Як лаялись наші прадіди Запорозькі козаки, селяни та шляхта
Опубліковано: 25 Чер 2014 12:11

Націо­наль­не само­усві­дом­ле­н­ня укра­їн­ців зро­стає. Це помі­тно – у Киє­ві укра­їн­ську мову чути деда­лі часті­ше. Бага­то людей, осо­бли­во з-поміж інте­лі­ген­ції, пере­йшло на укра­їн­ську. І зіткну­ло­ся з вира­зни­ми тру­дно­ща­ми. Адже твор­чий про­цес неми­сли­мий без сма­чно­го матю­ка. Оте саме бля та інші від­шлі­фо­ва­ні щоден­ним ужи­тком пер­ли так сти­му­лю­ють інте­ле­кту­аль­ну діяль­ність! А тут раптом вияв­ля­є­ться, що матю­ки – яви­ще “істін­но рускоє”. Як же бути сві­до­мо­му патрі­о­то­ві?

Наш народ, сла­ва Богу, має доро­бок І в цій цари­ні. Хоч і не такий зна­чний, як у бра­тів, але дещо є.

Систе­ма укра­їн­ської лай­ки грун­ту­є­ться геть на інших заса­дах, аніж лай­ка москов­ська.

Кацап­ські матю­ки – сексо­цен­три­чні або ж від­ге­ні­таль­ні. В осно­ві їх – ста­те­вий акт, часто збо­че­ний, орга­ни, що беруть у ньо­му участь, та осо­би, які мають ті чи інші сексу­аль­ні хара­кте­ри­сти­ки.

Кацап­ські матю­ки – сексо­цен­три­чні або ж від­ге­ні­таль­ні. В осно­ві їх – ста­те­вий акт, часто збо­че­ний, орга­ни, що беруть у ньо­му участь, та осо­би, які мають ті чи інші сексу­аль­ні хара­кте­ри­сти­ки.

Матю­ки укра­їн­ські – копро­ре­кталь­но­го типу, вони пов’язані з актом дефе­ка­ції, з ефе­ктор­ним орга­ном та про­ду­ктом цьо­го акту. Цим укра­їн­ська лай­ка близь­ка до лай­ки євро­пей­ської. Порів­няй­те: фран­цузь­ке merde, німе­цьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, поль­ське gowno. При­на­гі­дно заува­жи­мо, що тер­мін копро­ре­кталь­ний не є ціл­ко­ви­то аде­ква­тним, бо обра­зо­твор­чою фун­кці­єю народ наді­ляє не rectum як такий, І не anus, а сра­ку в широ­ко­му розу­мін­ні цьо­го сло­ва, насам­пе­ред оби­два Musculus gluteus maximus. На доказ цьо­го твер­дже­н­ня можна наве­сти той факт, що демон­стру­ва­н­ня ого­ле­них сідни­чних м’язів тра­ди­цій­но є най­ефе­ктив­ні­шим енд­шпіль­ним ходом у між­су­сід­сько­му кон­флі­кті “за межу” чи “за кур­ку”.

Одна­че пере­йде­мо від сухих дефі­ні­цій до зеле­но­го дере­ва пра­кти­чних наста­нов.

Отож, якщо вам тре­ба дати сти­слу й висо­ко­емо­цій­ну оцін­ку яко­їсь осо­би, пре­дме­та, ситу­а­ції чи про­це­су, вжи­вай­те сло­ва: гім­но, гім­но соба­че, сра­ка, гім­нюк (гім­ню­чка), засра­нець (засран­ка), серун (серу­ха), дри­стун, бздю­ха, бздун. Іно­ді, для озна­че­н­ня молод­ших за вас осіб, вжи­ва­є­ться поза­си­стем­не сло­во сци­кун (сци­ку­ха).
Для від­ті­не­н­ня чиє­їсь непра­во­ти, як аргу­мент у супе­ре­чці, поба­жа­н­ня тощо, вжи­ва­ю­ться фра­зе­о­ло­гі­зми: насе­ру його мате­рі!, насе­ру тво­їй мате­рі (ува­га: тво­їй вимов­ля­є­ться через два т), поці­луй мене в сра­ку!, поці­луй соба­ку в сра­ку!, йди ти в сра­ку!, щоб ти всрав­ся!

