«Обливаний понеділок» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Опубліковано: 11 Кві 2012 12:19

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти – «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.

Захо­дя­чи в осе­лю, вата­га гамір­но віта­ла при­су­тніх:  

- Хри­стос Воскрес! Батько й нень­ка про­си­ли взя­ти калач, –  каза­ли, почер­го­во цілу­ю­чи у руки всіх, хто був у хаті на той час.

- Воі­сти­ну Воскрес, – дру­жньо від­по­від­а­ли їм госпо­да­рі. – Поздо­ров­ля­є­мо Вас, ростіть вели­кі та здо­ро­ві.  При­йма­ю­чи «воло­че­не», тоб­то зав‘язані у вузли­ку кала­чі та кра­шан­ки, дяку­ва­ли та про­си­ли пере­да­ти уклін батькам. При цьо­му, у свою чер­гу, кла­ли дітям до вузли­ка печи­во, кіль­ця ков­ба­ски, кра­шан­ки та інші освя­че­ні напе­ре­до­дні в цер­кві ласо­щі та пун­ди­ки.

Про­те чи не най­ці­ка­ві­шою заба­вою дру­го­го дня після вели­ко­дньо­го поне­діл­ка, або як його ще нази­ва­ли «обли­ва­но­го», для нео­дру­же­ної моло­ді було обли­ва­н­ня водою. Для май­бу­тньо­го чисто­го міцно­го шлю­бу обли­ва­н­ня водою у день Бого­ро­ди­ці, яка, як відо­мо, сво­їм покро­ви­тель­ством допо­ма­гає з’єднати у міцну сім’ю моло­ді зако­ха­ні сер­ця, на коза­цькій Вкра­ї­ні було обов’язковим, бо ж вва­жа­лось очи­сним.

У ті часи на коза­цькій Вкра­ї­ні серед наро­ду небез­під­став­но побу­ту­ва­ла дум­ка, що цей дав­ній зви­чай обли­ва­н­ня водою був кон­че необ­хі­дний для моло­дих людей, які пра­гнуть ство­ри­ти міцну сім’ю. Вва­жа­лось, що іудеї під час Вели­ко­дня «нишком» шко­дять хри­сти­я­нам, не віря­чи у Хри­сто­ве Воскре­сі­н­ня, тоб­то коли пра­во­слав­ні коза­ки ішли до цер­кви на Велик­день, іудеї в цей час потай­ки зуми­сне їли пів­нів з кіс­тка­ми та «обли­ва­ли бру­дом і поми­я­ми хри­сти­ян». Як тоді вва­жа­ли, іудеї роби­ли це для того, аби хоча б якось нашко­ди­ти, щоби півень, не дай Боже, не про­ку­ку­рі­кав, адже саме куку­рі­ка­н­ня пів­ня, за наро­дни­ми уяв­ле­н­ня­ми, є пере­дві­сни­ком Воскре­сі­н­ня Спа­си­те­ля. У ті часи каза­ли: «Хри­стос Воскре­сає, як півень заспі­ває». Тож щоб очи­сти­тись від бру­ду іудей­ської каба­лі­сти­ки (таєм­ної магії), моло­ді люди обли­ва­ю­ться водою в «Поли­ва­ний поне­ді­лок».    

В «Обли­ва­ний поне­ді­лок» ще дале­ко до схо­ду сон­ця дів­ча­та поспі­ша­ли вми­ти­ся із «непо­ча­тої води» кри­ниць. Бо ж пер­ше від­ро дже­рель­ної води, що поста­ви­ли на цям­ри­ні на дру­гий день після Вели­ко­дня, було з «непо­ча­тою водою».

Моло­ді нео­дру­же­ні коза­ки, зача­їв­шись десь неда­ле­чко в кущах, чека­ли цьо­го момен­ту з нетер­пі­н­ням. Тож як тіль­ки цебер­ко (від­ро) з водою ста­ви­лось дів­кою на цям­ри­ні, то пару­бок, що упо­до­бав собі котрусь із дів­чат, тут же ж вистри­бнув­ши із засід­ки, нама­гав­ся обли­ти її сту­де­ною дже­рель­ною водою. Так само паруб­ки вчи­ня­ли з дів­ка­ми на вули­ці чи на виго­ні, або ж навіть наздо­гнав­ши дів­ку у хаті… На коза­цькій Укра­ї­ні такі жар­ти та витів­ки були при­ро­дни­ми. Дів­ка, котру  хло­пець скро­пив дже­рель­ною водою, обов‘язково  мала пода­ру­ва­ти йому писан­ку чи кра­шан­ку.

В цей Бого­ро­ди­чний день, дів­ча­та води­ли весе­лі хоро­во­ди, тан­цю­ва­ли шпар­кі тан­ці, спів­а­ли пісень, йшли на гой­дал­ку, вла­што­ву­ва­ли інші заба­ви. Надве­чір у поне­ді­лок паруб­ки та дів­ча­та зби­ра­лись на якійсь галя­ви­ні «на склад­чи­ну», аби хміль­ним сто­я­ним медом замо­чи­ти свя­та.  

Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запрошує всіх неодружених парубків та дівчат долучитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка».

Відтворення обряду  «Обливаного понеділка» розпочнеться 16 квітня 2012 року об 11–00 за участі фольклорного гурту «Рожаниця» та неодружених козаків та козачок з «Мамаєвої Слободи» на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.

З дав­ніх коза­цьких часів дійшло до нас весе­ле прислів‘я: «Ще при­йде до дівок поли­ва­ний поне­ді­лок».

Приходьте до нас на Слободу – відсвяткуємо разом, бо Христос Воскрес – Воскресне і козацька Україна!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»