«Обливаний понеділок», або ж другий день Великодня в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Дата події: 17 квітня 2017 року

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці.

У різних місце­во­стях дру­гий після Вели­ко­дня день, тобто поне­ді­лок, мав різні йме­ння: поли­ва­ний, водя­ний, обли­ва­ний або ж воло­чиль­ний поне­ді­лок. Ці наро­дні обряди роз­ді­ля­лись на два окре­мих дій­ства, котрі про­хо­дили неза­ле­жно одне від одного. По-перше – воло­чиль­ний поне­ді­лок, коли діти – «хри­сто­су­валь­ники», або ж «воло­че­бники», зібрав­шись у ватаги, «несли калача» до роди­чів та сусі­дів, при цьому ненька клала до вузлика сво­єму малюку три вели­ко­дні калачі та кілька писа­нок. Зараз у бага­тьох містах та селах Укра­їни молодь на дру­гий день Вели­ко­дня обли­ває один одного водою. Проте робить це весело та гамірно, обли­ва­ючи всіх хто тра­пи­ться на той час на дорозі: дідів, бабів, доро­слих чоло­ві­ків та ста­те­чних жінок. Насправді це непра­вильно. Бо ж молоді люди про­сто не зна­ють про при­хо­ва­ний сакраль­ний під­текст даного свята. Адже в дав­нину обли­вати можна було лише моло­дих гар­них нео­дру­же­них дів­чат і це мали право робити лише нео­дру­жені парубки. Якщо Вам не ліньки, то почи­тайте нижче нашу ста­ттю і Вам стане зро­зуміло, як і для чого парубки обли­вали дів­чат водою в «Обли­ва­ний поне­ді­лок».

Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запрошує всіх неодружених парубків та дівчат долучитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка».

Відтворення обряду  «Обливаного понеділка» розпочнеться 17 квітня 2017 року о 12–00 за участі фольклорного гурту  та неодружених козаків та козачок з «Мамаєвої Слободи». Дійство відбуватиметься  на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.

Захо­дячи в оселю, ватага гамірно вітала при­су­тніх:

– Хри­стос Воскрес! Батько й ненька про­сили взяти калач, –  казали, почер­гово цілу­ючи у руки всіх, хто був у хаті на той час.

– Воі­стину Воскрес, – дру­жньо від­по­від­али їм госпо­дарі. – Поздо­ров­ля­ємо Вас, ростіть великі та здо­рові.  При­йма­ючи «воло­чене», тобто зав‘язані у вузлику калачі та кра­шанки, дяку­вали та про­сили пере­дати уклін батькам. При цьому, у свою чергу, клали дітям до вузлика печиво, кільця ков­ба­ски, кра­шанки та інші освя­чені напе­ре­до­дні в цер­кві ласощі та пун­дики.

Проте чи не най­ці­ка­ві­шою заба­вою дру­гого дня після вели­ко­днього поне­ділка, або як його ще нази­вали «обли­ва­ного», для нео­дру­же­ної молоді було обли­ва­ння водою. Для май­бу­тнього чистого міцного шлюбу обли­ва­ння водою у день Бого­ро­диці, яка, як відомо, своїм покро­ви­тель­ством допо­ма­гає з’єднати у міцну сім’ю молоді зако­хані серця, на коза­цькій Вкра­їні було обов’язковим, бо ж вва­жа­лось очи­сним.

У ті часи на коза­цькій Вкра­їні серед народу небез­під­ставно побу­ту­вала думка, що цей дав­ній зви­чай обли­ва­ння водою був конче необ­хі­дний для моло­дих людей, які пра­гнуть ство­рити міцну родину. Наші пра­діди, Запо­розькі козаки, вва­жали, що юдеї під час Вели­ко­дня «нишком» шко­дять хри­сти­я­нам, не вірячи у Хри­стове Воскре­сі­ння. Отож,  коли пра­во­славні козаки ішли до цер­кви на Велик­день, юдеї в цей час потайки зуми­сне їли пів­нів з кіс­тками та «обли­вали бру­дом і поми­ями хри­стиян». Як тоді вва­жали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашко­дити пра­во­слав­ним хри­сти­я­нам, цебто зро­бити все можливе, щоби півень, не дай Боже, не про­ку­ку­рі­кав, адже саме куку­рі­ка­ння півня, за наро­дними уяв­ле­н­нями, є пере­дві­сни­ком Воскре­сі­ння Спа­си­теля. У ті часи казали: «Хри­стос Воскре­сає, як півень заспі­ває». Тож, щоб очи­сти­тись від бруду юдейської каба­лі­стики (таєм­ної юдей­ської чор­но­кни­жної магії), молоді люди обли­ва­ю­ться водою в «Поли­ва­ний поне­ді­лок».

