Сорок Святих – за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня.
Опубліковано: 01 Січ 2009 02:30

На Сорок святих, або Сорок мучеників (22 березня), у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: «Нині сорока — іменинниця». Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Потім роздавали діткам.

       Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну:

Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?

       Наші предки вірили, що обрядове печиво, яке з’їдять діти, сприятиме в господарських справах, зокрема добре плодитимуться кури, гуси, качки, індики. Благодать від умилостивления перелітних птахів мала перейти на домашню птицю.

       У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку.На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, «щоб мороз любисток не побив». Любисток же в Україні вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню.
На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду.

       Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».

       На Сорок святих ворожили на погоду. Примічали: «На Сорок святих погода — на гречку буде врода» (Полтавщина); «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати); «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається» (Поділля). Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них — по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

 

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»