«Вкрав курку – віддай гуску!» Землі Великої матері-України незабаром повернуться до нас!
Опубліковано: 24 Бер 2014 13:03

Наші пра­ді­ди – Запо­розь­кі коза­ки, глу­зу­ю­чи над зло­дій­ку­ва­тою пове­дін­кою деяких сво­їх сусі­дів-воро­гів, недар­ма каза­ли: «Вкрав кур­ку – від­дай гуску!».

Нещо­дав­но один із дипло­ма­тів на Раді без­пе­ки ООН під час обго­во­ре­н­ня пита­н­ня оку­па­ції моско­ви­та­ми укра­їн­сько­го Кри­му ска­зав: «Зло­дій може вкра­сти будь-яку річ, але це не озна­чає, що вона стає його вла­сні­стю…».

На Запо­розь­кій Січі спо­кон­ві­ку було 38 куре­нів:

Пере­лік куре­нів (за Кащен­ком)

  1. Пашків­ський
  2. Кушів­ський – від села Кущів­ка на річці Орель у Цари­чан­сько­му райо­ні Дні­про­пе­тров­ської обла­сті на тери­то­рії Про­тов­чан­ської палан­ки
  3. Кисля­ків­ський – від села Кисляк на річці Соб, лівій при­то­ці Пів­ден­но­го Бугу в Гай­син­сько­му райо­ні Він­ни­цької обла­сті.
  4. Іва­нів­ський
  5. Коне­лів­ський – від села Коне­ла на річці Конил­ка, в Жашків­сько­му райо­ні Чер­ка­ської обла­сті.
  6. Сер­гі­єв­ський
  7. Дін­ський – від річки Дін (Дон) й Сівер­ський Донець (так доте­пер вимов­ляє цю назву насе­ле­н­ня Сере­дньо­го Дону між його при­то­ка­ми Богу­ча­ром та Діви­цею, що є нащад­ка­ми коза­ків укра­їн­сько­го Остро­гозь­ко­го Слобід­сько­го коза­цько­го пол­ку). Місто Остро­гозьк, як і зна­чна части­на Схі­дної Слобід­ської Укра­ї­ни після 1921 року сило­міць була при­єд­на­на до Воро­незь­кої, Кур­ської та Біл­го­род­ської губер­ній Російької Феде­ра­ції. Насправ­ді, етні­чний склад цієї тери­то­рії до 70% є укра­їн­ськи­ми слобід­ськи­ми коза­ка­ми – це є тери­то­рія укра­їн­ської Сло­бо­жан­щи­ни. Вихід­ці з даних тери­то­рій і утво­рю­ва­ли на Запо­розь­кій Січі Дон­ський курінь.
  8. Кри­лів­ський – від міста Кри­лів, що до зато­пле­н­ня його вода­ми Кре­мен­чу­цько­го водо­схо­ви­ща сто­я­ло при гир­лі Тясми­на в Кіро­во­град­ській обла­сті.
  9. Канів­ський – від міста, рай­цен­тра Чер­ка­ської обла­сті Канів на пра­во­му бере­зі Дні­пра.
  10. Бату­рин­ський – від місте­чка Бату­рин Бахма­цько­го райо­ну Чер­ні­гів­ської обла­сті, роз­та­шо­ва­но­го на лівій при­то­ці Десни Сей­мі. В 1669 – 1708 роках Бату­рин був рези­ден­ці­єю геть­ма­нів Дем’яна Мно­го­грі­шно­го, Іва­на Самой­ло­ви­ча, Іва­на Мазе­пи, в 1750 – 1764 роках – Кири­ла Розу­мов­сько­го.
  11. Попо­ви­чев­ський – від того що туди попа­да­ли бур­са­ки – сини попів та учні бого­слов­ських закла­дів.
  12. Васю­рин­ський
  13. Неза­май­лів­ський
  14. Ірклі­їв­ський – від сели­ща Ірклі­їв, роз­та­шо­ва­но­го на ліво­му бере­зі Дні­пра біля гир­ла річки Ірклій у Чор­но­ба­їв­сько­му райо­ні Чер­ка­ської обла­сті.
  15. Щер­ба­ків­ський – похо­дить від назви села Щер­ба­ки, що роз­та­шо­ва­не на річці Рось Біло­цер­ків­сько­го райо­ну Київ­ської обла­сті.
  16. Тита­рів­ський – титар – з дав­ньо­укра­їн­ської  – цер­ков­ний ста­ро­ста. Назва куре­ня похо­дить від назви села Тита­рів­ка, котре роз­та­шо­ва­не на річці Айдар (ліва при­то­ка Сівер­сько­го Дін­ця) Ста­ро­біль­сько­го райо­ну Луган­ської обла­сті.
  17. Шку­рин­ський – від того що тоте­мом курі­ня була вов­ча шку­ра
