Український народний календар
Опубліковано: 26 Чер 2014 11:36

Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень.

2 січня — Гната. У цей день жінки здебільшого випікали обрядове печиво. А дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — «павуки», «їжаки», підвішували їх на конячій волосині до сволока.

6 січня — Святвечір, Багата кутя. Готували вечерю з 12 пісних страв (поклонитись 12 місяцям). Дозволялось їсти рибу. Такою вечерею закінчувався різдвяний піст (Пилипівка). Обов’язковою стравою була кутя.

7 січня— Різдво Христове. Найбільше християнське свято. Вже можна вживати м’ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. На деревах іній — защедрить озимина.

13 січня — Меланки, Меланії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Водили Меланку» — переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, схожого на дівчинку, і щедрували.

14 січня — Новий рік за старим стилем. За євангельським ученням, у цей день Христові зробили обрізання, тому 14 січня намагалися нічого не різати. Також сьогодні Василя. Він вважався покровителем землеробства. У цей день засівали. Робили це тільки чоловіки. Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене — лише таке дає добрі сходи.

18 січня — Голодна кутя, хрещенський Святий вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.

19 січня — Водохреща, Йордан. З цим днем пов’язують хрещення на річці Йордані Ісуса Христа. Святять воду. Вода на Йордана вважається «живою». На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.

20 січня — Івана Предтечі, Хрестителя. Від цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.

25 січня — Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо видасться дощовим.

Лютий. Наші прадіди ще називали зимобор, крутень, бокогрій, криводоріг.

1 лютого — Макара-весноукажчика. Який Макар, такий і товар. Якщо погода ясна, то й весна буде красна, рання, тепла.

2 лютого — Юхима зимового. Опівдні сміється сонце — на ранню весну. Завірюха — всі Масниці будуть із заметіллю.

4 лютого — Тимофія-напівзимника. Якщо в цей день хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.

6 лютого — Оксани. Яка Оксана, така й весна.

8 лютого — Півхлібниці. Який день, така й весна.

10 лютого — Юхима, Охріма. Якщо вітряно, то літо буде мокре.

12 лютого — Трьох святителів.

14 лютого — Трохима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим.

15 лютого — Стрітення Господнє, Громниці, Зимобор. Зустрічаються зима й весна. У церквах правиться, святять воду й свічки. Цей день вважався прогностиком (щогодини спостерігають за змінами погоди).

Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи. Як капає зі стріх, так капатиме із вуликів. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб — до плуга.

20 лютого — Парфенія. У цей день не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.

23 лютого — Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.

24 лютого — Власа. Прийшов Влас — із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Лютневі прикмети вказують, який буде травень. А з ним у хлібороба пов’язані всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому — на спекотну й суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо — сухе чи мокре. Якщо в цей день іній, сніг, дощ, то 24 травня на Mокія Мокрого буде дощ.

27 лютого — Кирила. Погожий день — літо гарне.

Березень – в народі його ще іменували: капельник, протальник, красовик, соковик, сочень, полютий, березоль, березіль.

6 березня— Тимофія-весновія. Тимофій теплом віє — старих гріє.

9 березня — Обретіння, Обертіння. В цей день «чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію». Птахи починають шукати собі місце для гнізд.

13 березня — Василя-крапельника. «Василь зі стріх капає — землю покваплює».

14 березня — Євдокії, Явдохи-плющихи. За старим, юліанським, календарем це був початок весни — 1 березня. Яка Євдокія, така й весна. На Євдокію вибирали кілька відер картоплі для першого висаджування. Заносили до хати талу воду, вмивали нею діток — на здоров’я. Кропили стіни — щоб ті дихали. Давали воду курям, щоб добре неслися, худобі — щоб гарно доїлася. Зранку випікали «жайворонків», співали веснянок.

8 березня — Конона, покровителя коней. Господині перебирали насіння.

22 березня — Сорок святих (мучеників). Земля повернулась до сонця північною півкулею. Вдруге набирали картоплі для висаджування.

30 березня — Олексія за християнським календарем, а в народі Теплого Олекси. Цей день вважався природним початком весни. Пасічники виносили свої вулики для першого обльоту бджіл.

31 березня — Кирила. Минув Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій».

У березні природа воскресає.

Березневий сніг вартий половини добрив.

Березневий вітер з півдня чи заходу — на врожай, з півночі чи сходу — на безхліб’я.

У березні сніг задуває — буде врожай на городину і ярину.

Птахи в’ють гнізда на сонячному боці — на холодне літо.

Від одного березневого дощу земля квітне.

Березень невірний: то плаче, то сміється.

Квітень – в народі його ще іменували: снігогін, дзюрчальник, квітень-переплітень, краснець, лукавець

7 квітня — Благовіщення. Це велике свято. Не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день. Благовістить на весну, природа оживає.

