Український народний календар
Опубліковано: 26 Чер 2014 11:36

Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень.

2 січня — Гна­та. У цей день жін­ки зде­біль­шо­го випі­ка­ли обря­до­ве печи­во. А дів­ча­та на вечор­ни­цях виго­тов­ля­ли при­кра­си — «паву­ки», «їжа­ки», під­ві­шу­ва­ли їх на коня­чій воло­си­ні до сво­ло­ка.

6 січня — Свя­тве­чір, Бага­та кутя. Готу­ва­ли вече­рю з 12 пісних страв (покло­ни­тись 12 міся­цям). Дозво­ля­лось їсти рибу. Такою вече­рею закін­чу­вав­ся різдвя­ний піст (Пили­пів­ка). Обов’язковою стра­вою була кутя.

7 січня— Різдво Хри­сто­ве. Най­біль­ше хри­сти­ян­ське свя­то. Вже можна вжи­ва­ти м’ясну їжу. Зран­ку хло­пчи­ки коля­ду­ва­ли. На Різдво йде сніг — зав­ро­жа­ї­ться ози­ми­на. На дере­вах іній — заще­дрить ози­ми­на.

13 січня — Мелан­ки, Мела­нії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Води­ли Мелан­ку» — пере­одя­гне­но­го в жіно­че вбра­н­ня хло­пчи­ка, схо­жо­го на дів­чин­ку, і щедру­ва­ли.

14 січня — Новий рік за ста­рим сти­лем. За єван­гель­ським уче­н­ням, у цей день Хри­сто­ві зро­би­ли обрі­за­н­ня, тому 14 січня нама­га­ли­ся нічо­го не різа­ти. Також сьо­го­дні Васи­ля. Він вва­жав­ся покро­ви­те­лем зем­ле­роб­ства. У цей день засі­ва­ли. Роби­ли це тіль­ки чоло­ві­ки. Засі­валь­не зер­но має бути ціле, кра­ще нео­блу­ще­не — лише таке дає добрі схо­ди.

18 січня — Голо­дна кутя, хре­щен­ський Свя­тий вечір. Готу­ють тре­тю й остан­ню кутю різдвя­но-ново­рі­чних свят.

19 січня — Водо­хре­ща, Йор­дан. З цим днем пов’язують хре­ще­н­ня на річці Йор­да­ні Ісу­са Хри­ста. Свя­тять воду. Вода на Йор­да­на вва­жа­є­ться «живою». На Водо­хре­ща день теплий — буде хліб тем­ний. Якщо похму­ро — хлі­ба вдо­сталь. Йде лапа­тий сніг — на вро­жай.

20 січня — Іва­на Пред­те­чі, Хре­сти­те­ля. Від цьо­го дня жін­ки шили і пря­ли. Після Іва­на Пред­те­чі хто не робить, того б’ють у пле­чі. При­йшов Пред­те­ча та й забрав свя­та на пле­чі.

25 січня — Тетя­ни. Якщо вигля­не сон­це, то рано при­ле­тять пта­хи з вирію, а коли сні­жно, то літо вида­сться дощо­вим.

Лютий. Наші прадіди ще називали зимобор, крутень, бокогрій, криводоріг.

1 люто­го — Мака­ра-весно­у­каж­чи­ка. Який Макар, такий і товар. Якщо пого­да ясна, то й весна буде кра­сна, ран­ня, тепла.

2 люто­го — Юхи­ма зимо­во­го. Опів­дні смі­є­ться сон­це — на ран­ню весну. Заві­рю­ха — всі Масни­ці будуть із заме­ті­л­лю.

4 люто­го — Тимо­фія-напів­зим­ни­ка. Якщо в цей день хур­де­ли­ця, то весь тиждень буде него­жий; коли ж опів­дні усмі­хне­ться сон­це, то закли­че в гості ран­ню весну.

6 люто­го — Окса­ни. Яка Окса­на, така й весна.

8 люто­го — Пів­хлі­бни­ці. Який день, така й весна.

10 люто­го — Юхи­ма, Охрі­ма. Якщо вітря­но, то літо буде мокре.

12 люто­го — Трьох свя­ти­те­лів.

14 люто­го — Тро­хи­ма. Якщо вітря­но, то літо буде мокрим.

