Надбанні хрести Українських церков ХVII-XVIII вв.
Опубліковано: 06 Сер 2008 13:59

       До остан­ньо­го часу мало звер­та­ли ува­ги на наші ста­рі надбан­ні хре­сти, на цю ціка­ву галузь укра­їн­ської наро­дньої твор­чо­сти. Не пере­чи­сля­ю­чи де-кіль­кох репро­ду­кцій окре­мих хре­стів, роз­ки­да­них по вида­н­нях дав­ніх і нових, зга­даю лише ста­т­тю С. П. Яре­ми­ча „Наглав­ные кре­сты 17—18 вєко­въ кіев­ских цер­квей”, що була надру­ко­ва­на р. 1904-го в журн. „Архе­о­ло­ги­че­ская лето­пись Южной Рос­сіи”. До неї було дода­но чима­ло ілю­стра­цій. Автор ука­зує на над­зви­чай­но фан­та­сти­чну худо­жню, кон­це­пцію ста­рих над бан­них хре­стів і під­кре­слює їхню вели­ку вар­тість що до пізна­н­ня наро­дньо-худо­жньо­го сти­лю 17—18 віків. Однак ні про виясне­н­ня вла­сти­во­стей хре­стів, ні про орна­мен­таль­ні моти­ви, ні про їхнє дохо­дже­н­ня мови там не було. Пова­жне місце одве­де­но також зраз­кам ста­рих наших надбан­них хре­стів у 1-м вип. вида­н­ня „Укра­їн­ське мисте­цтво”, що вийшов р. 1913-го. Кіль­кість репре­зен­то­ва­них там хре­стів чима­ла (32), серед них бага­то ріжно­ма­ні­тних. Кори­сту­ю­чись цими мате­рі­я­ла­ми, а також зібра­ни­ми вла­сно­ру­чно, подаю сей коро­тень­кий начерк.

                    Кова­ні мета­ле­ві хре­сти зі ста­рих укра­їн­ських цер­ков XVII-XVIII ст.

   Схе­ма надбан­них хре­стів утво­рю­є­ться дво­ма вза­єм­но пер­пен­ди­ку­ляр­ни­ми пру­та­ми, при чім нижня части­на хре­ста дов­ша за верх­ню. До пере­хре­стя, а також до кін­ців хре­ста зви­чай­но при­ро­блю­ва­лись куль­ки, або залі­зні кру­жаль­ця. Під хрестом—півмісяць. Така основ­на фор­ма хре­стів, що ми роз­гля­да­є­мо, їхній кістяк. Про­сто­рінь поміж пру­та­ми, що утво­рю­ють схе­му хре­ста, часто зов­сім нічим не запов­ня­лась. Але й ино­ді поди­бу­є­мо, що вона запов­ня­є­ться орна­мен­том: пря­ми­ми, лама­ни­ми та хви­ля­сти­ми пру­ти­ка­ми, моти­вом „побі­гун”, лан­цюж­ка­ми.

      

 

       Орна­мен­та­ція надбан­них хре­стів йшла так: запов­не­н­ня кутної про­сто­ро­ні, при­кра­са кін­ців хре­ста та частин пру­тів, що лиша­лись віль­ни­ми. При­кра­си на кін­цях хре­стів при­крі­плю­ва­лись до трьох, пяти та семи цяток кру­жа­лок. В зале­жно­сти від того, як спо­лу­ча­ли­ся при­кра­си на хре­стах, надбан­ні хре­сти можна поді­ли­ти на дві гру­пи. До пер­шої з них, най­про­сті­шої та най­більш поши­ре­ної, нале­жать хре­сти, що одер­жа­ли при­кра­си до трьох цяток кру­жа­лок. В хре­стах цієї гру­пи дві рів­но­ле­жних части­ни, що від­рі­жня­ю­ться тим, пря­мі чи гострі кути утво­рю­ють межи собою при­кра­си, попри­крі­плю­ва­ні до кру­жа­лок. До дру­гої гру­пи нале­жать хре­сти, що одер­жа­ли при­кра­си до п’яти та семи цяток кру­жа­лок. Гур­ту­ва­н­ня при­крас у хре­стах цієї гру­пи най­скла­дні­ше й разом з тим – логі­чно випли­ває з най­про­сті­шо­го. Кутна про­сто­рінь запов­ня­лась одна­ко­во в хре­стах обох груп: через поділ кутків на час­тки, іно­ді-ж через умі­ще­н­ня мен­ших хре­стів. Необ­хі­дно заува­жи­ти, що всі роз­мі­ще­н­ня при­крас роби­ли­ся з додер­жа­н­ням стро­гої симе­три­чно­сти. Окре­мо сто­ять хре­сти, встав­ле­ні в так зва­не „сон­це прав­ди” – (каблу­чку в сяй­ві), але вони зустрі­ча­ю­ться так рід­ко, що ми не може­мо вва­жа­ти їх за типо­ві. Зви­чай­но їх роби­ли на фрон­то­нах ріжних будин­ків, поруч з зви­чай­ним „сон­цем прав­ди”.

