Масляна на «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 27 Січ 2010 13:53

Голов­ною стра­вою на Масля­ну є варе­ни­ки з сиром та сме­та­ною. Тож варе­ни­ки в цю пору вари­ли щодня. Вва­жа­ло­ся, що на Масля­ну –  «І бусур­ма­ни варе­ни­ки їдять!», то про нас пра­во­слав­них і мови не може бути! Щоправ­да сама назва свя­та Масля­на не була дуже поши­ре­на, біль­шість Укра­ї­ни зав­жди від­зна­ча­ла Коло­дій.

Ось як пише у 1850 році (160 років тому) укра­їн­ський етно­граф та гро­мад­ський діяч Н.А.Маркевич в газе­ті «Петер­бурж­ские ведо­мо­сти» про Масля­ну: «В кон­це фев­ра­ля при­хо­дит Масля­ни­ца; жен­щины воло­чат колод­ку, т.е. идут по домам  и при­вя­зыва­ют паруб­кам и див­кам неболь­шую колод­ку к ноге, в нака­за­ние за то, что не всту­пи­ли в брак в про­шлый Мясо­ед. Эту колод­ку можна снять не ина­че как за неко­то­рый выкуп; на собра­ные день­ги пиру­ют и вме­сто бли­нов москов­ских пода­ют варе­ни­ки со сме­та­ною; на масля­ни­це это глав­ное блю­до».

Для «люби­те­лів» від­зна­ча­ти Масля­ну на москов­ський кшталт пові­дом­ля­є­мо, що тер­мін «коло­дій» уві­йшов до укра­їн­ських писем­них дже­рел більш як 400 з лишком років тому, цеб­то в добу козач­чи­ни, про­те на дум­ку біль­шо­сті дослі­дни­ків укра­їн­ської ста­ро­ви­ни він зану­ре­ний сво­ї­ми корі­н­ня­ми у дохри­сти­ян­ські часи, можли­во навіть до матрі­ар­ха­ту, адже у свя­тку­ва­н­нях Коло­дія про­сте­жу­ю­ться еле­мен­ти гли­бин­них віру­вань, голов­ни­ми діє­ви­ми осо­ба­ми в яких було жіно­цтво.

Обряд «Колод­ки» або ж «Коло­дія» від­зна­ча­ли напе­ре­до­дні Вели­ко­го посту, в остан­ній тиждень м’ясниці, в наро­ді його ще нази­ва­ли «сиро­пу­сним». Цей тиждень був остан­нім тер­мі­ном коли ще можна було справ­ля­ти весі­л­ля…

Отже тих паруб­ків які не всти­гли оже­ни­ти­ся чека­ла «жор­сто­ка жіно­ча кара» – Коло­дій.

В різних обла­стях Укра­ї­ни були свої осо­бли­во­сті свя­тку­ва­н­ня, про­те в основ­ній масі цей обряд три­вав про­тя­гом тижня. Кожен день свя­тку­ва­н­ня Коло­дія мав свої «імен­ні накли­чки». В поне­ді­лок «колод­ка наро­ди­ла­ся», у вів­то­рок «хре­сти­ла­ся», сере­да – «похре­сти­ни», в четвер – «поми­ра­ла», в п’ятницю її «хоро­ни­ли», а в субо­ту «опла­ку­ва­ли». В неді­лю, остан­ній день Масля­ної, молодь «воло­чить колод­ку»! Зазда­ле­гідь домо­вив­шись зби­ра­ли­ся в шин­ку – «щоб поко­лод­ку­ва­ти», після цьо­го, замо­вив­ши горіл­ки, виго­ло­шу­ва­ли здра­ви­ці (тости) і віта­ли один одно­го. Все це носи­ло жар­тів­ли­вий хара­ктер. Пока­ра­ним доро­слим чоло­ві­кам та жін­кам за те, що не одру­жи­ли у цьо­му році сво­їх дітей, прив’язували колод­ку до лівої ноги, а дів­ча­там та хло­пцям на ліву руку або до пояса й не дозво­ля­лось її зні­ма­ти доти, доки не від­ку­пи­ться, тоб­то не поста­вить в шин­ку мого­рич. Жіно­цтво роби­ло склад­чи­ну  із при­не­се­но­го сиру, варе­ни­ків, масла, яєць і горіл­ки. Кожно­му чоло­ві­ку чи паруб­ку, хто на ту пору захо­див до шин­ка моло­ди­ці чіпля­ли колод­ку, зазда­ле­гідь заго­тов­ле­ну напе­ре­до­дні, за що він мав від­ку­пи­ти­ся поста­вив­ши мого­рич медо­ву­хою чи горіл­кою. Співи, музи­ки, тан­ці тягли­ся аж до тре­тіх пів­нів. Поча­сту­вав­шись гурт спів­ав: «Чому мені горі­ло­чки не пити, коли в мене хоро­шії діти…».

«Колод­ка» в шин­ку муси­ла вику­пи­тись, заго­ди­ти і шин­ка­ря і музик.

Саме тому в ста­ро­ви­ну «Коло­дій» нази­ва­ли «баб­ським свя­том». Дій­сно, свя­то було жіно­че й ніхто з чоло­ві­ків не смів жін­кам ні в чому пере­чи­ти, а жва­во брав участь у всіх їх іграх та жар­тах.

Оскіль­ки «Мама­є­ва Сло­бо­да» покла­ла на себе обов’язок від­ро­джу­ва­ти тра­ди­ції, а не вико­ри­сто­ву­ва­ти «екс­пор­то­ва­ний» від сусі­дів в часи ген­сє­ка Бре­жнє­ва стан­дарт свя­тку­ва­н­ня, то Масля­на або ж як пра­виль­ні­ше ска­за­ти «Коло­дій», буде від­бу­ва­тись згі­дно наших «дідів­ських», а в дан­но­му випад­ку «баб­ських» зви­ча­їв…

Заходи будуть проводитись 13 та 14 лютого з 10–00 і до третіх півнів…

Кожна  нео­дру­же­на дів­чи­на та хло­пець отри­ма­ють на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» колод­ку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Вла­сник» цієї колод­ки на запря­же­них кінь­ми санях з вітер­цем пром­чить вули­ця­ми коза­цько­го сели­ща пря­мі­сінь­ко до «Шин­ку – коса над чар­кою», де на них  чека­ти­муть не тіль­ки тро­їсті музи­ки, але й часту­ва­н­ня та жар­ти весе­лих моло­диць (всі вла­сни­ки «коло­док» будуть часту­ва­тись слив’янкою та варе­ни­ком із сиром). Також біля «сви­ня­чо­го пере­ла­зу», що веде до «Шин­ку – коса над чар­кою» будуть про­во­ди­тись наро­дні гуля­н­ня та вари­ти­ме­ться в здо­ро­ве­зних каза­нах, із кіль­кох видів круп, слав­но­зві­сна коза­цька каша «Тете­ря», варе­ни­ки з сиром та гре­ча­ні млин­ці з різно­ма­ні­тною начин­кою…

Фоль­клор­ний коле­ктив допо­мо­же Вам від­чу­ти атмо­сфе­ру сере­дньо­ві­чної Над­дні­прян­щи­ни.

Від­свя­тку­є­мо Коло­дій (Масля­ну) так же ж весе­ло, як це вмі­ли роби­ти наші пра­ба­бу­сі!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»