На «Мамаєвій Слободі» – Колодій (Масляна) 25–26 лютого 2012 року (доповнено)
06 Лютого 2012 18:29

25–26 лютого – КОЛОДІЙ (МАСЛЯНА). СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО ВАРЕНИКА З СИРОМ як головної страви на Масляну в козацькій Україні.

З цієї нагоди господинями козацького селища «Мамаєва Слобода» було виліплено 16 252 вареники із солодким сиром та 13 628 вареників із солоним сиром, що разом склало 29 880 вареників. Впродовж цього тижня до 25 лютого молодиці та дівчата на Слободі хочуть виліпити ще близько 5 000 вареників, що разом складе до 35 000 смачних українських вареників із сиром та сметаною. 

Командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов» під козацьким гаслом: «Вареники проти млинців»! Початок заходів о 12–00.

Наші пра­діди вва­жали, що на Масляну «… і турки варе­ники їдять!». А про нас, пра­во­слав­них хри­стиян, і мови не може бути!

Ось як опи­сує зро­зумі­лими для росіян тер­мі­нами свято Масля­ної, тобто «Коло­дія», ще у дале­кому 1850 році, себто 162 роки тому, вида­тний укра­їн­ський етно­граф та гро­мад­ський діяч М.Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце фев­раля при­хо­дит Масля­ница; жен­щины воло­чат колодку, т.е. идут по домам  и при­вя­зывают паруб­кам и див­кам неболь­шую колодку к ноге, в нака­за­ние за то, что не всту­пили в брак в про­шлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за неко­то­рый выкуп; на собра­ные деньги пируют и вме­сто бли­нов москов­ских подают варе­ники со сме­та­ною; на масля­нице это глав­ное блюдо».

У нас в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» все буде точнісінько так, як у 1850 році в газеті «Петербуржские ведомости» описав для росіян  етнограф М.Маркевич. Гурт дівчат, троїсті музики та козаки допоможуть Вам відчути колоритну атмосферу козацької Наддніпрянщини.

Отож кожна нео­дру­жена дів­чина чи пару­бок отри­ма­ють на «Мама­є­вій Сло­боді» колодку, яку їм прив’яжуть до лівої руки. «Вла­сники» коло­док будуть зму­шені «вику­пля­тись» (затан­цю­вати спільно з фоль­клор­ним коле­кти­вом). Наро­дні гуля­ння 25 та 26 лютого 2012 року будуть про­во­ди­тись як на вигоні, поруч із «сви­ня­чим пере­ла­зом», що веде до «Шинку – коса над чар­кою», так і на Слобід­ському ярмар­ко­вому май­дані, де вари­ти­му­ться в здо­ро­ве­зних каза­нах варе­ники з сиром та коза­цька каша «Тетеря». З тим, аби росі­яни від­чули себе в нас у коза­цькій Вкра­їні в гостях, як «у себе вдома на пів­ночі Уралу» – для них будуть про­по­ну­ва­тись млинці (блины) з різно­ма­ні­тною начин­кою. Ску­шту­вавши варе­ни­ків чи млин­ців та запивши їх хміль­ною медо­ву­хою чи налив­кою, охочі змо­жуть гай­нути вули­цями «Мама­є­вої Сло­боди» на запря­же­них кіньми санях, пока­тати своїх дітей на «фур­галці» (ста­ро­дав­ній ана­лог суча­сної кару­селі), або ж потор­гу­ва­тись із пере­ку­пками, при­дбавши собі тра­ди­ційні укра­їн­ські суве­ніри на Слобід­ському ярмар­ко­вому май­дані.  

Бажа­ючі змо­жуть забро­ню­вати собі сто­лик у «Шинку – коса над чар­кою», або одну із хат на «Мама­є­вій Сло­боді» за тел.. 093–872-48–77; 044–361-98–48

Масляна, або ж про­води зими (про­во­джати на той світ, тобто хоро­нити, для пра­во­слав­них росіян, що мешка­ють на вели­че­зних обши­рах росій­ських губер­ній між суча­сним Петер­бур­гом та пів­ні­чним Ура­лом) – є нічим іншим, як рекон­стру­кцією язи­чни­цького похо­валь­ного обряду угро-фін­ських пле­мен, що насе­ляли ці обла­сті до прийня­ття хри­сти­ян­ства. Саме про них у «Пові­сті врем‘яних літ» зга­дує Нестор Літо­пи­сець. Ці літо­пи­сні язи­чни­цькі угро-фін­ські пле­мена пів­ні­чної Росії: Пермь, Мєря, Корела, Мещора, Мурома, Ям, Водь, Чеме­риси, Твер, Марі, Мор­два та інші, тобто пра­діди суча­сних росіян, за сво­їми дав­німи тра­ди­ці­ями не хоро­нили покій­ни­ків у землю, а спа­лю­вали на риту­аль­них вогни­щах, як спа­лю­ють і донині їхні суча­сники «чучело Зими». Таким чином  «про­води Зими» є нічим іншим, як дав­нім похо­валь­ним обря­дом угро-фін­ських пле­мен пів­ні­чно-схі­дної Моско­вії. Під час похо­рон та поми­нок у пред­ків суча­сних росіян було прийнято роз­да­вати всім при­су­тнім похо­вально-обря­дову їжу – «бліни», які вони ще нази­ва­ють «рус­скими бли­нами».

