Клуня: різновиди та способи зведення
Опубліковано: 31 Сер 2009 17:18

Будівля безпосередньо призначена для молочення збіжжя. Є дві точки зору на її роль.

Одні дослідники стверджують, що молотили насамперед на току, себто утрамбованій площині під голим небом, а під назвою клуні існували будови для переховування полови, які й мали іноді назву половників.

Інші ж пишуть, що у самій клунi перебував тік, де обмолочували збіжжя, а також засторонки, в яких тримали привезені сніпки пшениці, жита, ячменю,  обмолочену солому. Хоча в південних регіонах клуня передусім слугувала для молочення, а потім вже й для переховування незмолочених снопів до обмоло­ту.

Клуні в Україні мали не тільки різні розміри, форми, а й назви. Наприклад, у Карпатах — «боїще», «боїско», на Прикарпатті — «стодола», на Поліссі, крім відомої назви «клуня», зрідка вживали також «тік», «ток», «стодола».

Тік у клуні робили з глини. Клуні в Україні мали високі дахи i низькі стіни з високими, найчатіше двостулковими, в’їзними воротами. У плані вони були квадратні, прямокутні, наближені до овалу. Дахи у клунях тримались на ключинах, які лежали на сволоку, покладеному на поставлені в ряд сохи (міцні жердини з суцільного дерева) — основні конструк­ційні елементи стіни. 

Стіни — залежно від місцевості бувають чи на сохах, чи зі зрубів (дерев’яними) або виплетеними з лози, очере­ту. Наприклад, на Кубані, подекуди на Пол­тавщині та на південному Поділлі, або з ліски (плетеного верболозу) (на Полтавщині та на Київ­щині), обмазуючи їх глиною з кізяком.

На Полтавщині їх зашивають дошками вертикально, на Поліссі та в Карпатах роблять зрубними. Цікавим різновидом багатокутних клунь є семи- і вось­микутні будівлі, за формою наближені до овалу. Будували їх із соснових плах колод, розколотих надвоє вздовж), з’єднаних по кутах простими замками. Стіни головного фасаду дещо виступали допереду і, таким чином, ворота створювали тут ще одну грань, а протилежні з’єднувалися у формі тупого кута в пазах стовпа. У такий спосіб збільшувалась площа клуні.

На півдні Чернигівщині, на Київщині та в південній частині Волині клуні також ставлять з ліски, але не обмазують їх глиною; нарешті, на півночі Волині та на Чернігівщині, а також і в Галичині клуні завжди рубані, притому на північ­ному заході Чернігівщини трапляються також і клуні шестикутної форми, які ніде більше на Україні невідомі, але досить поширені в Білорусі.

Цікаво що спосіб будування клунь на сохах (стовпах) має в собі багато спільного з аналогічним спосо­бом будування хат. Вбивають в землю чотири сохи по кутах, чотири в тих місцях (по дві в кожному), де мають бути ворота, та ще дві дуже високі сохи, щоб підтримувати гребінь стріхи. На ці сохи (за винятком, явна річ, двох високих) кладуть ощеп (бруси й колоди для зведення стін дерев’яних будівель), а потім між сохами, де мають бути стіни, вбивають відповідні заввишки кілки, що одним кінцем входять в землю, а дру­гим в ощеп. Кілки обв’язують очеретом або обплітають хмизом, а іноді й обмазують зверху глиною. Від ощепу до продовжньої балки, що лежить на двох вищих сохах, кладуть крокви (два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах), зв’язані поперечними бантинами, та покривають все соломою. Зрубні клуні ставлять таким самим способом, з тою тільки різницею, що для стін сох не вбивають, а бруси кладуть у зруб. На стріху дуже часто кладуть старе колесо, щоб на ньому вили гніздо бус­ли,— вважають, що це охороняє він пожежі. Цікаво зазначити, що в клунях північної половини України та в Галичині стріхи ставлять далеко меншого розміру, ніж у південній Україні; притому на Полтавщині, а особливо на Катеринославщині, на Херсонщині та на Кубані, стіни клуні бувають зав­вишки хіба якийсь аршин (71 сантиметр), а решту будови становить тільки висока стріха.

У тісному зв’язку з клунею знаходиться осеть (прибудова для сіна), що трапляється тільки на півночі України, переважно на Чернігівщині. Його, ставлять або окремо в особливій будові, або всередині клуні, як це в селі Псаровці Кролевецького району. Осеть складається з печі, звичайно підзем­ної, та зі зрубної однокамерної будови, що стоїть над піччю і куди скла­дають снопи; для подавання снопів у передній стінці буває невеличке ві­конце.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»