«Обливаний понеділок», або ж другий день Великодня в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Дата події: 17 квітня 2017 року

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці.

У різних місце­во­стях дру­гий після Вели­ко­дня день, тоб­то поне­ді­лок, мав різні йме­ння: поли­ва­ний, водя­ний, обли­ва­ний або ж воло­чиль­ний поне­ді­лок. Ці наро­дні обря­ди роз­ді­ля­лись на два окре­мих дій­ства, котрі про­хо­дили неза­ле­жно одне від одно­го. По-пер­ше – воло­чиль­ний поне­ді­лок, коли діти – «хри­сто­су­валь­ники», або ж «воло­че­бники», зібрав­шись у вата­ги, «несли кала­ча» до роди­чів та сусі­дів, при цьо­му нень­ка кла­ла до вузли­ка сво­єму малю­ку три вели­ко­дні кала­чі та кіль­ка писа­нок. Зараз у бага­тьох містах та селах Укра­їни молодь на дру­гий день Вели­ко­дня обли­ває один одно­го водою. Про­те робить це весе­ло та гамір­но, обли­ва­ючи всіх хто тра­пи­ться на той час на доро­зі: дідів, бабів, доро­слих чоло­ві­ків та ста­те­чних жінок. Насправ­ді це непра­вильно. Бо ж моло­ді люди про­сто не зна­ють про при­хо­ва­ний сакраль­ний під­текст дано­го свя­та. Адже в дав­нину обли­вати можна було лише моло­дих гар­них нео­дру­же­них дів­чат і це мали пра­во роби­ти лише нео­дру­жені паруб­ки. Якщо Вам не лінь­ки, то почи­тайте ниж­че нашу ста­ттю і Вам ста­не зро­зуміло, як і для чого паруб­ки обли­вали дів­чат водою в «Обли­ва­ний поне­ді­лок».

Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запрошує всіх неодружених парубків та дівчат долучитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка».

Відтворення обряду  «Обливаного понеділка» розпочнеться 17 квітня 2017 року о 12–00 за участі фольклорного гурту  та неодружених козаків та козачок з «Мамаєвої Слободи». Дійство відбуватиметься  на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.

Захо­дячи в осе­лю, вата­га гамір­но віта­ла при­су­тніх:

- Хри­стос Воскрес! Батько й нень­ка про­сили взя­ти калач, –  каза­ли, почер­гово цілу­ючи у руки всіх, хто був у хаті на той час.

- Воі­стину Воскрес, – дру­жньо від­по­від­али їм госпо­дарі. – Поздо­ров­ля­ємо Вас, ростіть вели­кі та здо­рові.  При­йма­ючи «воло­чене», тоб­то зав‘язані у вузли­ку кала­чі та кра­шанки, дяку­вали та про­сили пере­дати уклін батькам. При цьо­му, у свою чер­гу, кла­ли дітям до вузли­ка печи­во, кіль­ця ков­ба­ски, кра­шанки та інші освя­чені напе­ре­до­дні в цер­кві ласо­щі та пун­дики.

Про­те чи не най­ці­ка­ві­шою заба­вою дру­гого дня після вели­ко­днього поне­ділка, або як його ще нази­вали «обли­ва­ного», для нео­дру­же­ної моло­ді було обли­ва­ння водою. Для май­бу­тнього чисто­го міцно­го шлю­бу обли­ва­ння водою у день Бого­ро­диці, яка, як відо­мо, сво­їм покро­ви­тель­ством допо­ма­гає з’єднати у міцну сім’ю моло­ді зако­хані сер­ця, на коза­цькій Вкра­їні було обов’язковим, бо ж вва­жа­лось очи­сним.

У ті часи на коза­цькій Вкра­їні серед наро­ду небез­під­ставно побу­ту­вала дум­ка, що цей дав­ній зви­чай обли­ва­ння водою був кон­че необ­хі­дний для моло­дих людей, які пра­гнуть ство­рити міцну роди­ну. Наші пра­діди, Запо­розькі коза­ки, вва­жали, що юдеї під час Вели­ко­дня «нишком» шко­дять хри­сти­я­нам, не віря­чи у Хри­стове Воскре­сі­ння. Отож,  коли пра­во­славні коза­ки ішли до цер­кви на Велик­день, юдеї в цей час потай­ки зуми­сне їли пів­нів з кіс­тками та «обли­вали бру­дом і поми­ями хри­стиян». Як тоді вва­жали, іудеї роби­ли це для того, аби хоча б якось нашко­дити пра­во­слав­ним хри­сти­я­нам, цеб­то зро­бити все можли­ве, щоби півень, не дай Боже, не про­ку­ку­рі­кав, адже саме куку­рі­ка­ння пів­ня, за наро­дними уяв­ле­н­нями, є пере­дві­сни­ком Воскре­сі­ння Спа­си­теля. У ті часи каза­ли: «Хри­стос Воскре­сає, як півень заспі­ває». Тож, щоб очи­сти­тись від бру­ду юдей­ської каба­лі­стики (таєм­ної юдей­ської чор­но­кни­жної магії), моло­ді люди обли­ва­ю­ться водою в «Поли­ва­ний поне­ді­лок».

