Майстер-клас із приготування куті та інших страв Святої Вечері від Олега Скрипки, а також козаків та козачок «Мамаєвої Слободи»
Опубліковано: 23 Гру 2013 14:30

З нагоди «Шостої Країни Мрій Різдвяної», котра вже традиційно відкриває свої двері на «Мамаєвій Слободі» 5 та 7 січня 2014 року, відомий співак та громадський діяч Олег Скрипка, спільно із слобідськими козаками та козачками проведе майстер-клас із приготування куті та інших святвечірніх страв, котрі годилося ставити на стіл на козацькій Вкраїні на Святвечір. Майстер-клас розпочнеться 25 грудня 2013 року о 16–00 в хаті Титаря на території «Мамаєвої Слободи».

Споконвіку, на честь дванадцяти апостолів, наші прадіди до Святої Вечері готували дванадцять страв. Тож давайте і ми долучимось до прадавніх сакральних традицій нашого народу.

Ще зран­ку – 6 січня, моло­ди­ці та дів­ча­та цілі­сінь­кий день і аж до вечо­ра ста­ран­но при­би­ра­ли в хаті, аби хата на Свя­тве­чір була над­зви­чай­но чепур­ною і оша­тною, зати­шною та свя­тко­вою. Ніхто не гала­су­вав, не кри­чав, не сва­рив­ся, діти себе вели дуже чем­но, біга­ли до клу­ні, бра­ли освя­че­не на Трій­цю зв‘язане у пучки духмя­не тата­ри­н­ня та житню соло­му, при­тру­шу­ва­ли ними долів­ку осе­лі. Малю­ки та під­лі­тки, нишком вишу­ку­ва­ли в кину­тій на долів­ку житній соло­мі, неви­мо­ло­че­ний колос, бо ж це віщу­ва­ло добро­бут роди­ни на насту­пний рік. Кутя і узвар ще зран­ку займа­ли поче­сне місце на лаві під обра­за­ми – на поку­ті (кут хати з божни­ком, де ряда­ми висі­ли іко­ни і лам­пад­ка). Стіл поси­па­ли чистим сіном. На ньо­го ж кла­ли рясну нову ска­тер­ти­ну, звер­ху – виши­ва­но­го рушни­ка з дере­вом жит­тя, кожна гіл­ка з яко­го сим­во­лі­зу­ва­ла 9 поко­лінь пра­щу­рів та 9 янголь­ських чинів.

На Укра­ї­ні, від Кар­пат і аж до Дону, Свя­тве­чір – родин­не свя­то. То ж де б не жили укра­їн­ці – висо­ко в горах на поло­ни­ні, чи біля синіх вод вели­ко­го Дону, вся роди­на нама­га­лась з‘їхатись до купки, а від­так до вечо­ра схо­ди­лась до хати. Вва­жа­лось, що і пра­ді­ди з пра­ба­бу­ся­ми, геть до дев‘ятого колі­на зби­ра­лись в хату на родин­ну вече­рю. Тож перед тим як сісти на лаву чи ослін­чик, пра­ді­ди дму­ха­ли на ньо­го, щоб не сісти на рідну душу, що при­ле­ті­ла свя­тку­ва­ти.

Стар­ший в роди­ні – батько чи дід, пере­хре­стив­шись, запа­лю­вав лам­пад­ку перед обра­за­ми та курив у хаті лада­ном. Вся роди­на, що зібра­лась на ту годи­ну, щиро моли­лась Госпо­ду Богу. Вече­ря­ти сіда­ли аж тоді, коли на небі схо­ди­ла пер­ша зір­ка – сим­вол наро­дже­н­ня Сина Божо­го. На сто­лі мало бути два­над­цять свя­тве­чір­ніх страв. Кутя та узвар уро­чи­сто пере­но­си­лись з хатньо­го кутка, над яким роз­та­шо­ву­вав­ся божник із іко­на­ми та ста­ви­лись на рушник в цен­трі сто­лу.  Дов­ко­ла них, по чер­зі, ладна­лись полу­ми­ски, таре­лі, макі­три із інши­ми пісни­ми стра­ва­ми. Зага­лом всіх страв на сто­лі мало бути два­над­цять. Най­го­лов­ні­ша з яких  кутя – готу­ва­лась із тов­че­но­го в сту­пі ціло­го зер­на  пше­ни­ці чи ячме­ню, яке потім вари­лось. Кутя пода­ва­лась із пере­тер­тим на «моло­ко» маком (мак пере­ти­рав­ся в гли­ня­ній макі­трі дерев‘яним мако­го­ном) та роз­ве­де­ним медом – котрий нази­вав­ся «сита». В ситу, зно­ву ж таки дода­вав­ся мигдаль, воло­ський та ліщи­но­ві горі­хи. Узвар, борщ з гри­ба­ми, дра­глі з риби, голуб­ці пісні, тов­че­ни­ки, ово­чі ква­ше­ні,  варе­ни­ки з капу­стою, січе­ни­ки з риби, гре­ча­ни­ки, пече­ня, кни­ші (дома­шній хліб).  Пев­на спра­ва, що яки­хось стан­дар­тних страв, які повин­ні були сто­я­ти  на сто­лі в кожній хаті не було. Все зале­жа­ло від замо­жно­сті госпо­да­ря та пра­цьо­ви­то­сті госпо­ди­ні. Однак нео­дмін­ним еле­мен­том свя­тко­во­го сто­лу були лише кутя та узвар.   

Наші пра­ді­ди вва­жа­ли, що на Свя­тве­чір вжи­ва­ти міцні напої гріх. Тож як пра­ви­ло, їх під час вече­рі на сто­лі не було. Горіл­ки, налив­ки, медо­ву­хи, насто­ян­ки, а також ков­ба­си, паште­ти, саль­ти­со­ни, пече­ні поро­ся­та, сма­же­ні гуси та кури  з‘являлись на свя­тко­во­му сто­лі лише насту­пно­го дня, на Різдво.

Всі бажа­ю­чи попе­ре­дньо запи­са­тись на май­стер-клас із при­го­ту­ва­н­ня куті, або ж при­дба­ти до сво­го свя­тве­чір­ньо­го сто­лу  кутю з тов­че­но­го в сту­пі ціло­го зер­на пше­ни­ці чи ячме­ню, при­сма­че­ну пере­тер­тим маком із медо­вою ситою та воло­ськи­ми, ліщи­но­ви­ми й мигда­ле­ви­ми горі­ха­ми від «Мама­є­вої Сло­бо­ди», про­си­мо звер­та­тись за тел..:044–361-98–48, або на ел.: mamayevasloboda@gmail.com

Давайте спільно відроджувати наші самобутні традиції.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»