«Ой на горі тай женці жнуть, а попід горою яром-долиною козаки йдуть …» Травневі свята в «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 05 Тра 2015 12:14

У вишневих садках, що поруч із «Шинком – Коса над чаркою» на території козацького селища «Мамаєва Слобода»,  уже кілька днів поспіль щебечуть солов’ї! Дівчата-козачки, ну, і звичайно ж козаки, щиро запрошують 9, 10 та 11 травня року Божого 2015 на козацьке родинне свято, котре присвячене одній із найвідоміших українських пісень – «Ой на горі тай женці жнуть, а попід горою яром-долиною козаки йдуть…».

Бо ж поки ми співаємо – ми є козаками, а відтак українцями, адже слова «українець» і «козак» є синонімами, принаймні ми на «Мамаєвій Слободі» так вважаємо!

«Наша пісня пролітає з краю в край… Цвіт-калино, Україно, розцвітай!»

Наші пра­ді­ди – лица­рі сте­пу Запо­розь­кі коза­ки – добрий зви­чай мали – пили, гуля­ли, гар­ні мислі мали, ну, і зви­чай­но ж, спів­а­ли «Ой на горі тай жен­ці жнуть…»!

В програмі заходу біля «Шинку – коса над чаркою» 9,10 та 11 травня:

12–00 – 15–00 – май­стер-клас із наро­дних спів­ів та тан­ців за уча­сті фоль­клор­но­го коле­кти­ву «Пан­но­чка-коза­чка»

14–30 – 15–30 – мате­рі­а­лі­за­ція укра­їн­ської каз­ки – «Каз­ко­ва хати­на» на сади­бі гон­ча­ра для най­мен­ших.

Також в про­гра­мі захо­ду: ярма­рок наро­дних май­стрів, ката­н­ня вер­хи на коні разом із коза­ком, стріль­ба з лука, май­стер-клас із коваль­ства, ката­н­ня на возі.

Для тих, хто не змо­же на ці свя­та заві­та­ти до нас на «Мама­є­ву Сло­бо­ду» про­по­ну­є­мо при­дба­ти у при­мі­щен­ні кни­гар­ні на вхо­ді до коза­цько­го сели­ща пода­рун­ко­ві сер­ти­фі­ка­ти.

Часту­ю­чись око­ви­тою, нам – прав­ну­кам Запо­розь­ких коза­ків потрі­бно добря­че «намо­та­ти на вус», що під час вій­ни коза­ки пра­кти­чно не вжи­ва­ли ніяких хміль­них трун­ків, тоб­то зна­ли, в який час вою­ва­ти, а в який весе­ли­тись, пити та гуля­ти… З істо­ри­чних дже­рел досте­мен­но відо­мо, що вою­ва­ли Запо­рож­ці виклю­чно на тве­ре­зу голо­ву.  Пору­шни­ків коза­цько­го зако­ну чека­ла смер­тна кара. Отож, тре­ба було добре в сте­пу гуля­ти (вою­ва­ти), щоб потім за мир­ної годи­нонь­ки пити та гуля­ти, гар­ні мислі мати…

Від­так про­по­ну­є­мо Вам ман­дрів­ку у часі вули­ця­ми справ­жньої коза­цької Сло­бо­ди пря­мі­сінь­ко до «Шин­ку – Коса над чар­кою», де на Вас чека­ти­муть часту­ва­н­ня дав­ні­ми сере­дньо­ві­чни­ми укра­їн­ськи­ми стра­ва­ми та хміль­ни­ми напо­я­ми. Чоло­ві­ки змо­жуть себе уяви­ти бува­ли­ми січо­ви­ми козар­лю­га­ми-руба­ка­ми, що спіль­но з това­ри­ством насо­ло­джу­ю­ться віль­ни­ми від «вій­ни» хви­ли­на­ми, а отже, як і наші пра­ді­ди за мир­ної годи­нонь­ки, під­няв­ши кели­хи із пала­ю­чою бла­ки­тним вогнем духмя­ною «варе­ну­хою» дру­жньо та гучно грим­нуть – «Ерго біба­мус»! (лат. «Нумо, випий­мо!»). Бо ж не секрет, що в Сере­дньо­ві­чній Укра­ї­ні зна­чна части­на коза­цтва та шля­хти не тіль­ки віль­но воло­ді­ла мовою тоді­шньої дипло­ма­тії – лати­ною, але й зна­ла фран­цузь­ку та німе­цьку, туре­цьку та поль­ську, адже часто-густо навча­лась не тіль­ки у Киє­во-Моги­лян­ській та Острозь­кій ака­де­мі­ях, але й зна­них уні­вер­си­те­тах Євро­пи. А вже потім після уні­вер­си­те­тів у Сор­бо­ні, Падуї, Генуї, Пра­ги та Вар­ша­ви повер­та­лась у «гні­здо золо­тої воль­но­сті» – Запо­розь­ку Січ! Юна­ки-лица­рі пере­бу­ва­ю­чи на Січі щиро пра­гну­ли жер­тов­но скро­пи­ти сво­єю коза­цькою кров’ю поби­ту копи­та­ми татар­ських коней тра­ву Над­дні­прян­ських сте­пів…

Пано­ве това­ри­ство, Ви має­те обов’язково зна­ти, що у наших пра­ді­дів – коза­ків та шля­хти, була своя цере­мо­нія вжи­ва­н­ня варе­ної горіл­ки – «варе­ну­хи», котра була одним із най­улю­бле­ні­ших хміль­них напо­їв Над­дні­прян­ської Укра­ї­ни XVII-XVIII ст.

