Майстер-клас із приготування куті та інших страв Святої Вечері від козаків та козачок «Мамаєвої Слободи»
Опубліковано: 23 Гру 2011 14:18

Споконвіку, на честь дванадцяти апостолів, наші прадіди до Святої Вечері готували дванадцять страв. Козаки та козачки з селища «Козака Мамая» – «Мамаєвої Слободи» запрошують  4 січня 2012 року на  майстер-клас із приготування куті та інших святвечірніх страв, котрі годилося ставити на стіл на козацькій Вкраїні 6 січня на Святвечір. Майстер-клас розпочнеться 4 січня 2012 року об 11-00 в одній із хат козацького селища.

Ще зранку – 6 січня, молодиці та дівчата цілісінький день і аж до вечора старанно прибирали в хаті, аби хата на Святвечір була надзвичайно чепурною і ошатною, затишною та святковою. Ніхто не галасував, не кричав, не сварився, діти себе вели дуже чемно, бігали до клуні, брали освячене на Трійцю зв`язане у пучки духмяне татариння та житню солому, притрушували ними долівку оселі. Малюки та підлітки, нишком вишукували в кинутій на долівку житній соломі, невимолочений колос, бо ж це віщувало добробут родини на наступний рік. Кутя і узвар ще зранку займали почесне місце на лаві під образами – на покуті (кут хати з божником, де рядами висіли ікони і лампадка). Стіл посипали чистим сіном. На нього ж клали рясну нову скатертину, зверху – вишиваного рушника з деревом життя, кожна гілка з якого символізувала 9 поколінь пращурів та 9 янгольських чинів.

На Україні, від Карпат і аж до Дону, Святвечір – родинне свято. То ж де б не жили українці – високо в горах на полонині, чи біля синіх вод великого Дону, вся родина намагалась з`їхатись до купки, а відтак до вечора сходилась до хати. Вважалось, що і прадіди з прабабусями, геть до дев`ятого коліна збирались в хату на родинну вечерю. Тож перед тим як сісти на лаву чи ослінчик, прадіди дмухали на нього, щоб не сісти на рідну душу, що прилетіла святкувати.

Старший в родині – батько чи дід, перехрестившись, запалював лампадку перед образами та курив у хаті ладаном. Вся родина, що зібралась на ту годину, щиро молилась Господу Богу. Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка – символ народження Сина Божого. На столі мало бути дванадцять святвечірніх страв. Кутя та узвар урочисто переносились з хатнього кутка, над яким розташовувався божник із іконами та ставились на рушник в центрі столу.  Довкола них, по черзі, ладнались полумиски, тарелі, макітри із іншими пісними стравами. Загалом всіх страв на столі мало бути дванадцять. Найголовніша з яких  кутя – готувалась із товченого в ступі цілого зерна  пшениці чи ячменю, яке потім варилось. Кутя подавалась із перетертим на «молоко» маком (мак перетирався в глиняній макітрі дерев`яним макогоном) та розведеним медом – котрий називався «сита». В ситу, знову ж таки додавався мигдаль, волоський та ліщинові горіхи. Узвар, борщ з грибами, драглі з риби, голубці пісні, товченики, овочі квашені,  вареники з капустою, січеники з риби, гречаники, печеня, книші (домашній хліб).  Певна справа, що якихось стандартних страв, які повинні були стояти  на столі в кожній хаті не було. Все залежало від заможності господаря та працьовитості господині. Однак неодмінним елементом святкового столу були лише кутя та узвар.   

Наші прадіди вважали, що на Святвечір вживати міцні напої гріх. Тож як правило, їх під час вечері на столі не було. Горілки, наливки, медовухи, настоянки, а також ковбаси, паштети, сальтисони, печені поросята, смажені гуси та кури  з`являлись на святковому столі лише наступного дня, на Різдво.

Отож, чекаємо Вас 4 січня 2012 року об 11-00 на майстер-клас із приготування куті та демонстрації господинями козацького селища традиційного розташування дванадцяти страв на Святий Вечір.

Всі бажаючи попередньо записатись на майстер-клас із приготування куті, або ж придбати до свого святвечірнього столу  кутю з товченого в ступі цілого зерна пшениці чи ячменю, присмачену перетертим маком із медовою ситою та волоськими, ліщиновими й мигдалевими горіхами від «Мамаєвої Слободи», просимо звертатись за тел..:044-361-98-48; 093-872-48-77, або на ел.: mamayevasloboda@gmail.com

Користуючись нагодою, хочемо нагадати, що 9 липня, року Божого 2011, Іван Ільченко – онук автора безсмертного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і чужа молодиця» Олександра Ільченка подарував «Мамаєвій Слободі» зірку в сузір`ї Рака під назвою «Козак Мамай». Отож, якщо Ви зі своєю родиною знайдете за можливе відсвяткувати Святий вечір в одній із хат на території козацького селища «Мамаєва Слобода», коли в печі тріскотять дрова, пахне зіллям та ладаном, мерехтить живий вогонь лампадки під образами, а на покуті гордо вивищується кутя з узваром, то непримітно в цей час на зоряному небі, над витоком річки Либідь, сіятиме зірка під назвою «Козак Мамай».

Давайте спільно відроджувати наші самобутні традиції.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»