На «Мамаєвій Слободі» – Колодій (Масляна) 25–26 лютого 2012 року (доповнено)
Опубліковано: 06 Лют 2012 18:29

25–26 лютого – КОЛОДІЙ (МАСЛЯНА). СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО ВАРЕНИКА З СИРОМ як головної страви на Масляну в козацькій Україні.

З цієї нагоди господинями козацького селища «Мамаєва Слобода» було виліплено 16 252 вареники із солодким сиром та 13 628 вареників із солоним сиром, що разом склало 29 880 вареників. Впродовж цього тижня до 25 лютого молодиці та дівчата на Слободі хочуть виліпити ще близько 5 000 вареників, що разом складе до 35 000 смачних українських вареників із сиром та сметаною. 

Командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов» під козацьким гаслом: «Вареники проти млинців»! Початок заходів о 12–00.

Наші пра­ді­ди вва­жа­ли, що на Масля­ну «… і тур­ки варе­ни­ки їдять!». А про нас, пра­во­слав­них хри­сти­ян, і мови не може бути!

Ось як опи­сує зро­зумі­ли­ми для росі­ян тер­мі­на­ми свя­то Масля­ної, тоб­то «Коло­дія», ще у дале­ко­му 1850 році, себ­то 162 роки тому, вида­тний укра­їн­ський етно­граф та гро­мад­ський діяч М.Маркевич в газе­ті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В кон­це фев­ра­ля при­хо­дит Масля­ни­ца; жен­щи­ны воло­чат колод­ку, т.е. идут по домам  и при­вя­зыва­ют паруб­кам и див­кам неболь­шую колод­ку к ноге, в нака­за­ние за то, что не всту­пи­ли в брак в про­шлый Мясо­ед. Эту колод­ку можна снять не ина­че как за неко­то­рый выкуп; на собра­ные день­ги пиру­ют и вме­сто бли­нов москов­ских пода­ют варе­ни­ки со сме­та­ною; на масля­ни­це это глав­ное блю­до».

У нас в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» все буде точнісінько так, як у 1850 році в газеті «Петербуржские ведомости» описав для росіян  етнограф М.Маркевич. Гурт дівчат, троїсті музики та козаки допоможуть Вам відчути колоритну атмосферу козацької Наддніпрянщини.

Отож кожна нео­дру­же­на дів­чи­на чи пару­бок отри­ма­ють на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» колод­ку, яку їм прив’яжуть до лівої руки. «Вла­сни­ки» коло­док будуть зму­ше­ні «вику­пля­тись» (затан­цю­ва­ти спіль­но з фоль­клор­ним коле­кти­вом). Наро­дні гуля­н­ня 25 та 26 люто­го 2012 року будуть про­во­ди­тись як на виго­ні, поруч із «сви­ня­чим пере­ла­зом», що веде до «Шин­ку – коса над чар­кою», так і на Слобід­сько­му ярмар­ко­во­му май­да­ні, де вари­ти­му­ться в здо­ро­ве­зних каза­нах варе­ни­ки з сиром та коза­цька каша «Тете­ря». З тим, аби росі­я­ни від­чу­ли себе в нас у коза­цькій Вкра­ї­ні в гостях, як «у себе вдо­ма на пів­но­чі Ура­лу» – для них будуть про­по­ну­ва­тись млин­ці (бли­ны) з різно­ма­ні­тною начин­кою. Ску­шту­вав­ши варе­ни­ків чи млин­ців та запив­ши їх хміль­ною медо­ву­хою чи налив­кою, охо­чі змо­жуть гай­ну­ти вули­ця­ми «Мама­є­вої Сло­бо­ди» на запря­же­них кінь­ми санях, пока­та­ти сво­їх дітей на «фур­гал­ці» (ста­ро­дав­ній ана­лог суча­сної кару­се­лі), або ж потор­гу­ва­тись із пере­ку­пка­ми, при­дбав­ши собі тра­ди­цій­ні укра­їн­ські суве­ні­ри на Слобід­сько­му ярмар­ко­во­му май­да­ні.  

