Велес — доброзичливий бог землі
Опубліковано: 14 Кві 2015 11:29

Велес, Волос, Вилас, Воло­сій, Веле­сій, Вла­сій, Влас, Влес, Улас — один із най­за­гад­ко­ві­ших богів дав­ньої Укра­їни, бог мисте­цтва, краси, щастя й любові; опі­кун тва­рин, покро­ви­тель вол­хвів, ясно­вид­ців, віщу­нів. Спів­ець Боян у «Сларі о полку Іго­ре­вім» нази­ва­є­ться ону­ком Велеса: «Віщий Бояне, Веле­сів внуче».

У русько-візан­тій­ських дого­во­рах поряд із громо­вержцем Перу­ном зга­ду­є­ться Велес: Перун сприй­мається як бог зброї, а Велес — як бог золота, а тому на знак вір­но­сті йому клали перед куми­ром-обра­зом золото та «пили воду із золота». У «Пові­сті врем’яних літ» під 907 р. при укла­денні гре­цько-руського дого­вору пові­дом­ля­є­ться: «Отож, цесар Леон з Оле­ксан­дром мир оба вчи­нили з Оле­гом, зго­див­шись на данину і при­ся­гнувши межи собою. Цілу­вавши самі хре­ста, Ольга і мужів його водили вони до при­сяги по руському закону. Кля­лися ті оруж­жям своїм, і Перу­ном, богом своїм, і Веле­сом, богом скоту. І утвер­дили вони мир». Під 971 р. автор, наво­дячи слова кля­тви Свя­то­слава, також нази­ває Велеса «ско­тій бог», бо для народу худоба була основ­ним дже­ре­лом багат­ства.

Суча­сні вчені, зокрема В.Іванов, В.Топоров, роз­ці­ню­ють це як певне «про­ти­став­ле­ння» богів одне одному: «Є деякі під­стави для того, щоби роз­рі­зняти Перуна як бога кня­зів­ської дру­жини і Велес-Волоса як бога всієї іншої Русі. Ця ж від­мін­ні­сть може пояснити і гео­гра­фі­чну різницю між відо­мо­стями про Перуна, при­уро­че­ного до кру­пних адмі­ні­стра­тив­них цен­трів, і Велеса, дані про якого пра­кти­чно відомі по всій пів­ночі східнослов’янської тери­то­рії, при­чому вони збе­рі­га­ю­ться і в той час, коли відо­мо­сті про Перуна вже від­су­тні».

В ото­ченні інших язи­чни­цьких богів Велес зга­ду­є­ться у хри­сти­ян­ському повчанні проти язи­чни­цтва — «Слові, рече­ному хри­сто­люб­цем» (XI ст.) за ред. XIV ст. Твір засте­рі­гає хри­стиян моли­тися «вогневі під сто­до­лою, вилам, Мокоші, Симу, Реглу, Перуну, Велесу, богу худоби, Хорсу, Роду, рожа­ни­цям і всім кля­тим богам їхнім».

Ім’я Велеса зна­хо­димо в апо­крифі «Ході­ння Бого­ро­диці по муках» (XII ст): «Тро­яна, Хорса, Велеса, Перуна в богів обер­нули…» Капище Велеса в Києві роз­та­шо­ву­ва­лося там, де зупи­ня­лися човни новго­родців і кри­ви­чів. Те, що кумир Велеса стояв на березі річки Почайни, свід­чить: цей бог пов’язувався з водою, яка також вва­жа­є­ться сим­во­лом багат­ства. Велесу (у хри­сти­ян­стві св.Власію) моли­лися про збе­ре­же­ння худоби, і в день його вша­ну­ва­ння (11 лютого) виго­нили корів до храму, слу­жили моле­бень, кро­пили їх свя­тою водою.

