Комора – особливості зведення
Опубліковано: 31 Сер 2009 20:35

Комо­ра (“шпи­хлір” на Пра­в­обе­реж­жі) – важли­ва спо­ру­да у госпо­дар­стві, це місце збе­рі­га­н­ня хар­чів, запа­сів зер­на, госпо­дар­сько­го інвен­та­ря та речей вжи­тку. Буду­ва­ла­ся у двох вигля­дях чи в хаті поряд з сіня­ми чи окре­мо в дво­рі. Май­же всю­ди в Укра­ї­ні вона була при хаті, вхід — най­ча­сті­ше з сіней , зрід­ка тра­пля­ли­ся комо­ри, до яких вхо­ди­ли про­сто з житло­во­го при­мі­ще­н­ня.

Мате­рі­ал спо­ру­дже­н­ня  той же самий, що й у хати. А від­рі­зня­є­ться лише від­су­тні­стю вікон та печі. Якщо хата дерев’яна, то комо­ру іно­ді не біли­ли. Рід­ко при дерев’яній хаті комо­ра бува­ла пле­те­ною. Якщо комо­ру від­окрем­лю­ва­ли від хати, то пра­гну­ли макси­маль­но убез­пе­чи­ти її від поже­жі.

Окре­мі будів­лі-комо­ри у 19 сто­літ­ті були тіль­ки в замо­жних селян, а також у тих госпо­дар­ствах, де була потре­ба у три­ва­ло­му збе­рі­ган­ні зер­на.

В яко­му б вигля­ді комо­ра не була,— при хаті чи окре­мо,— її кон­стру­кція  зав­жди є одно­ка­мер­ною будо­вою, най­ча­сті­ше зі сте­лею, нео­дмін­но з під­ло­гою, яка за можли­во­сті вище рів­ня ґрун­ту. Крім цьо­го, комо­ра ціл­ком закри­та, тоб­то в ній немає навіть вікон, якщо не зва­жа­ти на малень­кі (без скла) отво­ри попід під сте­лею. Осо­бли­вий рід комо­ри являє собою стеб­ка (комо­ра, опа­лю­ва­на взим­ку).

Для будів­ни­цтва доби­ра­ли пере­ва­жно широ­кі дубо­ві пла­хи, які най­ча­сті­ше зали­ша­ли від­кри­ти­ми. Май­же всю­ди нав­про­ти вхі­дних две­рей комо­ри вла­што­ву­ва­лись під­даш­шя або гале­реї. Вони захи­ща­ли вхід від опа­дів і одно­ча­сно збагачу­вали пла­сти­ку об’ємів комор. Пере­кри­ва­ли комо­ри чотири­схилими даха­ми. Були й дво­схи­лі, з тра­пе­ці­є­по­ді­бни­ми чіль­ним і тиль­ним фрон­то­на­ми. Під­да­шок гале­реї, який вла­што­ву­вав­ся при вхі­дних две­рях, спи­рав­ся на 2–4 стовп­ики. Закри­ва­ли комо­ри із сере­ди­ни дерев’яними зам­ка­ми.

У комо­рі скла­да­ли дро­ва, аграр­ні знаряд­дя, ста­ви­ли вози та сани. Щоправ­да, на Поліс­сі для возів при хаті від­во­ди­ли окре­мі при­мі­ще­н­ня — колє­шні. На Покут­ті, Закар­пат­ті для возів буду­ва­ли спе­ці­аль­ні буди­но­чки або наві­си — возів­ні. Сіно збе­рі­га­ло­ся в засто­рон­ках клунь, на гори­щах хлі­ва чи стай­ні, а також в обо­ро­зі — про­стій спо­ру­ді з чоти­рьох стов­пів, над яки­ми спо­ру­джу­вав­ся пере­сув­ний (по вер­ти­ка­лі) солом’яний дашок.

Усі будів­лі дво­ру об’єднувались в один ансамбль за допо­мо­гою ого­рож. Водно­час вони були пере­шко­дою для худо­би і лісо­вих зві­рів. Про­хід до садиб забез­пе­чу­вав­ся через воро­та, в лісо­сте­по­вій части­ні Укра­ї­ни — низь­кі та дво­стул­ко­ві.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»