Якщо вам тре­ба дати сти­слу й висо­ко­емо­цій­ну оцін­ку яко­їсь осо­би, пре­дме­та, ситу­а­ції чи про­це­су, вжи­вай­те сло­ва: гім­но, гім­но соба­че, сра­ка, гім­нюк (гім­ню­чка), засра­нець (засран­ка), серун (серу­ха), дри­стун, бздю­ха, бздун. 

Мате­рі­аль­ні зби­тки під­су­мо­ву­ю­ться вира­зом соба­ці під хвіст.

Коли хтось пере­би­рає хар­ча­ми, йому можна дати пора­ду: то гім­но з’їж!

Москов­ські матю­ки дають можли­вість пун­кту­а­ції усно­го мов­ле­н­ня (бля замість коми, тощо). Укра­їн­ська лай­ка, на пре­ве­ли­кий жаль, позбав­ле­на цієї чудо­вої вла­сти­во­сті. Можли­ве тіль­ки позна­че­н­ня абза­ців і зна­ків окли­ку вира­зом насе­ру його мате­рі та реду­ко­ва­ни­ми фор­ма­ми дано­го фра­зе­о­ло­гі­зму насе­ру мате­рі і серу-мате­рі (вимов­ля­є­ться як одне сло­во). Про­те засте­рі­га­є­мо – будь­те обе­ре­жні, вжи­ва­ю­чи цей вираз, бо існує на ньо­го неща­дний контр­ар­гу­мент у вигля­ді фра­зи насе­ри собі в голо­ви, щоб м’якіше спать було!

Якщо ж на зава­ді вашо­му само­ви­ра­жен­ню через здо­ро­ву укра­їн­ську лай­ку сто­ять якісь чин­ни­ки вну­трі­шньо­го (інфан­ти­лізм) чи зов­ні­шньо­го (по пиці дадуть) хара­кте­ру, то вжи­вай­те інде­фе­рен­тні вира­зи мате­рі його ковінь­ка, тря­сця його мате­рі, сто копа­нок чор­тів тобі в печін­ку або­що. Можли­ве вико­ри­ста­н­ня евфе­мі­змів типу к чор­ту, к бісу, під три чор­ти, гали­ци­змів холє­ра, шляг тра­фив.

Любі дру­зі! Ово­ло­ді­вай­те лекси­чним та сти­лі­сти­чним багат­ством укра­їн­ської лай­ки, несіть її в маси, про­па­гуй­те її повсю­дне вжи­ва­н­ня, широ­ко кори­стуй­тесь нею в побу­ті! Пам’ятайте – ніщо так не зні­має стре­сів, як широ­кий матюк, ніщо так не допо­ма­гає роз­кри­ти гли­би­ни вашої душі, як здо­ро­ва лай­ка!

Хай трем­тять наші воро­ги! Щоб вони пов­си­ра­лись! Щоб вони визди­ха­ли!

Лай­ли­ві вира­зи:

А добра б тобі не було…

А щоб в тебе пір’я в роті поро­сло…

Тря­сця тво­їй матері…(трясця — це лихо­ман­ка, хво­ро­бли­вий стан, коли люди­ну пері­о­ди­чно кидає то в жар, то в холод)

Ти нечи­ста сило…

А щоб швид­кою Настею тут тебе зно­си­ло…

А щоби ниж­че пояса зці­пи­ло за пупа…

А щоби пуп той вили­сів, як від маку сту­па…

А щоб тобі чор­не було…

А щоб тобі від­мо­ви­ли, як чогось попро­сиш…

А щоб тво­єю мор­дою про­со моло­ти­ли…

А щоб твоя дру­жи­нонь­ка з кумом пове­ла­ся…

А щоби твоя сра­ка по шву розі­йшла­ся…

А щоб ти щастя не знав…

А щоб ти луснув…

А щоб тобі заці­пи­ло…

А щоб тобі пови­ла­зи­ло… (вжи­ва­є­ться коли хтось чогось не бачить, або не поба­чив)

А щоб тобі закла­ло…

А щоб ти не діждав…

А щоб ти всрав­ся, як малень­кий був…

А щоб вам пусто було…

А щоб тебе під­ня­ло і гепну­ло (вер­ті­ло)…

А щоб тебе грім побив…

А щоб тебе зли­дні обсі­ли…

А щоб йому голо­ва облі­зла…

А щоб тебе Мора­на поби­ла…

А бодай тебе чор­ти вхо­пи­ли…

А щоб тобі добре було…(вживається і як лай­ка)

А щоб ти здо­ро­вий був…(вживається і як лай­ка)

А щоб ти падло дри­ста­ло та й дри­ста­ло…

А шоб тобі буль­ка з носа виско­чи­ла…

А щоб тебе муха вбри­кну­ла…

А шоб тебе коль­ка ско­ло­ла…

А щоб тобі кур­ка на ногу насту­пи­ла…

А щоб вас лиха біда сто­ро­ною обходила…(вживається і як лай­ка)

А щоб тобі рачки лази­ти…

А щоб ви зги­ну­ли…

А щоб ти скис!

