Дощ у народній традиції
Опубліковано: 07 Кві 2015 17:49

Дощ –  у наро­дній тра­ди­ції –  об’єкт покло­ні­ння і магі­чних дій. Дощові хмари вва­жа­лися небе­сними коло­дя­зями й ріками. Холо­дна зима закри­вала свя­щенні води льо­дом: усе на дов­кіллі зав­ми­рало, а земля одя­га­лася у сні­жний саван. Наве­сні могу­тній бог Перун роз­би­вав ці пута своїм важ­ким моло­том і звіль­няв дощові потоки; оми­ва­ючи землю, вони повер­тали їй родю­чі­сть, укри­вали її буй­ною зеленню і кві­тами, ніби воскре­ша­ючи для нового життя. Звідси, по-перше, вини­кло віру­ва­ння, що дощ, осо­бливо весня­ний, дарує силу, здоров’я, красу і діто­род­ство (хво­рим давали пити дощову воду і радили в ній купа­тися). Звідси ж, по-друге, виник міф, загаль­ний для всіх індо­єв­ро­пей­ських наро­дів, — про живу воду, яка повер­тає життя, зці­лює рани тощо. «Три дощі в маї» наші предки нази­вали Божим даром. Дощ єднає небо з зем­лею, а тому і нині дощ у день шлюбу — добра ознака, що моло­дята будуть щасливі і мати­муть багато дітей. Дощ, вва­жа­лося, тво­рять ангели: вони по веселці схо­дять з неба наби­рати з річок, озер, морів воду у сита і, пере­но­сячи її з одного місця на друге, ллють воду на землю. Дощ можна викли­кати за допо­мо­гою чаклу­ва­ння. При­мі­ром, як у цьому дитя­чому закли­канні:

Іди, іди, дощику,
зварю тобі бор­щику
у новому гор­щику.
Тобі каша, а нам борщ,
щоб рясніше падав дощ.

Часом дощу нема через те, що відьми хова­ють воду в льохи у гор­щи­ках. У такому разі треба чистити кри­ниці — і дощ піде. Коли різні дідьки сильно насту­пають на Сонце, закри­ва­ючи його чор­ними хма­рами, тоді при­хо­дить гро­мо­вер­жець і про­га­няє їх сво­їми вогнен­ними стрі­лами. За повір’ям, дощ, зібра­ний у Перу­нів день, вилі­ко­вує від уро­ків і нечи­стої сили.

У дав­нину предки диви­лися на при­роду як на живу істоту. Ось тому й постали пер­со­ні­фі­ко­вані вирази: дощ іде, сніг іде тощо.

Дрі­бний дощик — саме від цього «дрі­бного» (не гро­мо­вого), най­кра­щого для хлі­бо­роба дощу зале­жить уро­жай хлі­бів і трав, що забез­пе­чу­ють про­жи­ття людей і худоби на весь рік.

«Дрі­бний дощик» — один із най­по­че­сні­ших гостей на Свя­тій вечері:

Пер­ший гостенько — ясне сонінько,
Дру­гий гостенько — ясний міся­ченько,
Тре­тій гостенько — дрі­бний дощенько —
Сам милий Господь Бог.

Небе­сній трійці госпо­дар виді­ляє най­по­че­сніше місце в хаті — покуть. Про теплий дрі­бний дощик, який при­хо­дить наве­сні, часто спів­а­є­ться в коляд­ках, напри­клад: «Як же я піду три рази в маю, то зра­ду­є­ться мені жито, пше­ниця, всяка пашниця, будуть сно­поньки, як пово­зоньки, будуть копоньки, яко зві­здоньки».

Обряд засі­ва­ння на Щедрий вечір є сим­во­лі­чним «дрі­бним дощи­ком» на честь Дани, щоби богиня води бла­го­сло­вила добрий поча­ток сівби. У замов­ля­н­нях до дощика звер­та­ю­ться: «Іди, іди, дощику, зварю тобі бор­щику! Чи на дощ, чи на соне­чко одчини, Боже, віко­не­чко! Дай, Боже, дощик цебром, від­ром, дій­ни­цею!»

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»