15 люто­го — Стрі­те­н­ня Госпо­днє, Гром­ни­ці, Зимо­бор. Зустрі­ча­ю­ться зима й весна. У цер­квах пра­ви­ться, свя­тять воду й сві­чки. Цей день вва­жав­ся про­гно­сти­ком (щого­ди­ни спо­сте­рі­га­ють за змі­на­ми пого­ди).

Як на Стрі­те­н­ня капає зі стрі­хи — не най­де­ться з літа поті­хи. Як капає зі стріх, так капа­ти­ме із вули­ків. На Стрі­те­н­ня обер­та­є­ться пти­ця до гні­зда, а хлі­бо­роб — до плу­га.

20 люто­го — Пар­фе­нія. У цей день не бра­ли шлю­бів і не орга­ні­зо­ву­ва­ли будь-яких роз­ваг.

23 люто­го — Про­хо­ра і Хар­лам­пія. Свя­то робо­чої худо­би. Свя­тять воду і кро­плять нею тва­рин.

24 люто­го — Вла­са. При­йшов Влас — із печі злазь. Якщо цьо­го дня від­ли­га, то моро­зів біль­ше не буде. Лютне­ві при­кме­ти вка­зу­ють, який буде тра­вень. А з ним у хлі­бо­ро­ба пов’язані всі надії на май­бу­тній уро­жай. Моро­зні сухі пері­о­ди в люто­му — на спе­ко­тну й суху пого­ду трав­ня. 24 люто­го можна спро­гно­зу­ва­ти, яке буде літо — сухе чи мокре. Якщо в цей день іній, сніг, дощ, то 24 трав­ня на Mокія Мокро­го буде дощ.

27 люто­го — Кири­ла. Пого­жий день — літо гар­не.

Березень – в народі його ще іменували: капельник, протальник, красовик, соковик, сочень, полютий, березоль, березіль.

6 бере­зня— Тимо­фія-весно­вія. Тимо­фій теплом віє — ста­рих гріє.

9 бере­зня — Обре­ті­н­ня, Обер­ті­н­ня. В цей день «чоло­вік до жін­ки обер­та­є­ться, і пта­хи обер­та­ю­ться з вирію». Пта­хи почи­на­ють шука­ти собі місце для гнізд.

13 бере­зня — Васи­ля-кра­пель­ни­ка. «Василь зі стріх капає — зем­лю поква­плює».

14 бере­зня — Євдо­кії, Явдо­хи-плю­щи­хи. За ста­рим, юлі­ан­ським, кален­да­рем це був поча­ток весни — 1 бере­зня. Яка Євдо­кія, така й весна. На Євдо­кію виби­ра­ли кіль­ка відер кар­то­плі для пер­шо­го виса­джу­ва­н­ня. Зано­си­ли до хати талу воду, вми­ва­ли нею діток — на здоров’я. Кро­пи­ли сті­ни — щоб ті диха­ли. Дава­ли воду курям, щоб добре несли­ся, худо­бі — щоб гар­но доїла­ся. Зран­ку випі­ка­ли «жай­во­рон­ків», спів­а­ли весня­нок.

8 бере­зня — Коно­на, покро­ви­те­ля коней. Госпо­ди­ні пере­би­ра­ли насі­н­ня.

22 бере­зня — Сорок свя­тих (муче­ни­ків). Зем­ля повер­ну­лась до сон­ця пів­ні­чною пів­ку­лею. Вдру­ге наби­ра­ли кар­то­плі для виса­джу­ва­н­ня.

30 бере­зня — Оле­ксія за хри­сти­ян­ським кален­да­рем, а в наро­ді Тепло­го Оле­кси. Цей день вва­жав­ся при­ро­дним поча­тком весни. Пасі­чни­ки вино­си­ли свої вули­ки для пер­шо­го обльо­ту бджіл.

31 бере­зня — Кири­ла. Минув Оле­ксій, а Кири­ло каже: «Ще не сій».

У бере­зні при­ро­да воскре­сає.

Бере­зне­вий сніг вар­тий поло­ви­ни добрив.

Бере­зне­вий вітер з пів­дня чи захо­ду — на вро­жай, з пів­но­чі чи схо­ду — на безхліб’я.

У бере­зні сніг заду­ває — буде вро­жай на горо­ди­ну і яри­ну.

Пта­хи в’ють гні­зда на соня­чно­му боці — на холо­дне літо.

