Свято Стрітення Господнього на «Мамаєвій Слободі». В лютому на Стрітення зима з весною вперше стрічається.
Опубліковано: 03 Лют 2011 12:53

В козацькому селищі «Мамаєва Слобода» 15 лютого о 8-30 ударом у Благовіст дзвонів козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, розпочнеться свято Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Початок святочної Літургії о 9-00.

Наші прадіди – православні християни, відзначають це свято в пам’ять про те, як Пресвята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму малюка Ісуса Христа на 40-й день після Його народження, адже згідно з Законом Божим, кожне перше Немовля чоловічої статі належало Господу Богу, тож його необхідно було принести до храму Божого на 40-й день після народження.

Сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років, перший зустрів  Діву Марію разом з Йосифом, які принесли Малюка Ісуса до храму. Симеон був праведником, але як стверджується в Євангелії від Луки, він не вірив у можливість народження Спасителя саме від Діви Марії. Дух Святий напророчив Симеону, що він зможе вмерти тільки тоді, коли побачить народження Господа. Так і здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Напередодні смерті старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

Пророцтво звершилося згідно з законом Господнім, тож Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Наші прадіди вважали, що в лютому на Стрітення зима з весною вперше стрічається. На свято Стрітення Господнього в церкві святили свічки із жовтого воску, їх називали «Громовицями». Коли повертались із церкви на Стрітення, то запалювали «Громничну свічку» – щоби мороз дерева не побив. «Громовиці» берегли для особливих життєвих ситуацій. Цими, освяченими на Стрітення свічками, підкурювали хворих. Особливо «Громова свічка» вважалась помічною під час бурі чи грози, тож її непримінно запалювали перед хатнім Божником аби запобігти наглій пожежі чи руйнації. Також аби захистити себе від усяких негараздів та життєвих бід ,в цей день набирали «стрічену воду». Робили це в особливий спосіб: перед хатнім порогом перепиняли молодицю, що несла у відрі освячену в церкві воду та зачерпували її через поріг. Така «стріченська вода», набрана у цей день через поріг, за повір`ями була надзвичайно цілющою як для людей, так і для худоби, допомагаючи в різних випадках. Особливо ж  «стріченська вода» цінувалася нашими прадідами від «пристріту» (лихого ока), кроплячи людину цією водою прадіди промовляли таке замовляння: «На синьому морі, на камені ворон сидить, лапами розгрібає, хвостом розмітає, од хрещеного раба Божого (ім`я) всякий пристріт одганяє. Во ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.».   Саме цією цілющою водою кропили козаків перед далекою небезпечною дорогою чи військовим походом, їхніх бойових коней та вози з військовим спорядженням, при цьому примовляючи: «Боже Вам поможи». Пізніше, коли козацтво було заборонено, виряджаючи в дорогу чумаків, «стріченою водою» кропили чумацькі  мажі та волів. «Стрітенською водою» кожну «першу неділю», тобто першу неділю, що припадала на новолуння, кропили пасіку, аби бджоли роїлись.

На жаль, бажаючих завдати людям шкоди, так званим «злим оком», або ж «пристрітом» в наш час не бракує. Особливо оберігали наші прадіди від пристріту новонароджених дітей, усіляко закриваючи їх від сторонніх очей.  Тож всі можуть прийти на Службу Божу в козацьку церкву Покрова Пресвятої Богородиці 15 лютого на 8-30 та освятити «стрітенську воду» та «громові свічки».

В 19-30, біля хати гончара, буде відбуватись дійство за участі фольклорного колективу.  Одна із гурту молодиць піднесе до хати  гончара на коромислі відра, з освяченою в церкві «стрітенською водою». Всі бажаючі по черзі зможуть набрати цю воду через хатній поріг, аби потім проводжаючи свого козака чи чумака в далеку дорогу, або ж дитину до школи, покропити нею.

Обрядових «стрітенських» страв не готували. Це мав бути звичайний святковий обід з м`ясом, як то борщ з печерицями та каплуном, смаженина з підчеревини, крученики з салом, вареники з добром, млинці з капустою, холодець з птиці, пиріг з рибою, вишневий кисіль, усілякі наливки та настоянки. Все це у нас є на козацькій слободі в «Шинку – коса над чаркою». Заходьте й переконаєтесь!

Українці були гостинними господарями, тож кожен був радий почастувати кума, свата чи брата, який нагодився до святочного столу.

Приходьте й Ви до нас на «Мамаєву Слободу». Приводьте своїх кумів, сватів, братів, друзів та побратимів, а ті хай приводять своїх кумів, сватів, братів, друзів та побратимів… і так далі. Біля «Шинку – коса над чаркою», шинкарка на ймення Одарка, кожного обдарує радісною усмішкою та веселою піснею.

 «… Щоб наша доля нас не цуралась, щоб краще в світі жилося…».

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»