Бажа­ю­чі змо­жуть забро­ню­ва­ти собі сто­лик у «Шин­ку – коса над чар­кою», або одну із хат на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» за тел.. 093–872-48–77; 044–361-98–48

Масля­на, або ж про­во­ди зими (про­во­джа­ти на той світ, тоб­то хоро­ни­ти, для пра­во­слав­них росі­ян, що мешка­ють на вели­че­зних обши­рах росій­ських губер­ній між суча­сним Петер­бур­гом та пів­ні­чним Ура­лом) – є нічим іншим, як рекон­стру­кці­єю язи­чни­цько­го похо­валь­но­го обря­ду угро-фін­ських пле­мен, що насе­ля­ли ці обла­сті до прийня­т­тя хри­сти­ян­ства. Саме про них у «Пові­сті врем‘яних літ» зга­дує Нестор Літо­пи­сець. Ці літо­пи­сні язи­чни­цькі угро-фін­ські пле­ме­на пів­ні­чної Росії: Пер­мь, Мєря, Коре­ла, Мещо­ра, Муро­ма, Ям, Водь, Чеме­ри­си, Твер, Марі, Мор­два та інші, тоб­то пра­ді­ди суча­сних росі­ян, за сво­ї­ми дав­ні­ми тра­ди­ці­я­ми не хоро­ни­ли покій­ни­ків у зем­лю, а спа­лю­ва­ли на риту­аль­них вогни­щах, як спа­лю­ють і дони­ні їхні суча­сни­ки «чуче­ло Зими». Таким чином  «про­во­ди Зими» є нічим іншим, як дав­нім похо­валь­ним обря­дом угро-фін­ських пле­мен пів­ні­чно-схі­дної Моско­вії. Під час похо­рон та поми­нок у пред­ків суча­сних росі­ян було прийня­то роз­да­ва­ти всім при­су­тнім похо­валь­но-обря­до­ву їжу – «блі­ни», які вони ще нази­ва­ють «рус­ски­ми бли­на­ми».

Ми за те, щоб росі­я­ни пам‘ятали і шану­ва­ли обря­ди сво­їх пра­ді­дів, але в Укра­ї­ні є свої дав­ні дідів­ські тра­ди­ції та обря­ди. І ми буде­мо до того часу укра­їн­ця­ми, поки буде­мо їх пам‘ятати та від­тво­рю­ва­ти. Це, зокре­ма, сто­су­є­ться і дав­ньо­го свя­та схі­дних слов‘ян Коло­дія, за свід­че­н­ня­ми того ж таки Несто­ра Літо­пи­сця: полян, ули­чів, дулі­бів (білих хор­ва­тів, або ж суча­сних гали­чан), воли­нян, тивер­ців, древ­лян, дре­го­ви­чів, кри­ви­чів та сіве­рян…

«Люби­те­лі» від­зна­ча­ти Масля­ну москов­ським робом мають зна­ти, що тер­мін «коло­дій» уві­йшов до сере­дньо­ві­чних укра­їн­ських писем­них дже­рел більш, ніж 400 з лишком років тому, а саме в добу роз­кві­ту козач­чи­ни…

В 1860 році в Росій­ській імпе­рії була вида­на кни­га вида­тно­го укра­їн­сько­го етно­гра­фа та гро­мад­сько­го дія­ча  М.Маркевича «Обычаи, пове­рья, кухня и напи­тки мало­рос­си­ян».  В сво­їй кни­зі М.Маркевич спо­ві­щає росій­ським чита­чам про про­сто­на­ро­дну кухню, десер­ти і напої Укра­ї­ни. В ній наве­де­но 90 реце­птів різних страв, серед яких зна­чна кіль­кість, що виго­тов­ля­лась із боро­шна. Це, зокре­ма, бухан­ці з кав‘яром, баба-шар­па­ни­на, бубли­ки, варе­ни­ки, варя­ни­ці, гилу­ни, галу­шки, галу­шки в ква­сі, гре­ча­ни­ки, кни­ші, кор­жі, кули­ки, коро­вай, лемі­шка, локши­на, медо­вий шулик, паля­ни­ці, пун­ди­ки, пере­пі­чка, пле­скан­ка, пасха, сла­стьо­ни, стов­пці, соло­ма­ха, тете­ря, хоми, пам­пу­шки та інше.  Як бачи­те, пано­ве, жодної згад­ки чи вка­зів­ки на млин­ці в дано­му чима­ло­му пере­лі­ку страв із боро­шна немає. Але про росій­ські млин­ці тро­хи зго­дом, а зараз про наші сма­чню­чі укра­їн­ські варе­ни­ки, які на Масля­ну «і тур­ки їдять…»

