На Першу Пречисту, 28 серпня 2012р., на «Мамаєвій Слободі» втретє буде відтворено давній український обряд «Свята калини»
Опубліковано: 22 Сер 2012 10:47

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» вже втретє відтворить давній український обряд «Свята калини», котрий повертає до витоків нашої сакральної культури та духовності.

Возносячи свої найтрепетніші молитви Господу Богу, наші прадіди Запорозькі козаки завжди звертались і до Пресвятої Богородиці – благодатної заступниці та охоронниці козацької Вкраїни, Пречистої Діви, котра стала об`єднуючим началом між Господом Богом і родом людським. Генетична пам`ять українців, на щастя, не була повністю стерта нашими недругами. Тож недарма підсвідомо всі українці дуже захоплюються калиною, яку на Наддніпрянщині починали збирати якраз на Першу Пречисту, або ж Успіння Пресвятої Богородиці. Ягоди калини, зібрані на Першу Пречисту, використовувались українською родиною на урочистостях та сімейних святах впродовж цілого року. Гронами калини прикрашались святі образи. Ними заквітчувався весільний коровай. Кетягами калини оздоблювався весільний вінець молодої. Пурпурні ягоди калини мали для українців сакральний зміст, адже їх присутність під час шлюбних обрядів підтверджувала дівочу цнотливість та чистоту. Тобто, образ калини ніс собою уособлення всього самого чистого та щирого, а відтак правдиво українського. Недарма ж всі українці підсвідомо зі щемом дуже захоплюються яскравими ягодами калини, ототожнюючи їх із Батьківщиною. Навіть прислів`я є: «Без верби і калини нема України». Обряд «Свята калини» в часи новітньої навали «комуно-золотоординської орди» окупантів був безпідставно забутий на українських землях. Тож зараз мало хто з українців дасть правильну відповідь: «Чому таке підсвідоме трепетне ставлення до калини?».  

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» на Першу Пречисту (Успіння Божої Матері) – 28 серпня 2012 року о 12-00 – вже втретє проведе  «Свято калини». Відтворення давнього сакрального обряду збирання калини відбудеться біля витоку річки Либідь за участі фольклорного колективу та дівчат- козачок із «Мамаєвої Слободи».

Всі охочі побачити та взяти участь в обряді «Свята калини» за бажанням зможуть почастуватись козацьким хлібом «калинником», спеченим в печі однієї з білих українських хат на «Мамаєвій Слободі».

Тож щиро по-козацьки ласкаво запрошуємо долучитись до відтворення  цього доброго обряду наших прабабусь та скуштувати кілька ягід терпкої калини у нас на козацькій Слободі, щоб Ваші наречені були обов`язково козаками, тобто справжніми лицарями.

Починаючи від першої Пречистої (28 серпня – Успіння Божої Матері) і аж по Другу Пречисту (21 вересня -Різдво Пресвятої Богородиці) у кожній вкраїнській козацькій родині, де ще були дівчата на виданні, намагались вдосталь заготовити пурпурових калинових пучків, це була певна прикмета для сватів. Адже споконвіку так велося – коли під стріхою білої української хатини рясно висіли стиглі калинові кетяги – можна засилати сватів до цієї господи, бо тут мешкає дівчина на виданні…

Починаючи від свята Першої Пречистої і аж до Другої Пречистої, наші прабабусі, як були ще незаміжніми дівками, вбравшись  у святковий одяг, гамірливим гуртом йшли до лісу чи на луг – «в похід по калину». Цей «калиновий похід» був піднесено урочистим та супроводжувався різними  дійствами – іграми, піснями, жартами, хороводами. Натомість парубки  участі у дівочих ігрищах по заготівлі калини не брали, проте підліткам, як дівчаткам так і хлопчикам дозволялось супроводжувати  дівочі гурти.

За описами етнографів цей обряд відбувався так: «Дівчата, попередньо набравши з собою чимало смачної святочної їжі, прийшовши на луг чи до лісу, знаходили перший кущ калини – «первака». Співали та водили хороводи коло цього куща, проводили ігри. Потім сідали навколо калинового куща і всі разом полуднували, пригощаючи й дітей, що були з ними. За їжею загадували одна одній різноманітні загадки, під час ігор жартували, виконували співи любовного змісту зі згадуванням імен своїх потенційних наречених.

Пополуднавши, дівчата «нападали»  на кущ калини з усіх сторін. З першої зламаної гілочки калини кожна клала по дві ягідки собі в рот, загадуючи при цьому заповітні слова про кохання та свого нареченого. А відтак, наламавши пучків , водили довкола куща калини хоровод з піснями, почергово піднімаючи та опускаючи кетяги з ягодами. Їх перекладали з однієї руки в іншу, притуляючи до щік. Вдосталь назбиравши «магічних пучків» калини, весело збігалися до гурту та намагались розмальовували одна одну ягодами – щоб парубки любили.

Завершальним етапом цієї своєрідної дівоцької магії наших прабабусь, було прикрашання віночків та волосся свіжозірваними гронами калини.

Додому поверталися з  піснями…

На півдорозі, зробивши засідку, на них уже чатували парубки. Як тільки дівоцький гурт наближався, парубоцтво зненацька накидалося, намагаючись відібрати зібрані пучечки. Дівки, захищаючись від такої наглої атаки, в свою чергу, намагались розмалювати їх стиглими ягодами. Парубки не залишались в боргу, вони  також  смачно натирали калиновим соком дівочі щоки.

Отак, з жартами та піснями, молодіжне товариство входило до села, де їх зустрічали дорослі. Біля воріт хати кожна дівчина віддавала своїй матінці зібрану калину, а та в свою чергу промовляла: «Будь, доню і ти червоною та здоровою як калина, незайманою та чистою до вінця! А ти калино, будь гожою на коровай, гільце, квітки весільні та хрестильні. На здоров`я людям, на добро нашого двору…»

Кілька гілячок вносилось до хати й підвішувалось до образу Богородиці, а решту прилаштовували по під стріху хати, це було ознакою того, що в оселі є дівка на виданні.

Символіка обряду «ходіння по калину»  між Першою та Другою Пречистими не випадкова, адже від Першої Пречистої  починались «розглядини». На Наддніпрянщині вважали доброю ознакою, коли саме в цей період до дівчини приходили свати.  

В цей період відбувалися «зговори», «оглядини», «заручини» і їх з нетерпінням чекали наші прабабусі, коли були ще дівками (весілля справляли лише після Покрови – 14 жовтня).

Невипадково в обіг увійшли крилаті афоризми наших прадідів: « Старости на Пречисту – в хаті речисто», або ж «Як прийде Пречиста – стане дівка речиста(говірка)».  А ось як казали, коли нелюб засилав сватів: «Прийшла Пречиста – сватів несе нечиста».

Ой рум`яні будуть личка у дівчат, що калиною вмивались проти свят… Наша пісня пролітає з краю в край, цвіт-калино, Україно, розцвітай!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»