Велес — доброзичливий бог землі
Опубліковано: 14 Кві 2015 11:29

Велес, Волос, Вилас, Воло­сій, Веле­сій, Вла­сій, Влас, Влес, Улас — один із най­за­гад­ко­ві­ших богів дав­ньої Укра­ї­ни, бог мисте­цтва, кра­си, щастя й любо­ві; опі­кун тва­рин, покро­ви­тель вол­хвів, ясно­вид­ців, віщу­нів. Спів­ець Боян у «Сла­рі о пол­ку Іго­ре­вім» нази­ва­є­ться ону­ком Веле­са: «Віщий Боя­не, Веле­сів вну­че».

У русько-візан­тій­ських дого­во­рах поряд із громо­вержцем Перу­ном зга­ду­є­ться Велес: Перун сприй­мається як бог зброї, а Велес — як бог золо­та, а тому на знак вір­но­сті йому кла­ли перед куми­ром-обра­зом золо­то та «пили воду із золо­та». У «Пові­сті врем’яних літ» під 907 р. при укла­ден­ні гре­цько-русько­го дого­во­ру пові­дом­ля­є­ться: «Отож, цесар Леон з Оле­ксан­дром мир оба вчи­ни­ли з Оле­гом, зго­див­шись на дани­ну і при­ся­гнув­ши межи собою. Цілу­вав­ши самі хре­ста, Оль­га і мужів його води­ли вони до при­ся­ги по русько­му зако­ну. Кля­ли­ся ті оруж­жям сво­їм, і Перу­ном, богом сво­їм, і Веле­сом, богом ско­ту. І утвер­ди­ли вони мир». Під 971 р. автор, наво­дя­чи сло­ва кля­тви Свя­то­сла­ва, також нази­ває Веле­са «ско­тій бог», бо для наро­ду худо­ба була основ­ним дже­ре­лом багат­ства.

Суча­сні вче­ні, зокре­ма В.Іванов, В.Топоров, роз­ці­ню­ють це як пев­не «про­ти­став­ле­н­ня» богів одне одно­му: «Є деякі під­ста­ви для того, щоби роз­рі­зня­ти Перу­на як бога кня­зів­ської дру­жи­ни і Велес-Воло­са як бога всі­єї іншої Русі. Ця ж від­мін­ність може поясни­ти і гео­гра­фі­чну різни­цю між відо­мо­стя­ми про Перу­на, при­уро­че­но­го до кру­пних адмі­ні­стра­тив­них цен­трів, і Веле­са, дані про яко­го пра­кти­чно відо­мі по всій пів­но­чі східнослов’янської тери­то­рії, при­чо­му вони збе­рі­га­ю­ться і в той час, коли відо­мо­сті про Перу­на вже від­су­тні».

В ото­чен­ні інших язи­чни­цьких богів Велес зга­ду­є­ться у хри­сти­ян­сько­му повчан­ні про­ти язи­чни­цтва — «Сло­ві, рече­но­му хри­сто­люб­цем» (XI ст.) за ред. XIV ст. Твір засте­рі­гає хри­сти­ян моли­ти­ся «вогне­ві під сто­до­лою, вилам, Моко­ші, Симу, Реглу, Перу­ну, Веле­су, богу худо­би, Хор­су, Роду, рожа­ни­цям і всім кля­тим богам їхнім».

Ім’я Веле­са зна­хо­ди­мо в апо­кри­фі «Ході­н­ня Бого­ро­ди­ці по муках» (XII ст): «Тро­я­на, Хор­са, Веле­са, Перу­на в богів обер­ну­ли…» Капи­ще Веле­са в Киє­ві роз­та­шо­ву­ва­ло­ся там, де зупи­ня­ли­ся чов­ни новго­родців і кри­ви­чів. Те, що кумир Веле­са сто­яв на бере­зі річки Почай­ни, свід­чить: цей бог пов’язувався з водою, яка також вва­жа­є­ться сим­во­лом багат­ства. Веле­су (у хри­сти­ян­стві св.Власію) моли­ли­ся про збе­ре­же­н­ня худо­би, і в день його вша­ну­ва­н­ня (11 люто­го) виго­ни­ли корів до хра­му, слу­жи­ли моле­бень, кро­пи­ли їх свя­тою водою.