8 квітня — Благовісника архангела Гавриїла. Народ вірив, що він — володар блискавки. Святкували Благовісника, «щоб Гаврило хати не спалив».

9 квітня — Матрони. Завершується приліт ранніх птахів.

14 квітня — Марії. Якщо цього дня повінь, то вродить густа трава.

18 квітня — Федула. Прийшов Федул — тепло роздув. Негода — Федул губи надув.

21 квітня — Родіона, Руфа. Орють під овес. У цей день не можна ходити до лісу, бо там «повзають гадюки і вони дуже кусливі, бо це, бач, їхній день». Якщо цього дня добра погода — буде погоже літо, а якщо негода — холодне, дощове.

25 квітня — Зенонів день або Василя Парийського. Весна землю парить.

30 квітня — Зосима. Покровитель бджіл. Просили бджолу, щоб полетіла до моря і принесла золоті ключі від літа.

Не ламай піч: ще надворі квітнева ніч.

Квітень дає пораду — висівай розсаду.

Квітень — корову запирай, травень — на пашу виганяй.

Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай.

Сухий квітень, мокрий май — буде жито, як гай.

Дощ у квітневу днину — до душі селянину.

Квітневий сніг, як жіночий плач, швидко минає.

Роботи квітневої на май не відкладай — будеш мати коровай.

У квітні вітер з південного заходу — буде тривала негода.

Прилетів у квітні жайвір — до тепла, а зяблик — до холоду.

Травень мав багато народних назв, серед яких: громовик, май, травник.

1 травня — Кузьми. Сіяли моркву, буряки.

2 травня — Івана Старопечерника. Жінки виносили полотно для відбілювання.

5 травня — Луки. Садили цибулю.

6 травня — Георгія Побідоносця. Юрія. Цього дня майже по всій Україні виганяли худобу на пасовище. На Поділлі є звичай на Юрія до сходу сонця садити гарбузи, кабачки, патисони, огірки. Про Юрієву росу ходять легенди. Щойно світало — люди йшли в поля. Ходили босоніж, умивалися росою, аби рум’янилися обличчя, оббризкували нею один одного. Ця роса вважалася цілющою.

8 травня — Марка. Якщо яблуні не зацвіли — на неврожай.

15 травня — Бориса і Гліба. В народі цей день ще називали солов’їним.

18 травня — Ярини (Ірини). Висаджували розсаду капусти.

19 травня — Йови. Сіяли боби, горох, огірки.

22 травня — Миколи весняного. Часто в цей день буває похолодання.

24 травня — Мокія. Мокій мокрий — все літо буде мокрим.

27 травня — Сидора. Теплий Сидір — тепле літо.

28 травня — Пахома-бокогрія. Прийшов Пахом — тішся теплом.

31 травня — Федота-вівсяника. Кінець висівання огірків. Якщо на дубі вже з’явилися листочки — на врожайне літо.

Як у травні випадуть три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

Якщо травень хмарний — рік буде врожайний на сіно й солому, а бідний на хліб.

У травні багато павутиння — літо буде спекотним.

Травневий дощ починається великими краплинами — буде йти недовго.

Травнева роса — краща вівса.

У травні за ніч і голобля травою обростає.

Прийшов май — череду виганяй і сам з печі утікай.

У травні пня вбери — красним буде.

Червень – в народі його ще йменували червець.

1 червня — Івана. Як тільки сходило сонце, землероби виходили на хлібну ниву, котили навколо неї сплетені з молодої верби колеса, примовляючи: щоб нива була густою і колосистою.

3 червня — Олени. Який буде день — сонячний чи дощовий, — то так піде й на осінь. Сіяли льон, гречку, ячмінь, пізню пшеницю.

7 червня — Іванів день. Погані роси. Лікарських трав не рвали.

11 червня — Феодосії. Колосяться зернові. Ходить Феодося і дивиться колосся.

14 червня — Харитона та Устима. Якщо йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом із погодою 24 січня (на Григорія), яка вказує погоду на літо, іній цього дня прогнозує дощ у період з 13 по 16 червня.

16 червня — Луки. Південний вітер — для яровини добре, а коли з північного заходу — на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то будуть гриби.

17 червня — Митрофана. В цей день сіяли гречку та льон.

21 червня — Федір літній (Стратилат). Гроза на Федора — погано для сіна. З цього дня починають копати криниці — вода буде чиста і корисна.

22 червня — Кирила. На Кирила сонце віддає всю свою силу. День астрономічного літнього сонцестояння. За–цвіла липа — на тепле й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.

24 червня — Варфоломія та Варнави. «Варфоломій і Варнава дня увірвали, а ночі доточили». Починали боронувати пар.

