«Шинок – коса над чаркою» відроджує гонорову козацьку традицію вживання «Варенухи»! Ерго бібамус!
Опубліковано: 14 Гру 2009 16:20

Всі добре чули про слав­но­зві­сні чай­ні цере­мо­нії і на деяких росій­сько­мов­них сай­тах навіть так і вка­за­но: «май­стер-кла­си з чай­ної цере­мо­нії», це пода­є­ться як про­сві­тни­цтво укра­їн­ців. Ба навіть напи­са­но, чай для япон­ця, як для укра­їн­ця сало. Гид­ко зви­чай­но, адже в добу сере­дньо­віч­чя запо­різь­ких коза­ків при­рів­ню­ва­ли до лица­рів «Маль­тій­сько­го Орде­ну», однак ці домо­ро­ще­ні писа­ки про це ні чичирк не зна­ють, ні про істо­рію, ні про куль­ту­ру та тра­ди­ції зем­лі, на якій вони наро­ди­лись та виро­сли.

Наші пра­ді­ди коза­ки добрий зви­чай мали, бо ж зна­ли в який час вою­ва­ти, а в який весе­ли­ти­ся та вжи­ва­ти хміль­ні напої, адже ж вою­ва­ти коза­ко­ві тре­ба тве­ре­зо­му, щоб добре можна було потім, за мир­ної годи­нонь­ки – пити й гуля­ти, гар­ні мислі мати…

Це ми до того, що у коза­ків була своя цере­мо­нія вжи­ва­н­ня варе­ної горіл­ки – «Варе­ну­хи» одно­го з най­улю­бле­ні­ших напо­їв 17–18 сто­літть в Над­дні­прян­ській Укра­ї­ні.

Шля­хта та коза­ки зазда­ле­гідь змо­вив­шись поси­ла­ли до шин­ка пахол­ка із жме­нею золо­тих дука­тів та тале­рів з тим, аби насту­пно­го вечо­ра зібра­ти­ся всім гур­том і гучно кри­кну­ти: «Ерго біба­мус»! (лат. – випий­мо!).

Варе­ну­ху не нали­ва­ли, а наси­па­ли спе­ці­аль­ним коря­чком у так зва­ні кухлі – філі­жан­ки…

Ось як опи­сує письмен­ник Оле­ксандр Іль­чен­ко в сво­є­му химер­но­му рома­ні з наро­дних вуст «Коза­цько­му роду нема пере­во­ду, або ж Мамай і Чужа Моло­ди­ця» спо­сіб та один із реце­птів при­го­ту­ва­н­ня «Варе­ну­хи»:

Іван Поки­ван спри­тно пома­гав Чужій Моло­ди­ці пере­ли­ва­ти в чари та келе­хи кипля­чу варе­ну­ху, два­над­цять дзи­га­ре­вих годин варе­ну в гор­щи­ку, щіль­но зама­за­но­му тістом або гли­ною, з міцної горіл­ки — з сухи­ми гру­ша­ми, яблу­ка­ми, хви­га­ми, родзин­ка­ми, вишня­ми, сли­ва­ми, ріж­ка­ми, імби­ром, гво­зди­кою, цина­мо­ном, мушка­том, стрю­чку­ва­тим пер­цем та липо­вим медом, – допо­ма­гав шин­кар­ці пере­ли­ва­ти на при­пі­чку кипля­чу варе­ну­ху, що з неї, з ново­го гор­щи­ка щой­но зня­ли широ­ку зати­чку, зро­бле­ну з хлі­бної ско­рин­ки, і хміль­на пара спа­ла­ху­ва­ла пекель­ним синім полум’ям над чара­ми та коря­ка­ми, і ско­ро вже сто­я­ла перед кожним гуль­тя­єм посу­ди­на, і всі взя­ли до рук те вогни­сте люци­пе­ро­ве питво.

Взяв свою чар­ку й Михай­лик. І здри­гну­лась нена­ро­ком з пер­шою в жит­ті чар­кою юна­цька рука. І хлю­пну­ла на стіл варе­ну­ха, і зако­ли­ва­лось на сто­лі кво­лень­ке синє полум’я.

Цей хміль­ний гаря­чий напій нади­хав ще Іва­на Котля­рев­сько­го, котрий зга­дує «Варе­ну­ху» в «Ене­ї­ді»:

…Еней і сам так роз­хо­див­ся,

Як на арка­ні жере­бець,

Що тро­хи не уве­ре­див­ся,

Пішов­ши з Ган­дзею в танець.