       Бого­ро­ди­чні хре­сти “Сон­це Сла­ви” над Став­ро­пі­гій­ною коза­цькою цер­квою    

                                       Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці

       Моти­ва­ми при­крас є при­кра­си як гео­ме­три­чно­го, так і рослин­но­го хара­кте­ру. До пер­шо­го з них нале­жать: бли­скав­ки (хви­ля­сті пру­ти­ки, що визна­ча­ють про­мі­н­ня), хре­сти­ки ріжних форм, зір­ки, „сон­це правди”—мотив, що коро­нує хрест. До рослин­них при­крас нале­жать: чаше­чки лілей, сте­бла лілей з кві­тка­ми та листям, поді­бне до ліри спо­лу­че­н­ня пари закру­тків —сти­лі­за­ція рослин­них форм у мета­лі, кві­тки, що вихо­дять з вазонів—мотив, який вжи­ва­є­ться у під­ніж­жю хре­стів. (На верх­ньо­му кін­ці хре­ста іно­ді зустрі­ча­є­мо бля­ша­но­го голу­ба або пів­ня). Можна поді­ли­ти надбан­ні хре­сти й від­по­від­но хара­кте­ро­ві при­крас. Най­мен­ше поди­бу­є­мо хре­стів з при­кра­са­ми чисто гео­ме­три­чно­го хара­кте­ру; дово­лі поши­ре­ні хре­сти з спо­лу­че­ни­ми моти­ва­ми; а най­більш поши­ре­ні хре­сти з рослин­ним хара­кте­ром при­крас, який пере­ва­жає в хре­стах 18-го віку.

             Коро­но­ва­ний хрест “Сон­це Прав­ди” над дзвін­ни­цею коза­цької цер­кви

                                      Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці

       Хоч хре­сти, що ми роз­гля­да­є­мо, по сво­є­му похо­джен­ню нале­жать до 17—18 віків, про­те їхня основ­на фор­ма, а також де-які прикраси—це утвір дав­ніх часів. Отже основ­на фор­ма хре­стів лиши­ла­ся май­же зов­сім такою, яку ми бачи­мо в натіль­них хре­стах XIXII віків і більш ран­ньої доби. Я маю на ува­зі ті натіль­ні хре­сти з утов­ще­н­ня­ми на пере­хре­сті та кін­цях, хре­сти з кру­жаль­ця­ми (медаль­йо­на­ми), що в вели­кій кіль­ко­сті було зна­йде­но під час роз­ко­пок на Укра­ї­ні й які відо­мі під назвою кор­сун­ських. Пів­мі­сяць, що бачи­мо під під­ніж­жям надбан­них хрестів,—їхня від­ко­ли­шня при­на­ле­жність і явля­є­ться про­сті­шим пере­да­ва­н­ням тих акан­тів, що вжи­ва­ли­ся в під­ніж­жю визан­тій­ських надбан­них хре­стів. Хре­сти­ки з акан­та­ми в під­ніж­жю хре­ста зна­хо­ди­ли на Укра­ї­ні (Кня­жа гора, Черк. пов. Київщ.); бачи­мо, що їх вирі­зу­ва­ли також на натіль­них хре­стах, на грив­нях. Все де вка­зу­ва­на вели­ку роз­по­всю­дже­ність таких орна­мен­таль­них хре­стів.