Від одно­го бере­зне­во­го дощу зем­ля кві­тне.

Бере­зень невір­ний: то пла­че, то смі­є­ться.

Квітень – в народі його ще іменували: снігогін, дзюрчальник, квітень-переплітень, краснець, лукавець

7 кві­тня — Бла­го­ві­ще­н­ня. Це вели­ке свя­то. Не можна пра­цю­ва­ти, навіть пти­ця не в’є сво­го гні­зда в цей день. Бла­го­ві­стить на весну, при­ро­да ожи­ває.

8 кві­тня — Бла­го­ві­сни­ка архан­ге­ла Гав­ри­ї­ла. Народ вірив, що він — воло­дар бли­скав­ки. Свя­тку­ва­ли Бла­го­ві­сни­ка, «щоб Гав­ри­ло хати не спа­лив».

9 кві­тня — Матро­ни. Завер­шу­є­ться при­літ ран­ніх пта­хів.

14 кві­тня — Марії. Якщо цьо­го дня повінь, то вро­дить густа тра­ва.

18 кві­тня — Феду­ла. При­йшов Федул — тепло роз­дув. Него­да — Федул губи надув.

21 кві­тня — Родіо­на, Руфа. Орють під овес. У цей день не можна ходи­ти до лісу, бо там «пов­за­ють гадю­ки і вони дуже кусли­ві, бо це, бач, їхній день». Якщо цьо­го дня добра пого­да — буде пого­же літо, а якщо него­да — холо­дне, дощо­ве.

25 кві­тня — Зено­нів день або Васи­ля Парий­сько­го. Весна зем­лю парить.

30 кві­тня — Зоси­ма. Покро­ви­тель бджіл. Про­си­ли бджо­лу, щоб поле­ті­ла до моря і при­не­сла золо­ті клю­чі від літа.

Не ламай піч: ще надво­рі кві­тне­ва ніч.

Кві­тень дає пора­ду — висі­вай роз­са­ду.

Кві­тень — коро­ву запи­рай, тра­вень — на пашу вига­няй.

Мок­рий кві­тень, сухий май — для кар­то­плі буде рай.

Сухий кві­тень, мок­рий май — буде жито, як гай.

Дощ у кві­тне­ву дни­ну — до душі селя­ни­ну.

Кві­тне­вий сніг, як жіно­чий плач, швид­ко минає.

Робо­ти кві­тне­вої на май не від­кла­дай — будеш мати коро­вай.

У кві­тні вітер з пів­ден­но­го захо­ду — буде три­ва­ла него­да.

При­ле­тів у кві­тні жай­вір — до тепла, а зяблик — до холо­ду.

Травень мав багато народних назв, серед яких: громовик, май, травник.

1 трав­ня — Кузьми. Сія­ли мор­кву, буря­ки.

2 трав­ня — Іва­на Ста­ро­пе­чер­ни­ка. Жін­ки вино­си­ли поло­тно для від­бі­лю­ва­н­ня.

5 трав­ня — Луки. Сади­ли цибу­лю.

6 трав­ня — Геор­гія Побі­до­но­сця. Юрія. Цьо­го дня май­же по всій Укра­ї­ні вига­ня­ли худо­бу на пасо­ви­ще. На Поділ­лі є зви­чай на Юрія до схо­ду сон­ця сади­ти гар­бу­зи, каба­чки, пати­со­ни, огір­ки. Про Юрі­є­ву росу ходять леген­ди. Щой­но сві­та­ло — люди йшли в поля. Ходи­ли босо­ніж, уми­ва­ли­ся росою, аби рум’янилися облич­чя, оббриз­ку­ва­ли нею один одно­го. Ця роса вва­жа­ла­ся цілю­щою.

8 трав­ня — Мар­ка. Якщо яблу­ні не зацві­ли — на невро­жай.

15 трав­ня — Бори­са і Глі­ба. В наро­ді цей день ще нази­ва­ли солов’їним.

18 трав­ня — Яри­ни (Іри­ни). Виса­джу­ва­ли роз­са­ду капу­сти.

19 трав­ня — Йови. Сія­ли боби, горох, огір­ки.

22 трав­ня — Мико­ли весня­но­го. Часто в цей день буває похо­ло­да­н­ня.

24 трав­ня — Мокія. Мокій мок­рий — все літо буде мокрим.

