«Обливаний понеділок», або ж другий день Великодня в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Дата події: 17 квітня 2017 року

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці.

У різних місце­во­стях дру­гий після Вели­ко­дня день, тобто поне­ді­лок, мав різні йме­ння: поли­ва­ний, водя­ний, обли­ва­ний або ж воло­чиль­ний поне­ді­лок. Ці наро­дні обряди роз­ді­ля­лись на два окре­мих дій­ства, котрі про­хо­дили неза­ле­жно одне від одного. По-перше – воло­чиль­ний поне­ді­лок, коли діти – «хри­сто­су­валь­ники», або ж «воло­че­бники», зібрав­шись у ватаги, «несли калача» до роди­чів та сусі­дів, при цьому ненька клала до вузлика сво­єму малюку три вели­ко­дні калачі та кілька писа­нок. Зараз у бага­тьох містах та селах Укра­їни молодь на дру­гий день Вели­ко­дня обли­ває один одного водою. Проте робить це весело та гамірно, обли­ва­ючи всіх хто тра­пи­ться на той час на дорозі: дідів, бабів, доро­слих чоло­ві­ків та ста­те­чних жінок. Насправді це непра­вильно. Бо ж молоді люди про­сто не зна­ють про при­хо­ва­ний сакраль­ний під­текст даного свята. Адже в дав­нину обли­вати можна було лише моло­дих гар­них нео­дру­же­них дів­чат і це мали право робити лише нео­дру­жені парубки. Якщо Вам не ліньки, то почи­тайте нижче нашу ста­ттю і Вам стане зро­зуміло, як і для чого парубки обли­вали дів­чат водою в «Обли­ва­ний поне­ді­лок».

Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запрошує всіх неодружених парубків та дівчат долучитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка».

Відтворення обряду  «Обливаного понеділка» розпочнеться 17 квітня 2017 року о 12–00 за участі фольклорного гурту  та неодружених козаків та козачок з «Мамаєвої Слободи». Дійство відбуватиметься  на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.

Захо­дячи в оселю, ватага гамірно вітала при­су­тніх:

- Хри­стос Воскрес! Батько й ненька про­сили взяти калач, –  казали, почер­гово цілу­ючи у руки всіх, хто був у хаті на той час.

- Воі­стину Воскрес, – дру­жньо від­по­від­али їм госпо­дарі. – Поздо­ров­ля­ємо Вас, ростіть великі та здо­рові.  При­йма­ючи «воло­чене», тобто зав‘язані у вузлику калачі та кра­шанки, дяку­вали та про­сили пере­дати уклін батькам. При цьому, у свою чергу, клали дітям до вузлика печиво, кільця ков­ба­ски, кра­шанки та інші освя­чені напе­ре­до­дні в цер­кві ласощі та пун­дики.

Проте чи не най­ці­ка­ві­шою заба­вою дру­гого дня після вели­ко­днього поне­ділка, або як його ще нази­вали «обли­ва­ного», для нео­дру­же­ної молоді було обли­ва­ння водою. Для май­бу­тнього чистого міцного шлюбу обли­ва­ння водою у день Бого­ро­диці, яка, як відомо, своїм покро­ви­тель­ством допо­ма­гає з’єднати у міцну сім’ю молоді зако­хані серця, на коза­цькій Вкра­їні було обов’язковим, бо ж вва­жа­лось очи­сним.

У ті часи на коза­цькій Вкра­їні серед народу небез­під­ставно побу­ту­вала думка, що цей дав­ній зви­чай обли­ва­ння водою був конче необ­хі­дний для моло­дих людей, які пра­гнуть ство­рити міцну родину. Наші пра­діди, Запо­розькі козаки, вва­жали, що юдеї під час Вели­ко­дня «нишком» шко­дять хри­сти­я­нам, не вірячи у Хри­стове Воскре­сі­ння. Отож,  коли пра­во­славні козаки ішли до цер­кви на Велик­день, юдеї в цей час потайки зуми­сне їли пів­нів з кіс­тками та «обли­вали бру­дом і поми­ями хри­стиян». Як тоді вва­жали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашко­дити пра­во­слав­ним хри­сти­я­нам, цебто зро­бити все можливе, щоби півень, не дай Боже, не про­ку­ку­рі­кав, адже саме куку­рі­ка­ння півня, за наро­дними уяв­ле­н­нями, є пере­дві­сни­ком Воскре­сі­ння Спа­си­теля. У ті часи казали: «Хри­стос Воскре­сає, як півень заспі­ває». Тож, щоб очи­сти­тись від бруду юдей­ської каба­лі­стики (таєм­ної юдей­ської чор­но­кни­жної магії), молоді люди обли­ва­ю­ться водою в «Поли­ва­ний поне­ді­лок».

