«Мамаєва Слобода» готується до Великодня
Опубліковано: 23 Бер 2010 18:17

Велик­день від­зна­ча­ють щоро­ку у Сві­тлу Неді­лю наве­сні. Велик­день (Сві­тле Воскре­сі­н­ня Хри­сто­ве, Пасха) свя­то яке в пра­во­слав­но­му кален­да­рі не має визна­че­ної дати, дату чер­го­во­го свя­тку­ва­н­ня вира­хо­ву­ють за міся­чним кален­да­рем. Оскіль­ки у дав­ній хри­сти­ян­ській цер­кві Пасху не у всіх місце­во­стях від­зна­ча­ли в один день. Тож після Пер­шо­го Все­лен­сько­го і Анті­о­хій­сько­го Помі­сно­го Собо­рів було визна­че­но пра­ви­ло про одно­ча­сне свя­тку­ва­н­ня у всіх цер­квах. Саме з цієї пори Велик­день свя­тку­ють у пер­ший неділь­ний день за весня­ним пов­ним міся­цем, котрий буде в день весня­но­го рів­но­де­н­ня або без­по­се­ре­дньо після ньо­го. Однак не рані­ше весня­но­го рів­но­де­н­ня.

Пропонуємо до Вашої уваги майстер-клас із випікання пасок в традиційній Наддніпрянській печі однієї з хат на «Мамаєвій Слободі» та майстер-клас із писанкарства.

Тел. для замов­ле­н­ня: 044–361-98–48.
Еле­ктрон­на адре­са: mamayevasloboda@gmail.com

Паска – голов­ний риту­аль­ний Вели­ко­дній хліб — виготовляєть­ся тіль­ки з дрі­жджо­во­го тіста.

Пасок пекли й досі печуть бага­то, щоб виста­чи­ло всій роди­ні, роди­чам і близь­ким. Почи­на­ють пекти їх напередо­дні — у Чистий четвер, а то й у Вели­ко­дню субо­ту. Стра­сна п’ятниця для цієї робо­ти була забо­ро­не­ним днем. (Нага­дай­мо, що і в буден­ну п’ятницю хліб не пекли.)

Наші пра­ба­бу­сі роз­па­лю­ю­чи піч, кида­ли лозин­ку вер­би, свя­че­ної напе­ре­до­дні на Вер­бну неді­лю. Пильну­вали, аби у хаті в цей час ніхто не сту­кав, не грю­кав, і тим біль­ше не сва­рив­ся та не гала­су­вав. Паску годи­ться учи­ня­ти в чистій соро­чці і з про­ха­н­ням Госпо­дньо­го бла­го­сло­ве­н­ня: «Боже, бла­го­сло­ви цю свя­ту паску учи­ни­ти й на той рік діжда­ти!». Хлі­бною лопа­тою хре­сти­ли піч, одвір­ки, две­рі й вікна хати: «Свя­тий хліб у хату, а нечисть — з хати!».

Якщо в роди­ні були дів­ча­та, госпо­ди­ня, садов­ля­чи паски в піч, при­мов­ля­ла: «Паски в печі сидіть, а ви (Маріє, Уля­но, Оль­го) не сидіть, а заміж ідіть!». Потім замі­та­ла віни­ком хату від печі до поро­га (в інші дні це роби­ло­ся нав­па­ки), про­га­ня­ю­чи шкід­ників: «Паски в печі випі­кай­те­ся, а тар­га­ни, сто­но­ги, мухи й миші з хати вимі­тай­те­ся!». Коли паску сади­ли в піч, на печі ніхто не пови­нен був лежа­ти, «щоб не при­ти­сну­ти паску», «щоб росла висо­ка й пишна». Зла­зячи з печі, гово­ри­ли: «Рости, паско, висо­ка, як вер­ба!». Поса­див­ши паски, хазяй­ка жар­то­ма хапа­ла малих хло­пчи­ків за вуха і три­чі легень­ко сми­ка­ла: «Рости здо­ро­вий і висо­кий, як свя­та паска!».

Пропонуємо придбати святкові Великодні кошики:

Наш кошик скла­да­є­ться із трьох видів пасок: «Коза­цької», «Кислої» та «Медо­вої», 12 кра­ша­нок  та вос­ко­вої сві­чки. (Вер­бо­вий кошик та рушник із поло­тна вхо­дить до стан­дар­тної про­по­зи­ції). Всі інші скла­до­ві «Вели­ко­дньо­го коши­ка» (поро­ся моло­чне пече­не, качка начи­не­на пече­на, ков­ба­са дома­шня, ков­ба­са кров’янка, шин­ка, саль­ти­сон, сало, сир­на запі­кан­ка, брин­за, пиріж­ки з маком, хрін та сіль, а також тра­ди­цій­ні коза­цькі хміль­ні напої: медо­ву­ха кві­тко­ва та гре­ча­на, слив’янка та вишняк) Ви змо­же­те обра­ти за вла­сним сма­ком.