27 трав­ня — Сидо­ра. Теплий Сидір — тепле літо.

28 трав­ня — Пахо­ма-боко­грія. При­йшов Пахом — тішся теплом.

31 трав­ня — Федо­та-вів­ся­ни­ка. Кінець висі­ва­н­ня огір­ків. Якщо на дубі вже з’явилися листо­чки — на вро­жай­не літо.

Як у трав­ні випа­дуть три добрих дощі, то вро­дить хлі­ба на три роки.

Якщо тра­вень хмар­ний — рік буде вро­жай­ний на сіно й соло­му, а бідний на хліб.

У трав­ні бага­то паву­ти­н­ня — літо буде спе­ко­тним.

Трав­не­вий дощ почи­на­є­ться вели­ки­ми кра­пли­на­ми — буде йти недов­го.

Трав­не­ва роса — кра­ща вів­са.

У трав­ні за ніч і голо­бля тра­вою обро­стає.

При­йшов май — чере­ду вига­няй і сам з печі уті­кай.

У трав­ні пня вбе­ри — кра­сним буде.

Червень – в народі його ще йменували червець.

1 черв­ня — Іва­на. Як тіль­ки схо­ди­ло сон­це, зем­ле­ро­би вихо­ди­ли на хлі­бну ниву, коти­ли нав­ко­ло неї спле­те­ні з моло­дої вер­би коле­са, при­мов­ля­ю­чи: щоб нива була густою і коло­си­стою.

3 черв­ня — Оле­ни. Який буде день — соня­чний чи дощо­вий, — то так піде й на осінь. Сія­ли льон, гре­чку, ячмінь, пізню пше­ни­цю.

7 черв­ня — Іва­нів день. Пога­ні роси. Лікар­ських трав не рва­ли.

11 черв­ня — Фео­до­сії. Коло­ся­ться зер­но­ві. Ходить Фео­до­ся і диви­ться колос­ся.

14 черв­ня — Хари­то­на та Усти­ма. Якщо йти­ме дощ, то дощи­ти­ме до кін­ця міся­ця, а коли соня­чно, то на добрий налив колос­ся. Цю при­кме­ту необ­хі­дно роз­гля­да­ти разом із пого­дою 24 січня (на Гри­го­рія), яка вка­зує пого­ду на літо, іній цьо­го дня про­гно­зує дощ у пері­од з 13 по 16 черв­ня.

16 черв­ня — Луки. Пів­ден­ний вітер — для яро­ви­ни добре, а коли з пів­ні­чно­го захо­ду — на сльо­та­ве літо. Якщо йти­ме дощ, то будуть гри­би.

17 черв­ня — Митро­фа­на. В цей день сія­ли гре­чку та льон.

21 черв­ня — Федір літній (Стра­ти­лат). Гро­за на Федо­ра — пога­но для сіна. З цьо­го дня почи­на­ють копа­ти кри­ни­ці — вода буде чиста і кори­сна.

22 черв­ня — Кири­ла. На Кири­ла сон­це від­дає всю свою силу. День астро­но­мі­чно­го літньо­го сон­це­сто­я­н­ня. За–цвіла липа — на тепле й соня­чне літо. Щедрим буде медо­збір.

24 черв­ня — Вар­фо­ло­мія та Вар­на­ви. «Вар­фо­ло­мій і Вар­на­ва дня увір­ва­ли, а ночі дото­чи­ли». Почи­на­ли боро­ну­ва­ти пар.

25 черв­ня — Петра-сон­це­во­ро­та, Ону­фрія. Сон­це — на зиму, а літо — на спе­ку. Якщо цьо­го дня сухо, то сіно збе­руть сухим, а коли дощ — мок­рий покіс буде. Замов­ка­ють співи пта­хів. Тому каза­ли: «На Оно­прія соло­вей ячмін­ним зер­ном вда­вив­ся».

29 черв­ня — Тихо­на. З цьо­го часу пере­стає кува­ти зозу­ля, «бо ман­дри­кою вда­ви­ла­ся».

Іменами місяця липня у наших прадідів були – грозовик, косень, білень, сінокіс.

3 липня — Мефо­дія. Якщо на Мефо­дія йде дощ, то він може йти з пере­р­ва­ми сорок днів.

6 липня — Гор­пи­ни-купаль­ни­ці. Один з най­кра­щих днів для заго­тів­лі лікар­ських трав.

