Купальська ніч
Опубліковано: 10 Кві 2015 11:08

Купало, Купайло, Купайла, Купала, Купалбог, Іван Купала — бог молодості, шлюбу, краси. У пору літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище, предки відзначали свято Купала (з 23 на 24 червня) — великий шлюб бога літнього розквіту вогню-сонця Семиярила з життєдайною богинею води Даною. Вірили також, що в Іванів день (24 червня) богиня Сонце виїжджає назустріч своєму судженому Місяцю, танцює і розсипається по небу яскравим промінням.

У Купальську ніч, а це якраз середина літа, коли вся природа буяє зеленню, бог Купало благословляє зрілість усього сущого, а серця молодих і юних скріплює любов’ю. На цьому святі Земля-Мати має найбільшу чародійну силу, яку віддає всім, а вогонь і вода — велику життєдайну, всеочищувальну й цілющу силу. Дівчата, святково одягнені, опоясані чорно­бильником і духмяними травами, з вінками квітів на головах, разом з неодруженими хлопцями, похапавшись парами за руки, скачуть через вогонь і за тим скаканням ворожать про щастя і одруження. Потім пускають свої віночки за водою, приліпивши до них воскові свічки, і по цих вінках ворожать про свою долю. На Волині і Поділлі юнки приносять із собою прикрашену квітами вербу, ставлять її в землю і кругом цього деревця, яке називають Купайлом, водять хороводи і співають пісень. У відповідний час хлопці вступають у символічну боротьбу з хороводом, забирають вербу і ламають її. Це обрядодійство ототожнюється з літнім поворотом Сонця, початком завмирання плодючих сил природи; таким чином проводжають богиню Сонце у далеку зимову дорогу. Вважається, що скакання через купальський вогонь убезпечує від хвороб, злого чаклування і безплідності. На Купала відкривається Небесна брама, і всі моління людей чують боги. Роса, яка випадає у Купальську ніч, вважається життєдайною і цілющою. За повір’ям, лікарські трави тільки тоді мають велику силу, коли будуть зірвані в Іванову ніч або на зорі Іванового дня — перш ніж висохне з них роса. У чарівну Купальську ніч бог Перун запалює на папороті Квітку щастя, а в лісі можна зустрітися з добрими духами. Але тоді блукають у лісі й відьми, вовкулаки, мерці, лісовики, домовики, потерчата, мавки… Щоб вони не приставали, юнки носять під пахвою полин.

У «Стоглаві» (1551 р.) досить докладно описується поклоніння Купалові. У Густинському літописі (1670 р.) мовиться: «Купало… був богом достатку, як у греків Церера, йому божевільні задля добробуту подяку приносили перед жнивами. Цьому Купалу, бісові, ще й досі подекуди божевільні складають шану, починаючи з червня 23 дня, увечері напередодні різдва Іоана Предтечі, навіть до жнив і далі, таким чином і звечора збирається простолюд обох статей, плетуть собі вінки з духмяних трав або з коріння і, підперезавшись перевеслом, розпалюють вогонь, інколи ж ставлять зелену гілку і, взявшись за руки, бігають навколо вогню, співають пісень, примовляючи Купалом; потім через той вогонь скачуть, тому бісові віддячуючи себе».

У християнські часи цей бог замінився Іваном Хрестителем, до імені якого стали додавати народне прізвисько: Іван Купало. Деякі дослідники, серед них і автор «Синопсису» (1674 р.), вбачають у Купалі чарівну богиню вогню та води, яка володарювала над усіма польовими проростаннями. Те, що під цим божеством розуміли в давній Україні істоту жіночого роду, підтверджується обрядовими іграми, на яких богиня уособлювалася в дереві — вербі, берізці чи тополі, про що є згадки в купальських піснях. Та й з’являється богиня час від часу під своїм власним іме­нем — Купала, осібно від Івана:

Купала Івана на вулицю звала:
Ходім, Іване, на вулицю
Та підемо в чисте поле,
В чисте поле — жито глядіти
Від змії, від злої відьми.

З історичних джерел відомо, що богу Купалу приносили в жертву хліб — головний плід землі. Також на купальському вогнищі спалювали навіть коней, а також інших тварин, які символізували Сонце. З пом’якшенням культу офірували кішку або лисицю, про що співається в купальських піснях:

Горішняни, долішняни,
Сходьтеся до нас на соботку,
Спечемо вам сліпу кішку.

Запалене колесо на святі Купала — це символ повороту Сонця на зиму. Те саме значення надається і скочуванню запаленого колеса в річку: після свого повороту літнє Сонце починає спускатися з вершини небесної гори, і палюче проміння гаситься в дощових потоках осені, яка скоро настане. Вогонь в Іванову ніч нерідко добувався тертям сухого дерева об старе колесо. Кострища завжди запалювалися живим вогнем; пошановані старші люди добували його тертям і поки продовжували цю роботу, всі, хто зібрався навкруги, стояли у благоговійній тиші, але щойно вогонь спалахував — одразу ж юрба збуджувалася і починала співати радісних пісень.

Про давнє походження цього свята може свідчити одна з купальських пісень, записана на Івано-Франківщині, в якій звертаються до богів Перуна та Лади:

Гей, Ладо! А ти, Перуне,
Отче над Ладом, гей, Перуне,
Дай дочекати, Ладе Купала.
Гей Купала!

Українці-карпаторуси, як і литовці, сходячись на Купальське свято, вшановували богиню життя Ладу, приносячи їй в жертву білого півня. Лада — мати Купала, як і всіх давньоукраїнських богів. Історики зазначають, що свято Лади, яке відзначалося цілий місяць — від 25 травня до 25 червня, закінчувалося великим торжеством Купала. Пізніше богиня всього сущого замінилася у світогляді народу Пречистою Дівою Марією.

Проти обряду Купала в кінці XVI ст. особливо  завзято виступав український проповідник Іван Вишенський: «Купала на Хрестителя утопіте і огненне скакання відкиньте, гнівається-бо Хреститель на землю вашу, що в день пам’яті його попускаєте дияволу глумитися вами з вас же самих».

Про бога Купала знаходимо у «Велесовій книзі»: «…коли Купало прийде у вінку, що покладений на голові його, сплетений із віття зеленого, і квітів, і плодів»; «Се бо Купало прийшов до нас і говорив нам, що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими»; «І се Купало покаже для нас знамення на перемогу над ворогами, і те маємо творити»; «…славу співати… і Купалбогу, який до митнищ правитиме і всяке омовіння».

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»