Дажбог — бог світла і Сонця
Опубліковано: 14 Кві 2015 11:09

Дажбог (Дажбо, Даждьбог, Богдаждь) — бог світла і Сонця, син могутнього бога вогню Сварога; подавач усякого добра, опікун людської долі та достатку; бог, який дає білий день, щастя та любов. Зі сходом Сонця у предків з давніх давен асоціювалося його відродження, а тому Сварог є божество-батько, який дає життя Сонцю Дажбогу.

За свідченням Б.Рибакова, божества з таким ім’ям ані в Прибалтиці, ані в індоіранському світі немає. Деякі вчені трактують ім’я Дажбог як Поганий Бог, маючи на увазі, що він пов’язується з мокрою, дощовою погодою. Інші пояснюють його як Давець-бог, тобто той, що приносить добробут, заможність. Існують й інші версії.

У «Повісті врем’яних літ» під 980 р. поряд з іншими Володимировими богами, що стояли на Київській горі, згадується і Дажбог: «І став Володимир княжити у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога…» Дажбог у пантеоні князя Володимира — божество всеосяжне, пов’язане з сонячною природою, з річним сонячним циклом. Слід зазначити, що у давніх українців міцно вкоренилося поняття про «небесну твердь» (землю), яка ділить усе нижнє царство на два яруси: у верхньому знаходяться «хлябі небесні» (запаси дощової води), а під велетенським куполом тверді ходить Сонце; краї купола опираються на край землі. Верхній ярус над твердю — царство Стрибога (Сварога, Рода). Нижній ярус із Сонцем і землею — царство Дажбога. Обидва яруси разом — «небеса», тобто небо у множині.

За народними віруваннями, Сонце бувало не тільки добрим. Як справжня жива істота, воно іноді гнівалося на землян. У «Слові о полку Ігоревім» Сонце «світле- трисвітле» своїм пекучим промінням губить воїнів князя Ігоря. «Слово» називає русичів внуками Дажбога (Сонця): «Погибашеть жизнь Дажьбожа внука»; «Встала обида в силах Дажьбожа внука». Щаслива втеча Ігоря з полону завершується зустріччю з Сонцем: «Сонце світиться на небесах — Ігор князь в Руській землі». За стародавніми міфами, три сонячні побратими супроводжують Дажбога в небі: Ярило — бог весняного рівнодення, Семиярило — бог літнього сонцестояння та Коляда — бог зимового сонцестояння. Днем породин молодого Сонця вважався день зимового сонцестояння (21-22 грудня). Опікуном цієї світлоносної трійці був бог Троян — владика неба, землі й потойбічного царства. Населення трипільських часів називало Сонце Дажбогом, воду-матір — Даною, а яскраве небо — Дивом.

В одній із весільних пісень, записаній на Вінниччині, розповідається про зустріч князя з Дажбогом:

Межи трьома дорогами, рано-рано,
Межи трьома дорогами, ранесенько,
Там здибався князь з Дажбогом, рано-рано,
Там здибався князь з Дажбогом, ранесенько.
Ой ти, Боже, ти, Дажбоже, рано-рано,
Зверни ж мені з доріженьки, ранесенько.
Бо ти Богом рік од року, рано-рано,
Бо ти Богом рік од року ранесенько,
А я князем раз на віку, рано-рано.
А я князем раз на віку, ранесенько.
Раз на віку в неділеньку, рано-рано,
Раз на віку в неділеньку, ранесенько.

Остання молитва у «Велесовій книзі» — молитва до Дажбога, чий струг (човен) сяє в небі, як золото:

Дажбог на струзі своєму був
На небі премудрім, яке синє.
А струг той сяє і виглядає,
Як золото, Огнебогом розпалене.
Його подих — це життя
Кожної істоти і притулок.
Усяк муж благо того
Знати може або зло.
І хто богом не сподоблений,
Той пребуде, як сліпий,
І не матиме з ним частки,
Яко же всяке, що до злого йде,
З ним до кінця пребуде.

В Іпатіївському літописі під 1114 р. подається переклад візантійського хронографа Іоана Малали, де грецький бог Сонця Геліос перекладається як Дажбог: «А після цього царствував син його на ймення Сонце, — що його зовуть Дажбогом…»

З легенди про Сварога довідуємося, що життя людей колись було ніби розділене на дві частини: до Сварога і після нього. За Літописом Руським, до Сварога люди жили дико, «палицями і камінням билися», не знали ні сім’ї, ні законів. Жінки чинили «блуд», і не було порядку між людьми. За Сварога і особливо за сина його Дажбога люди «стали кувати оружжя» і поважати закони. Сварог і Дажбог поста­новили «одному мужеві одну жону», визначили данину цареві, а тих, хто не підкорявся, скидали «в піч огненну». Дажбог, якого згадує Нестор Літо­писець, як і автори інших історичних пам’яток, є Сонцем, сином неба, подібно як Аполлон у греків вважається сином Зевса.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»