А щоб ти ска­зив­ся!…

Дур­ний як ціп…

Ста­ра кля­ча…

Срав пес їхній мате­рі…

Най ті качка копне!…

Всрав­ся тай кри­во!…

Кров би тебе нагла зал­лє­ла, сучий ти сину!…

Дідь­ка лисо­го тобі дам…

Сто чор­тів в печін­ку…

Іди до бісо­вої мате­рі…

Бісо­вий син…

Вра­жий син…

Вра­жі діти…

Бісо­ва ковінь­ка…

Дур­ний тебе піп хре­стив (Про «неро­зум­ну люди­ну»)…

Мате­рі тво­їй ковінь­ка…

Мате­рі тво­їй хиря…

Дам по макі­трі…

Від­ві­да­єш мако­го­на…

Бісо­ва душа…

Аре­штан­ська душа…

Під­ла душа…

Під­лої мате­рі син…

Під­ло­го стер­ва робо­та…

Під­ло­го сина (дочки) робо­та…

Най би тебе пран­ці з’їли…

Хай вам грець…

Ти, гім­но неро­зду­ше­не!

Про­сто вира­зи:

(тут буде­мо наво­ди­ти ціка­ві, на наш погляд, вира­зи):

A, cоба­ча кров!

Дідь­ка лисо­го…

Дідь­ко б його взяв (вхо­пив)!

Де його чор­ти поне­сли? (вжи­ва­е­ться, як хтось кудись пішов, або десь заба­рив­ся)

Пан хоче мати чудо­ву гаму кольо­рів на облич­чі?

Заці­дить в зуби…

За патли та в пику (поти­ли­цю)…

Діждав­ся сра­ної немо­чі…

Мор­да — хоч пацю­ків бий…

Мор­да — що й возом не об’їдеш…

Сту­ли пйль­ку… (теж саме, що й «закрий рота»)

Тю (тьху), на тебе!

Чого балу­хи вилу­пив? (те саме, що й «чого диви­шся?»)

Чого шкі­ри­шся? (те саме, що й «чого смі­є­шся?»)

Одною сра­кою на два базари…(те саме, що й «сиді­ти на двох стіль­цях?»)

Срали-мазали…(те саме. що й «зро­би­ти щось аби­як»)

Тиць моя радість…

Сло­ва:

бздун (бздю­ха)

бев­зень (лайл. Вай­ло, йолоп, бов­дур)

бешке­тник (Той, хто робить, зчи­няє бешкет; уча­сник, при­зві­дник бешке­ту. // Учень, який систе­ма­ти­чно пору­шує дисци­плі­ну, пустує)

біс (Уяв­на над­при­ро­дна істо­та, що вті­лює зло і зви­чай­но зобра­жу­є­ться у вигля­ді люди­ни з козя­чи­ми нога­ми, хво­стом і ріж­ка­ми; злий дух, чорт, дия­вол, сата­на. 2. Ужи­ва­є­ться як лай­ка. ** Де в біса! — ужи­ва­є­ться як запе­ре­че­н­ня, спро­сту­ва­н­ня у знач. ні! де там! До біса: а) (у спо­луч. зі сл. поси­ла­ти, про­га­ня­ти і т. ін.) геть; на всі чоти­ри вітри; б) (чого) бага­то, без­ліч. На [яко­го] біса — нащо, для чого. Один біс — одна­ко­во, все одно. У (в) біса — ужи­ва­є­ться у знач. під­сил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — ужи­ва­є­ться для вира­же­н­ня зди­ву­ва­н­ня. Яко­го біса? — ужи­ва­є­ться для вира­же­н­ня неза­до­во­ле­н­ня у знач. наві­що, чому)

бла­зень (1. заста­рі­ле — Осо­ба при дво­рі монар­ха або вель­мо­жно­го пана, що роз­ва­жа­ла госпо­да­ря та його гостей різни­ми витів­ка­ми, жар­та­ми і т. ін. 2. Коме­дій­ний пер­со­наж у ста­ро­вин­них виста­вах. 3. пере­но­сне, зне­ва­жли­ве — Про люди­ну, яка на поті­ху іншим удає з себе дур­ни­ка, шту­ка­ря. 4. лайл. Дурень, теле­пень. 5. діал. Моло­ко­сос, малюк.)

