Серпень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: спасівець, копень (збіжжя складали в копи), гедзень (багато мух).
Опубліковано: 12 Сер 2010 11:43

Непо­мі­тно від­ко­чу­є­ться літо. На полях від­чу­тно зати­ха­ють голо­сні пере­гу­ки жни­ва­рів. Над лева­да­ми часті­ша­ють прохо­ло­дни­ми досві­тка­ми сер­пне­ві тума­ни. Наро­дні зна­ха­рі в цей час ще заго­тов­ля­ють лікар­ські тра­ви, яки­ми впро­довж року зці­лю­ва­ли не тіль­ки людей, а й свій­ських тва­рин. На сер­пень при­па­дає одне з най­біль­ших два­над­ця­ти річних пра­зни­ків пра­во­слав­но­го кален­дар­но­го циклу – Пре­о­бра­же­н­ня Госпо­днє, або як в наро­ді най­ча­сті­ше його нази­ва­ють – Спас, або ж Вели­кий Спас , що при­па­дає на 19 сер­пня.

За цер­ков­ним кален­да­рем є три Спа­са. Пер­ший Спас спів­па­дає з Мако­ве­єм, він при­па­дає на 14 сер­пня. А тре­тій збі­га­є­ться із після­свя­том Успі­н­ня – 29 сер­пня.

Напе­ре­до­дні Мако­вея виго­тов­ля­ли «мако­вій­ську» кві­тку з горо­дніх і час­тко­во лісо­вих кві­тів. Букет мав бути різно­сортним: з чебре­цю, чор­но­брив­ців, кудряв­ців, настур­цій, м‘яти, воло­шок, нагі­док, мато­чни­ка, польо­вих соки­рок, луго­вої мате­рин­ки, роман-зіл­ля та ін.. До буке­ту встром­ля­ли ще кіль­ка сте­бел коно­пель чи льо­ну, а також нео­дмін­но кіль­ка голі­вок маку та голів­ку неве­ли­чко­го соня­шни­ка.  Зіл­ля вир­ва­не у сер­пні та зібра­не у буке­ті вико­ну­ва­ло свій магі­чний сим­вол: м‘ята мала обе­рі­га­ти від усі­ля­кої напа­сті і дода­ва­ти здоров‘я, ласка­ви­ці – щоб у роди­ні була ласка, зла­го­да та щирість, кудряв­ці – аби у хло­пців в‘юнилися куче­рі й люби­ли їх дів­ча­та, мато­чник освя­чу­вав пло­до­ви­тість бджіл, сонях уосо­блю­вав­ся з небе­сним сві­ти­лом, або воно було зав­жди ласка­вим і мило­сти­вим для людей, тва­рин та рослин.

Наші пра­ді­ди перед­ба­ча­ли стан пого­ди у прислів‘ях і при­каз­ках: «Пога­ний сер­пень буває, як жари немає», або «Сер­пень зби­рає, а січень поїдає…», «У сер­пні сон­це гріє, а вода холо­дніє».

Якщо у сер­пні часто гри­мить грім, то на теплу осінь.

На «Мама­є­вій Сло­бо­ді», котра роз­ки­ну­лась дов­круг вито­ку річки Либідь в густих тра­вах мешкає сила силен­на неха­ра­ктер­них для суча­сно­го міста істот, це і вужі, ящір­ки, їжа­ки, хов­ра­хи, сара­на, бого­мо­ли, сли­ма­ки.

Наші пра­ді­ди вва­жа­ли, що якщо після дощу на стеж­ках бага­то сли­ма­ків, то це на  три­ва­лу затя­жну него­ду. Тож якщо Вам зама­не­ться пере­ві­ри­ти наро­дні при­кме­ти, заві­тай­те до нас на коза­цьку сло­бо­ду, що роз­та­шо­ва­на за 7 км від Хре­ща­ти­ка…

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»