  Хрест “Сон­це Прав­ди” над кіо­том з іко­ною “Пер­ший день ство­ре­н­ня сві­ту”

  Худо­жник Оле­ксандр Цугор­ка

        

       Хрест “Сон­це Прав­ди” над кіо­том з гер­бом пер­шо­го Геть­ма­на укра­їн­сько­го 

                            коза­цтва кня­зя   Дми­тра Вишне­ве­цько­го (Бай­ди)

       Пів­мі­сяць поди­бу­є­мо вже при хре­сті на срі­бній моне­ті Васи­ля ІІ, Костян­ти­на XI (976—1025 p.). Про­мі­жну фор­му поміж пів­мі­ся­цем і про­то­ти­пом його бачи­мо при хре­сті, що коро­нує маків­ку цер­кви, зма­льо­ва­ної в Єван­ге­лії 1164 р.; ця фор­ма фігу­рує май­же зав­жди й при хре­стах, зма­льо­ва­них в пізні­ших руко­пи­сах. Так само й про­сті­ше з роз­мі­щень при­крас нале­жить до дав­ньо­го часу: систе­му при­крас, що попри­крі­плю­ва­но­го трьох цяток кін­ців хре­ста, зустрі­ча­є­мо” на натіль­них хре­стах XIXII в. З одно­го боку, вона вияв­ля­є­ться в хре­ща­тих закін­че­н­нях хре­стів, з другого—в хре­стах з при­кра­са­ми, при­ро­бле­ни­ми під гострим кутком.

                                  Цер­ков­на бра­ма з хре­стом “Сон­це Прав­ди”

    з обра­зом “Покро­ви Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці”. Худо­жник Оле­ксандр Цугор­ка     