бов­дур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб тума­ну, хмар і т. ін. 3. лайл. Про гру­бу, неро­зум­ну люди­ну)

бусур­ман (Про люди­ну іншої віри (перев. про маго­ме­та­ни­на). 2. Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

вай­ло (розм. Непо­во­ро­тка, незгра­бна люди­на; тюхтій)

вилу­пок (зне­ва­жли­во 1. Про дити­ну. 2. Про люди­ну з нега­тив­ни­ми риса­ми)

виро­док (1. Зов­ні­шньо потвор­на люди­на. 2. Люди­на, що втра­ти­ла кра­щі яко­сті; недо­лю­док. // лайл.)

вишкре­бок (розм. 1. Неве­ли­кий хліб із зали­шків тіста на дні та стін­ках макі­три, діжі. 2. перен., жарт. Про остан­ню дити­ну в сім’ї. // лайл. Про непов­но­цін­ну, зне­ва­жу­ва­ну люди­ну)

від­лу­пцю­ва­ти (Силь­но поби­ти когось)

воло­цю­га (зне­ва­жл. 1. Без­дом­на люди­на, яка не пра­цює, а живе з кра­ді­жок, жебра­цтва і т. ін., постій­но змі­ню­ю­чи місце­пе­ре­бу­ва­н­ня; бродя­га, прой­ди­світ. // Про того, хто ходить кудись без потре­би, часто уни­ка­ю­чи робо­ти. // жарт. Про того, хто пев­ний час був від­су­тній дома. 2. Той, хто любить воло­чи­ти­ся за ким-небудь.)

гам­се­ли­ти (Силь­но бити кого-небудь, з силою уда­ря­ти, сту­ка­ти по чому-небудь, у що-небудь)

гаспид (Те саме, що чорт; дия­вол, дідь­ко, біс. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во. ** До гаспи­да — дуже бага­то.)

гидо­та (Те, що викли­кає оги­ду. // Пога­ний, під­лий вчи­нок; під­лість, мер­зо­тність. 2. перен. Про під­лу, мер­зен­ну люди­ну; погань.)

глу­зу­ва­ти (Уїдли­во насмі­ха­ти­ся; висмі­ю­ва­ти когось або щось.)

дідь­ко (Те саме, що біс 2. Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во. ** Дідь­ко знає — важ­ко ска­за­ти, неві­до­мо, не зна­ти. Дідь­ка лисо­го — ніза­що, ніко­ли. На яко­го дідь­ка? — наві­що? для чого? Яко­го дідь­ка? — чого? чому?)

дуре­па (зне­ва­жли­во. Розу­мо­во обме­же­на, тупа жін­ка. Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во)

дур­бе­лик

дупа (гали­цизм. Сідни­ця)

зане­дба­ний (Який має озна­ки зане­па­ду, недо­гля­ду, бай­ду­жо­го став­ле­н­ня з боку когось. // Неохай­ний, зане­ха­я­ний (про вигляд і т. ін.)

запро­да­нець (Про­да­жна люди­на, той, хто зра­джує кого-, що-небудь із кори­сли­вою метою)

збо­че­нець

зли­день (зли­дар) (1.Людина, яка живе в зли­днях, неста­тках; бідняк // 2.Уживається як лай­ли­ве сло­во)

зло­дій (1. Той, хто вчи­няє зло­дій­ство. // Про зві­рів, пта­хів, що кра­дуть їстів­не. 2. Зра­дник, зло­чи­нець.)

зна­йди­бiда

йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недо­те­па. ** Йолоп царя небе­сно­го — бов­дур, теле­пень.)

