«Ой, у вишневому садочку, там соловейко щебетав…» Солов’їні вечори в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Опубліковано: 06 Тра 2014 12:54

У вишневих садках, що поруч із «Шинком – Коса над чаркою» на території козацького селища «Мамаєва Слобода»,  уже кілька днів поспіль щебечуть солов’ї! Дівчата-козачки, ну, і звичайно ж козаки, щиро запрошують 9, 10 та 11 травня року Божого 2014 на козацьке родинне свято, котре присвячене одній із найвідоміших українських пісень – «Ой, у вишневому садочку, там соловейко щебетав…». Бо ж поки ми співаємо – ми є українцями…  «Наша пісня пролітає з краю в край… Цвіт-калино, Україно, розцвітай!»

Наші прадіди – лицарі степу Запорозькі козаки – добрий звичай мали – пили, гуляли, гарні мислі мали, ну, і звичайно ж, співали «Ой, у вишневому садочку, там соловейко щебетав…»!

Однак, їхнім правнукам потрібно «намотати на вус», що під час війни козаки практично не вживали ніяких хмільних трунків, тобто знали, в який час воювати, а в який веселитись, пити та гуляти… З історичних джерел достеменно відомо, що воювали Запорожці виключно на тверезу голову.  Порушників козацького закону чекала смертна кара. Отож, треба було добре в степу гуляти (воювати), щоб потім за мирної годиноньки пити та гуляти, гарні мислі мати…

Відтак пропонуємо Вам мандрівку у часі вулицями справжньої козацької Слободи прямісінько до «Шинку – Коса над чаркою», де на Вас чекатимуть частування давніми середньовічними українськими стравами та хмільними напоями. Чоловіки зможуть себе уявити бувалими січовими козарлюгами-рубаками, що спільно з товариством насолоджуються вільними від «війни» хвилинами, а отже, як і наші прадіди за мирної годиноньки, піднявши келихи із палаючою блакитним вогнем духмяною «варенухою» дружньо та гучно гримнуть – «Ерго бібамус»! (лат. «Нумо, випиймо!»). Бо ж не секрет, що в Середньовічній Україні значна частина козацтва та шляхти не тільки вільно володіла мовою тодішньої дипломатії – латиною, але й знала французьку та німецьку, турецьку та польську, адже часто-густо навчалась не тільки у Києво-Могилянській та Острозькій академіях, але й знаних університетах Європи. А вже потім після університетів у Сорбоні, Падуї, Генуї, Праги та Варшави поверталась у «гніздо золотої вольності» – Запорозьку Січ! Юнаки-лицарі перебуваючи на Січі щиро прагнули жертовно скропити своєю козацькою кров’ю побиту копитами татарських коней траву Наддніпрянських степів…

Панове товариство, Ви маєте обов’язково знати, що у наших прадідів – козаків та шляхти, була своя церемонія вживання вареної горілки – «варенухи», котра була один із найулюбленіших хмільних напоїв Наддніпрянської України XVII-XVIII ст.

Тож ми можемо сміливо та дужо на весь світ заявити, що на японську церемонію вживання чаю у самураїв є наша козацька відповідь – церемонія вживання знаменитого напою Середньовічної козацької Вкраїни – «варенухи». 

 Наші прадіди-козаки та шляхта, заздалегідь змовившись, посилали до шинку пахолка чи джуру зі жменею золотих талерів чи дукачів, щоб їм зварили, так зване, «люциперове пійло» – «варенуху». Наступного вечора добірне товариство  збиралось у шинку аби всім гуртом гучно крикнути: «Ерго бібамус»! (лат. «Нумо, випиймо!»).

Варенуха – це прадавній гоноровий напій наших прадідів. Її пили як гетьмани, так і сотники, ну і, звичайно, прості козаки та шляхта.Рецепт її приготування такий: бралась чимала макітра, куди насипались сухі яблука, груші, хвиги, родзинки, вишні, сливи; пересипалось це червоним та чорним перцем, імбиром, гвоздикою, цинамоном, мушкатом, лавровим листком та іншими прянощами; заливалось липовим медом та міцною горілкою (перваком). Макітра накривалась кришкою, котра у свою чергу заліплювалась житнім тістом та на 12 годин ставилась до печі «мліти», тобто варитися. Коли варена горілка була готова і товариство зібралось за столом, шинкарка привселюдно рогачами діставала макітру з печі, поволеньки знімала широку затичку з запеченої хлібної скоринки. В цей час хмільна пара з горшка могла спалахнути пекельним синім полум`ям. Козаки дружньо ґелґотіли, тикаючи пальцями на вогнисте «люциперове питво», бо ж вважалося, що тільки справжній лицар міг подужати пекельне козацьке вариво! Німця, москаля чи ляха обов’язково скрутило б в баранячий ріг від варенухи. Варенуху не наливали, а насипали у так-звані кухлі.

Користуючись нагодою, оголошуємо про початок реєстрації компаній та фірм, котрі бажають весело та дружньо відсвяткувати травневі вечори в «Шинку-Коса над чаркою». Обіцяємо, що святкування будуть наповнені самобутнім національним колоритом Наддніпрянщини, козацьким запалом та солов’їним щебетом у вишневих садках.

Козацьке гасло (девіз травневих святкувань на «Мамаєвій Слободі» є застільний заклик наших прадідів – «Ерго бібамус»! (лат. «Нумо, випиймо!»)

У «Шинку – коса над чаркою» на заїдок дбайливі господині подаватимуть смачнющі Наддніпрянські історичні страви козацької доби (м’ясо печене на ринці, рубці, верещаку, ковбаси, шкварки, лисички у сметані на дерунах, рибу в огірковому розсолі, медовий узвар, сливову запіканку, медовуху, настоянку вишневу тощо).

У програмі передбачений сюрприз від козаків, де, крім усього, кожен із бажаючих зможе засвідчитись навіч, чи в нього є ще порох у порохівницях, або ж на посміховисько друзів показати себе легкодухим боягузом… Натомість, кожен відважний лицар отримає кружку «варенухи» та срібну монету із гербом Войська Запорозького Низового.

Отже, пропонуємо Вам, Вашим кумам, сватам, друзям та колегам відчути перцюватий присмак давніх українських старосвітських традицій, адже застілля в «Шинку-Коса над чаркою» завжди наповнені жартами, піснями та гарним настроєм.

Для тих, хто не знає, ще раз хочемо вказати, що наша козацька Слобода знаходиться в урочищі, де бере початок легендарна річка Либідь, всього-навсього за сім кілометрів від Хрещатика, практично в центрі столиці України, славному від віків місті Києві. Маємо тверде переконання, що Солов’їні вечори на «Мамаєвій Слободі» додадуть Вам бадьорості, снаги та оптимізму, котрий так необхідний нам – усім українцям у ці непрості часи.

Про можливість реєстрації та бронювання столика в «Шинку- Коса над чаркою»  можна довідатись за тел.. 361-98-48; 066-091-12-79 або ж написати листа – mamayevasloboda@gmail.com

Давайте разом, по-козацьки, гепнемо лихом об землю так дужо та сильно, щоб і москалі здригнулись!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»