Найромантичніше свято Івана Купайла в Києві відбудеться біля витоку річки Либідь у «Мамаєвій Слободі»
Дата події: 6 липня 2018 року

Ласкаво запрошуємо до селища «Козака Мамая» – «Мамаєвої Слободи» на відтворення справжнього (автентичного) свята Івана Купайла!

Початок купальських гулянь в «Мамаєвій Слободі» – 6 липня 2018 року о 12–00.
Кульмінація Купальських гулянь у надвечірню пору – після 19–00.

Романтичну атмосферу в ніч на свято Купайла Вам допоможуть відчути гурт народної пісні «Божедари», фольклорні гурти «Дивина» та «Святки», а також фольклорні колективи «Мамаєвої Слободи»: «Панночка-козачка», «Терлич-трава» та «Бурсацькі троїсті музики»!

Вранці, напередодні свята «Купайла» наші прабабусі відзначали «Купайлицю». За давніми віруваннями після сходу сонця, поки ще не зійшла роса красуня «Купайлиця» поспішає зустрітись з «Купайлом», відтак допомагає дівчатам у прикрашанні осель вінками з квітів та цілющих трав. Тож вранці, напередодні Івана Купайла, парубки та дівчата йшли за околицю села до лісу чи річки. Вибирали з-поміж себе найвродливіших «молодого» з «молодою»; молодий низько кланявся родичам своєї нареченої, яких представляли інші дівчата з хлопцями. Потім, узявшись за руки, починали водити хороводи навколо нареченого і нареченої – то в одну сторону, то в іншу.

Батьки на «Купальницю» звертались до дітей: «Просіть, діти, дощу до Купайла, а після Івана Купайла я й сам випрошу». Також на «Купайлицю» дівчата товкли ячмінь в ступі і варили кутю… Потім сідали на воза, запрягали замість коней в нього парубків і гамірно з піснями катались по селу.

Під час купальських ігор та забав дівчата-козачки ходили з розпущеним волоссям, що нібито символізувало смуток та жалобу: природа вмирає, щоб народитись для нового життя.

Цього  ж дня ворожили: збирали дванадцять трав, серед яких обов‘язково були чортополох і папороть, і клали під подушку зі словами: «Доленько кохана, прийди в мій сад погулять!»

Нагадуємо, що Козацьке селище «Мамаєва Слобода» розташовується в мальовничому урочищі – саме там, де знаходиться витік легендарної річки Либідь! А це, всього-навсього сім кілометрів від Хрещатика, практично в центрі Києва!  Наша адреса: м.Київ, вул. М.Донця,2. Їхати тролейбусом №27 від метро Шулявська шість зупинок (Відрадний).

Довідки  можна отримати за тел: 044–361–98–48; 066–091–12–79, IrynaMS2018@gmail.com

Якщо Ви дійсно мрієте зануритись в справжню (автентичну) атмосферу купальських містерій наших прабабусь та прадідів, то щиро, по-козацьки, запрошуємо Вас здійснити мандрівку крізь простір під час гулянь на Івана Купайла у «Мамаєвій Слободі»…
Коли зайде сонце, то на березі романтичного озера Красавиця, рясно заквітчаного білими лілеями й жовтим лататтям, смарагдовим татаринням, папороттю й дівочим виноградом, козаки та дівчата-козачки розпалять велетенське вогнище, полум‘я якого при початку сягатиме триповерхового будинку…

Як свідчать давні перекази, біля ковбані (витоку) озера з якого й бере початок річка Либідь – саме в тому чарівному урочищі, де зараз розташовується «Мамаєва Слобода» у 1756 році  козацько-гайдамацький загін втопив аж два барила з золотими червінцями та коштовностями…Саме тут, в калинових гаях на «Мамаєвій Слободі» росте знаменита у знахарських колах «Терлич-трава» без котрої неможливо знайти квітку папороті.

Отож запрошуємо Вас до нас в козацьку Слободу до історичного витоку річки Либідь на свято Купайла! Якщо Вам поталанить, то Ви зможете знайти козацький скарб…

Дівчата-козачки та козаки «Мамаєвої Слободи» відтворюватимуть прадавні купальські традиції. Нагадуємо, що початок купальських дійств та гулянь 6 липня 2018 року о 12–00 на озері Красавиця. Кульмінація у надвечірню пору, після 19–00…

Фольклорні колективи з піснями і танцями відправляться в гай, аби зрубати дерево чорноклена, це і буде Марена, яку буде встановлено в лузі обіч витоку річки Либідь. Продовженням свята буде принесення солом‘яної ляльки Купайла…

Однак варто врахувати, що купальське вогнище запалюють саме тоді, коли сонце сідає за обрій, а до того –  гуляння, хороводи, троїсті музики та шпаркі танці з чарівними панянками-козачками на березі озера Красавиця.

У наших прадідів з ранку в козацьких селах та слободах дівчата по ранковій росі йдуть в поле чи ліс збирати трави та квіти. З них плетуть для себе купальські вінки. В цих вінках обов’язково повинна бути трава полину. Крім того, дівчата носять полин у себе за пазухою та під пахвами, адже це самий надійний запобіжний засіб від русалок та відьом, як небезпідставно вважали наші прабабусі, коли ще дівували…

Ближче до вечора, веселою зграйкою дівчата відправляються у найближчий гай чи ліс та рубають там дерево. Перевага надається чорноклену. Після цього відносять дерево на місце, заздалегідь вибране ними для свята, і найменовують його «Марена». Потім приносять пучки соломи, а інколи й солом’яну ляльку в людський зріст, котра вдіта в жіночу сорочку із стрічками, в моністах та у великому вінку. Ця лялька і називається «Купала».

Прийшовши на місце, втикають в землю дерево «Марену», рясно обвішують його вінками та стрічками, ставлять біля нього «Купалу», а неподалік розводять вогнище. Інколи вогнищ могло бути й три. Через вогнище перестрибують парами: хлопець із дівчиною. Саме на свято Купайла відкривається «Небесна Брама», тож всі моління молодих людей про міцну родину будуть обов‘язково почуті Господом Богом.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, весело брались за руки та ходили з піснями довкола нарядженого дерева «Марени», а потім скакали через вогонь. Інколи замість вогнища брали кропиву, яку накидували величезними купами.

Парубки тільки були присутні, але в хороводах, танцях, піснях участі не брали.

В ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогнений цвіт папороті. Його можна знайти, зірвати та зберегти. Власник цієї квітки стає знахарем, і ніякий клад не приховається від нього.

Тож ласкаво запрошуємо всіх до пошуку скарбу на «Мамаєвій Слободі». Купальські дійства триватимуть на Слободі, як і завжди, до «третіх півнів».

Люб’язно запрошуємо всіх бажаючих завітати до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища!

Дрес-код заходу: вишиванка або будь-який український національний елемент одягу (віночок, намисто тощо)

Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю, бо ж поки ми їх шануємо, доти ми і будемо українцями!!!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»