Дещо про відьом і відьомські каверзи
Опубліковано: 02 Кві 2015 11:22

Відьма (відюга, відюха, вириця, лиходійниця, чаклунка, чародійка, обавниця, потворниця, яритниця, карга) — один із головних персонажів нижчої демонології. Це слово походить від відати, тобто знати все. Вириця — стара відьма. Яритниця (від ярий — весняний) — молода відьма, схильна до любовних забав. Така відьма, заварюючи чарівне зілля, замовляє: «Терлич, терлич! Мого милого приклич!» Чим сильніше кипить зілля, тим вище і швидше він несеться: «Як дуже зілля кипить — милий над деревами летить; а як не дуже — по половині дерев» — і в цьому випадку може налетіти на стовбур дерева і забитися до смерті.

Образ відьми у різних модифікаціях відомий багатьом народам. В українсько-білоруські повір’я цей образ, на думку С.Токарева, увійшов через посередництво католицької Польщі і тому ввібрав у себе багато західноєвропейських уявлень. У росіян образ відьми-вродливиці не набув такого поширення, як в українців.

Цілком земними постають з українських легенд відьми-красуні. Особливо гарними вони стають опівночі. У народі побутують численні повір’я й легенди про польоти відьом через комин на шабаші аж на Лису гору біля Києва, про викрадення ними райдуги і роси, про підковування їх знахарями або ж звичайними людьми тощо.

У легендах про відьом найпоширенішим є мотив про їхні польоти на шабаш. Засобом переміщення тут слугують найбуденніші предмети домашнього вжитку: кочерга, мітла, тріпачка для обробки льону. Єдиним таємничим засобом можна вважати мазь, добуту відьмою з-під порога. Намазавшись нею під пахвами і промовивши закляття, відьма тут же без усяких перепон вилітає через комин. Інколи вона далі опиняється на коні й подорожує верхи. 29 грудня відьми з усього світу злітаються на Лису гору на шабаш; 1 січня вони розпочинають з нечистими духами нічні прогулянки, а 3-го, повертаючись з гулянок, задоюють корів; 18 січня вони зовсім гублять розум від надмірного бенкету. За повір’ям, відьми на Благовіщення зароджуються, а на Юріїв день (23 квітня) і в Купальську ніч (24 червня) разом з відунами також збираються на Лису гору.

Відьом не треба плутати з чарівниками, які можуть робити й добро. Бувають відьми родимі, які продовжують свій нечистий родовід від народження, і навчені, яких ізмалку вчать чаклувати. Керує відьмами старий відьмак. Це так само чоловік, який усе знає, але з лиця бридкий. Вовче серце, пазури чорної кішки і гадюки — основні чародійні складові для приготування різноманітних сполук при ворожінні. Вороги відьом — знахарі та знахарки. Відьма здатна тільки на зло. Наприклад, вона може зібрати землю зі слідами людини у торбу; потім, підвісивши ту торбу в димарі, замовляє, щоб людина так само сохла, як і земля.

Популярним в Україні є мотив доїння відьмами чужих корів. Найнебезпечнішою у цьому відношенні вважається ніч на Купала. Задля своєї мети відьми перетворюються на котів, собак. Утім їм і не обов’язково перевтілюватися: достатньо на Юрія зібрати рядном росу з тих полів, де пасеться худоба, яку вони хочуть доїти, і віддати власним коровам чи козам. Від цього їм прибуде чужого молока. Тому на Купала телят не відлучали від корів, аби відьми не могли їх попсувати, під двері клали борону, а іноді сам господар чи наймит-пастух ночували біля худоби.

Багатьом українським легендам властивий мотив поїздки відьом на людях. Десь у дорозі відьми, так само як і демонічні втілення хвороб, сідають на плечі чоловікам і переслідують їх у такий спосіб до самої хати. Та як тільки герой стає на поріг, відьма кудись зникає. На відміну від русалок, які переважно роблять зло родичам, відьми шкодять найчастіше сусідам чи кумам.

Жінка, яка вміє передбачати майбутнє, знає свій вплив на надприродні сили та вміло користується замовляннями, стала негативною постаттю після прийняття християнства в Україні. Тоді ж склалося уявлення про жінку як джерело гріха, а тому кожну «чародійку» засуджували до страти: спалювали, топили, закопували в землю разом з чорним півнем, котом або гадюкою. Коли довго не було дощу і наставав голод, люди приписували це злим чарам, а тому збиралися гуртом, ловили підозрілих баб і вели на річку чи озеро. Далі скручували їх мотузками, прив’язували їм на шию важкі камені та кидали нещасних у глибоку воду: невинні в чарівництві зразу ж ішли на дно, а «справжня відьма» плавала на поверхні води разом із каменем. Перших витягували за допомогою мотузок і відпускали на волю; тих, що були визнані відьмами, топили силою.

Відомий фольклорист і етнограф В.Гнатюк, опису­ючи народні уявлення про душу, зокрема повідомляє, що «за життя чоловіка душа тримається його постійно. Покидає його лише у сні…» «У «непростих» людей, прим. відьом, душа відлучається від тіла також у сні і йде на «герць». Через це коли б тіло відьми в часі сну обернути головою туди, де воно лежало ногами, душа, вернувшись з «герцю», не могла б втрапити до тіла, і відьма не встала б та не пробудилася б, доки тіло не повернути до попереднього положення».

Багатьом легендам притаманні мотиви роздягання відьом догола, звертання до хатнього порога, перекочування через стіл і, врешті-решт, двобою на межі. Хтозна, чи можна трактувати їх інакше, ніж символи підготовки до переродження: повернення до первісного стану («як мати народила»), прощання з родом, корені якого під порогом, момент самого переродження (згадаймо символіку перекочування при перетворенні чаклуна вовкулакою) і відвідини царства мертвих. З культом предків також пов’язаний мотив пошуку відьмами квітки папороті.

У сиву давнину відьомство було досить поширене. В окрему жіночу спілку чоловіків не допускали. Там дівчаток, коли ті підростали, навчали магічних знань — як наслати хворобу, а то й смерть тим, кого вони не злюбили. Пізніше чоловіки, щоб утримати владу, створили свої таємні товариства, куди вступ жінкам був суворо заборонений. Виникла каста жерців, а на долю жінок залишилися хіба що демонічні образи.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»