25 червня — Петра-сонцеворота, Онуфрія. Сонце — на зиму, а літо — на спеку. Якщо цього дня сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ — мокрий покіс буде. Замовкають співи птахів. Тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним зерном вдавився».

29 червня — Тихона. З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».

Іменами місяця липня у наших прадідів були – грозовик, косень, білень, сінокіс.

3 липня — Мефодія. Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.

6 липня — Горпини-купальниці. Один з найкращих днів для заготівлі лікарських трав.

7 липня — Івана Купала. Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. В цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала — буде врожай огірків та горіхів. Дощовий день — на неврожай.

10 липня — Самсона. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів — аж до бабиного літа.

12 липня — Петра й Павла. Починалися жнива. З першого ячмінного борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви, щоб освятити. На Петра колос, а на Іллю — жнива. Як на Петра спека, то на Різдво — мороз.

13 липня — Півпетра. Вшановували пастухів і тварин. Як корова у хліві, то є харч на столі.

14 липня — Кузьми і Дем’яна. «Кузьма і Дем’ян згубили жупан» — початок літньої спеки.

15 липня — Фотія. Закінчували косовицю. Якщо з’являлися жовті листочки на деревах — на ранню осінь і зиму.

18 липня — Опанаса. Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.

20 липня — Євдокії, Єфросинії. Переважно дощовий день. Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.

21 липня — Прокопа. Жнива. На Прокопа жита копа. На Прокопа вже є на полі копа. Прокіп нав’язав сім кіп. На Прокопа приготуй плечі до снопа.

23 липня — Антонія. Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.

25 липня — Прокла. Вважається, що цього дня бувають найрясніші роси. На Прокла все промокло.

26 липня — Архангела Гавриїла. Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.

31 липня — Івана Багатостраждального. Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.

Серпень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: спасівець, копень (збіжжя складали в копи), гедзень (багато мух).

2 серпня — Іллі-пророка. Намагалися не працювати. Цього дня рідко не гримить і не ллє дощ, як із відра.

4 серпня — Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери.

6 серпня — Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб.

7 серпня — Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок — зима буде рання і холодна.

9 серпня — Пантелеймона. Намагалися не працювати, не звозити снопи з поля.

12 серпня — Сили. Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Найкращий день для сівби озимих.

14 серпня — Маковія і Першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст — Спасівка.

15 серпня — Стефана-сінокоса. Який сіновал, такий буде й вересень.

16 серпня — Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.

19 серпня — Другий Спас (яблучний). Преображення Господнє. Свято врожаю. Одне з найбільших хліборобських свят. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб.

21 серпня — Омеляна. За цим днем передбачали січень.

23 серпня — Лаврентія. У ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима — без завірюх.

25 серпня — Фотія. День свята вогню.

27 серпня — Феодосія. Якщо буря цього дня — на негоду у вересні.

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці і Перша Пречиста. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини.

29 серпня — Третій Спас (хлібний). Перенесення Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Відліт ластівок. Успіння прийшло — сонце на осінь пішло.

Вересень – в народі його ще йменували ревун або сівень

1 вересня— Андрія Стратилата. З цього дня починали збирати, овес.

8 вересня — Наталії-вівсяниці. Закінчували збирати овес.

11 вересня — Усікновення Голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна, у народі — Головосіки. Цього дня не працювали, особливо не можна нічого круглого різати ножем чи сікти сокирою. Пісний день. Останні грози — до Головосіки.

14 вересня — Семена. Симеона Стовпника. Початок справжньої осені. До Семена старалися посіяти озимі. З цього дня починається старе бабине літо, яке триває до Другої Пречистої. Дівчата чекали старостів. На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.

17 вересня — ікони Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина». Її вважають захисницею від пожеж і блискавок. Селяни молились, прохаючи захистити дім і худобу.

19 вересня — Михайла Чудотворця. Намагалися не працювати.

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста. Сватання, заручини. Жінки зустрічали осінь біля води, примовляючи: «Богородиця Пречиста, позбав нас суєти, намовляння відведи, моє життя-буття освіти».

27 вересня — Воздвиження Хреста Господнього, Здвиження. Вважається, що цього дня остання птиця відлітає у вирій. На Здвиження земля повертає на зиму. Селяни знали, що на Воздвижения всі змії, вужі ховаються до своїх нір, тому цього дня не ходили до лісу. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай.

30 вересня — Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Жіночий день. Жінки не розпочинали цього дня важливої роботи.

Вересневий час — сім погод у нас.

На бабине літо гарна погода — осінь буде сухою.

Вересень верещить, що вже осінь.

У вересні одна ягода, й та гірка — горобина.

Вересень слухає погоду січня.

