На "Мамаєвій Слободі" оголошено про початок IV Міжнародного Українського Літературного конкурсу "Козацька балачка"
Опубліковано: 04 Чер 2013 14:45

Сьогодні, числа 4 місяця червня року Божого 2013, в світлий День народження відомого українського письменника Олександра Ільченка, на «Мамаєвій Слободі», в родовому козацькому дубовому гаю, біля підніжжя кургану з кам`яним скіфським воїном «Мамаєм», відбулося віншування лауреатів ІІІ Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька Балачка – Битва на Синіх Водах».

Спеціальну відзнаку «Козацька Балачка рекомендує» отримала наукова робота «Випрямлення (виправлення) історіографії Русі та Литви XIII – XV ст.». Автори – Юрій Вілінов,  Вадим Ільїнський,  Сергій Шишков.

Спеціальну відзнаку «Козацька Балачка рекомендує» отримали науково-популярне дослідження  «З ПРАДАВНИНИ В УКРАЇНІ ТЕЧУТЬ ВОДИ ЖОВТІ Й СИНІ або ЗЛЕТ І ВЕЛИЧ НЕВИЗНАНОЇ ІМПЕРІЇ ЛИТВИНІВ». Автор – Микола Пашковець.

Спеціальну відзнаку «Козацька Балачка рекомендує» отримує фантастичний роман «Темна Синя Вода». Автор – Радій Радутний.

Спеціальну відзнаку «Козацька Балачка рекомендує» отримує поема «ПЕРЕМОГА ПІД СИНІМИ ВОДАМИ». Автор – Олександра Бурбело.

Вже за доброю традицією на козацькому колі було оголошено про початок  ІV Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка».  

Козак Мамай – воїн «химородник», або ж алегоричне втілення нашої волелюбної української душі…Лицар над лицарями, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Споконвіків парсуни Козака Мамая висіли в кожній  українській хаті поруч з іконами, бо його образ вважається найсильнішим оберегом. Отже, Козак Мамай – це найбільш консолідуючий образ для всіх українців  на наших споконвічних українських землях.  А це значить, що образ мандрівного запорожця-невмираки  Козака Мамая є «генетичним кодом нашої нації».

Олександр Ільченко в своєму химерному романі з народних вуст «Козацькому Роду Нема Переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця» писав:  «Козак Мамай — бродяга-запорожець, воїн і гультяй, жартівник і філософ, бандурист і співак, бабій і одночасно — монах, простакуватий і мудрий чарівник, безстрашний лукавець, — в нього і в ступі пестом не попадеш, — народний герой, якого іскону знають люди на Україні, хоч про нього над Дніпром ні казок не сказували, ні пісень не складали.

Ні казок ні пісень!  А прославив Козака народ-художник.

По берегам Дніпра-Славути, по стародавнім козацьким і селянським хатам — на кленових і дубових полотнищах дверей, на килимах, на кафельних печах, на глечиках, на тарілках, на кованих скринях, на масляними фарбами писаних картинах, навіть на липових колодах вуликів часто можна було бачити самі різні образи Мамая, тисячі перемін його поличчя, всі з новими особливостями мандрів, з новими і новими підписами, вільно розтлумаючими діяння і нрав героя, тисячі сюжетів, що возносили в народі славу Козака.»

Центральна Україна або ж Наддніпрянщина є колискою українського козацтва, на території якої в далекому середньовіччі наші прадіди спілкувались між собою «козацькою балачкою».

Сформована  на споконвічних козацьких територіях, в так званому «козацькому поясі» Середньої Наддніпрянщини,  «козацька балачка» законсервувала в собі козацькі говори кінця 18 століття, а відтак, не має практично жодних розбіжностей із сучасною літературною українською мовою, котра також сформувалась на основі цих же самих центрально-українських говорів. Адже на Південній Київщині та Черкащині до цього часу «балакають»… І це не дивно, адже це – спадкові корінні козацькі землі, так би мовити «колиска» всього козацтва…

Хочемо звернути увагу сучасників, а особливо тих, які, розмовляючи російською, чомусь називають себе українськими козаками, що необхідною передумовою того, аби тебе записали до одного з 38 куренів Війська Запорозького Низового, крім православного віросповідання та вправного володіння зброєю, було обов`язкове володіння претендентом  «козацькою балачкою», цебто староукраїнською мовою. Людина, котра не розмовляла українською, козаком бути не могла… Так  було з покон віку гарантовано на наших козацьких землях дідівським «звичаєвим правом» Війська Запорозького Низового. Таким чином, слова «козак» і «українець» є синонімами.

Тому, Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим козацьким правом та гаслом «Мамаєвої Слободи», яке звучить як «реконкіста» (ісп. «відвоювання»), 4 червня 2013 року в День Народження письменника Олександра Ільченка, автора славнозвісного химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», оголосила про проведення Четвертого Міжнародного Українського Літературного конкурсу „Козацька балачка”, результати  якого вже традиційно будуть оприлюднені 7 квітня 2014 року, тобто на Благовіщеня.

Ми – сучасні українські козаки, правнуки Запорожців, вирішили саме в цей день здійснити чергову козацьку «шабельну атаку» щодо оборони гідності нашої прадавньої української мови, дарованої нам Господом Богом.

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим дідівським правом, оголошує, що темою ІV Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» буде «Патріотична книга для дітей «Україна – Земля Мамаїв». 

Всі надіслані твори повинні відповідати наступним стандартам та вимогам:

Рукопис має бути написаний українською мовою та надісланий електронною поштою на адресу bala4ka@gmail.com. Крім самого рукопису лист має містити коротку біографію автора, його світлину та контактний номер телефону.

За обсягом рукопис повинен містити не більше, ніж 100 сторінок друкованого тексту одним файлом у форматі WORD, шрифт 14 Times New Roman. Якщо твір за обсягом більший, ніж 100 сторінок, учасники мають можливість надіслати його частину (розділ) рукопису до 100 сторінок. У випадку, якщо початковий розділ рукопису отримає призове місце, то оргкомітет звернеться до учасника з проханням надіслати продовження.

Надіслана робота має розповідати про історичні події, народні традиції, національних героїв. Робота за жанром може бути художнім романом, повістю, поемою, п’єсою  чи науковим дослідженням.

Оргкомітет приймає до розгляду лише рукописи, які раніше ніде не друкувались.

Роботи приймаються з 4 червня 2013 року до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка – 9 березня 2014 року.

Результати  ІV Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» традиційно будуть опрелюднені 7 квітня 2014 року, тобто на Благовіщення.

Закликаємо всіх охочих авторів долучитися до «Козацької балачки» і своїм «гострим» словом взяти участь  у козацькій «шабельній атаці». Бо як писав Олександр Ільченко: “Мова – перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна, бо ж мова є не тільки найпевніший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом), надійне оружжя добування волі, бо геній народу без буяння рідної мови не варт нічого…”. Ця теза є гаслом Міжнародного  Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка».

Козак Корсунського куреня Війська Запорозького Низового

Голова оргкомітету Другого Міжнародного Українського Літературного конкурсу „Козацька балачка”

Іван Ільченко

Батько Небесний, прости гріхи наші, ми каємось! Благослови добре діло зробити.

Во ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»