Варе­ни­ки – обря­до­ва стра­ва дав­ніх укра­їн­ців, яка дійшла до нас, напев­не, з часів «три­піль­ської куль­ту­ри». Моло­дий місяць сим­во­лі­зу­вав собою жіно­че нача­ло, а варе­ник був його уосо­бле­н­ням.  З появою на небі моло­до­го міся­ця наші пра­ді­ди кон­че муси­ли помо­ли­тись, аби щасти­ло цілий місяць. Аби місяць спри­яв добро­бу­ту людей, йому роби­ли дару­нок у вигля­ді варе­ни­ків. Начин­ка варе­ни­ків сим­во­лі­зу­ва­ла собою вагі­тну жін­ку, а від­так, про­дов­же­н­ня роду. Напри­клад, варе­ни­ки,  начи­не­ні пшо­ня­ною кашею, спри­йма­лись пра­ді­да­ми як сим­вол май­бу­тньо­го вро­жаю; начин­ка з гри­бів спри­я­ла чоло­ві­чій силі, з риби – жіно­чій; варе­ни­ки, начи­не­ні посі­че­не­ни­ми варе­ни­ми куря­чи­ми яйця­ми та зелен­ню, наді­ля­ли­ся вели­кою жит­тє­твор­чою силою; варе­ни­ки з маком уосо­блю­ва­ли бага­то­ма­ні­тність сві­тів та зоря­но­го сві­ту; варе­ни­ки з вишня­ми або дики­ми чере­шня­ми вва­жа­лись чарів­ни­ми… Осо­бли­ве ж місце займа­ли варе­ни­ки з сиром, адже сир – це є про­дукт пере­роб­ки моло­ка, а моло­ко в уяв­ле­н­нях наших пра­ді­дів було сим­во­лом при­мно­же­н­ня та доста­тку.

У наро­дних каз­ках та замов­ля­н­нях «Моло­чна ріка з кисіль­ни­ми бере­га­ми» уосо­блює собою зем­ний рай. Тож поба­жа­н­ня «Щоб ти жив, як варе­ник у сме­та­ні» було поба­жа­н­ням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в тво­їй роди­ні і в тво­є­му краю все було в ціл­ко­ви­тій гар­мо­нії і доста­тку.

Саме тому, голов­ною стра­вою на Масля­ну, тоб­то Коло­дій,  на Укра­ї­ні  спо­кон­ві­ку  і був варе­ник, а тиждень коли їли варе­ни­ки з сиром, нази­вав­ся «баб­ським», бо варе­ник з сиром сим­во­лі­зу­вав собою вагі­тну жін­ку, про­дов­жу­ва­чку вели­ко­го роду.

Тож не див­но, що наші пра­ді­ди кепку­ва­ли, що на Масля­ну «і тур­ки варе­ни­ки їдять…». Малось на ува­зі букваль­но насту­пне: «Хіба хтось собі ворог? Хоча б і ті ж тур­ки? Хто ж собі поба­жає пога­но­го? На дум­ку наших пра­ді­дів, і тур­ки були б не про­ти того, аби у них були вели­кі та бага­ті роди­ни, що живуть у пов­но­му доста­тку, при­найм­ні так, як укра­їн­ський варе­ник із сиром у сме­та­ні…». Ота­ка коза­цька магія…

Костян­тин Олій­ник – козак Леву­шків­сько­го куре­ня Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го (рука вла­сна)

Тож приходьте до нас на Масляну та скуштуйте вареників із сиром!

Давайте спільно відроджувати наші давні самобутні традиції!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»