Тел. для замов­ле­н­ня «Вели­ко­дньо­го коши­ка»: 044–361-98–48.
Еле­ктрон­на адре­са: mamayevasloboda@gmail.com

Можли­во Вам буде ціка­во довід­а­тись, що наші пра­пра­пра­ді­ди коза­ки освя­чу­ва­ли паску та наїд­ки з напо­я­ми не коши­ка­ми, а ціли­ми воза­ми…
Далі наво­ди­мо один із опи­сів суча­сни­ка:

Ско­ро Велик­день! Ось тут то й про­яв­ля­є­ться щире укра­їн­ське хлі­бо­соль­ство: нав­ко­ло цер­кви сто­ять вози на яких при­ве­зе­но їстів­не для освя­че­н­ня. Іскри­стий гумор укра­їн­ців в цей момент про­яв­ляв­ся на раху­нок фізіо­но­мій сма­же­них поро­сят та незу­гар­но­сті деяких госпо­динь, що не зумі­ли як слід допе­кти пасок. Адже нема госпо­да­ря, навіть най­бі­дні­шо­го, котрий би до  цьо­го Сві­тло­го дня не мав пече­не поро­ся, ков­ба­су, паски та при­найм­ні декіль­кох кра­ше­них яєць.
        А ось Вели­ко­дній стіл замо­жно­го коза­ка чи шля­хти­ча, де госпо­ди­ні ретель­но при­три­му­ю­ться рідної ста­ро­ви­ни від­рі­зняв­ся вишу­ка­ною різно­ма­ні­тні­стю наїд­ків: дві, три навіть чоти­ри вели­тен­ських солод­ких пасок із добір­но­го кру­пча­то­го боро­шна на коров’ячому маслі, яйцях, цукрі та меду; одна чи дві кислих паски; сир­на паска, ягня із вер­шко­во­го масла; пара запе­че­них поро­сят – одне без начин­ки, інше – начи­не­не гре­чкою з печін­кою, в зубах у них хрін; двоє запе­че­них ягнят – одне без начин­ки, дру­ге начи­не­не мигда­лем, родзин­ка­ми з рисом; сте­гно вудже­ни­ни (буже­ни­на) та сте­гно вудже­ни­ни під сіто­чкою із папе­ру; кен­дюх (саль­ти­сон); голо­ва каба­на в нату­раль­ну його вели­чи­ну з очи­ма з маслин; цибу­ля зеле­на; парос­тки сала­та зеле­но­го; полу­ми­сок пшо­на, на ньо­му в сіль­ни­чці сіль крим­ка; чима­лі шма­тки духм’яного сала з про­різ­зю; декіль­ка видів ков­бас: кров’янка, ков­ба­са про­ста дома­шня, ков­ба­са по-пан­ськи, печін­ко­ва та інші; коров’яче масло; сир; сме­та­на; він­ки цибу­лі; все це обкла­де­но фар­бо­ва­ни­ми в синю, жов­ту, мар­му­ро­ву і най­біль­ше в чер­во­ну фар­бу йяця­ми; ці яйця були як гуся­чі так і куря­чі. Поряд із цими наїд­ка­ми в што­фах та дзба­нах сто­я­ли декіль­ка сор­тів горі­лок та нали­вок; тут були і пер­ча­ків­ка, і кал­га­нів­ка, і кар­да­мо­нів­ка, і куса­ка, і слив’янка, і мали­нів­ка, і горо­би­нів­ка, тер­нів­ка та медо­ву­ха.

Ось такі смачні наїдки везли возами на освячення до церкви наші прапрадіди козаки Війська Запорізького Низового у Світле Христове Воскресіння.

P.S.  Дещо про кра­шан­ки та писан­ки.

        Яйце не лише в укра­їн­ців, а й у бага­тьох наро­дів сві­ту сим­во­лі­зує коло­обіг, без­пе­рерв­ність жит­тя, без­смер­тя, космос. Про це свід­чать назви най­по­ши­ре­ні­ших писан­ко­вих орна­ментів: «без­кі­не­чник», «соне­чко», «хре­стик», «соня­чний млин». І не випад­ко­во кра­шан­ка (писан­ка) потра­пи­ла в обря­до­ву атрибути­ку Сві­тло­го Воскре­сі­н­ня, весня­но­го рівно­дення, від­ро­дже­н­ня при­ро­ди.

        У Вели­ко­дню субо­ту готу­ють кра­шан­ки (ро­блять галун­ки, галу­нять, слив­лять яйця). Фар­бу­ють яйця в різні кольо­ри, окрім чор­но­го: чер­во­ний, жов­тий, синій, золо­ти­стий, кори­чне­вий, зеле­ний. Зараз кори­сту­ю­ться ані­лі­но­ви­ми фар­бни­ка­ми, а рані­ше послу­го­ву­ва­ли­ся при­ро­дни­ми: цибу­ля­чим лушпи­н­ням, яго­да­ми чор­ної бузи­ни, корою дуба, яблу­ні й чор­но­кле­на, всі­ля­ки­ми тра­ва­ми. Воду для роз­пу­ска­н­ня фарб бра­ли не з кри­ни­ці, а так зва­ну «біжу­чу» — з річки, струм­ка, пото­ку. Поясню­вали це тим, що там вода м’якша, чисті­ша й захи­ще­на від уся­кої нечи­сті.

        Най­біль­ше ціну­ю­ться чер­во­ні кра­шан­ки. Про них є чима­ло легенд. Роз­повідають, начеб­то у Стра­сну п’ятницю несла жін­ка з база­ру сві­жі яйця. Раптом спі­ткну­ла­ся і яйця поко­ти­ли­ся з пагор­ба, але не роз­би­ли­ся. Поча­ла жін­ка зби­ра­ти їх, аж бачить — вони почер­во­ні­ли і ста­ли кра­шан­ка­ми. Зро­зумі­ла вона, що заги­нув Спа­си­тель, запла­ка­ла й руши­ла до Божої Мате­рі пові­до­ми­ти їй цю сум­ну звіс­тку. З тієї пори всі люди на честь Спа­си­те­ля фар­бу­ють яйця.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»