      З моти­вів при­крас найранніші—це хви­ля­сті пру­ти­ки, що визна­ча­ють про­мі­н­ня. Хре­сти з сяй­вом зна­хо­ди­мо на малюн­ку цер­кви в посла­нії Яко­ва Мні­ха ХП в., на моне­тах Васи­ля ІІ та Костян­ти­на XI, Боле­сла­ва Хоро­бро­го і на натіль­них хре­стах XI—ХІІ в. Дуже ціка­ві хре­сти, нари­со­ва­ні на ста­рих моне­тах. Окрім хре­ста зви­чай­но­го, що являє собою дві пер­пен­ди­ку­ляр­ні ско­би, зустрі­ча­є­мо дуже скла­дні хре­сти. Такі хре­сти ми бачи­мо на моне­тах Васи­ля ІІ, Костян­ти­на XI, Боле­сла­ва Хоро­бро­го. Тут бачи­мо спо­лу­че­н­ня трьох та чоти­рьох хре­стів в ком­по­зі­цію спіль­но­го хре­ста, хре­ща­тість хре­стів. Таку-ж ком­бі­на­цію з хре­ста­ми, як еле­мен­та­ми при­крас, бачи­мо і на хре­стах надбан­них. Тому, що хре­сти з рослин­ним хара­кте­ром при­крас в біль­шій части­ні Укра­ї­ни вити­сну­ли хре­стів з гео­ме­три­чни­ми при­кра­са­ми, ми може­мо зна­йти тут лиш сла­бий від­гук остан­ніх. Але в хре­стах Гали­чи­ни та Воли­ні, як у місце­во­стях більш арха­ї­чних, ми поба­чи­мо мідні тра­ди­ції. Для порів­ня­н­ня беру хре­сти з збір­ки В. Щер­ба­ків­сько­го. Так хре­сти з Гали­чи­ни, з Воли­ні пере­да­ють нам ком­по­зі­ції хре­стів, нари­со­ва­них на вка­за­них моне­тах. Ускла­дне­н­ня поля­гає в тому, що кожен з хре­ща­тих кін­ців хре­ста теж обер­та­є­ться в хрест. Так зва­ні патрі­ар­ші хре­сти в кру­гах, хре­сти, як орна­мен­таль­ні моти­ви, нари­со­ва­ні на натіль­них хре­стах, все це дає нам змо­гу вва­жа­ти, що зви­чка при­кра­шу­ва­ти хре­сти хре­сти­ка­ми похо­дить з дуже дав­ньо­го часу, що хре­сти з цією при­кра­сою займа­ють про­меж­ку поміж про­сті­шим типом хре­ста з сяй­вом та хре­ста­ми з рослин­ним хара­кте­ром при­крас. Вка­за­ти на час появ­ле­н­ня поміж при­кра­са­ми зірок ми не може­мо, можна тіль­ки, грун­ту­ю­чись на дав­ни­ні вжи­ва­н­ня цьо­го моти­ву в наро­дньо­му мисте­цтві, при­пу­сти­ти, що зір­ки й в надбан­них хре­стах ужи­ва­ю­ться здав­на. Між иншим, цей орна­мен­таль­ний мотив дуже часто зустрі­ча­є­мо в 17 в. „Сон­це правди”—мотив, що коро­нує хрест, “пев­но, вві­йшов в 17 в. Поява цьо­го моти­ву на хре­стах має най­ті­сні­ший звя­зок з ужи­ва­н­ням „сон­ця прав­ди” на фрон­то­нах цер­ков та будин­ків. Мотив цей дуже був поши­ре­ний на чашах, даро­хра­ни­тель­ни­цях того часу, й його можна вва­жа­ти за пози­че­ний з като­ли­цько­го обі­хо­ду, де він вжи­вав­ся так само, але дале­ко рані­ше.
До віку 17-го, а може й до 16-го, від­но­си­ться поява в орна­мен­ти­ці надбан­них хре­стів при­крас рослин­но­го хара­кте­ру. На пер­шо­му місці сто­ять тут чаше­чки лілей та поді­бне до ліри спо­лу­че­н­ня пари закру­тків. При­чи­сле­ния остан­ньо­го моти­ва до при­крас рослин­них ми моти­ву­є­мо порів­ня­н­ням з ана­ло­ги­чно­го ком­по­зі­ці­єю з листя акан­та. Ця ком­по­зі­ція осо­бли­во, була поши­ре­на в мисте­цтві гре­цькім, звід­ци вона пере­йшла в рим­ське, брон­зо­ві виро­би яко­го та так зва­не кан­де­ля­бро­ве малю­ва­н­ня дають нам при­кла­ди сти­лі­за­ції цієї ком­по­зі­ції в мета­лі. Визан­тій­ське мисте­цтво кори­сту­є­ться цією ком­по­зі­ці­єю, але помі­ча­є­мо атро­фу­ва­н­ня части­нок. Вилив Визан­тії пере­ки­дає цю ком­по­зі­цію в орна­мен­ти­ку роман­ську, схі­дню, на Русь. У нас вона спо­лу­ча­є­ться з орна­мен­ти­кою пле­ті­н­ня й втра­чає свій пер­ві­сний вигляд. Ренесанс—вороття до форм анти­чних, висту­пає орна­мент рослин­ний, знов вели­ку ролю грає акант. Ком­по­зі­ції, що ми роз­гля­да­є­мо, знов у широ­ко­му вжи­тку). Вплив Рене­сан­су змі­нює орна­мен­ти­ку на Укра­ї­ні, при­но­сить рослин­ний орна­мент. До цьо­го при­лу­ча­є­ться ще вплив схо­ду. Поява при­крас рослин­но­го хара­кте­ру в хре­стах надба­н­нях має, як мені зда­є­ться, де-який звя­зок із змі­ною орна­мен­ти­ки хре­стів натіль­них, в яких, зав­дя­ки біль­шій арти­сти­чно­сті виро­бу, ця змі­на повин­на була від­бу­ти­ся рані­ше. Зраз­ки такої змі­ни дають нам натіль­ні хре­сти XVIIXVIII в., хре­сти, кін­ці яких при­кра­ше­но сти­лі­зо­ва­ни­ми акан­та­ми. Орна­мен­ти­ка кни­жня (при­кра­си пілястр в опра­ві Кри­ло­сько­го Учи­тель­но­го Єван­ге­лія 1606 p., при­кра­са одної з поча­тко­вих літер того-ж єван­ге­лія), виши­ван­ки, капі­те­лі пілястр ц. Бого­яв­ле­н­ня Брат­сько­го мана­сти­ря в Киї­ві, капі­те­лі сті­ни Св. Бра­ми Киє­во-Печер­ської Лав­ри, різбле­ні цар­ські вра­та XVII в.,— все це дає нам можли­вість ствер­джу­ва­ти, що поді­бне до ліри спо­лу­че­н­ня пари закру­тків, як про­сті­ша пере­да­ча ана­ло­ги­чної ком­по­зі­ції з акан­тів, в XVII віці була в широ­ко­му вжи­тку й в орна­мен­ти­ці надбан­них хре­стів. До цьо­го схи­ляє нас і роз­по­всю­дже­ність цьо­го моти­ву в хре­стах 17-го в. До 17—18 вв. від­но­си­мо ми появу ріжних сте­блів та кві­ток у симе­три­чно­му роз­мі­щен­ні в під­ніж­жю хре­стів, вазон­чи­ка з кві­тка­ми, що вихо­дять з ньо­го, цьо­го улю­бле­но­го укра­їн­сько­го моти­ву, так поши­ре­но­го на ста­рих виши­ва­них рушни­ках та кили­мах (17-й вік дає нам бага­то при­кла­дів вжи­ва­н­ня цьо­го моти­ву в орна­мен­ти­ці кни­жній). За час пану­ва­н­ня рослин­но­го орна­мен­ту витво­рю­є­ться, на наш погляд, і най­скла­дні­ше з спо­лу­чень при­крас на кін­цях хре­стів, що при­ймає, в наслі­док сво­єї окру­гло­сти, хара­ктер кві­тки.

