На Першу Пречисту – 28 серпня 2011р. на «Мамаєвій Слободі» вдруге буде відтворено обряд «Свята калини»
Опубліковано: 18 Сер 2011 11:02

Гене­ти­чна пам‘ять укра­їн­ців, на щастя не була пов­ні­стю стер­та наши­ми воро­га­ми. Тож недар­ма, під­сві­до­мо всі укра­їн­ці дуже захо­плю­ю­ться кали­ною. Навіть прислів‘я є: «Без вер­би і кали­ни нема Укра­ї­ни». Але чому ж таке тре­пе­тне став­ле­н­ня до кали­ни – мало хто з нас зараз дасть пра­виль­ну від­по­відь. Саме тому коза­цьке сели­ще «Мама­є­ва Сло­бо­да» вже вдру­ге про­во­де обряд «Свя­та кали­ни», котрий повер­тає до вито­ків нашої дав­ньої куль­ту­ри та духов­но­сті.

Почи­на­ю­чи від пер­шої Пре­чи­стої (28 сер­пня – Успі­н­ня Божої Мате­рі) і аж по Дру­гу Пре­чи­сту (21 вере­сня -Різдво Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці) у кожній вкра­їн­ській коза­цькій роди­ні, де ще були дів­ча­та на видан­ні, нама­га­лись вдо­сталь заго­то­ви­ти пур­пу­ро­вих кали­но­вих пучків, це була пев­на при­кме­та для сва­тів. Адже спо­кон­ві­ку так вело­ся – коли під стрі­хою білої укра­їн­ської хати­ни рясно висі­ли сти­глі кали­но­ві кетя­ги – можна заси­ла­ти сва­тів до цієї госпо­ди, бо тут мешкає дів­чи­на на видан­ні…

Почи­на­ю­чи від свя­та Пер­шої Пре­чи­стої і аж до Дру­гої Пре­чи­стої, наші пра­ба­бу­сі, як були ще неза­мі­жні­ми дів­ка­ми, вбрав­шись  у свя­тко­вий одяг, гамір­ли­вим гур­том йшли до лісу чи на луг – «в похід по кали­ну». Цей «кали­но­вий похід» був під­не­се­но уро­чи­стим та супро­во­джу­вав­ся різни­ми  дій­ства­ми – ігра­ми, пісня­ми, жар­та­ми, хоро­во­да­ми. Нато­мість паруб­ки  уча­сті у діво­чих ігри­щах по заго­тів­лі кали­ни не бра­ли, про­те під­лі­ткам, як дів­ча­ткам так і хло­пчи­кам дозво­ля­лось супро­во­джу­ва­ти  діво­чі гур­ти.

За опи­са­ми етно­гра­фів цей обряд від­бу­вав­ся так: «Дів­ча­та, попе­ре­дньо набрав­ши з собою чима­ло сма­чної свя­то­чної їжі, при­йшов­ши на луг чи до лісу, зна­хо­ди­ли пер­ший кущ кали­ни – «пер­ва­ка». Спів­а­ли та води­ли хоро­во­ди коло цьо­го куща, про­во­ди­ли ігри. Потім сіда­ли нав­ко­ло кали­но­во­го куща і всі разом полу­дну­ва­ли, при­го­ща­ю­чи й дітей, що були з ними. За їжею зага­ду­ва­ли одна одній різно­ма­ні­тні загад­ки, під час ігор жар­ту­ва­ли, вико­ну­ва­ли співи любов­но­го змі­сту зі зга­ду­ва­н­ням імен сво­їх потен­цій­них наре­че­них.

Попо­лу­днав­ши, дів­ча­та «напа­да­ли»  на кущ кали­ни з усіх сто­рін. З пер­шої зла­ма­ної гіло­чки кали­ни кожна кла­ла по дві ягід­ки собі в рот, зага­ду­ю­чи при цьо­му запо­ві­тні сло­ва про коха­н­ня та сво­го наре­че­но­го. А від­так, нала­мав­ши пучків , води­ли дов­ко­ла куща кали­ни хоро­вод з пісня­ми, почер­го­во під­ні­ма­ю­чи та опу­ска­ю­чи кетя­ги з яго­да­ми. Їх пере­кла­да­ли з одні­єї руки в іншу, при­ту­ля­ю­чи до щік. Вдо­сталь назби­рав­ши «магі­чних пучків» кали­ни, весе­ло збі­га­ли­ся до гур­ту та нама­га­лись роз­ма­льо­ву­ва­ли одна одну яго­да­ми – щоб паруб­ки люби­ли.