Вересень студений, але ситий.

У вересні ложка води робить два болота.

Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму.

Наші прадіди називали жовтень – весільником або ж хмурнем, зазимником, листопадньом, грязнем

1 жовтня — Ярини. Журавлиний лет. Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються — зима раніше себе не покаже.

2 жовтня — Трохима. Хлопці й дівчата обирали собі пару. «На Трохима не проходить щастя мимо — куди Трохим, і воно за ним». З 2 по 10 жовтня пасічники переносили вулики на зимівлю.

3 жовтня — Дениса. Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — на морозну, але сонячну погоду.

6 жовтня — Зачаття Івана Предтечі. Дівчата бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.

8 жовтня — Єфросинії. Заквашена в цей день капуста довго зберігатиметься.

9 жовтня — Івана Богослова. Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова — не вартий доброго слова.

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці. Масово розпочиналися весілля та вечорниці. Яка погода на Покрову, такою буде зима. Покрова покриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

20 жовтня — Сергія. З цього дня вже чекали зими. Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

22 жовтня — Якова. Після Якова осінь уже заплакала. Після Якова тепла ніякого.

Як не з дощем, то зі снігом.

У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, ще й знизу мете.

У жовтні гріє ціп, а не піч.

У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.

Перший сніг у жовтні — зима настане через 40 днів.

Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку й коротку зиму.

Як у жовтні гримить над тобою — зима буде м’якою.

Який жовтень — таким буде й березень.

Листопад. Інші народні назви листопаду: листопадець, падолист, грудко трус, братчини.

4 листопада — Ікони Казанської Божої Матері. Якщо Казанська плаче, то швидко зима прискаче.

5 листопада — Якова. Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22 листопада) наступить справжня зима.

8 листопада — Дмитра. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21 листопада) — хоч за попихайла. Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими. Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року. Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозяним. Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна. Якщо відлига, то на теплу зиму й ранню весну. Цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну.

10 листопада — Параски. Жіночий день, жінки не прядуть, не шиють, не перуть. Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно — всередині грудня будуть сильні морози.

14 листопада — Кузьми і Дем’яна. День зустрічі зими. Якщо тепло, то й зима тепла.

19 листопада — Павла. Замерзають річки та озера. Йде сніг — чекай на сніжну й добру для озимини зиму.

21 листопада — Михайла. Кажуть, що він приїжджає на білому коні. Після Михайла закінчувалися весілля. Як на Михайла вітер з полудня, то буде зима сніжна й красна.

22 листопада — Мотрони. Земля може вкритися снігом. Якщо Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму нам привезе.

27 листопада — Пилипа, Заговини, Запусти на Пилипівку (піст). Готують смачну вечерю.

Листопад — заспів зими і сутінок року.

Зранку дощить, а увечері сніг лежить.

Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом.

Грак відлетів — чекай снігу.

Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Грудень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: студень, хмурень, стужайло, мостовик.

4 грудня — Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста. Як Введення мостить мостки, а Микола (19 грудня) забив гвіздки, то люта зима буде. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (6 травня) — трава. Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.

7 грудня — Катерини. Уже сподівалися на люті морози. На святу Катерину ховайся під перину. Катерина на воді, то Різдво на льоді. Як на Катерину холодно, то буде голодно.

9 грудня — Юрія. Яка погода на Юрія, така й зима.

12 грудня — Парамона. Якщо до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з’явився — довгою і холодною. Молодь увечері збиралася на калиту (кусання калити). Калита — прообраз Сонця, його закликали швидше підніматись у небі.

13 грудня — Андрія Первозваного. На Андрія треба кожуха-добродія. Дівчата ворожили про заміжжя. На Андрія сниться дівицям надія.

14 грудня — Наума. Наум наставляє на ум. Прийшов Наум — пора братись за ум.

17 грудня — Варвари. Святкували тільки жінки. Нічого не можна робити, тільки рукоділлям займатися, вишивати, нитки сукати, дівчаток навчати вишивати.

18 грудня — Сави. Жінки збиралися на вечорниці, бо прийшла пора «і савити, і варварити, і куделю кучматити».

19 грудня — Миколи. Зимового Миколу відзначали особливо урочисто. Милосердний, захисник, заступник, чудотворець — так називає його український народ. На Миколи не жди тепла ніколи. Миколині морози — не рівня введенським: на Миколи зима з цвяхом ходить. Хвали зиму після Миколи.

22 грудня — Ганни. Зимове сонцестояння. Прийшла Ганна — сідай у санки. З Ганниного дня жінки готувалися до Різдва — білили хати, прибирали оселі. Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня.

25 грудня — Спиридона-Сонцеворота. Це — найхолодніший день грудня. Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо жарке; як темна — зима тепла, а літо похмуре.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»