кар­ко­лом­ний (1. Через яко­го можна зла­ма­ти карк, шию; дуже небез­пе­чний. 2. перен. Важ­кий, скла­дний для вико­на­н­ня, для розв’язання. // Ризи­ко­ва­ний. 3. перен. Те саме, що над­зви­чай­ний)

кеп­сько (1. Те саме, що пога­но. ** Кеп­ські жар­ти з ким — чим — пога­ні, небез­пе­чні жар­ти. 2. Пога­нень­кий.)

куме­дний (Смі­шний, забав­ний. // Те саме, що диво­ви­жний)

кур­ва (вульг., лайл. Повія, шлю­ха)

лай­дак (1. Вбо­га без­дом­на люди­на. 2. Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

лай­но (Кал, послід, гній. 2. Вжи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во, напр. «Лай­но соба­че»)

лихо­дій (Той, хто чинить лихо, зда­тний чини­ти лихо)

лихвар (Той, хто пози­чає гро­ші за вели­кий про­цент.)

ляр­ва (зне­ва­жл. Гуля­ща жін­ка, шльон­дра, кур­ва)

мер­зо­тник (Осо­ба, зда­тна на всі­ля­ку під­лість; негі­дник. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

набрід (зне­ва­жл. Нікчем­ні, шкі­дли­ві для суспіль­ства люди, які випад­ко­во зібра­ли­ся разом.)

наві­же­ний (1. Пси­хі­чно хво­рий; боже­віль­ний, боже­віль­на. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во. 2. Нев­рів­но­ва­же­ний, нестри­ма­ний. 3. Позбав­ле­ний розум­но­го змі­сту. 4. перен. Який вихо­дить за межі нор­маль­но­го щодо сили, вели­чи­ни, напру­же­но­сті і т. ін.)

наво­лоч (зне­ва­жл. Під­лі, нікчем­ні, шкі­дли­ві для суспіль­ства люди; набрід. 2. зне­ва­жл., лайл. Нікчем­на, під­ла люди­на; негі­дник.)

наци­цюр­ник (ана­лог бюст­галь­те­ра)

наха­ба (Люди­на, яка діє зухва­ло, без­це­ре­мон­но, пору­шу­ю­чи мораль­ні нор­ми, і не зва­жає на став­ле­н­ня до цьо­го інших.)

незда­ра (Люди­на, яка не має талан­ту, зді­бно­стей до чого-небудь. // Непо­во­ро­тка, незгра­бна люди­на. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

незґра­ба (розм. 1. Незґра­бна люди­на. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во. 2. Те, що зро­бле­не гру­бо, без сма­ку.)

недо­лу­гий (1. Без­си­лий, сла­бий, кво­лий фізи­чно (про люди­ну і тва­ри­ну). 2. Який не від­по­від­ає сво­є­му місцю, при­зна­чен­ню і т. ін. 3. Слаб­кий щодо сили сво­го впли­ву. // Слаб­кий у худо­жньо­му і змі­сто­во­му аспе­ктах. 4. Незна­чний щодо обся­гу, роз­мі­ру, зна­че­н­ня і т. ін.)

недо­те­па (1. Люди­на, яка не вміє зро­би­ти, вико­на­ти, здій­сни­ти і т. ін. що-небудь з нале­жним умі­н­ням, як слід; нев­мі­ла люди­на. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во. 2. Розу­мо­во обме­же­на, тупа люди­на; дурень.)

непо­тріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна люди­на)

одо­ро­бло, одо­ро­ба­ла (розм. 1. Вели­кий, гро­мі­зд­кий пре­дмет. 2. зне­ва­жл. Незгра­бна люди­на.)

падлю­ка (1. труп тва­ри­ни; падаль. 2. розм. Негі­дна люди­на; мер­зо­тник. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

під­лю­ка (-и, ж. і ч., лайл. Під­ла люди­на.)

плю­га­вий (Який викли­кає зне­ва­гу, оги­ду, непо­ка­зний, мир­ша­вий (про люди­ну). // перен. Оги­дний, мер­зен­ний, під­лий.)

погань (1. Покидь­ки. 2. розм. Тва­ри­ни, кома­хи і т. ін., що викли­ка­ють у люди­ни від­ра­зу, оги­ду і т. ін. 3. розм. Нечи­ста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викли­кає від­ра­зу, оги­ду і т. ін.; все, що викли­кає осуд. // Негі­дна, нікчем­на люди­на, що викли­кає зне­ва­гу, пре­зир­ство)

поки­дьок (1. Непри­да­тні для вико­ри­ста­н­ня, непо­трі­бні зали­шки чого-небудь, мотлох, ста­рі речі і т. ін. 2. перен., зне­ва­жл. Мораль­но роз­кла­де­ні люди, декла­со­ва­ні, зло­чин­ні еле­мен­ти суспіль­ства; непо­тріб, негідь, пото­лоч. // Ужи­ва­є­ться в зна­чен­ні лай­ли­во­го сло­ва.)