7 липня — Іва­на Купа­ла. Дав­нє язи­че­ське свя­то кра­си, моло­до­сті й само­очи­ще­н­ня. В цей день годи­ло­ся ску­па­ти­ся. Вели­ка роса на Купа­ла — буде вро­жай огір­ків та горі­хів. Дощо­вий день — на невро­жай.

10 липня — Сам­со­на. Якщо йти­ме дощ, то него­ди­ти­ме сім тижнів — аж до баби­но­го літа.

12 липня — Петра й Пав­ла. Почи­на­ли­ся жни­ва. З пер­шо­го ячмін­но­го боро­шна ново­го вро­жаю пекли обря­до­вий хліб і несли його до цер­кви, щоб освя­ти­ти. На Петра колос, а на Іллю — жни­ва. Як на Петра спе­ка, то на Різдво — мороз.

13 липня — Пів­пе­тра. Вша­но­ву­ва­ли пасту­хів і тва­рин. Як коро­ва у хлі­ві, то є харч на сто­лі.

14 липня — Кузьми і Дем’яна. «Кузьма і Дем’ян згу­би­ли жупан» — поча­ток літньої спе­ки.

15 липня — Фотія. Закін­чу­ва­ли косо­ви­цю. Якщо з’являлися жов­ті листо­чки на дере­вах — на ран­ню осінь і зиму.

18 липня — Опа­на­са. Якщо місяць яскра­вий, то на щедрий вро­жай.

20 липня — Євдо­кії, Єфро­си­нії. Пере­ва­жно дощо­вий день. Як зібрав сіно, то не стра­шна і Єфро­си­на.

21 липня — Про­ко­па. Жни­ва. На Про­ко­па жита копа. На Про­ко­па вже є на полі копа. Про­кіп нав’язав сім кіп. На Про­ко­па при­го­туй пле­чі до сно­па.

23 липня — Анто­нія. Гро­мо­ве свя­то. Якщо гри­мить і бли­скає, то десь у полі копи горять.

25 липня — Про­кла. Вва­жа­є­ться, що цьо­го дня бува­ють най­ря­сні­ші роси. На Про­кла все про­мо­кло.

26 липня — Архан­ге­ла Гав­ри­ї­ла. Якщо силь­на зли­ва з гро­зою, то на дощо­ву осінь.

31 липня — Іва­на Бага­то­стра­ждаль­но­го. Цьо­го дня жін­ки, яких зали­ши­ли чоло­ві­ки, від­прав­ля­ли в цер­кві слу­жбу Божу.

Серпень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: спасівець, копень (збіжжя складали в копи), гедзень (багато мух).

2 сер­пня — Іллі-про­ро­ка. Нама­га­ли­ся не пра­цю­ва­ти. Цьо­го дня рід­ко не гри­мить і не ллє дощ, як із від­ра.

4 сер­пня — Марії Магда­ли­ни. Її вва­жа­ють засту­пни­цею від холе­ри.

6 сер­пня — Бори­са і Глі­ба. Настає час осін­ніх зір­ниць. Скрізь дозрів хліб.

7 сер­пня — Ган­ни. Мате­рі Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці. Холо­дний ранок — зима буде ран­ня і холо­дна.

9 сер­пня — Пан­те­лей­мо­на. Нама­га­ли­ся не пра­цю­ва­ти, не зво­зи­ти сно­пи з поля.

12 сер­пня — Сили. Жито, посі­я­не на Силу, родить силь­но. Най­кра­щий день для сів­би ози­мих.

14 сер­пня — Мако­вія і Пер­шо­го Спа­са (медо­во­го). Про­во­ди літа. Кача­ли мед. Зби­ра­ли цибу­лю і мак. Свя­ти­ли буке­тик з лікар­ських рослин (мак, чор­но­брив­ці, василь­ки). З Мако­вія почи­на­є­ться дво­ти­жне­вий піст — Спа­сів­ка.

15 сер­пня — Сте­фа­на-сіно­ко­са. Який сіно­вал, такий буде й вере­сень.

16 сер­пня — Анто­на. За цим днем про­гно­зу­ва­ли пого­ду в жов­тні. Антон на жов­тень диви­ться.