  18. Кори­нів­ський – назва куре­ня похо­дить від най­ме­ну­ва­н­ня села, з яко­го при­йшов пер­ший козак-заснов­ник, а саме села Кор­нів, що лежить на річці Дні­стер в передгір‘ях Кар­пат. Тепер село Кор­нів зна­хо­ди­ться на тери­то­рії Горо­ден­ків­сько­го райо­ну Іва­но-Фран­ків­ської обла­сті.
  19. Рогів­ський – від села Рогів Мань­ків­сько­го райо­ну Чер­ка­ської обла­сті.
  20. Кор­сун­ський – від міста Кор­сунь (тепер рай­центр Чер­ка­ської обла­сті Кор­сунь-Шев­чен­ків­ський) на Росі.
  21. Кал­ни­бо­ло­цький – від місте­чка Кал­ни­бо­ло­то, рай­центр Чер­ка­ської обла­сті що з 1795 р. зве­ться Кате­ри­но­по­лем, що роз­та­шо­ва­ний на річці Гни­лий Тикич.
  22. Уман­ський – від міста Умань на річці Уман­ка
  23. Дерев’янівський
  24. Ниж­че­сте­блів­ський – від місте­чка Сте­блів, що лежить на пра­вій при­то­ці Дні­пра Росі в Кор­сунь-Шев­чен­ків­сько­му райо­ні Чер­ка­ської обла­сті
  25. Вище­сте­блів­ський – від місте­чка Сте­блів, що лежить на пра­вій при­то­ці Дні­пра Росі в Кор­сунь-Шев­чен­ків­сько­му райо­ні Чер­ка­ської обла­сті
  26. Дже­ре­лів­ський
  27. Пере­я­слав­ський – від міста Пере­я­слав (тепер рай­центр Київ­ської обла­сті Пере­я­слав-Хмель­ни­цький) над річкою Тру­біж.
  28. Пол­тав­ський – від тепе­рі­шньо­го обла­сно­го цен­тру Пол­та­ва над річкою Вор­скла.
  29. Миша­стів­ський – тоте­мом був миша­стий дикий сте­по­вий кінь – тар­пан – звід­ти і назва
  30. Мен­ський – від міста Мена (рай­центр Чер­ні­гів­ської обла­сті) на пра­вій при­то­ці Десни Мені. За часів Бог­да­на Хмель­ни­цько­го був цен­тром Мен­ської сотні Чер­ні­гів­сько­го коза­цько­го пол­ку.
  31. Тимо­шів­ський – від села Тимо­шів­ка Мань­ків­сько­го райо­ну Чер­ка­ської обла­сті.
  32. Вели­чків­ський
  33. Леву­шків­ський – від села Леу­хів на річці Соро­ці в Іллі­не­цько­му райо­ні Він­ни­цької обла­сті
  34. Пла­сту­нів­ський – курінь роз­ві­дни­ків , від  дав­ньо­го укра­їн­сько­го сло­ва пла­ста­тись – повз­ти ( потра­пи­ло в росій­ську мову , де відо­ме як руха­тись по пла­стун­ськи )
  35. Дядь­ків­ський – дядь­ком ще в Київ­ській Русі нази­ва­ли вій­сько­во­го настав­ни­ка, тоб­то курінь вчи­те­лів
  36. Брю­хо­ве­цький
  37. Ведме­дів­ський (Медве­дів­ський) – від села Медве­дів­ка, що лежить на бере­зі пра­вої при­то­ки Дні­пра р. Тясми­ні в Чиги­рин­сько­му райо­ні Чер­ка­ської обла­сті.
  38. Пла­тни­рів­ський – від сло­ва  пла­тнер – з дав­ньо­укра­їн­ської – зброя. Укра­їн­ські коза­ки були дуже вправ­ни­ми в руко­па­шно­му бою й воло­ді­ли всі­ма вида­ми холо­дної та вогне­паль­ної зброї і їх за це в того­ча­сній Євро­пі  нази­ва­ли “ору­жни­ка­ми”, тоб­то за ана­ло­гі­єю з тепе­ре­шнім часом – коза­ки були таким собі сере­дньо­ві­чним “спе­цна­зом”.
    Наші пра­ді­ди вели руко­па­шний бій,  змі­шу­ю­чись з бойо­ви­ми поряд­ка­ми воро­га – такий бій нази­вав­ся “гала­сом”.
    Бій окре­ми­ми, непов’язаними між собою заго­на­ми, нази­вав­ся – “роз­гар­ді­я­шем”.
    Таким чином перед коза­ка­ми Пла­тни­рів­сько­го куре­ня, котрі буду­чи “ору­жни­ка­ми” най­лі­пше в Запо­різь­ко­му Вій­ську воло­ді­ли мисте­цтвом руко­па­шно­го бою, ста­ви­лась зада­ча про­ри­ву лінії обо­ро­ни супро­тив­ни­ка та вне­се­н­ня в його ряди сум’яття та пані­ки.