Ми за те, щоб росі­яни пам‘ятали і шану­вали обряди своїх пра­ді­дів, але в Укра­їні є свої давні дідів­ські тра­ди­ції та обряди. І ми будемо до того часу укра­їн­цями, поки будемо їх пам‘ятати та від­тво­рю­вати. Це, зокрема, сто­су­є­ться і дав­нього свята схі­дних слов‘ян Коло­дія, за свід­че­н­нями того ж таки Нестора Літо­пи­сця: полян, ули­чів, дулі­бів (білих хор­ва­тів, або ж суча­сних гали­чан), воли­нян, тивер­ців, древ­лян, дре­го­ви­чів, кри­ви­чів та сіве­рян…

«Люби­телі» від­зна­чати Масляну москов­ським робом мають знати, що тер­мін «коло­дій» уві­йшов до сере­дньо­ві­чних укра­їн­ських писем­них дже­рел більш, ніж 400 з лишком років тому, а саме в добу роз­квіту козач­чини…

В 1860 році в Росій­ській імпе­рії була видана книга вида­тного укра­їн­ського етно­графа та гро­мад­ського діяча  М.Маркевича «Обычаи, пове­рья, кухня и напи­тки мало­рос­сиян».  В своїй книзі М.Маркевич спо­ві­щає росій­ським чита­чам про про­сто­на­ро­дну кухню, десерти і напої Укра­їни. В ній наве­дено 90 реце­птів різних страв, серед яких зна­чна кіль­кі­сть, що виго­тов­ля­лась із боро­шна. Це, зокрема, буханці з кав‘яром, баба-шар­па­нина, бублики, варе­ники, варя­ниці, гилуни, галу­шки, галу­шки в квасі, гре­ча­ники, книші, коржі, кулики, коро­вай, лемі­шка, локшина, медо­вий шулик, паля­ниці, пун­дики, пере­пі­чка, пле­сканка, пасха, сла­стьони, стов­пці, соло­маха, тетеря, хоми, пам­пу­шки та інше.  Як бачите, панове, жодної згадки чи вка­зівки на млинці в даному чима­лому пере­ліку страв із боро­шна немає. Але про росій­ські млинці трохи зго­дом, а зараз про наші сма­чнючі укра­їн­ські варе­ники, які на Масляну «і турки їдять…»

Варе­ники – обря­дова страва дав­ніх укра­їн­ців, яка дійшла до нас, напевне, з часів «три­піль­ської куль­тури». Моло­дий місяць сим­во­лі­зу­вав собою жіноче начало, а варе­ник був його уосо­бле­н­ням.  З появою на небі моло­дого місяця наші пра­діди конче мусили помо­ли­тись, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добро­буту людей, йому робили дару­нок у вигляді варе­ни­ків. Начинка варе­ни­ків сим­во­лі­зу­вала собою вагі­тну жінку, а від­так, про­дов­же­ння роду. Напри­клад, варе­ники,  начи­нені пшо­ня­ною кашею, спри­йма­лись пра­ді­дами як сим­вол май­бу­тнього вро­жаю; начинка з гри­бів спри­яла чоло­ві­чій силі, з риби – жіно­чій; варе­ники, начи­нені посі­че­не­ними варе­ними куря­чими яйцями та зеленню, наді­ля­лися вели­кою жит­тє­твор­чою силою; варе­ники з маком уосо­блю­вали бага­то­ма­ні­тні­сть сві­тів та зоря­ного світу; варе­ники з вишнями або дикими чере­шнями вва­жа­лись чарів­ними… Осо­бливе ж місце займали варе­ники з сиром, адже сир – це є про­дукт пере­робки молока, а молоко в уяв­ле­н­нях наших пра­ді­дів було сим­во­лом при­мно­же­ння та доста­тку.

У наро­дних каз­ках та замов­ля­н­нях «Моло­чна ріка з кисіль­ними бере­гами» уосо­блює собою зем­ний рай. Тож поба­жа­ння «Щоб ти жив, як варе­ник у сме­тані» було поба­жа­н­ням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в твоїй родині і в тво­єму краю все було в ціл­ко­ви­тій гар­мо­нії і доста­тку.

Саме тому, голов­ною стра­вою на Масляну, тобто Коло­дій,  на Укра­їні  спо­кон­віку  і був варе­ник, а тиждень коли їли варе­ники з сиром, нази­вався «баб­ським», бо варе­ник з сиром сим­во­лі­зу­вав собою вагі­тну жінку, про­дов­жу­ва­чку вели­кого роду.

Тож не дивно, що наші пра­діди кепку­вали, що на Масляну «і турки варе­ники їдять…». Малось на увазі буквально насту­пне: «Хіба хтось собі ворог? Хоча б і ті ж турки? Хто ж собі поба­жає пога­ного? На думку наших пра­ді­дів, і турки були б не проти того, аби у них були великі та багаті родини, що живуть у пов­ному доста­тку, при­наймні так, як укра­їн­ський варе­ник із сиром у сме­тані…». Отака коза­цька магія…

Костян­тин Олій­ник – козак Леву­шків­ського куреня Вій­ська Запо­розь­кого Низо­вого (рука вла­сна)

Тож приходьте до нас на Масляну та скуштуйте вареників із сиром!

Давайте спільно відроджувати наші давні самобутні традиції!

Наші послуги

Страви в шинку

}

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення; Понеділок та вівторок - вхід безоплатний.
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»