Тож ми може­мо смі­ли­во та дужо на весь світ заяви­ти, що на япон­ську цере­мо­нію вжи­ва­н­ня чаю у саму­ра­їв є наша коза­цька від­по­відь – цере­мо­нія вжи­ва­н­ня зна­ме­ни­то­го напою Сере­дньо­ві­чної коза­цької Вкра­ї­ни – «варе­ну­хи». 

Наші пра­ді­ди-коза­ки та шля­хта, зазда­ле­гідь змо­вив­шись, поси­ла­ли до шин­ку пахол­ка чи джу­ру зі жме­нею золо­тих тале­рів чи дука­чів, щоб їм зва­ри­ли, так зва­не, «люци­пе­ро­ве пій­ло» – «варе­ну­ху». Насту­пно­го вечо­ра добір­не това­ри­ство  зби­ра­лось у шин­ку аби всім гур­том гучно кри­кну­ти: «Ерго біба­мус»! (лат. «Нумо, випий­мо!»).

Варе­ну­ха – це пра­дав­ній гоно­ро­вий напій наших пра­ді­дів. Її пили як геть­ма­ни, так і сотни­ки, ну і, зви­чай­но, про­сті коза­ки та шля­хта. Рецепт її при­го­ту­ва­н­ня такий: бра­лась чима­ла макі­тра, куди наси­па­лись сухі яблу­ка, гру­ші, хви­ги, родзин­ки, вишні, сли­ви; пере­си­па­лось це чер­во­ним та чор­ним пер­цем, імби­ром, гво­зди­кою, цина­мо­ном, мушка­том, лав­ро­вим лис­тком та інши­ми пря­но­ща­ми; зали­ва­лось липо­вим медом та міцною горіл­кою (пер­ва­ком). Макі­тра накри­ва­лась кри­шкою, котра у свою чер­гу залі­плю­ва­лась житнім тістом та на 12 годин ста­ви­лась до печі «млі­ти», тоб­то вари­ти­ся. Коли варе­на горіл­ка була гото­ва і това­ри­ство зібра­лось за сто­лом, шин­кар­ка прив­се­лю­дно рога­ча­ми діста­ва­ла макі­тру з печі, пово­лень­ки зні­ма­ла широ­ку зати­чку з запе­че­ної хлі­бної ско­рин­ки. В цей час хміль­на пара з гор­шка могла спа­ла­хну­ти пекель­ним синім полум‘ям. Коза­ки дру­жньо ґел­ґо­ті­ли, тика­ю­чи паль­ця­ми на вогни­сте «люци­пе­ро­ве питво», бо ж вва­жа­ло­ся, що тіль­ки справ­жній лицар міг поду­жа­ти пекель­не коза­цьке вари­во! Нім­ця, моска­ля чи ляха обов’язково скру­ти­ло б в бара­ня­чий ріг від варе­ну­хи. Варе­ну­ху не нали­ва­ли, а наси­па­ли у так-зва­ні кухлі.

Кори­сту­ю­чись наго­дою, ого­ло­шу­є­мо про поча­ток реє­стра­ції ком­па­ній та фірм, котрі бажа­ють весе­ло та дру­жньо від­свя­тку­ва­ти трав­не­ві вечо­ри в «Шин­ку-Коса над чар­кою». Обі­ця­є­мо, що свя­тку­ва­н­ня будуть напов­не­ні само­бу­тнім націо­наль­ним коло­ри­том Над­дні­прян­щи­ни, коза­цьким запа­лом та солов’їним щебе­том у вишне­вих сад­ках.

Коза­цьке гасло (девіз трав­не­вих свя­тку­вань на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» є застіль­ний заклик наших пра­ді­дів – «Ерго біба­мус»! (лат. «Нумо, випий­мо!»)

У «Шин­ку – коса над чар­кою» на заїдок дбай­ли­ві госпо­ди­ні пода­ва­ти­муть сма­чню­щі Над­дні­прян­ські істо­ри­чні стра­ви коза­цької доби (м’ясо пече­не на рин­ці, руб­ці, вере­ща­ку, ков­ба­си, шквар­ки, деру­ни з пече­ри­ця­ми та сме­та­ною, щуку в огір­ко­во­му роз­со­лі, медо­вий узвар, сли­во­ву запі­кан­ку, медо­ву­ху, насто­ян­ку вишне­ву тощо).

Отже, про­по­ну­є­мо Вам, Вашим кумам, сва­там, дру­зям та коле­гам від­чу­ти пер­цю­ва­тий при­смак дав­ніх укра­їн­ських ста­ро­світ­ських тра­ди­цій, адже засті­л­ля в «Шин­ку-Коса над чар­кою» зав­жди напов­не­ні жар­та­ми, пісня­ми та гар­ним настро­єм.

Для тих, хто не знає, ще раз хоче­мо вка­за­ти, що наша коза­цька Сло­бо­да зна­хо­ди­ться в урочи­щі, де бере поча­ток леген­дар­на річка Либідь, всьо­го-нав­сьо­го за сім кіло­ме­трів від Хре­ща­ти­ка, пра­кти­чно в цен­трі сто­ли­ці Укра­ї­ни, слав­но­му від віків місті Киє­ві. Має­мо твер­де пере­ко­на­н­ня, що Солов’їні вечо­ри на «Мама­є­вій Сло­бо­ді» дода­дуть Вам бадьо­ро­сті, сна­ги та опти­мі­зму, котрий так необ­хі­дний нам – усім укра­їн­цям у ці непро­сті часи.

Про можли­вість реє­стра­ції та бро­ню­ва­н­ня сто­ли­ка в «Шин­ку- Коса над чар­кою»  можна довід­а­тись за тел.. 361–98-48; 066–091-12–79 або ж напи­са­ти листа – mamayevasloboda@gmail.com

Давайте разом, по-козацьки, гепнемо лихом об землю так дужо та сильно, щоб і москалі здригнулись!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»