Бог — божество долі, щастя, блага, багатства
Опубліковано: 14 Кві 2015 12:22

Бог — боже­ство долі, щастя, бла­га, багат­ства тощо; про­ти­став­ля­є­ться небо­гу, зне­до­ле­но­сті. Це сло­во зна­хо­ди­мо у назвах числен­них дав­ньо­укра­їн­ських богів: Біло­бог, Чор­но­бог, Стри­бог, Дажбог та ін.

Поді­бно до інших наро­дів дав­ні укра­їн­ці обо­жню­ва­ли небо, вва­жа­ю­чи, що там вічне цар­ство, бо з неба лине соня­чне про­мі­н­ня, звід­ти сяють Місяць та зорі і падає жит­тє­дай­ний дощ. Сло­ва, що озна­ча­ли небо, зара­зом вва­жа­ли­ся пере­ва­жно і назва­ми Бога. У ста­ро­дав­ніх замов­ля­н­нях є таке моли­тов­не звер­не­н­ня: «Ти, Небо, чуєш! Ти, Небо, бачиш!..» Іран­ська фор­ма «Бог» пере­йшла до наших пред­ків в епо­ху поси­ле­н­ня впли­ву скі­фів, тоб­то в         VIIV ст. до н. е., а в IIIVI ст. н. е. під впли­вом пів­ден­них сусі­дів — готів-хри­сти­ян до ньо­го дода­ла­ся фор­ма «Господь».

Гре­цький письмен­ник дру­гої поло­ви­ни VI ст. Про­ко­пій так писав про віру­ва­н­ня дав­ніх укра­їн­ців: «Єди­но­го Бога, твор­ця перу­нів, визна­ють єди­ним вла­ди­кою сві­ту, і в жер­тву при­но­сять йому волів та інших тва­рин… Вони шану­ють ріки і вил [нім­фи, русал­ки] та інші боже­ства, котрим при­но­сять жер­тви». Ваго­мі сло­ва й відо­мо­го росій­сько­го сла­ві­ста   XIX ст. О.Гільфердінга: «Жоден поган­ський народ в Євро­пі не під­хо­див так близь­ко до єди­но­бож­жя, як слов’яни; то свід­чить про гли­би­ну і ясність їхньої наро­дної мислі. В міфо­ло­гії гре­цькій, рим­ській, німе­цькій зем­ля ста­но­ви­ла осе­ре­док і голов­ну части­ну сві­ту, а небо зале­жа­ло від неї; слов’яни чітко уяв­ля­ли собі всю мар­ність зем­но­го сві­ту в порів­нян­ні з небе­сною без­кі­не­чні­стю, а це вка­зує на біль­шу силу мислі і на чисто­ту мораль­но­го почу­т­тя… Віря­чи, що най­ви­щий бог займа­є­ться лише небе­сни­ми спра­ва­ми, бал­тій­ські слов’яни біль­ше не покло­ня­ли­ся йому. Зате дітям і вну­кам небе­сно­го бога, як зем­ним боже­ствам, покло­ня­ли­ся вони рев­но». Про захі­дних слов’ян роз­по­від­ає істо­рик XII ст. Гельм­гольд: «Є бага­то родів ідо­ло­по­клон­ства у слов’ян. Одні сво­їх бож­ків містять у будо­ва­них свя­ти­ли­щах; інші бож­ки мешка­ють у лісах або гаях. Деяких зобра­жа­ють із дво­ма, трьо­ма і навіть біль­ше голо­ва­ми. Та, незва­жа­ю­чи на бага­тьох різно­ви­дих бож­ків, котрим свя­тять поля і ліси, слов’яни не запе­ре­чу­ють одно­го бога в небі, що панує над інши­ми бога­ми, а сам лиш опі­ку­є­ться небе­сни­ми спра­ва­ми. Інші боги зро­ди­ли­ся з кро­ві його, і вони тим доско­на­лі­ші, чим ближ­чі родом і кров’ю до того най­ви­що­го бога богів».

М.Костомаров вва­жав, що слов’янське розу­мі­н­ня Бога — не пан­те­їзм. Він не пого­джу­вав­ся з тими, хто у слов’янській язи­чни­цькій релі­гії уба­чав схо­жість з індій­ською. Бог слов’ян, ствер­джу­вав уче­ний, не сам ство­рив світ, не роз­сі­яв­ся у сво­є­му тво­рін­ні, а тіль­ки випу­стив із себе духів, які насе­ли­ли мате­рію і слу­гу­ють ніби посе­ре­дни­ка­ми між мер­твою масою і все­о­жив­ля­ю­чим нача­лом. Слов’яни покло­ня­ли­ся не дубу, не каме­ню, а тій силі, яка ство­ри­ла і дуб, і камінь, тоб­то вре­шті-решт самій при­ро­ді. Слов’яни не ство­ри­ли люди­но­по­ді­бно­го Бога-твор­ця, поді­бно­го до Бра­ми або Зев­са. їхні боги не одру­жу­ва­ли­ся, не мали дітей, не вели воєн. Вони засе­ля­ли поля, ліси, ріки, озе­ра, хати, подвір’я і допо­ма­га­ли або шко­ди­ли людям в їхньо­му пов­сяк­ден­но­му жит­ті.

Дав­ні укра­їн­ці щиро віри­ли, що все роби­ться з Божої волі, навіть у біді немає нічо­го пога­но­го, коли вона посла­на від Бога: «Як Бог не схо­че, — гово­рять при­по­від­ки, — то хоч би десять голів мав, то нічо­го не зро­биш»; «Бог ніко­ли не спить: у того щастя від­би­рає, а тому дає»; «Бог поко­рить, Бог і про­стить»; «Бог те знає, а не ми, грі­шні»; «Хто в Бога про­сить, тому Бог дає»;- «Кому Бог помо­же, той все пере­мо­же» і т. ін. В жодно­му разі не слід наді­я­ти­ся на само­го себе без покли­ка­н­ня Божої бла­го­да­ті:

Не впо­вай, душе, сама на себе,
А впо­вай, душе, все на Госпо­да!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»