В «Обли­ва­ний поне­ді­лок» ще далеко до сходу сонця укра­їн­ські дів­чата поспі­шали вми­тися із «непо­ча­тої води» кри­ниць. Бо ж перше відро дже­рель­ної води, що поста­вили на цям­рині на дру­гий день після Вели­ко­дня, було з «непо­ча­тою водою». Тож дів­чина, про­снув­шись з пер­шою ран­ко­вою зорею, пере­хре­стив­шись, брала з миски, що сто­яла на покуті під обра­зами, кіль­ка­над­цять кра­ша­нок чи писа­нок та клала їх собі за пазуху. Потім тихенько, нав­шпинь­ках вихо­дила з хати, щоб крий Боже не почули рідні як риплять двері та йшла з від­ром до кри­ниці…

В цей же ж час молоді нео­дру­жені козаки, зача­їв­шись десь неда­ле­чко в кущах вер­бо­лозу чи калини, чекали цього моменту з нетер­пі­н­ням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ста­ви­лось дів­кою на цям­рині, то пару­бок, що упо­до­бав собі котрусь із дів­чат, тут же ж вистри­бнувши із засідки, нама­гався облити її сту­де­ною дже­рель­ною водою. Так само парубки вчи­няли з дів­ками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздо­гнавши дівку у хаті на печі… А отут най­го­лов­ніше: хло­пець, котрому все ж таки вда­лося облити дівку водою, мав повне моральне право засу­нути їй руку за пазуху і дов­генько там порив­шись, зна­йти та дістати, зігріту гаря­чим діво­цьким тілом, писанку чи кра­шанку! Після того дівка мусила три рази з паруб­ком поці­лу­ва­тись, тобто «Похри­сто­су­ва­тись».  На коза­цькій Укра­їні такі жарти та витівки були при­ро­дними. Тож тепер Ви маєте зро­зу­міти сакраль­ний під­текст «Обли­ва­ного поне­ділка», бо ж в цей День – День Пре­свя­тої Бого­ро­диці, наші пра­діди закла­дали основи май­бу­тньої міцної бага­то­ді­тної родини.

Поза­ми­нулі роки багато хто з нас бачив, як теле­ба­че­ння пока­зу­вало «Обли­ва­ний поне­ді­лок» у Він­ниці та Львові, де шістнад­ця­ти­рі­чні пару­бії ганяли по вули­цям та обли­вали водою геть усіх, хто тра­плявся на ту мить під руку. Обли­ва­ючи літніх людей водою молодь поясню­вала, що це ж «Обли­ва­ний поне­ді­лок». Як Ви тепер розу­мі­єте, такий під­хід до від­ро­дже­ння тра­ди­цій є баналь­ним глу­мом та їх ніве­ля­цією.

В цей Бого­ро­ди­чний день, наші пра­ба­бусі, як були ще дів­ками, водили веселі хоро­води, тан­цю­вали шпаркі танці, спів­али пісень, йшли на гой­далку, вла­што­ву­вали інші забави. Надве­чір у поне­ді­лок парубки та дів­чата зби­ра­лись на якійсь галя­вині «на склад­чину», аби хміль­ним сто­я­ним медом замо­чити свята.

З дав­ніх коза­цьких часів дійшло до нас веселе прислів‘я: «Ще при­йде до дівок поли­ва­ний поне­ді­лок».

Приходьте до нас на козацьку Слободу – відсвяткуємо разом, бо ж Христос Воскрес – то мусить Воскреснути і козацька Вкраїна!

 

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

60грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 40грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 40грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 40грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»