                Іко­на Божої Мате­рі в каплі­чці з хре­стом “Сон­це Прав­ди”

       Ми повин­ні звер­ну­ти ува­гу на де-яку спіль­ність поміж наши­ми надбан­ни­ми хре­ста­ми та біло­ру­ськи­ми, москов­ськи­ми й захі­дні­ми. Брак вида­н­ня, при­свя­че­но­го біло­ру­ським та москов­ським надбан­ним хре­стам, не дає нам змо­ги зро­би­ти широ­ких порів­нянь, це діло май­бу­тньо­го. Але спіль­ність основ­ної фор­ми хре­стів (хоч у Моско­вії пере­ва­жа­ють восьми­кін­це­ві хре­сти) та де-яких при­крас (бли­ска­вок, хре­сти­ків та поді­бно­го до ліри спо­лу­че­н­ня пари закру­тків) ми муси­мо скон­ста­ту­ва­ти. Що до техни­ки, то в Москві широ­ко роз­по­всю­дже­ні штам­по­ва­ні хре­сти. Чоти­рьо­хкін­це­вий хрест з пів­мі­ся­цем вни­зу вжи­вав­ся в Пів­ні­чній Русі здав­на, в сере­ди­ні XVI ст. його було навіть зако­ном заве­де­но для всіх цер­ков. З XVII віку ми має­мо ціка­вий доку­мент, наказ царя Фео­до­ра Оле­ксі­є­ви­ча: „сде­лать семь хре­сто­въ желе­зныхъ на Кор­сун­ское дєло, а выто­ча позо­ло­тить паре­нымъ золо­то­мъ”. Визна­н­ня тако­го вигля­ду хре­стів кор­сун­ськи­ми ясно вка­зує нам на їхнє пів­ден­не похо­дже­н­ня.

       Два Бого­ро­ди­чних хре­сти “Сон­це Сла­ви” , цен­траль­ний з яких Коро­но­ва­ний

       над коза­цькою цер­квою Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці

       Лиша­ю­чись без змі­ни що до сво­єї основ­ної схе­ми, надбан­ний хрест пере­жив бага­то змін. Впро­довж часу з’являлися ріжні ком­бі­на­ції при­крас, орна­мен­таль­ні моти­ви змі­ня­ли­ся одні одни­ми і, як оста­н­ня фаза, перед нами хре­сти з рослин­ним хара­кте­ром при­крас. Поту­жню силу, з якою рослин­ний орна­мент уві­йшов у всі ділян­ки наро­дньої твор­чо­сти, ми бачи­мо й тут.

В. Модза­лев­ський.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»