О.Афанасьєв при­пу­скав, що Велес «заві­ду­вав» небе­сни­ми ста­да­ми, був їхнім воло­да­рем і пасти­рем. Дослі­дник поясню­вав похо­дже­н­ня іме­ні боже­ства від сан­скрит­сько­го vr, var, що озна­ча­ло шерсть, руно, а також дощо­ві хма­ри. Тоб­то цей бог затя­гує небо хмар­ним руном і вига­няє на небе­сне пасо­ви­ще ста­да. І.Срезневський визна­вав Веле­са як бога Сон­ця, порів­нюючи його з гре­цьким покро­ви­те­лем зем­ле­роб­ства і боже­ством музи­ки й пісень Апол­ло­ном. На дум­ку Б.Рибакова, оскіль­ки «ско­тій бог» на всіх слов’янських кам’яних зобра­же­н­нях постає у вигля­ді боро­да­то­го чоло­ві­ка із «рогом доста­тку» в руках, він був богом багат­ства. Істо­ри­ка­ми дав­но помі­че­но, що в середньо­вічній Русі, насам­пе­ред на Пів­но­чі, культ Веле­са був в осо­бли­вій поша­ні. У ста­ро­дав­ньо­му Нов­го­ро­ді була Веле­со­ва вули­ця, на якій пізні­ше на місці Веле­со­во­го тре­би­ща була побу­до­ва­на цер­ква св. Вла­сія. Така ж цер­ква сто­я­ла у Пско­ві на тому само­му місці, де колись був ідол Веле­са. Покло­ня­ли­ся йому і в Росто­ві Вели­ко­му, і в інших містах.

Вша­но­ву­ва­ти Веле­са почи­на­ли з ново­рі­чної ночі. Ці свя­тку­ва­н­ня три­ва­ли шість днів. Пізні­ше вони були при­уро­че­ні до хри­сти­ян­сько­го Бого­яв­ле­н­ня.

Для убез­пе­че­н­ня дома­шньої худо­би від злої сили у корів­ни­ках ста­ви­ли образ Вла­сія; під час епі­зоо­тії, коли «вига­ня­ли коров’ячу смерть», обряд вико­ну­ва­ли з іко­ною цьо­го свя­то­го. У деяких місце­во­стях про­го­ло­шу­ва­ли таке закля­т­тя:

Смерть, ти Коров’яча Смерть!
Піди із нашо­го села,
Із заку­тків, із дво­ру.
В нашім селі
Ходить Вла­сій свя­тий
З лада­ном, зі сві­чкою,
З горя­чою золою…

Велес вва­жав­ся помі­чни­ком хлі­бо­ро­бів. Коли дозрі­ва­ли хлі­ба, у полі роби­ли закру­тки, які нази­ва­ли «зави­ва­ти Веле­су боро­ду», тоб­то дару­ва­ли бого­ві-охо­рон­цю межі пучок золо­тих коло­сків. На честь цієї «боро­ди» спів­а­ли обря­до­вих пісень. Так само на поча­тку жнив пер­ші дозрі­лі коло­ски при­свя­чу­ва­ли Веле­су — боже­ству, що догля­дає за нива­ми.

На дум­ку Б.Рибакова, Збру­цький ідол (зобра­же­н­ня Веле­са, зна­йде­не на Тер­но­піль­щи­ні у 1848 р.) сим­во­лі­зує «нижній світ» і під­три­мує на пле­чах увесь Космос. Велес — добро­зи­чли­вий бог зем­лі, у якій спо­чи­ва­ють пред­ки. Він дбай­ли­во три­має на сво­їх могу­тніх пле­чах пло­щи­ну зем­но­го про­сто­ру з людьми на ньо­му. Три рів­ні цьо­го під­зем­но­го яру­су, при­пу­скає вче­ний, сим­во­лі­зу­ють числен­ність пред­ків.

З Веле­сом пов’язане сузір’я Пле­яд (наро­дна назва— Воло­со­жа­ри). Ці зір­ки вва­жа­ю­ться дру­жи­на­ми Веле­са. їхнє сяй­во віщує мислив­цям вда­ле полю­ва­н­ня на ведме­дя. Деякі дослі­дни­ки вва­жа­ють, що Велес — одне із най­дав­ні­ших божеств, коре­ні яко­го вихо­дять ще з ведме­жо­го куль­ту неан­дер­таль­ців.

Слід зга­да­ти також «Веле­со­ву кни­гу». Окрім самої назви, в ній вмі­ще­на моли­тва до цьо­го бога: «Моли­ли Веле­са, отця нашо­го, хай потя­гне в небі комонь Сура­жі­їв, хай зій­де на нас сурі віша­ти, золо­ті кола вер­тя­чи».

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»