В «Обли­ва­ний поне­ді­лок» ще далеко до сходу сонця укра­їн­ські дів­чата поспі­шали вми­тися із «непо­ча­тої води» кри­ниць. Бо ж перше відро дже­рель­ної води, що поста­вили на цям­рині на дру­гий день після Вели­ко­дня, було з «непо­ча­тою водою». Тож дів­чина, про­снув­шись з пер­шою ран­ко­вою зорею, пере­хре­стив­шись, брала з миски, що сто­яла на покуті під обра­зами, кіль­ка­над­цять кра­ша­нок чи писа­нок та клала їх собі за пазуху. Потім тихенько, нав­шпинь­ках вихо­дила з хати, щоб крий Боже не почули рідні як риплять двері та йшла з від­ром до кри­ниці…

В цей же ж час молоді нео­дру­жені козаки, зача­їв­шись десь неда­ле­чко в кущах вер­бо­лозу чи калини, чекали цього моменту з нетер­пі­н­ням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ста­ви­лось дів­кою на цям­рині, то пару­бок, що упо­до­бав собі котрусь із дів­чат, тут же ж вистри­бнувши із засідки, нама­гався облити її сту­де­ною дже­рель­ною водою. Так само парубки вчи­няли з дів­ками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздо­гнавши дівку у хаті на печі… А отут най­го­лов­ніше: хло­пець, котрому все ж таки вда­лося облити дівку водою, мав повне моральне право засу­нути їй руку за пазуху і дов­генько там порив­шись, зна­йти та дістати, зігріту гаря­чим діво­цьким тілом, писанку чи кра­шанку! Після того дівка мусила три рази з паруб­ком поці­лу­ва­тись, тобто «Похри­сто­су­ва­тись».  На коза­цькій Укра­їні такі жарти та витівки були при­ро­дними. Тож тепер Ви маєте зро­зу­міти сакраль­ний під­текст «Обли­ва­ного поне­ділка», бо ж в цей День – День Пре­свя­тої Бого­ро­диці, наші пра­діди закла­дали основи май­бу­тньої міцної бага­то­ді­тної родини.

Поза­ми­нулі роки багато хто з нас бачив, як теле­ба­че­ння пока­зу­вало «Обли­ва­ний поне­ді­лок» у Він­ниці та Львові, де шістнад­ця­ти­рі­чні пару­бії ганяли по вули­цям та обли­вали водою геть усіх, хто тра­плявся на ту мить під руку. Обли­ва­ючи літніх людей водою молодь поясню­вала, що це ж «Обли­ва­ний поне­ді­лок». Як Ви тепер розу­мі­єте, такий під­хід до від­ро­дже­ння тра­ди­цій є баналь­ним глу­мом та їх ніве­ля­цією.

В цей Бого­ро­ди­чний день, наші пра­ба­бусі, як були ще дів­ками, водили веселі хоро­води, тан­цю­вали шпаркі танці, спів­али пісень, йшли на гой­далку, вла­што­ву­вали інші забави. Надве­чір у поне­ді­лок парубки та дів­чата зби­ра­лись на якійсь галя­вині «на склад­чину», аби хміль­ним сто­я­ним медом замо­чити свята.

З дав­ніх коза­цьких часів дійшло до нас веселе прислів‘я: «Ще при­йде до дівок поли­ва­ний поне­ді­лок».

Приходьте до нас на козацьку Слободу – відсвяткуємо разом, бо ж Христос Воскрес – то мусить Воскреснути і козацька Вкраїна!

 

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

150грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 120грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 120грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 120грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
    Крім організованих груп
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»