19 сер­пня — Дру­гий Спас (яблу­чний). Пре­о­бра­же­н­ня Госпо­днє. Свя­то вро­жаю. Одне з най­біль­ших хлі­бо­роб­ських свят. Несли до цер­кви на посвя­ту ово­чі, фру­кти, гри­би, мед, хліб.

21 сер­пня — Оме­ля­на. За цим днем перед­ба­ча­ли січень.

23 сер­пня — Лав­рен­тія. У став­ках вода тиха, то й осінь буде спо­кій­ною, а зима — без заві­рюх.

25 сер­пня — Фотія. День свя­та вогню.

27 сер­пня — Фео­до­сія. Якщо буря цьо­го дня — на него­ду у вере­сні.

28 сер­пня — Успі­н­ня Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці і Пер­ша Пре­чи­ста. Після свя­та дів­ча­та чека­ли ста­ро­стів. Огля­ди­ни, зару­чи­ни.

29 сер­пня — Тре­тій Спас (хлі­бний). Пере­не­се­н­ня Неру­ко­твор­но­го Обра­за Госпо­да Ісу­са Хри­ста. Від­літ ласті­вок. Успі­н­ня при­йшло — сон­це на осінь пішло.

Вересень – в народі його ще йменували ревун або сівень

1 вере­сня— Андрія Стра­ти­ла­та. З цьо­го дня почи­на­ли зби­ра­ти, овес.

8 вере­сня — Ната­лії-вів­ся­ни­ці. Закін­чу­ва­ли зби­ра­ти овес.

11 вере­сня — Усі­кно­ве­н­ня Голо­ви Про­ро­ка, Пред­те­чі й Хре­сти­те­ля Госпо­дньо­го Іоан­на, у наро­ді — Голо­во­сі­ки. Цьо­го дня не пра­цю­ва­ли, осо­бли­во не можна нічо­го кру­гло­го різа­ти ножем чи сікти соки­рою. Пісний день. Остан­ні гро­зи — до Голо­во­сі­ки.

14 вере­сня — Семе­на. Симе­о­на Стов­пни­ка. Поча­ток справ­жньої осе­ні. До Семе­на ста­ра­ли­ся посі­я­ти ози­мі. З цьо­го дня почи­на­є­ться ста­ре баби­не літо, яке три­ває до Дру­гої Пре­чи­стої. Дів­ча­та чека­ли ста­ро­стів. На Семе­на ясно — осінь буде пого­жою і теплою.

17 вере­сня — іко­ни Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці «Неопа­ли­ма Купи­на». Її вва­жа­ють захи­сни­цею від пожеж і бли­ска­вок. Селя­ни моли­лись, про­ха­ю­чи захи­сти­ти дім і худо­бу.

19 вере­сня — Михай­ла Чудо­твор­ця. Нама­га­ли­ся не пра­цю­ва­ти.

21 вере­сня — Різдво Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці, Дру­га Пре­чи­ста. Сва­та­н­ня, зару­чи­ни. Жін­ки зустрі­ча­ли осінь біля води, при­мов­ля­ю­чи: «Бого­ро­ди­ця Пре­чи­ста, позбав нас сує­ти, намов­ля­н­ня від­ве­ди, моє жит­тя-бут­тя осві­ти».

27 вере­сня — Воздви­же­н­ня Хре­ста Госпо­дньо­го, Здви­же­н­ня. Вва­жа­є­ться, що цьо­го дня оста­н­ня пти­ця від­лі­тає у вирій. На Здви­же­н­ня зем­ля повер­тає на зиму. Селя­ни зна­ли, що на Воздви­же­ния всі змії, вужі хова­ю­ться до сво­їх нір, тому цьо­го дня не ходи­ли до лісу. Сви­тку на Здви­же­н­ня ски­дай, а кожух одя­гай.

30 вере­сня — Віри, Надії, Любо­ві та мате­рі їхньої Софії. Жіно­чий день. Жін­ки не роз­по­чи­на­ли цьо­го дня важли­вої робо­ти.

Вере­сне­вий час — сім погод у нас.

На баби­не літо гар­на пого­да — осінь буде сухою.

Вере­сень вере­щить, що вже осінь.

У вере­сні одна яго­да, й та гір­ка — горо­би­на.

Вере­сень слу­хає пого­ду січня.

Вере­сень сту­де­ний, але ситий.

У вере­сні лож­ка води робить два боло­та.

Від­літ у цей день журав­лів віщує ран­ню зиму.

