Прояви Божої кари в уявленні наших предків
Опубліковано: 02 Кві 2015 13:51

За наро­дни­ми віру­ва­н­ня­ми, про­я­вом Божої кари була насам­пе­ред бли­скав­ка. Якщо вона роз­тро­щить дере­во так, що воно засо­хне, то до ньо­го не можна дотор­ка­ти­ся: адже тут при­ку­тий небе­сною стрі­лою злий дух і можна нена­ро­ком звіль­ни­ти нечи­сто­го. Якщо таке дере­во не заси­хає — це знак, що злий дух уму­дрив­ся вте­кти від Божої кари. Шука­ю­чи собі схо­ви­ще, чор­ти хова­ю­ться у воло­са­тих тва­ри­нах, зде­біль­шо­го котах і соба­ках, і тому, коли буває гро­за, і тих і інших вига­ня­ли з хати, щоб убе­рег­ти­ся від Божої кари. Пред­ки віри­ли, що вби­та гро­зою люди­на очи­ща­є­ться від усіх грі­хів, у Литві таку люди­ну визна­ва­ли свя­тою. Поряд із цим гро­за нази­ва­ла­ся в наро­ді божою ласкою і божим мило­сер­дям: «Заго­рі­ло­ся від Божої ласки», «Його уби­ло Божою ласкою», «Запа­літь сві­чку та молі­ться, дітки! Божа милість захо­дить».

Гадю­ки іно­ді також є зна­ря­д­дям Божої кари. Про те роз­по­від­ає леген­да. Одна мати над­то часто ходи­ла про­від­у­ва­ти свою замі­жню дочку і цим зре­штою набри­дла тій. Раз при­йшла вона, коли дочка спа­ла. Про­ки­нув­шись і поба­чив­ши матір, дочка роз­сер­ди­ла­ся, вила­я­ла її та ска­за­ла: «І чого тіль­ки вона тут вешта­є­ться!» Мати пішла зі сльо­за­ми, а дочка зно­ву засну­ла. І сни­ться їй, наче хтось каже: «Піди в сад і візьми там два сувої поло­тна». Про­ки­ну­ла­ся вона, пішла в сад — і справ­ді поба­чи­ла два сувої поло­тна. Взя­ла вона їх, пові­си­ла собі на пле­чі й поне­сла. Раптом із тих суво­їв утво­ри­ло­ся дві гадю­ки, які вп’ялися злій дочці у гру­ди і геть при­ро­сли до них. Так вона й помер­ла з гадю­ка­ми.

Божа кара — також назва зви­чаю, який був поши­ре­ний у сере­дні віки. Це випро­бу­ва­н­ня вину­ва­тця вогнем, водою, залі­зом або через дво­бій. Напри­клад, під­су­дний пови­нен був про­сто­я­ти пев­ний час на роз­пе­че­но­му залі­зі або доти три­ма­ти на ньо­му два паль­ці, поки не виго­ло­сить при­ся­гу на доказ сво­єї невин­но­сті; якщо ж забе­ре паль­ці рані­ше, то його зви­ну­ва­чу­ва­ли й стра­чу­ва­ли. У селах вико­ри­сто­ву­ва­ли ще такий спо­сіб: скли­ка­ли всіх запі­до­зре­них і роз­да­ва­ли їм у руки запа­ле­ні скі­пки одна­ко­ві за дов­жи­ною: чия ско­рі­ше зго­рить, той і вину­ва­тий. Підо­зрю­ва­но­го при­му­шу­ва­ли цілу­ва­ти дуло заря­дже­ної рушни­ці, а жін­ку, зви­ну­ва­че­ну в чарів­ни­цтві, кида­ли у озе­ро чи річку: якщо вона пла­ва­ла на поверх­ні води, то визна­ва­ли відьмою, а коли тону­ла — невин­ною.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»