Сорок Святих – за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня.
Опубліковано: 01 Січ 2009 02:30

На Сорок свя­тих, або Сорок муче­ни­ків (22 бере­зня), у дав­ни­ну кожна госпо­ди­ня мала пекти пиро­ги, пам­пу­шки чи інше печи­во. В різних регіо­нах Укра­ї­ни його іме­ну­ва­ли по-різно­му, але зде­біль­шо­го це були назви пта­хів — «соро­ки», «жай­во­рон­ки», «бусли­ки», «пти­чки», «пта­шки». Віри­ли, що саме на Сорок свя­тих з вирію повер­та­ю­ться пер­на­ті — сорок різних порід. Вва­жа­ли, що цьо­го дня соро­ка бере сорок різо­чок чи галу­зок і мостить собі з них гні­здо. Каза­ли: «Нині соро­ка — іме­нин­ни­ця». Тому кала­чи­ки чи бубли­ки, пам­пу­шки чи крен­де­лі виро­бля­ли у фор­мі пта­ше­чок із дзьо­би­ка­ми та криль­ця­ми, гре­бін­чи­ка­ми та хво­сти­ка­ми, а часом «сади­ли» їх на бублик, наче на гні­зде­чко. Очі роби­ли з кали­но­вих ягід або родзи­нок. Хто замо­жні­ший, обли­вав печи­во медом чи цукро­вою поли­вою. Часто пта­ше­чок нани­зу­ва­ли на неве­ли­чкі різо­чки, лозин­ки чи оче­ре­тин­ки і так запі­ка­ли. Потім роз­да­ва­ли діткам.

       Малю­ки біга­ли по селу, три­ма­ю­чи в руках нани­за­ні на пали­чки «жай­во­рон­ки» й «соро­ки», тан­цю­ва­ли й закли­ка­ли весну:

Ой чом ти буслю,
Не вилі­та­єш,
Чом дітям весни
Не даєш?

       Наші пред­ки віри­ли, що обря­до­ве печи­во, яке з’їдять діти, спри­я­ти­ме в госпо­дар­ських спра­вах, зокре­ма добре пло­ди­ти­му­ться кури, гуси, качки, інди­ки. Бла­го­дать від уми­ло­стив­ле­ния пере­лі­тних пта­хів мала пере­йти на дома­шню пти­цю.

       У деяких місцях замість печи­ва готу­ва­ли варе­ни­ки з маком, також сорок штук — за чисель­ні­стю муче­ни­ків. Варе­ни­ки нерід­ко нани­зу­ва­ли на паличку.На Пол­тав­щи­ні дів­ча­та часту­ва­ли ними хло­пців, «щоб мороз люби­сток не побив». Люби­сток же в Укра­ї­ні вва­жа­є­ться зіл­лям, що допо­ма­гає щасли­во­му кохан­ню.
На Пів­дні соро­ки-кала­чи­ки роз­ві­шу­ва­ли на кіл­ках тинів, щоб уран­ці поча­сту­ва­ти тіль­них корів, чека­ю­чи від них після цьо­го добро­го при­пло­ду.

       Діти, взяв­ши свої «соро­ки» чи варе­ни­ки, бігли на баштан і вмов­ля­ли його дати добрий уро­жай: «Хай на кожній огу­ди­ні зав’яжеться по сорок гар­бу­зів, каву­нів і диньок!».

       На Сорок свя­тих воро­жи­ли на пого­ду. При­мі­ча­ли: «На Сорок свя­тих пого­да — на гре­чку буде вро­да» (Пол­тав­щи­на); «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зло­жит» (Кар­па­ти); «Ще має бути заме­те­но сні­гом сорок заку­тків, і соро­ка моро­зів ще можна спо­ді­ва­ти­ся. Та це тіль­ки спо­ді­ва­ти­ся, бо їх насправ­ді не буває, зима вже з сили виби­ва­є­ться» (Поді­л­ля). Якщо було тепло, цьо­го дня сія­ли горох, віря­чи, що на кожній сте­бли­ні виро­сте по сорок стру­чків, а в кожно­му з них — по сорок горо­шин. Роз­сі­ва­ли по горо­ду мак, спо­ді­ва­ю­чись на вро­жай у сорок разів біль­ший за посі­я­не. Щоб під­три­ма­ти ці надії, на Сорок свя­тих вари­ли горо­хо­ву юшку, роби­ли горо­хвя­ни­ки, пекли пиріж­ки з горо­хом, готу­ва­ли варе­ни­ки з маком.

 

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»