Вечорниці на «Андрея» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»
Опубліковано: 09 Гру 2014 12:35

З давніх-давен у вечір перед «Андрея», українські дівчата-козачки  розпочинають готуватись до ворожінь на долю. Пообіді, перед вечорницями,  цебто 12 грудня,  дівчата збираються всі разом і печуть величезний обрядовий корж із білого борошна, який символізує собою новонароджене Сонце. Цей корж має назву «Калита». В середині цього обрядового медівника – «Калити» дівчата робили отвір, промені уявного сонця оздоблювали безконечниками, зірками, кривульками, виготовленими з тіста пташками та посипали маком…

В Кали­ті яскра­во про­сте­жу­ю­ться дві сюже­тні лінії, пер­ша пов’яза­на з куль­том Сон­ця, дру­га — із шлю­бною магі­єю. Це тра­ди­цій­не укра­їн­ське  свя­то при­па­дає на най­більш тем­ний пері­од року, коли як кажуть, день до обі­ду. За допо­мо­гою магі­чних риту­а­лів дав­ні укра­їн­ці нама­га­ли­ся допо­мог­ти Сон­цю роз­го­рі­ти­ся.

В уяві наших пра­ді­дів дома­шнє вогни­ще було уосо­бле­н­ням соня­чно­го вогню. Тож, при допо­мо­зі нехи­тро­го хатньо­го начи­н­ня люди здій­сню­ва­ли магі­чні риту­а­ли. Аби сон­це роз­го­рі­лось, люди широ­ко вико­ри­сто­ву­ва­ли атри­бу­ти хатньої печі та зна­ря­д­дя пра­ці, котри­ми госпо­ди­ня пора­ла­ся біля вогню: хлі­бна лопа­та, рога­чі, кочер­га, гор­щи­ки, а також сажа з печі.

Золо­тий мед, при­не­се­ний бджо­ла­ми, також сим­во­лі­зу­вав сон­це і вико­ри­сто­ву­вав­ся паруб­ка­ми під час свя­та Кали­ти. Медом не тіль­ки масти­ли Кали­ту, але й діво­чі вуста, щоб солод­кі були. 

В той час, коли дів­ча­та займа­лись випі­ка­н­ням обря­до­во­го кор­жа Кали­ти, від­бу­ва­лась пару­бо­ча посвя­та, адже саме в цей день під­лі­тків-хло­пча­ків посвя­чу­ва­ли у доро­слі паруб­ки та при­йма­ли до пару­бо­чої гро­ма­ди. Коли сіда­ло сон­це, пару­бо­цтво заси­ла­ло цих «ново­по­свя­че­них» пару­бі­їв, аби ті роз­ві­да­ли у дів­чат про те, як і де вони готу­ю­ться до вечор­ниць. Після роз­від­ки пару­бо­цтво бра­ло медо­ву­ху та хміль­ний вишняк, адже горіл­ку на вечор­ни­цях тоді не вжи­ва­ли і йшли до дів­чат в шинок. Роби­ли склад­чи­ну та найма­ли тро­їсті музи­ки. Під весе­лі тро­їсті музи­ки пару­бо­цтво бра­ло коцю­бу та рога­чі та займа­лось їх витан­цьо­ву­ва­н­ням. Під час витан­цьо­ву­ва­н­ня пару­бо­цтво часу не гая­ло: весе­ло жар­ту­ва­ло та оби­ра­ло собі пару. Зго­дом обря­до­вий корж «Кали­та» на чер­во­ній діво­чій край­ці, або стрі­чці під­ві­шу­вав­ся до сво­ло­ка (дерев‘яна бал­ка, що під­три­му­ва­ла сте­лю). Біля під­ві­ше­ної до сте­лі Кали­ти ста­ви­ли охо­рон­ця. Він гор­до нази­вав­ся «паном Кали­тин­ським». Поруч із ним ста­вав бува­лий пару­бок, що нази­вав­ся «писар­чу­ком». В одній руці у «писар­чу­ка» був гор­щик із роз­ве­де­ною в воді чи олії сажею. В іншій руці він три­мав квач (вишне­вий пру­тик із роз­тов­че­ним одним кін­цем). Паруб­ки по чер­зі «під’їжджали» до Кали­ти, гар­цю­ю­чи вер­хи на коцю­бі, при тому нама­га­лись збе­рег­ти сер­йо­зний вигляд. Їхнім зав­да­н­ням було вхо­пи­ти Кали­ту зуба­ми, при цьо­му «вер­шник» на коцю­бі не мав пра­ва смі­я­ти­ся, тоб­то «не впа­сти з коня». Якщо ж «пан Кали­тин­ський» добре охо­ро­няв Кали­ту і роз­смі­шив «вер­шни­ка» так, що тому не вда­ва­лось її вку­си­ти, то облич­чя моло­до­го коза­ка-нев­да­хи  «писар­чук» ква­чем «роз­пи­су­вав» сажею… Про­те якщо яко­мусь смі­лив­цю все ж таки вда­ва­лось вку­си­ти Кали­ту, то це було доброю озна­кою того, що цей пару­бок про­тя­гом року непри­мін­но мав щасли­во одру­жи­тись. В той час коли «пан Кали­тин­ський» дра­ту­вав пару­бо­цтво, що гар­цю­ва­ло вер­хи на коцю­бі, не даю­чи їм її вку­си­ти, дів­ча­та весе­ло спів­а­ли:

«Ой, Кали­та, Кали­та,
Із чого ти вили­та?
Ой, я з жита спо­ви­та,
Ой, я Сон­цем нали­та —
Для кра­сно­го цві­ту
По біло­му Сві­ту!»

Або ж:

«У небо, наша кали­та, у небо,
А ти, соне­чко, підій­мись
Та нас поди­вись.
Ми кали­ту чіпля­є­мо.
На місяць погля­да­є­мо,
Свою долю-радість закли­ка­є­мо…»

Поку­сав­ши Кали­ту та вдо­сталь наре­го­тав­шись дів­ки, що мрі­я­ли про заміж­жя роз­по­чи­на­ли воро­жі­н­ня. І яких тіль­ки різно­ма­ні­тних гадань не виду­му­ва­ли наші пра­ба­бу­сі щоб довід­а­тись про май­бу­тню долю. Адже гада­н­ня у ті дале­кі часи спо­ча­тку від­бу­ва­лись в колі самих дів­чат, долу­че­н­ня до яких пару­бо­цтву суво­ро забо­ро­ня­лось. Але тро­хи зго­дом, потан­цю­вав­ши та випив­ши в шин­ку вишня­ку чи медо­ву­хи, дів­ки, все ж таки гостин­но допу­ска­ли пару­бо­цтво не тіль­ки до гадань про долю, але й до тлу­ма­че­н­ня при­кмет воро­жінь. 

Про те, як весе­ло та гамір­но від­бу­ва­є­ться свя­то Кали­ти, які бува­ють спосо­би воро­жі­н­ня, Ви змо­же­те осо­би­сто довід­а­тись при­був­ши до «Шин­ку – коса над чар­кою» на тери­то­рії коза­цько­го сели­ща «Мама­є­ва Сло­бо­да».

Напередодні свята «Андрея» 12 грудня 2014 року початок дівоцьких та парубоцьких гулянь та ворожінь:

12–00 – Дівчата-козачки на кам‘яних жорнах будуть молоти борошно із добірного пшеничного зерна, а потім із цього борошна, змішаного з медом, готуватимуть тісто й випікатимуть в печі української хати обрядовий корж Калиту.

16–00 – після посвяти молодих хлопців у парубки та проведення розвідки, парубки і дівчата-козачки з піснями та танцями веселим гамірним гуртом підуть винаймати троїстих музик до «Шинку – коса над чаркою».

16–20 – початок «Андріївських» вечорниць.

Дресс код захо­ду – виши­ван­ка, або еле­мен­ти тра­ди­цій­но­го укра­їн­сько­го одя­гу.

Козаки та козачки  запрошують на вечорниці, що пройдуть на «Мамаєвій Слободі» на свято «Андрея».

Тож спробуй і ти зламати в козацькій Слободі гілочку вишні, нагодувати собаку спеченими в печі української хати чарівними балабушками, закликати долю, почути, як кукурікає півень, або ж пограти у веселу гру, скуштувати «Калиту», поїздити на коцюбі, змастити дівок сажею або медом, потанцювати запальні танці під супровід троїстих музик саме так, як це робили наші прадіди.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»