О.Афанасьєв при­пу­скав, що Велес «заві­ду­вав» небе­сними ста­дами, був їхнім воло­да­рем і пасти­рем. Дослі­дник поясню­вав похо­дже­ння імені боже­ства від сан­скрит­ського vr, var, що озна­чало шер­сть, руно, а також дощові хмари. Тобто цей бог затя­гує небо хмар­ним руном і вига­няє на небе­сне пасо­вище стада. І.Срезневський визна­вав Велеса як бога Сонця, порів­нюючи його з гре­цьким покро­ви­те­лем зем­ле­роб­ства і боже­ством музики й пісень Апол­ло­ном. На думку Б.Рибакова, оскільки «ско­тій бог» на всіх слов’янських кам’яних зобра­же­н­нях постає у вигляді боро­да­того чоло­віка із «рогом доста­тку» в руках, він був богом багат­ства. Істо­ри­ками давно помі­чено, що в середньо­вічній Русі, насам­пе­ред на Пів­ночі, культ Велеса був в осо­бли­вій пошані. У ста­ро­дав­ньому Нов­го­роді була Веле­сова вулиця, на якій пізніше на місці Веле­со­вого тре­бища була побу­до­вана цер­ква св. Вла­сія. Така ж цер­ква сто­яла у Пскові на тому самому місці, де колись був ідол Велеса. Покло­ня­лися йому і в Ростові Вели­кому, і в інших містах.

Вша­но­ву­вати Велеса почи­нали з ново­рі­чної ночі. Ці свя­тку­ва­ння три­вали шість днів. Пізніше вони були при­уро­чені до хри­сти­ян­ського Бого­яв­ле­ння.

Для убез­пе­че­ння дома­шньої худоби від злої сили у корів­ни­ках ста­вили образ Вла­сія; під час епі­зоо­тії, коли «вига­няли коров’ячу смерть», обряд вико­ну­вали з іко­ною цього свя­того. У деяких місце­во­стях про­го­ло­шу­вали таке закля­ття:

Смерть, ти Коров’яча Смерть!
Піди із нашого села,
Із заку­тків, із двору.
В нашім селі
Ходить Вла­сій свя­тий
З лада­ном, зі сві­чкою,
З горя­чою золою…

Велес вва­жався помі­чни­ком хлі­бо­ро­бів. Коли дозрі­вали хліба, у полі робили закру­тки, які нази­вали «зави­вати Велесу бороду», тобто дару­вали богові-охо­ронцю межі пучок золо­тих коло­сків. На честь цієї «бороди» спів­али обря­до­вих пісень. Так само на поча­тку жнив перші дозрілі коло­ски при­свя­чу­вали Велесу — боже­ству, що догля­дає за нивами.

На думку Б.Рибакова, Збру­цький ідол (зобра­же­ння Велеса, зна­йдене на Тер­но­піль­щині у 1848 р.) сим­во­лі­зує «нижній світ» і під­три­мує на пле­чах увесь Космос. Велес — добро­зи­чли­вий бог землі, у якій спо­чи­ва­ють предки. Він дбай­ливо три­має на своїх могу­тніх пле­чах пло­щину зем­ного про­стору з людьми на ньому. Три рівні цього під­зем­ного ярусу, при­пу­скає вче­ний, сим­во­лі­зу­ють числен­ні­сть пред­ків.

З Веле­сом пов’язане сузір’я Плеяд (наро­дна назва— Воло­со­жари). Ці зірки вва­жа­ю­ться дру­жи­нами Велеса. їхнє сяйво віщує мислив­цям вдале полю­ва­ння на ведмедя. Деякі дослі­дники вва­жа­ють, що Велес — одне із най­дав­ні­ших боже­ств, корені якого вихо­дять ще з ведме­жого культу неан­дер­таль­ців.

Слід зга­дати також «Веле­сову книгу». Окрім самої назви, в ній вмі­щена моли­тва до цього бога: «Молили Велеса, отця нашого, хай потя­гне в небі комонь Сура­жіїв, хай зійде на нас сурі вішати, золоті кола вер­тячи».

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»