«Обливаний понеділок», або ж другий день Великодня в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Опубліковано: 31 Бер 2015 13:10

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці.

У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти – «христосувальники», або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок. Зараз у багатьох містах та селах України молодь на другий день Великодня обливає один одного водою. Проте робить це весело та гамірно, обливаючи всіх хто трапиться на той час на дорозі: дідів, бабів, дорослих чоловіків та статечних жінок. Насправді це неправильно. Бо ж молоді люди просто не знають про прихований сакральний підтекст даного свята. Адже в давнину обливати можна було лише молодих гарних неодружених дівчат і це мали право робити лише неодружені парубки. Якщо Вам не ліньки, то почитайте нижче нашу статтю і Вам стане зрозуміло, як і для чого парубки обливали дівчат водою в «Обливаний понеділок».

Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запрошує всіх неодружених парубків та дівчат долучитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка».

Відтворення обряду  «Обливаного понеділка» розпочнеться 13 квітня 2015 року о 12-00 за участі фольклорного гурту  та неодружених козаків та козачок з «Мамаєвої Слободи». Дійство відбуватиметься  на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.

Заходячи в оселю, ватага гамірно вітала присутніх:  

– Христос Воскрес! Батько й ненька просили взяти калач, –  казали, почергово цілуючи у руки всіх, хто був у хаті на той час.

– Воістину Воскрес, – дружньо відповідали їм господарі. – Поздоровляємо Вас, ростіть великі та здорові.  Приймаючи «волочене», тобто зав`язані у вузлику калачі та крашанки, дякували та просили передати уклін батькам. При цьому, у свою чергу, клали дітям до вузлика печиво, кільця ковбаски, крашанки та інші освячені напередодні в церкві ласощі та пундики.

Проте чи не найцікавішою забавою другого дня після великоднього понеділка, або як його ще називали «обливаного», для неодруженої молоді було обливання водою. Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з’єднати у міцну сім’ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов’язковим, бо ж вважалось очисним.

У ті часи на козацькій Вкраїні серед народу небезпідставно побутувала думка, що цей давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну родину. Наші прадіди, Запорозькі козаки, вважали, що жиди під час Великодня «нишком» шкодять християнам, не вірячи у Христове Воскресіння. Отож,  коли православні козаки ішли до церкви на Великдень, жиди в цей час потайки зумисне їли півнів з кістками та «обливали брудом і помиями християн». Як тоді вважали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашкодити православним християнам, цебто зробити все можливе, щоби півень, не дай Боже, не прокукурікав, адже саме кукурікання півня, за народними уявленнями, є передвісником Воскресіння Спасителя. У ті часи казали: «Христос Воскресає, як півень заспіває». Тож, щоб очиститись від бруду жидівської кабалістики (таємної юдейської чорнокнижної магії), молоді люди обливаються водою в «Поливаний понеділок».    

В «Обливаний понеділок» ще далеко до сходу сонця українські дівчата поспішали вмитися із «непочатої води» криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з «непочатою водою». Тож дівчина, проснувшись з першою ранковою зорею, перехрестившись, брала з миски, що стояла на покуті під образами, кільканадцять крашанок чи писанок та клала їх собі за пазуху. Потім тихенько, навшпиньках виходила з хати, щоб крий Боже не почули рідні як риплять двері та йшла з відром до криниці…

В цей же ж час молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах верболозу чи калини, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті на печі… А отут найголовніше: хлопець, котрому все ж таки вдалося облити дівку водою, мав повне моральне право засунути їй руку за пазуху і довгенько там порившись, знайти та дістати, зігріту гарячим дівоцьким тілом, писанку чи крашанку! Після того дівка мусила три рази з парубком поцілуватись, тобто «Похристосуватись».  На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Тож тепер Ви маєте зрозуміти сакральний підтекст «Обливаного понеділка», бо ж в цей День – День Пресвятої Богородиці, наші прадіди закладали основи майбутньої міцної багатодітної родини.

Позаминулі роки багато хто з нас бачив, як телебачення показувало «Обливаний понеділок» у Вінниці та Львові, де шістнадцятирічні парубії ганяли по вулицям та обливали водою геть усіх, хто траплявся на ту мить під руку. Обливаючи літніх людей водою молодь пояснювала, що це ж «Обливаний понеділок». Як Ви тепер розумієте, такий підхід до відродження традицій є банальним глумом та їх нівеляцією. 

В цей Богородичний день, наші прабабусі, як були ще дівками, водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині «на складчину», аби хмільним стояним медом замочити свята.  

З давніх козацьких часів дійшло до нас веселе прислів`я: «Ще прийде до дівок поливаний понеділок».

Приходьте до нас на козацьку Слободу – відсвяткуємо разом, бо ж Христос Воскрес – то мусить Воскреснути і козацька Вкраїна!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»