Дощ у народній традиції
Опубліковано: 07 Кві 2015 17:49

Дощ –  у наро­дній тра­ди­ції –  об’єкт покло­ні­н­ня і магі­чних дій. Дощо­ві хма­ри вва­жа­ли­ся небе­сни­ми коло­дя­зя­ми й ріка­ми. Холо­дна зима закри­ва­ла свя­щен­ні води льо­дом: усе на дов­кіл­лі зав­ми­ра­ло, а зем­ля одя­га­ла­ся у сні­жний саван. Наве­сні могу­тній бог Перун роз­би­вав ці пута сво­їм важ­ким моло­том і звіль­няв дощо­ві пото­ки; оми­ва­ю­чи зем­лю, вони повер­та­ли їй родю­чість, укри­ва­ли її буй­ною зелен­ню і кві­та­ми, ніби воскре­ша­ю­чи для ново­го жит­тя. Звід­си, по-пер­ше, вини­кло віру­ва­н­ня, що дощ, осо­бли­во весня­ний, дарує силу, здоров’я, кра­су і діто­род­ство (хво­рим дава­ли пити дощо­ву воду і ради­ли в ній купа­ти­ся). Звід­си ж, по-дру­ге, виник міф, загаль­ний для всіх індо­єв­ро­пей­ських наро­дів, — про живу воду, яка повер­тає жит­тя, зці­лює рани тощо. «Три дощі в маї» наші пред­ки нази­ва­ли Божим даром. Дощ єднає небо з зем­лею, а тому і нині дощ у день шлю­бу — добра озна­ка, що моло­дя­та будуть щасли­ві і мати­муть бага­то дітей. Дощ, вва­жа­ло­ся, тво­рять анге­ли: вони по весел­ці схо­дять з неба наби­ра­ти з річок, озер, морів воду у сита і, пере­но­ся­чи її з одно­го місця на дру­ге, ллють воду на зем­лю. Дощ можна викли­ка­ти за допо­мо­гою чаклу­ва­н­ня. При­мі­ром, як у цьо­му дитя­чо­му закли­кан­ні:

Іди, іди, дощи­ку,
зва­рю тобі бор­щи­ку
у ново­му гор­щи­ку.
Тобі каша, а нам борщ,
щоб рясні­ше падав дощ.

Часом дощу нема через те, що відьми хова­ють воду в льо­хи у гор­щи­ках. У тако­му разі тре­ба чисти­ти кри­ни­ці — і дощ піде. Коли різні дідь­ки силь­но насту­пають на Сон­це, закри­ва­ю­чи його чор­ни­ми хма­ра­ми, тоді при­хо­дить гро­мо­вер­жець і про­га­няє їх сво­ї­ми вогнен­ни­ми стрі­ла­ми. За повір’ям, дощ, зібра­ний у Перу­нів день, вилі­ко­вує від уро­ків і нечи­стої сили.

У дав­ни­ну пред­ки диви­ли­ся на при­ро­ду як на живу істо­ту. Ось тому й поста­ли пер­со­ні­фі­ко­ва­ні вира­зи: дощ іде, сніг іде тощо.

Дрі­бний дощик — саме від цьо­го «дрі­бно­го» (не гро­мо­во­го), най­кра­що­го для хлі­бо­ро­ба дощу зале­жить уро­жай хлі­бів і трав, що забез­пе­чу­ють про­жи­т­тя людей і худо­би на весь рік.

«Дрі­бний дощик» — один із най­по­че­сні­ших гостей на Свя­тій вече­рі:

Пер­ший гостень­ко — ясне сонінь­ко,
Дру­гий гостень­ко — ясний міся­чень­ко,
Тре­тій гостень­ко — дрі­бний дощень­ко —
Сам милий Господь Бог.

Небе­сній трій­ці госпо­дар виді­ляє най­по­че­сні­ше місце в хаті — покуть. Про теплий дрі­бний дощик, який при­хо­дить наве­сні, часто спів­а­є­ться в коляд­ках, напри­клад: «Як же я піду три рази в маю, то зра­ду­є­ться мені жито, пше­ни­ця, вся­ка пашни­ця, будуть сно­понь­ки, як пово­зонь­ки, будуть копонь­ки, яко зві­здонь­ки».

Обряд засі­ва­н­ня на Щедрий вечір є сим­во­лі­чним «дрі­бним дощи­ком» на честь Дани, щоби боги­ня води бла­го­сло­ви­ла добрий поча­ток сів­би. У замов­ля­н­нях до дощи­ка звер­та­ю­ться: «Іди, іди, дощи­ку, зва­рю тобі бор­щи­ку! Чи на дощ, чи на соне­чко одчи­ни, Боже, віко­не­чко! Дай, Боже, дощик цебром, від­ром, дій­ни­цею!»

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»