Наші прадіди називали жовтень – весільником або ж хмурнем, зазимником, листопадньом, грязнем

1 жов­тня — Яри­ни. Журав­ли­ний лет. Якщо на Яри­ни від­ле­тять журав­лі, то через два тижні чекай моро­зів, а як затри­ма­ю­ться — зима рані­ше себе не пока­же.

2 жов­тня — Тро­хи­ма. Хло­пці й дів­ча­та оби­ра­ли собі пару. «На Тро­хи­ма не про­хо­дить щастя мимо — куди Тро­хим, і воно за ним». З 2 по 10 жов­тня пасі­чни­ки пере­но­си­ли вули­ки на зимів­лю.

3 жов­тня — Дени­са. Пів­ні­чний вітер — на холод, пів­ден­ний — на тепло, захі­дний — на мокре­чу, а схі­дний — на моро­зну, але соня­чну пого­ду.

6 жов­тня — Зача­т­тя Іва­на Пред­те­чі. Дів­ча­та бра­ли­ся за руко­діль­ни­цтво — пря­ли, тка­ли, виши­ва­ли.

8 жов­тня — Єфро­си­нії. Заква­ше­на в цей день капу­ста дов­го збе­рі­га­ти­ме­ться.

9 жов­тня — Іва­на Бого­сло­ва. Завер­шу­ва­ли всі польо­ві робо­ти. Хто не посі­яв до Бого­сло­ва — не вар­тий добро­го сло­ва.

14 жов­тня — Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці. Масо­во роз­по­чи­на­ли­ся весі­л­ля та вечор­ни­ці. Яка пого­да на Покро­ву, такою буде зима. Покро­ва покри­ває тра­ву листям, зем­лю сні­гом, воду льо­дом, а дів­чат — шлю­бним він­цем.

20 жов­тня — Сер­гія. З цьо­го дня вже чека­ли зими. Якщо зем­ля вкри­є­ться сніж­ком, то через місяць буде справ­жня зима.

22 жов­тня — Яко­ва. Після Яко­ва осінь уже запла­ка­ла. Після Яко­ва тепла ніяко­го.

Як не з дощем, то зі сні­гом.

У жов­тні на день сім погод: сіє, віє, кру­тить, мутить, рве, звер­ху ллє, ще й зни­зу мете.

У жов­тні гріє ціп, а не піч.

У жов­тні вио­реш міл­ко, весною посі­єш рід­ко, то вро­дить дідь­ко.

Пер­ший сніг у жов­тні — зима наста­не через 40 днів.

Грім у жов­тні — на мало­сні­жну, м’яку й коро­тку зиму.

Як у жов­тні гри­мить над тобою — зима буде м’якою.

Який жов­тень — таким буде й бере­зень.

Листопад. Інші народні назви листопаду: листопадець, падолист, грудко трус, братчини.

4 листо­па­да — Іко­ни Казан­ської Божої Мате­рі. Якщо Казан­ська пла­че, то швид­ко зима при­ска­че.

5 листо­па­да — Яко­ва. Якщо піде град або сні­го­ва кру­па, то на Мотро­ну (22 листо­па­да) насту­пить справ­жня зима.

8 листо­па­да — Дми­тра. До Дми­тра ще дозво­ля­ло­ся заси­ла­ти сва­тів. До Дми­тра дів­ка хитра, а після Михай­ла (21 листо­па­да) — хоч за попи­хай­ла. Якщо на Дми­тра день без сні­гу, то ще не буде зими. Замер­зла зем­ля і дме холо­дний вітер — сні­гу не буде до Ново­го року. Випав сніг — увесь листо­пад буде холо­дним і моро­зя­ним. Якщо на Дми­тра дощ, то на Вве­де­н­ня (4 гру­дня) сні­гу буде по колі­на. Якщо від­ли­га, то на теплу зиму й ран­ню весну. Цей день зі сні­гом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холо­дну весну.

10 листо­па­да — Пара­ски. Жіно­чий день, жін­ки не пря­дуть, не шиють, не перуть. Якщо день соня­чний, то чекай теплої зими, хмар­но — все­ре­ди­ні гру­дня будуть силь­ні моро­зи.

14 листо­па­да — Кузьми і Дем’яна. День зустрі­чі зими. Якщо тепло, то й зима тепла.