Завер­шаль­ним ета­пом цієї своє­рі­дної діво­цької магії наших пра­ба­бусь, було при­кра­ша­н­ня віно­чків та волос­ся сві­жо­зір­ва­ни­ми гро­на­ми кали­ни.

Додо­му повер­та­ли­ся з  пісня­ми…

На пів­до­ро­зі, зро­бив­ши засід­ку, на них уже чату­ва­ли паруб­ки. Як тіль­ки діво­цький гурт набли­жав­ся, пару­бо­цтво зне­на­цька наки­да­ло­ся, нама­га­ю­чись віді­бра­ти зібра­ні пуче­чки. Дів­ки, захи­ща­ю­чись від такої наглої ата­ки, в свою чер­гу, нама­га­лись роз­ма­лю­ва­ти їх сти­гли­ми яго­да­ми. Паруб­ки не зали­ша­лись в бор­гу, вони  також  сма­чно нати­ра­ли кали­но­вим соком діво­чі щоки.

Отак, з жар­та­ми та пісня­ми, моло­ді­жне това­ри­ство вхо­ди­ло до села, де їх зустрі­ча­ли доро­слі. Біля воріт хати кожна дів­чи­на від­да­ва­ла сво­їй матін­ці зібра­ну кали­ну, а та в свою чер­гу про­мов­ля­ла: «Будь, доню і ти чер­во­ною та здо­ро­вою як кали­на, неза­йма­ною та чистою до він­ця! А ти кали­но, будь гожою на коро­вай, гіль­це, кві­тки весіль­ні та хре­стиль­ні. На здоров‘я людям, на добро нашо­го дво­ру…»

Кіль­ка гіля­чок вно­си­лось до хати й під­ві­шу­ва­лось до обра­зу Бого­ро­ди­ці, а решту при­ла­што­ву­ва­ли по під стрі­ху хати, це було озна­кою того, що в осе­лі є дів­ка на видан­ні.

Сим­во­лі­ка обря­ду «ході­н­ня по кали­ну»  між Пер­шою та Дру­гою Пре­чи­сти­ми не випад­ко­ва, адже від Пер­шої Пре­чи­стої  почи­на­лись «роз­гля­ди­ни». На Над­дні­прян­щи­ні вва­жа­ли доброю озна­кою, коли саме в цей пері­од до дів­чи­ни при­хо­ди­ли сва­ти.  

В цей пері­од від­бу­ва­ли­ся «зго­во­ри», «огля­ди­ни», «зару­чи­ни» і їх з нетер­пі­н­ням чека­ли наші пра­ба­бу­сі, коли були ще дів­ка­ми (весі­л­ля справ­ля­ли лише після Покро­ви – 14 жов­тня).

Неви­пад­ко­во в обіг уві­йшли кри­ла­ті афо­ри­зми наших пра­ді­дів: « Ста­ро­сти на Пре­чи­сту – в хаті речи­сто», або ж «Як при­йде Пре­чи­ста – ста­не дів­ка речиста(говірка)».  А ось як каза­ли, коли нелюб заси­лав сва­тів: «При­йшла Пре­чи­ста – сва­тів несе нечи­ста».

В козацькому селищі  «Мамаєвій Слободі» на Першу Пречисту (Успіння Божої Матері) – 28 серпня 2011 року о 14–00 вдруге відбудеться «Свято калини». Відтворення обряду збирання калини відбудеться  за участі гурту «Рожаниця» та дівчат з «Мамаєвої Слободи».

 Грона калини прикрашали весільний коровай. Ними оздоблювали вінець молодої. Її присутність підтверджувала дівочу недоторканість і цнотливість. 

Ласкаво просимо долучитися до відтворення цього давнього доброго обряду наших прабабусь та скуштувати кілька ягід терпкої калини у нас на козацькій слободі, щоб Ваші наречені були обов‘язково козаками, тобто справжніми лицарями.

Ой рум‘яні будуть личка у дівчат, що калиною вмивались проти свят… Наша пісня пролітає з краю в край, цвіт-калино, Україно, розцвітай!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»