Коза­цький курінь це і вели­ка хата-казар­ма в якій мешка­ли коза­ки і одно­ча­сно назва вій­сько­во­го під­роз­ді­лу, адже з декіль­кох куре­нів скла­дав­ся коза­цький полк. Курінь на Запо­розь­кій Січі це зем­ля­цтво, бо ж вихід­ці з яко­їсь пев­ної тери­то­рії чи зем­лі й скла­да­ли осо­бо­вий склад стру­ктур­но­го вій­сько­во­го під­роз­ді­лу. В біль­шо­сті випад­ків курінь мав назву тери­то­рії, місте­чка чи села з яко­го на Запо­розь­ку Січ при­йшов пер­ший із коза­ків-заснов­ни­ків, тоб­то в курінь запи­су­ва­лись не про­сто коза­ки, це були роди­чі, сва­ти, бра­ти, куми, сво­я­ки, одним сло­вом – зем­ля­ки. Всі 38 куре­нів Запо­розь­кої Січі про­стя­га­лись в так-зва­но­му коза­цько­му поясі – від синьо­го Дону й до зеле­них Кар­пат. Одним сло­вом, Запо­розь­ка Січ – це не про­сто зібра­н­ня вої­нів-лица­рів, це вій­сько зем­ля­ків. Моско­ви­ти, ство­рю­ю­чи СССР вкра­ли в Укра­ї­ни вели­че­зну части­ну наших етні­чних земель, без­со­ром­но при­то­ро­чив­ши їх до Росій­ської Феде­ра­ції. Це зем­лі Ста­ро­дуб­сько­го коза­цько­го пол­ку, тепер Брян­ська губер­нія, зем­лі Остро­гозь­ко­го Слобід­сько­го коза­цько­го пол­ку, ну і зви­чай­но зем­лі Нижньо­го Дону із міста­ми Ростов на Дону та Таган­рог, а також наша укра­їн­ська коза­цька Кубань.

Запо­рож­ці каза­ли: «Доки шабля коза­цька сягає – доти й наша укра­їн­ська коза­цька зем­ля». Моска­лі зараз тим­ча­со­во при­сво­ї­ли Крим. Тож не зане­па­дай­мо духом, пано­ве. Від­так, з Божою поміч­чю до Мате­рі-Укра­ї­ни, як гово­ри­лось колись у ста­ро­вин­ній коза­цькій думі: «… на чисті води, на ясні зорі» повер­ну­ться втра­че­ні нами всі етні­чні тери­то­рії. Укра­ї­на буде ВЕЛИКОЮ, зга­да­є­те потім мої сло­ва.

Сла­ва нашим пра­ді­дам – Запо­розь­ким коза­кам!

Істо­ри­чна довід­ка про най­пер­ші пору­бі­жні схі­дні куре­ні Вой­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го – Дон­ський та Тита­рів­ський, що межу­ва­ли із наши­ми москов­ськи­ми «сусі­донь­ка­ми»…

Дін­ський курінь – від річки Дін (Дон) й Сівер­ський Донець (так доте­пер вимов­ляє цю назву насе­ле­н­ня Сере­дньо­го Дону між його при­то­ка­ми Богу­ча­ром та Діви­цею, що є нащад­ка­ми коза­ків укра­їн­сько­го Остро­гозь­ко­го Слобід­сько­го коза­цько­го пол­ку). Місто Остро­гозьк, як і зна­чна части­на Схі­дної Слобід­ської Укра­ї­ни після 1921 року сило­міць була при­єд­на­на до Воро­незь­кої, Кур­ської та Біл­го­род­ської губер­ній Російької Феде­ра­ції. Насправ­ді, етні­чний склад цієї тери­то­рії до 70% є укра­їн­ськи­ми слобід­ськи­ми коза­ка­ми – це є тери­то­рія укра­їн­ської Сло­бо­жан­щи­ни. Вихід­ці з даних тери­то­рій і утво­рю­ва­ли на Запо­розь­кій Січі Дон­ський курінь.

Тита­рів­ський курінь – титар – з дав­ньо­укра­їн­ської  – цер­ков­ний ста­ро­ста. Назва куре­ня похо­дить від назви села Тита­рів­ка, котре роз­та­шо­ва­не на річці Айдар (ліва при­то­ка Сівер­сько­го Дін­ця) Ста­ро­біль­сько­го райо­ну Луган­ської обла­сті.

До нашого часу дійшов бойовий заклик Запорозьких козаків до православного люду України у ХVII ст.: „Хто хоче за віру християнську бути посадженим на палю, хто хоче бути четвертованим, колесованим, хто ладен стерпіти усілякі муки за святий хрест, хто не боїться смерті – приставай до нас. Не треба боятися смерті: від неї не вбережешся. Таке козацьке життя”.

Терпи, козак, горе – будеш пити мед!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»