Масляна на «Мамаєвій Слободі»
27 Січня 2010 13:53

Голов­ною стра­вою на Масляну є варе­ники з сиром та сме­та­ною. Тож варе­ники в цю пору варили щодня. Вва­жа­лося, що на Масляну –  «І бусур­мани варе­ники їдять!», то про нас пра­во­слав­них і мови не може бути! Щоправда сама назва свята Масляна не була дуже поши­рена, біль­ші­сть Укра­їни зав­жди від­зна­чала Коло­дій.

Ось як пише у 1850 році (160 років тому) укра­їн­ський етно­граф та гро­мад­ський діяч Н.А.Маркевич в газеті «Петер­бурж­ские ведо­мо­сти» про Масляну: «В конце фев­раля при­хо­дит Масля­ница; жен­щины воло­чат колодку, т.е. идут по домам  и при­вя­зывают паруб­кам и див­кам неболь­шую колодку к ноге, в нака­за­ние за то, что не всту­пили в брак в про­шлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за неко­то­рый выкуп; на собра­ные деньги пируют и вме­сто бли­нов москов­ских подают варе­ники со сме­та­ною; на масля­нице это глав­ное блюдо».

Для «люби­те­лів» від­зна­чати Масляну на москов­ський кшталт пові­дом­ля­ємо, що тер­мін «коло­дій» уві­йшов до укра­їн­ських писем­них дже­рел більш як 400 з лишком років тому, цебто в добу козач­чини, проте на думку біль­шо­сті дослі­дни­ків укра­їн­ської ста­ро­вини він зану­ре­ний сво­їми корі­н­нями у дохри­сти­ян­ські часи, можливо навіть до матрі­ар­хату, адже у свя­тку­ва­н­нях Коло­дія про­сте­жу­ю­ться еле­менти гли­бин­них віру­вань, голов­ними діє­вими осо­бами в яких було жіно­цтво.

Обряд «Колодки» або ж «Коло­дія» від­зна­чали напе­ре­до­дні Вели­кого посту, в остан­ній тиждень м’ясниці, в народі його ще нази­вали «сиро­пу­сним». Цей тиждень був остан­нім тер­мі­ном коли ще можна було справ­ляти весі­лля…

Отже тих паруб­ків які не всти­гли оже­ни­тися чекала «жор­стока жіноча кара» – Коло­дій.

В різних обла­стях Укра­їни були свої осо­бли­во­сті свя­тку­ва­ння, проте в основ­ній масі цей обряд три­вав про­тя­гом тижня. Кожен день свя­тку­ва­ння Коло­дія мав свої «іменні накли­чки». В поне­ді­лок «колодка наро­ди­лася», у вів­то­рок «хре­сти­лася», середа – «похре­стини», в четвер – «поми­рала», в п’ятницю її «хоро­нили», а в суботу «опла­ку­вали». В неділю, остан­ній день Масля­ної, молодь «воло­чить колодку»! Зазда­ле­гідь домо­вив­шись зби­ра­лися в шинку – «щоб поко­лод­ку­вати», після цього, замо­вивши горілки, виго­ло­шу­вали здра­виці (тости) і вітали один одного. Все це носило жар­тів­ли­вий хара­ктер. Пока­ра­ним доро­слим чоло­ві­кам та жін­кам за те, що не одру­жили у цьому році своїх дітей, прив’язували колодку до лівої ноги, а дів­ча­там та хло­пцям на ліву руку або до пояса й не дозво­ля­лось її зні­мати доти, доки не від­ку­пи­ться, тобто не поста­вить в шинку мого­рич. Жіно­цтво робило склад­чину  із при­не­се­ного сиру, варе­ни­ків, масла, яєць і горілки. Кожному чоло­віку чи парубку, хто на ту пору захо­див до шинка моло­диці чіпляли колодку, зазда­ле­гідь заго­тов­лену напе­ре­до­дні, за що він мав від­ку­пи­тися поста­вивши мого­рич медо­ву­хою чи горіл­кою. Співи, музики, танці тяглися аж до тре­тіх пів­нів. Поча­сту­вав­шись гурт співав: «Чому мені горі­ло­чки не пити, коли в мене хоро­шії діти…».

«Колодка» в шинку мусила вику­пи­тись, заго­дити і шин­каря і музик.

Саме тому в ста­ро­вину «Коло­дій» нази­вали «баб­ським свя­том». Дій­сно, свято було жіноче й ніхто з чоло­ві­ків не смів жін­кам ні в чому пере­чити, а жваво брав уча­сть у всіх їх іграх та жар­тах.

Оскільки «Мама­єва Сло­бода» поклала на себе обов’язок від­ро­джу­вати тра­ди­ції, а не вико­ри­сто­ву­вати «екс­пор­то­ва­ний» від сусі­дів в часи ген­сєка Бре­жнєва стан­дарт свя­тку­ва­ння, то Масляна або ж як пра­виль­ніше ска­зати «Коло­дій», буде від­бу­ва­тись згі­дно наших «дідів­ських», а в дан­ному випадку «баб­ських» зви­чаїв…

Заходи будуть проводитись 13 та 14 лютого з 10–00 і до третіх півнів…

Кожна  нео­дру­жена дів­чина та хло­пець отри­ма­ють на «Мама­є­вій Сло­боді» колодку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Вла­сник» цієї колодки на запря­же­них кіньми санях з вітер­цем пром­чить вули­цями коза­цького селища пря­мі­сінько до «Шинку – коса над чар­кою», де на них  чека­ти­муть не тільки тро­їсті музики, але й часту­ва­ння та жарти весе­лих моло­диць (всі вла­сники «коло­док» будуть часту­ва­тись слив’янкою та варе­ни­ком із сиром). Також біля «сви­ня­чого пере­лазу», що веде до «Шинку – коса над чар­кою» будуть про­во­ди­тись наро­дні гуля­ння та вари­ти­ме­ться в здо­ро­ве­зних каза­нах, із кіль­кох видів круп, слав­но­зві­сна коза­цька каша «Тетеря», варе­ники з сиром та гре­чані млинці з різно­ма­ні­тною начин­кою…

Фоль­клор­ний коле­ктив допо­може Вам від­чути атмо­сферу сере­дньо­ві­чної Над­дні­прян­щини.

Від­свя­тку­ємо Коло­дій (Масляну) так же ж весело, як це вміли робити наші пра­ба­бусі!

Наші послуги

Страви в шинку

}

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення; Понеділок та вівторок - вхід безоплатний.
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»