Богиня Всесвіту, сонця, добробуту
Опубліковано: 09 Кві 2015 16:21

Лада (Жива) — богиня світової гармонії, краси та любові, Велика Мати всього сущого. А.Фамінцин вважав, що Лада — богиня шлюбу і веселощів, пов ’язана з весняними і весільними обрядами. У стародавніх колядках та щедрівках співається, що богиня Лада принесла світові живу воду, прийшовши до людей по веселці з немовлям на голові, з пшеничним колосом та квітами. У руці вона тримала червоне яблуко з виноградною ягодою. Немовля означало втілений світ, а яблуко, як і яйце, — початок усього сущого. У богині Лади двійко нерозлучних дітей-близнят: Леля, чарівна богиня кохання, та Полель, бог світлого дня. Лада — не лише богиня Всесвіту та мати Сонця, а й Жива — живителька та подателька благ, богиня радості, розваг і всілякого добробуту. Щорічно богиня Лада, коли зустрічаються перші зорі в сузір’ї Перуна (Стрільця), народжує нове Сонце — Сонце зимового сонцестояння. Цей день (24 грудня) є також святом Сварога-Зодіака. 12 ночей творили вони разом Всесвіт. Свято Великої Лади відзначалося з піснями цілий місяць — від 25 травня до 25 червня.

В усіх обрядах, пов’язаних з дощем, згадується ім’я Лади. У деяких веснянках прямо звертаються до неї як до богині родючості, кохання і шлюбу:

Благослови, мати,
Ой мати Лада, мати,
Весну закликати!

При зустрічі весни (починаючи з 1 березня) співали обрядові пісні-веснянки про любов, що її запалює Лада у серцях дівчат та хлопців. У цих піснях часто повторюється приспів зі словами Лада або Ладо. У багатьох місцевостях велику богиню називають царівною або королівною. Цар-дівицю народні казки зображують богинею зорі і богинею-громницею. Далеко, у країні вічного літа, в золотому палаці Цар-дівиці зберігається жива вода або, згідно з іншим переказом, вода ця витікає з її білих рук і ніг. Шлях до країни Цар-дівиці лежить через широке море (небо), а вхід туди охороняє дванадцятиголовий змій. Світла діва, богиня зорі і разом з тим богиня-громниця (Лада-Фрея), розганяючи нічний морок, відмикає небесні ворота на світанку, посилаючи на землю росу і дощ. В холодну зимову пору Лада ув’язнена густими хмарами і туманами — до того часу, коли не розквітне по весні полум’яна квітка Перуна.

Як Ілля-пророк замінив у народних повір’ях і міфічних переказах Перуна, так само вшанування язичницької богині весняних гроз і земної родючості Лади перенесене на Пречисту Діву Марію. В піснях про неї іноді співається як про сестру Іллі Громовика; при розподілі Всесвіту він дав їй грому небесного, а на весіллі Місяця їй дістався живий вогонь.

Виходячи з фольклорних даних Лада була загальним балто-слов’янським божеством. Також «ладо» — це слово, яким називали дорогу любу особу — не тільки чоловічої, а й жіночої статі. Наприклад, у казці звертаються до царівни: «Царівно, ладо моє, мостіте мости!» А царівна до царя: «Цареньку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили!».

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»