Ще раз нагадуємо про V Міжнародний Український Літературний конкурс «Козацька балачка»
Дата події: з 9 листопада 2017 року по 7 квітня 2018 року

Пугу-пугу! Саме так, козацькою мовою, тобто балачкою, вітались один з одним наші прадіди – лицарі степу Запорозькі козаки. І ми так вітаємось, бо хочемо ще раз нагадати, що числа 9, місяця листопада, року Божого 2017 в День української писемності та мови, ми – правнуки Запорожців здійснили чергову «шабельну атаку» щодо оборони гідності нашої прадавньої української мови, дарованої нам від віків Господом Богом!

Отже, керуючись звичаєвим правом лицарів-степу Запорозьких козаків та гаслом «Мамаєвої Слободи», яке звучить як «реконкіста» (ісп. «відвоювання»), оголосили про початок проведення V Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка»!

Темою П`ятого Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка» буде кіносценарій «Козак Мамай – воїн химородник, або генетичний код нації» за мотивами славнозвісного химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» Олександра Ільченка.

Нашою метою є отримання якісного кіносценарію за яким буде створений сучасний український фільм про спадкову ментальну спорідненість лицарів степу Запорозьких козаків із нинішніми захисниками українських степів – воїнами АТО.

Преміальний фонд конкурсу:

Перша премія – 100 000 гривень.

Друга премія – 25 000 гривень.

Третя премія –  12 000 гривень.

Всі надіслані твори мають відповідати наступним стандартам та вимогам:

– для участі в конкурсі автор надсилає заявку електронною поштою на адресу bala4ka@gmail.com.  Лист має містити коротку біографію автора, його світлину та контактний номер телефону;

– рукопис має бути написаний українською мовою та надісланий рекомендованим листом на адресу:
«Мамаєва Слобода»
Конкурс «Козацька балачка»
вул.. Михайла Донця, 2
м. Київ
03061

А також електронною поштою на адресу bala4ka@gmail.com не пізніше 7 квітня 2018 року.

За обсягом рукопис кіносценарію повинен містити не більше, ніж 200 сторінок друкованого тексту одним файлом у форматі WORD, шрифт 14 Times New Roman.

В основу надісланої роботи (кіносценарію) має бути покладений сюжет роману Олександра Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», а саме: яскраво показати історичні події доби Запорозької Січі, українські народні традиції, звичаї, а також спадковий ментальний зв’язок  Запорозьких козаків (химородників) із нинішніми захисниками українських степів – героями АТО.

Оргкомітет приймає до розгляду лише рукописи, які раніше не друкувались.

Роботи приймаються  до свята Благовіщення – 7 квітня 2018 року.

Імена переможців V Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька Балачка» будуть опрелюднені  у День народження Олесандра Ільченка, тобто 4 червня 2018 року.

Іван ІЛЬЧЕНКО
Голова оргкомітету
Міжнародного Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка»

«Козак Мамай» – воїн «химородник»

Мамай, таки дійсно «химородник», або ж алегоричне втілення нашої волелюбної української душі! Лицар над лицарями, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Споконвіків парсуни (народні картини) «Козака Мамая» висіли в кожній  українській хаті поруч з іконами, бо його образ вважається найсильнішим оберегом. Отже, «Козак Мамай» – це найбільш консолідуючий образ для всіх українців  на наших споконвічних українських землях від зелених Карпат і до синього Дону.  А це значить, що образ мандрівного запорожця-невмираки  «Козака Мамая» є «генетичним кодом нашої нації».

Олександр Ільченко в химерному романі з народних уст «Козацькому Роду Нема Переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця» писав:  «Козак Мамай — мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ, бандурист і співак, бабій і заразом — монах, простодушний і мудрий чаклун, безстрашний лукавець, що його і в ступі товкачем не влучиш, — народний герой, котрого чи не споконвіку знають між людьми на Вкраїні, хоч об нім над Дніпром – ні казок не розказано, не складено й пісень.

Ні казок ні пісень!

А прославили Козака простолюдні художники.

Обіч славного Дніпра, по старезних козацьких та селянських хатах — на кленових та дубових полотнищах дверей, на кахляних грубах, на кованих скринях, на мальованих олійними фарбами полотнах, навіть на липових колодах вуликів частенько можна було бачити розмаїті парсуни Мамая, тисячі відмін його поличчя з новими раз по раз подробицями пригод, з новими щораз  підписами, які вільно трактували діяння і вдачу героя, тисячі сюжетів, що підносили в народі славу Козака».

Центральна Україна, або ж Наддніпрянщина є колискою українського козацтва, на території якої в далекому середньовіччі наші прадіди спілкувались між собою «козацькою балачкою».

Сформована  на споконвічних козацьких територіях, в так званому «козацькому поясі» Середньої Наддніпрянщини,  «козацька балачка» законсервувала в собі козацькі говори кінця 18 століття, а відтак, не має практично жодних розбіжностей із сучасною літературною українською мовою, яка також сформувалась на основі цих же самих центрально-українських говорів. Адже на Південній Київщині та Черкащині до цього часу «балакають»… І це не дивно, адже це – спадкові корінні козацькі землі, так би мовити «колиска» всього козацтва…

Хочу звернути увагу сучасників, а особливо тих, які, розмовляючи російською, чомусь називають себе українськими козаками, що необхідною передумовою того, аби тебе записали до одного з 38 куренів Войська Запорозького Низового, крім православного віросповідання та вправного володіння зброєю, було обов‘язкове володіння претендентом  «козацькою балачкою», цебто староукраїнською мовою. Людина, котра  не розмовляла українською, козаком бути не могла… Так  було  споконвіку гарантовано на наших козацьких землях дідівським «звичаєвим правом» Войська Запорозького Низового. Таким чином, слова «козак» і «українець» є синонімами.

Закликаю всіх охочих авторів долучитися до «Козацької балачки» і своїм «гострим» словом взяти участь у козацькій «шабельній атаці». Адже, Олександр Ільченко наголошував: «Мова – перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна, бо ж мова є не тільки найпевніший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом), надійне оружжя добування волі, бо геній народу без буяння рідної мови не варт нічого…». Ці мудрі слова є дороговказом Міжнародного  Українського Літературного конкурсу «Козацька балачка».

Отож, до роботи, правнуки Запорозьких козаків!

Костянтин ОЛІЙНИК
Козак Левушківського куреня Войська Запорозького Низового

Батько Небесний, прости гріхи наші, ми каємось! Благослови добре діло зробити. 

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»