19 листо­па­да — Пав­ла. Замер­за­ють річки та озе­ра. Йде сніг — чекай на сні­жну й добру для ози­ми­ни зиму.

21 листо­па­да — Михай­ла. Кажуть, що він при­їжджає на біло­му коні. Після Михай­ла закін­чу­ва­ли­ся весі­л­ля. Як на Михай­ла вітер з полу­дня, то буде зима сні­жна й кра­сна.

22 листо­па­да — Мотро­ни. Зем­ля може вкри­ти­ся сні­гом. Якщо Мотря на білім коні при­їде, то гостру зиму нам при­ве­зе.

27 листо­па­да — Пили­па, Заго­ви­ни, Запу­сти на Пили­пів­ку (піст). Готу­ють сма­чну вече­рю.

Листо­пад — заспів зими і суті­нок року.

Зран­ку дощить, а уве­че­рі сніг лежить.

Листо­пад сте­лить зем­лю листям, а гру­день — сні­гом.

Грак від­ле­тів — чекай сні­гу.

Яка пого­да в листо­па­ді, така і в кві­тні.

Грудень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: студень, хмурень, стужайло, мостовик.

4 гру­дня — Вве­де­н­ня у храм Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці. Тре­тя Пре­чи­ста. Як Вве­де­н­ня мостить мос­тки, а Мико­ла (19 гру­дня) забив гві­зд­ки, то люта зима буде. Як буде на Вве­де­н­ня в слі­ду вода, то на Юрія (6 трав­ня) — тра­ва. Як на Вве­де­н­ня буде вода, то влі­тку буде моло­ко.

7 гру­дня — Кате­ри­ни. Уже спо­ді­ва­ли­ся на люті моро­зи. На свя­ту Кате­ри­ну ховай­ся під пери­ну. Кате­ри­на на воді, то Різдво на льо­ді. Як на Кате­ри­ну холо­дно, то буде голо­дно.

9 гру­дня — Юрія. Яка пого­да на Юрія, така й зима.

12 гру­дня — Пара­мо­на. Якщо до цьо­го дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з’явився — дов­гою і холо­дною. Молодь уве­че­рі зби­ра­ла­ся на кали­ту (куса­н­ня кали­ти). Кали­та — про­образ Сон­ця, його закли­ка­ли швид­ше під­ні­ма­тись у небі.

13 гру­дня — Андрія Пер­во­зва­но­го. На Андрія тре­ба кожу­ха-добро­дія. Дів­ча­та воро­жи­ли про заміж­жя. На Андрія сни­ться діви­цям надія.

14 гру­дня — Нау­ма. Наум настав­ляє на ум. При­йшов Наум — пора бра­тись за ум.

17 гру­дня — Вар­ва­ри. Свя­тку­ва­ли тіль­ки жін­ки. Нічо­го не можна роби­ти, тіль­ки руко­ді­л­лям займа­ти­ся, виши­ва­ти, нитки сука­ти, дів­ча­ток навча­ти виши­ва­ти.

18 гру­дня — Сави. Жін­ки зби­ра­ли­ся на вечор­ни­ці, бо при­йшла пора «і сави­ти, і вар­ва­ри­ти, і куде­лю кучма­ти­ти».

19 гру­дня — Мико­ли. Зимо­во­го Мико­лу від­зна­ча­ли осо­бли­во уро­чи­сто. Мило­сер­дний, захи­сник, засту­пник, чудо­тво­рець — так нази­ває його укра­їн­ський народ. На Мико­ли не жди тепла ніко­ли. Мико­ли­ні моро­зи — не рів­ня вве­ден­ським: на Мико­ли зима з цвя­хом ходить. Хва­ли зиму після Мико­ли.

22 гру­дня — Ган­ни. Зимо­ве сон­це­сто­я­н­ня. При­йшла Ган­на — сідай у сан­ки. З Ган­ни­но­го дня жін­ки готу­ва­ли­ся до Різдва — біли­ли хати, при­би­ра­ли осе­лі. Яка Ган­ка до полу­дня, така зима до кін­ця гру­дня.

25 гру­дня — Спи­ри­до­на-Сон­це­во­ро­та. Це — най­хо­ло­дні­ший день гру­дня. Якщо ніч ясна, то зима буде холо­дна, а літо жар­ке; як тем­на — зима тепла, а літо похму­ре.

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»