потво­ра (1. Стра­хі­тли­ва фан­та­сти­чна істо­та; стра­хо­ви­ще. // Про веле­тен­ську тва­ри­ну, що вра­жає роз­мі­ра­ми сво­го тіла. // Про брид­ку, негар­ну зов­ні люди­ну або тва­ри­ну, що має непро­пор­цій­ну будо­ву тіла, фізи­чні вади тощо. 2. перен. Про люту, жор­сто­ку і т. ін. люди­ну, що втра­ти­ла кра­щі мораль­ні яко­сті; недо­лю­док.)

пран­цю­ва­тий (хво­рий на пранці(сифіліс). // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во)

при­ше­ле­пку­ва­тий (Нетя­му­щий, без­тол­ко­вий.)

ска­же­ний (1. Хво­рий на сказ; який ска­зив­ся. Який має пси­хі­чний роз­лад; боже­віль­ний. Хво­ра на сказ чи боже­віль­на люди­на (ужи­ва­є­ться перев. як лай­ка). 2. Який лег­ко втра­чає само­вла­да­н­ня, нестрим­ний у гні­ві; неса­мо­ви­тий, нестям­ний. // Який пере­бу­ває у ста­ні неса­мо­ви­то­сті, шален­ства. // Який вира­жає неса­мо­ви­тість, шален­ство. // Який діє за вла­сним бажа­н­ням, за вла­сною волею, не зва­жа­ю­чи ні на кого; сва­віль­ний. // Баский, гаря­чий (про коня). 3. перен. Дуже силь­ний, зна­чний силою сво­го вияву. // Інтен­сив­ний, над­зви­чай­но гли­бо­кий (про стан, почу­т­тя і т. ін.). // Дуже швид­кий. // Рву­чкий (про вітер). // Нестер­пний (про холод, спе­ку та ін.). // З вели­ки­ми моро­за­ми; лютий (про зиму). // Бур­хли­вий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напру­же­ний, кло­пі­тли­вий, запов­не­ний спра­ва­ми, робо­тою і т. ін. // Неймо­вір­ний, диво­ви­жний. ** Мов ска­же­ний: а) не зда­тний кон­тро­лю­ва­ти свої вчин­ки, дії; б) ужи­ва­є­ться для під­кре­сле­н­ня енер­гій­но­сті, інтен­сив­но­сті яко­їсь дії, сили її вияву.)

сра­ка (вульг. зад, сідни­ці)

стер­во (1. труп тва­ри­ни; падаль. 2. розм. Під­ла, негі­дна люди­на; мер­зо­тник. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

схи­бле­ний

теле­пень (розм. 1. перев. лайл. Неро­зум­на, вай­лу­ва­та люди­на; дурень, недо­те­па, вай­ло, тюхтій. 2. рід­ко. Сер­це дзво­на.)

тюхтій (розм. Про вай­лу­ва­ту, непо­во­ро­тку люди­ну)

хвой­да (зне­ва­жл. Неохай­на, нече­пур­на люди­на; нечепура.// Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во)

шеле­па (зне­ва­жл. Те саме, що недо­те­па)

шибе­ник (Той, хто пові­сив­ся або кого пові­си­ли на шибе­ни­ці. // лайл. Той, хто заслу­го­вує шибе­ни­ці; негі­дник. 2. розм. Те саме, що бешке­тник.)

шльон­дра (1. зне­ва­жл. Неохай­на жін­ка. 2. вульг., лайл. Повія, шлю­ха)

шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) тра­фив кого, зах. — ужи­ва­є­ться як лай­ка, що вира­жає лихе поба­жа­н­ня комусь.)

шмар­ка­тий, шмар­кач (1. Такий, у яко­го тече слиз із носа; зі шмар­кля­ми під носом. 2. перен., зне­ва­жл. Мало­лі­тній або дуже моло­дий, недо­свід­че­ний, нев­мі­лий. // Ужи­ва­є­ться як лай­ли­ве сло­во.)

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»