Бог — божество долі, щастя, блага, багатства
Опубліковано: 14 Кві 2015 12:22

Бог — боже­ство долі, щастя, блага, багат­ства тощо; про­ти­став­ля­є­ться небогу, зне­до­ле­но­сті. Це слово зна­хо­димо у назвах числен­них дав­ньо­укра­їн­ських богів: Біло­бог, Чор­но­бог, Стри­бог, Дажбог та ін.

Поді­бно до інших наро­дів давні укра­їнці обо­жню­вали небо, вва­жа­ючи, що там вічне цар­ство, бо з неба лине соня­чне про­мі­ння, звідти сяють Місяць та зорі і падає жит­тє­дай­ний дощ. Слова, що озна­чали небо, зара­зом вва­жа­лися пере­ва­жно і назвами Бога. У ста­ро­дав­ніх замов­ля­н­нях є таке моли­товне звер­не­ння: «Ти, Небо, чуєш! Ти, Небо, бачиш!..» Іран­ська форма «Бог» пере­йшла до наших пред­ків в епоху поси­ле­ння впливу скі­фів, тобто в         VIIV ст. до н. е., а в IIIVI ст. н. е. під впли­вом пів­ден­них сусі­дів — готів-хри­стиян до нього дода­лася форма «Господь».

Гре­цький письмен­ник дру­гої поло­вини VI ст. Про­ко­пій так писав про віру­ва­ння дав­ніх укра­їн­ців: «Єди­ного Бога, творця перу­нів, визна­ють єди­ним вла­ди­кою світу, і в жер­тву при­но­сять йому волів та інших тва­рин… Вони шану­ють ріки і вил [німфи, русалки] та інші боже­ства, котрим при­но­сять жер­тви». Вагомі слова й відо­мого росій­ського сла­ві­ста   XIX ст. О.Гільфердінга: «Жоден поган­ський народ в Європі не під­хо­див так близько до єди­но­божжя, як слов’яни; то свід­чить про гли­бину і ясні­сть їхньої наро­дної мислі. В міфо­ло­гії гре­цькій, рим­ській, німе­цькій земля ста­но­вила осе­ре­док і головну частину світу, а небо зале­жало від неї; слов’яни чітко уяв­ляли собі всю мар­ні­сть зем­ного світу в порів­нянні з небе­сною без­кі­не­чні­стю, а це вка­зує на більшу силу мислі і на чистоту мораль­ного почу­ття… Вірячи, що най­ви­щий бог займа­є­ться лише небе­сними спра­вами, бал­тій­ські слов’яни більше не покло­ня­лися йому. Зате дітям і вну­кам небе­сного бога, як зем­ним боже­ствам, покло­ня­лися вони ревно». Про захі­дних слов’ян роз­по­відає істо­рик XII ст. Гельм­гольд: «Є багато родів ідо­ло­по­клон­ства у слов’ян. Одні своїх бож­ків містять у будо­ва­них свя­ти­ли­щах; інші божки мешка­ють у лісах або гаях. Деяких зобра­жа­ють із двома, трьома і навіть більше голо­вами. Та, незва­жа­ючи на бага­тьох різно­ви­дих бож­ків, котрим свя­тять поля і ліси, слов’яни не запе­ре­чу­ють одного бога в небі, що панує над іншими богами, а сам лиш опі­ку­є­ться небе­сними спра­вами. Інші боги зро­ди­лися з крові його, і вони тим доско­на­ліші, чим ближчі родом і кров’ю до того най­ви­щого бога богів».

М.Костомаров вва­жав, що слов’янське розу­мі­ння Бога — не пан­те­їзм. Він не пого­джу­вався з тими, хто у слов’янській язи­чни­цькій релі­гії уба­чав схо­жі­сть з індій­ською. Бог слов’ян, ствер­джу­вав уче­ний, не сам ство­рив світ, не роз­сі­явся у сво­єму тво­рінні, а тільки випу­стив із себе духів, які насе­лили мате­рію і слу­гу­ють ніби посе­ре­дни­ками між мер­твою масою і все­о­жив­ля­ю­чим нача­лом. Слов’яни покло­ня­лися не дубу, не каменю, а тій силі, яка ство­рила і дуб, і камінь, тобто вре­шті-решт самій при­роді. Слов’яни не ство­рили люди­но­по­ді­бного Бога-творця, поді­бного до Брами або Зевса. їхні боги не одру­жу­ва­лися, не мали дітей, не вели воєн. Вони засе­ляли поля, ліси, ріки, озера, хати, подвір’я і допо­ма­гали або шко­дили людям в їхньому пов­сяк­ден­ному житті.

Давні укра­їнці щиро вірили, що все роби­ться з Божої волі, навіть у біді немає нічого пога­ного, коли вона послана від Бога: «Як Бог не схоче, — гово­рять при­по­відки, — то хоч би десять голів мав, то нічого не зро­биш»; «Бог ніколи не спить: у того щастя від­би­рає, а тому дає»; «Бог поко­рить, Бог і про­стить»; «Бог те знає, а не ми, грі­шні»; «Хто в Бога про­сить, тому Бог дає»;- «Кому Бог поможе, той все пере­може» і т. ін. В жодному разі не слід наді­я­тися на самого себе без покли­ка­ння Божої бла­го­даті:

Не впо­вай, душе, сама на себе,
А впо­вай, душе, все на Господа!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

60грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 40грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 40грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 40грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»