В обох під­ків­ки забряж­ча­ли,

Жиж­ки од тан­ців задри­жа­ли,

Вистри­бо­вав­ши гоца­ка.

Еней, матню в кулак при­брав­ши

І нe до соли при­мов­ляв­ши,

Садив кру­тень­ко гай­ду­ка.

А послі тан­ців варе­ну­хи.

По філі­жан­ці під­не­сли;

І моло­ди­ці-цоко­ту­хи

Тут балян­дра­си поне­сли;

Дідо­на крі­пко заю­ри­ла,

Гор­щок з варе­ною роз­би­ла,

До дуру всі тогді пили.

Ввесь день весе­ло про­гу­ля­ли

І п’яні спа­ти поля­га­ли;

Енея ж ледве пове­ли…

Відо­мо, що на тери­то­рії так зва­но­го хуто­ра Субо­тів (доре­чі, чи може нази­ва­тись посе­ле­н­ня хуто­ром, якщо там мешка­ло близь­ко трьох тисяч осіб) родо­во­го має­тка Геть­ма­на Бог­да­на-Зино­вія Хмель­ни­цько­го зна­хо­ди­лось два шин­ки, де навіть замор­ських послів при­го­ща­ли «Варе­ну­хою».

Кла­сик укра­їн­ської літе­ра­ту­ри Іван Нечуй-Леви­цький в одно­му із сво­їх тво­рів, наво­де при­клад, як часту­ва­ла гостей варе­ною Кате­ри­на Хмель­ни­цька: «Неза­ба­ром вине­сли в садок стіл, а на сто­лі поста­ви­ли срі­бні жба­ни з варе­ну­хою. Варе­ну­ха була чудо­ва, зва­ре­на з меду, з узва­ру, з родзи­нок та кали­ни, з доро­гої горіл­ки і доро­го­го вина… Медо­вий та вин­ний дух з куб­ків та кухли­ків роз­лив­ся попід гру­ша­ми і змі­шав­ся з важ­ки­ми пахо­ща­ми кві­ток, василь­ків, м’яти, рути та гво­зди­ків. Гості кину­лись до сто­лу, як бджо­ли до меду, і обсту­пи­ли стіл. Солод­кий і нар­ко­ти­чний дух варе­ну­хи… при­ма­нив навіть панів із сад­ка».

Тож від­ро­джу­ю­чи тра­ди­ції, ми – як центр наро­до­знав­ства, хоче­мо запро­по­ну­ва­ти до Вашої ува­ги дегу­ста­цію «Варе­ну­хи» в «Шин­ку – коса над чар­кою» на «Мама­є­вій Сло­бо­ді», уявив­ши себе січо­вим руба­кою, що спіль­но з побра­ти­ма­ми насо­ло­джу­є­ться віль­ни­ми від «вій­ни» хви­ли­на­ми, і як наші пра­ді­ди за мир­ної годи­нонь­ки – пити й гуля­ти, гар­ні мислі мати…

Зараз, перед Новим Роком у пошу­ко­вій систе­мі Google два най­більш попу­ляр­них пита­н­ня, котрі цікав­лять людей: це по-пер­ше – як пра­виль­но цілу­ва­тись? А по-дру­ге, що пода­ру­ва­ти на Новий Рік?

Про­по­ну­є­мо Вам пода­ру­ва­ти сво­їм дру­зям зоря­не небо над «Мама­є­вою Сло­бо­дою» та роман­ти­чний вечір в «Шин­ку – коса над чар­кою», де крім варе­ну­хи можна про­де­гу­сту­ва­ти й інші тра­ди­цій­ні хміль­ні напої доби сере­дньо­віч­чя.

Замов­ле­н­ня для при­го­ту­ва­н­ня варе­ну­хи (а вона за дав­ньою техно­ло­гі­єю готу­є­ться в печі від 12 до 24 годин) при­йма­ю­ться за теле­фо­ном: 093–872-48–77; 361–98-48.

Інші дета­лі сце­на­рію цьо­го дій­ства – цере­мо­нії вжи­ва­н­ня «Варе­ну­хи» ми зали­ша­є­мо в таєм­ни­ці, з тим, аби Ваше свя­то (кор­по­ра­тив) ста­ло для Вас роман­ти­чною неспо­ді­ван­кою…

«Ерго біба­мус!» (лат. – випий­мо!) так, як це роби­ли наші пра­ді­ди, шля­хта та коза­ки!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»