В «Обли­ва­ний поне­ді­лок» ще дале­ко до схо­ду сон­ця укра­їн­ські дів­чата поспі­шали вми­тися із «непо­ча­тої води» кри­ниць. Бо ж пер­ше від­ро дже­рель­ної води, що поста­вили на цям­рині на дру­гий день після Вели­ко­дня, було з «непо­ча­тою водою». Тож дів­чина, про­снув­шись з пер­шою ран­ко­вою зорею, пере­хре­стив­шись, бра­ла з миски, що сто­яла на поку­ті під обра­зами, кіль­ка­над­цять кра­ша­нок чи писа­нок та кла­ла їх собі за пазу­ху. Потім тихень­ко, нав­шпинь­ках вихо­дила з хати, щоб крий Боже не почу­ли рідні як риплять две­рі та йшла з від­ром до кри­ниці…

В цей же ж час моло­ді нео­дру­жені коза­ки, зача­їв­шись десь неда­ле­чко в кущах вер­бо­лозу чи кали­ни, чека­ли цьо­го момен­ту з нетер­пі­н­ням. Тож як тіль­ки цебер­ко (від­ро) з водою ста­ви­лось дів­кою на цям­рині, то пару­бок, що упо­до­бав собі котрусь із дів­чат, тут же ж вистри­бнувши із засід­ки, нама­гався обли­ти її сту­де­ною дже­рель­ною водою. Так само паруб­ки вчи­няли з дів­ками на вули­ці чи на виго­ні, або ж навіть наздо­гнавши дів­ку у хаті на печі… А отут най­го­лов­ніше: хло­пець, котро­му все ж таки вда­лося обли­ти дів­ку водою, мав пов­не мораль­не пра­во засу­нути їй руку за пазу­ху і дов­генько там порив­шись, зна­йти та діста­ти, зігрі­ту гаря­чим діво­цьким тілом, писан­ку чи кра­шанку! Після того дів­ка муси­ла три рази з паруб­ком поці­лу­ва­тись, тоб­то «Похри­сто­су­ва­тись».  На коза­цькій Укра­їні такі жар­ти та витів­ки були при­ро­дними. Тож тепер Ви має­те зро­зу­міти сакраль­ний під­текст «Обли­ва­ного поне­ділка», бо ж в цей День – День Пре­свя­тої Бого­ро­диці, наші пра­діди закла­дали осно­ви май­бу­тньої міцної бага­то­ді­тної роди­ни.

Поза­ми­нулі роки бага­то хто з нас бачив, як теле­ба­че­ння пока­зу­вало «Обли­ва­ний поне­ді­лок» у Він­ниці та Льво­ві, де шістнад­ця­ти­рі­чні пару­бії ганя­ли по вули­цям та обли­вали водою геть усіх, хто тра­плявся на ту мить під руку. Обли­ва­ючи літніх людей водою молодь поясню­вала, що це ж «Обли­ва­ний поне­ді­лок». Як Ви тепер розу­мі­єте, такий під­хід до від­ро­дже­ння тра­ди­цій є баналь­ним глу­мом та їх ніве­ля­цією.

В цей Бого­ро­ди­чний день, наші пра­ба­бусі, як були ще дів­ками, води­ли весе­лі хоро­води, тан­цю­вали шпар­кі тан­ці, спів­али пісень, йшли на гой­далку, вла­што­ву­вали інші заба­ви. Надве­чір у поне­ді­лок паруб­ки та дів­чата зби­ра­лись на якійсь галя­вині «на склад­чину», аби хміль­ним сто­я­ним медом замо­чити свя­та.

З дав­ніх коза­цьких часів дійшло до нас весе­ле прислів‘я: «Ще при­йде до дівок поли­ва­ний поне­ді­лок».

Приходьте до нас на козацьку Слободу – відсвяткуємо разом, бо ж Христос Воскрес – то мусить Воскреснути і козацька Вкраїна!

 

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»