Мамай
Опубліковано: 13 Жов 2008 13:41

       Офі­цій­на прем’єра дебю­тно­го пов­но­ме­тра­жно­го філь­му режи­се­ра Оле­ся Сані­на “Мамай” від­бу­ла­ся у київ­сько­му кіно­те­а­трі “Укра­ї­на” 19 люто­го 2003р.

       В інтерв’ю часо­пи­су KINO-KOЛО Олесь Санін зазна­чив, що “кожен фільм як акт твор­чий має бути на часі, адже його мають диви­ти­ся люди, й він має бути їм ціка­вий”. “Коли ж вести про пози­цію худо­жни­ка, то кожен фільм – це вчи­нок. В розу­мін­ні – як ти осми­слю­єш цю дій­сність, як ти осми­слю­єш тепе­рі­шній час і що ти хочеш ска­за­ти сво­єю істо­рі­єю, тра­кту­ва­н­ням її геро­їв, вла­сне філь­мом”, вва­жає режи­сер.

       Істо­рію “Мамая” Санін нази­ває сво­їм “осо­би­стим поясне­н­ням” пита­н­ням “чому козак має ім’я зов­сім не укра­їн­ське, чому носить ім’я хана, про­від­ни­ка татар­ської орди, що напа­да­ла на укра­їн­ські зем­лі”. “Ця істо­рія, цей мате­рі­ал – я його і бою­ся, і він дарує мені вели­ку насна­гу. Можли­во, бою­ся, як боя­ться пер­шо­го коха­н­ня: ти зако­ха­ний, але бояз­ко дотор­кну­ти­ся до об’єкта сво­го коха­н­ня – а раптом він зараз зни­кне”, – гово­рить автор філь­му.

       Одну із сюже­тних ліній вига­дав сам О.Санін – Істо­рія про те, як татар­ська жін­ка зна­хо­дить у сте­пу най­мо­лод­шо­го коза­ка, що поми­рає; при­во­зить його додо­му, лікує; зако­ху­є­ться в ньо­го, стає його дру­жи­ною. Їхнє жит­тя дра­ма­ти­чне, тра­гі­чне – адже вона татар­сько­го роду, а він – укра­їн­сько­го, що цей рід його зра­див і поки­нув. Так чи так, а цей хло­пець стає коза­ком на ім’я Мамай.

За мате­рі­а­ла­ми KINOKOLO.UA , 3.03.2003 “Укра­їн­ська прав­да” . Ста­т­тя – “Хто бої­ться Мамая?”

       Тара­са Гри­го­ро­ви­ча Шев­чен­ка тому й нази­ва­ють про­ро­ком, що він перед­ба­чив дуже бага­то із того, що про­яв­ля­є­ться в нашо­му тепе­рі­шньо­му жит­ті, а зокре­ма у вір­ші:

«І мер­твим, і живим, і нена­ро­жден­ним зем­ля­кам моїм в Украй­ні і не в Украй­ні моє дру­жнєє посла­ніє»


Якби ви вчи­лись так, як тре­ба,
То й мудрість би була своя.
А то залі­зе­те на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тіль­ко я!
Та куций німець узлу­ва­тий,
А більш ніко­го!… – «Добре, бра­те,
Що ж ти такеє?»
«Нехай ска­же
Німець. Ми не зна­єм».
Отак-то ви навча­є­тесь
У чужо­му краю!
Німець ска­же: «Ви мого­ли».
«Мого­ли, мого­ли!»
Золо­то­го Тамер­ла­на
Ону­ча­та голі.
Німець каже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне, слав’яне!»
Слав­них пра­ді­дів вели­ких
Прав­ну­ки пога­ні!…

Тарас Шев­чен­ко

       Цими ряд­ка­ми вели­кий кобзар дав від­по­відь таким «добро­ді­ям», як Олесь Санін.

        Адже, ще в XIX ст.. Борис ГРІНЧЕНКО укла­да­ю­чи СЛОВНИК укра­їн­ської мови опи­ту­вав селян Поділь­ської, Київ­ської, Пол­тав­ської, Чер­ні­гів­ської губер­ній – хто такий МАМАЙ? І ті не змов­ля­ю­чись від­по­від­а­ли, що це кам’яна баба, що сте­ре­же, виви­щу­є­ться, або ж мая­чить на кур­га­нах …

 

 

       Зара­ди «ціка­во­сті» філь­му «Мамай» добро­дій Санін нав­ми­сне вно­сить в сві­до­мість суча­сно­го укра­їн­ця «вірус» бо ж в його вер­сії сло­во «Мамай» тра­кту­є­ться з татар­ської, як «НІХТО», тоб­то, як люди­на без корі­н­ня, роду та пле­ме­ні; такий собі бай­стрюк. Таких бай­стрю­ків в 17–18 ст. , тоб-то нащад­ків від змі­ша­них укра­ї­но-татар­ських шлю­бів нази­ва­ли Тума­ми. Що ж до того, що якась татар­ська жін­ка «посвя­чує» коза­ка в хара­ктер­ни­ки, вистри­га­ю­чи йому на тім’ї коза­цький чуб, то з цьо­го при­во­ду хоче­ться запи­та­ти “добро­дія” Сані­на: – «А чи змо­же мусуль­ма­нин ста­ти Мул­лою, якщо обрі­за­н­ня йому зро­бить якась метка укра­їн­ська моло­ди­ця?”.
То ж не див­но, що зараз бага­то людей, котрі від­ві­ду­ють «Мама­є­ву Сло­бо­ду» демон­стру­ють свою псев­до­обі­зна­ність і замість тлу­ма­че­н­ня сло­ва «Мамай» Б.Грінченка циту­ють про­во­ка­цію Оле­ся Сані­на. Дій­сно, чи може бути але­го­ри­чне вті­ле­н­ня укра­їн­сько­го націо­наль­но­го хара­кте­ру, захи­сник нашо­го роду, що мая­ча­чи на кур­га­ні вже сотні років попе­ре­джає нас про усі­ля­кі небез­пе­ки – “ніким”. Якщо спи­ра­тись на  про­во­ка­цію Сані­на –  то може. Напев­не “іде­о­лог”  наро­дно­сті тумів (пере­вер­тнів) О.Санін  вва­жає, що нашій дер­жа­ві не потрі­бні люди котрі пам’ятають своє укра­їн­ське корі­н­ня. Бай­стрю­ком, або пере­ко­ти­по­лем бути вигі­дні­ше. Одним сло­вом, як мудро ска­зав Кобзар: “Слав­них пра­ді­дів вели­ких прав­ну­ки пога­ні!”

Скіф­ська баба – Мамай, що мая­чить за 7 км від Хре­ща­ти­ка. Була вста­нов­ле­на на кур­га­ні 25 черв­ня 2007 року.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»