням свята буде принесення солом‘яної ляльки Купайла…

Однак варто врахувати, що купальське вогнище запалюють саме тоді, коли сонце сідає за обрій, а до того – танці, гуляння, хороводи, троїсті музики та шпаркі танці з чарівними панянками-козачками на березі озера Красавиця.

У наших пра­ді­дів з ран­ку в коза­цьких селах та сло­бо­дах дів­ча­та по ран­ко­вій росі йдуть в поле чи ліс зби­ра­ти тра­ви та кві­ти. З них пле­туть для себе купаль­ські він­ки. В цих він­ках обов’язково повин­на бути тра­ва поли­ну. Крім того, дів­ча­та носять полин у себе за пазу­хою та під пахва­ми, адже це самий надій­ний запо­бі­жний засіб від руса­лок та відьом, як небез­під­став­но вва­жа­ли наші пра­ба­бу­сі, коли ще діву­ва­ли…

Ближ­че до вечо­ра, весе­лою зграй­кою дів­ча­та від­прав­ля­ю­ться у най­ближ­чий гай чи ліс та руба­ють там дере­во. Пере­ва­га нада­є­ться чор­но­кле­ну. Після цьо­го від­но­сять дере­во на місце, зазда­ле­гідь вибра­не ними для свя­та, і най­ме­но­ву­ють його «Маре­на». Потім при­но­сять пучки соло­ми, а інко­ли й солом’яну ляль­ку в люд­ський зріст, котра вді­та в жіно­чу соро­чку із стрі­чка­ми, в моні­стах та у вели­ко­му він­ку. Ця ляль­ка і нази­ва­є­ться «Купа­ла».

При­йшов­ши на місце, вти­ка­ють в зем­лю дере­во «Маре­ну», рясно обві­шу­ють його він­ка­ми та стрі­чка­ми, став­лять біля ньо­го «Купа­лу», а непо­да­лік роз­во­дять вогни­ще. Інко­ли вогнищ могло бути й три. Через вогни­ще пере­стри­бу­ють пара­ми: хло­пець із дів­чи­ною. Саме на свя­то Купа­ла від­кри­ва­є­ться «Небе­сна Бра­ма», тож всі молі­н­ня моло­дих людей про міцну роди­ну будуть обов‘язково почу­ті Госпо­дом Богом.

Наші пра­ба­бу­сі, коли були ще дів­ка­ми, весе­ло бра­лись за руки та ходи­ли з пісня­ми дов­ко­ла наря­дже­но­го дере­ва «Маре­ни», а потім ска­ка­ли через вогонь. Інко­ли замість вогни­ща бра­ли кро­пи­ву, яку наки­ду­ва­ли вели­че­зни­ми купа­ми.

Паруб­ки тіль­ки були при­су­тні, але в хоро­во­дах, тан­цях, піснях уча­сті не бра­ли.

В ніч з 6 на 7 липня роз­кві­тає чер­во­но-вогне­ний цвіт папо­ро­ті. Його можна зна­йти, зірва­ти та збе­рег­ти. Вла­сник ціїє кві­тки стає зна­ха­рем, і ніякий клад не при­хо­ва­є­ться від ньо­го.

Тож ласка­во запро­шу­є­мо всіх до пошу­ку скар­бу на «Мама­є­вій Сло­бо­ді». Купаль­ські дій­ства три­ва­ти­муть на Сло­бо­ді, як і зав­жди, до «тре­тіх пів­нів».

Люб’язно запрошуємо всіх бажаючих завітати до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища!

Дрес-код захо­ду: виши­ван­ка або будь-який укра­їн­ський націо­наль­ний еле­мент одя­гу (віно­чок, нами­сто тощо)

Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю, бо ж поки ми їх шануємо, доти ми і будемо українцями!!!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»