Показати мапу території
Козацькі хрести

У пам’ять про 230 роко­вини сва­віль­ного руй­ну­ва­ння вій­ськами Кате­рини II Запо­розь­кої Січі, 14 жов­тня 2005 року поруч зі Став­ро­пі­гій­ною коза­цькою цер­квою Покрови Пре­свя­тої Бого­ро­диці було вста­нов­лено пан­теон із 38 кам’яних хре­стів, виго­тов­ле­них зі сте­по­вого піско­вика, на яких викар­бу­вано назви всіх трид­цяти восьми куре­нів Вій­ська Запо­розь­кого Низо­вого. Пам’ятні знаки були уро­чи­сто освя­чені єпис­ко­пом Біло­цер­ків­ським (УПЦ КП) Оле­ксан­дром.

Пере­лік куре­нів (за Кащен­ком)

Вій­сько Запо­розьке спо­кон­віку (себто ніхто не пам’ятає, з якого часу) поді­ля­лося на 38 куре­нів. Назви тим куре­ням були надані зде­біль­шого на згадку про городи Укра­їни, з котрих вийшли на Запо­рожжя перші това­риші, що заклали курінь, деякі ж з куре­нів були названі іме­н­ням яко­гось слав­ного курін­ного това­риша або пер­шого курін­ного ота­мана.

Пашків­ський Кущів­ський – від села Кущівка на річці Орель у Цари­чан­ському районі Дні­про­пе­тров­ської обла­сті на тери­то­рії Про­тов­чан­ської паланки Кисля­ків­ський – від села Кисляк на річці Соб, лівій при­тоці Пів­ден­ного Бугу в Гай­син­ському районі Він­ни­цької обла­сті. Іва­нів­ський Коне­лів­ський – від села Конела на річці Конилка, в Жашків­ському районі Чер­ка­ської обла­сті. Сер­гі­єв­ський Дін­ський – від річки Дін (Дон) й Сівер­ський Донець (так доте­пер вимов­ляє цю назву насе­ле­ння Сере­днього Дону між його при­то­ками Богу­ча­ром та Діви­цею, що є нащад­ками коза­ків укра­їн­ського Остро­гозь­кого Слобід­ського коза­цького полку). Місто Остро­гозьк, як і зна­чна частина Схі­дної Слобід­ської Укра­їни після 1921 року сило­міць була при­єд­нана до Воро­незь­кої, Кур­ської та Біл­го­род­ської губер­ній Російької Феде­ра­ції. Насправді, етні­чний склад цієї тери­то­рії до 70% є укра­їн­ськими слобід­ськими коза­ками – це є тери­то­рія укра­їн­ської Сло­бо­жан­щини. Вихідці з даних тери­то­рій і утво­рю­вали на Запо­розь­кій Січі Дон­ський курінь. Кри­лів­ський – від міста Кри­лів, що до зато­пле­ння його водами Кре­мен­чу­цького водо­схо­вища сто­яло при гирлі Тясмина в Кіро­во­град­ській обла­сті. Канів­ський – від міста, рай­цен­тра Чер­ка­ської обла­сті Канів на пра­вому березі Дні­пра. Бату­рин­ський – від місте­чка Бату­рин Бахма­цького району Чер­ні­гів­ської обла­сті, роз­та­шо­ва­ного на лівій при­тоці Десни Сеймі. В 1669 – 1708 роках Бату­рин був рези­ден­цією геть­ма­нів Дем’яна Мно­го­грі­шного, Івана Самой­ло­вича, Івана Мазепи, в 1750 – 1764 роках – Кирила Розу­мов­ського. Попо­ви­чев­ський – від того що туди попа­дали бур­саки – сини попів та учні бого­слов­ських закла­дів. Васю­рин­ський Неза­май­лів­ський Ірклі­їв­ський – від селища Іркліїв, роз­та­шо­ва­ного на лівому березі Дні­пра біля гирла річки Ірклій у Чор­но­ба­їв­ському районі Чер­ка­ської обла­сті. Щер­ба­ків­ський – похо­дить від назви села Щер­баки, що роз­та­шо­ване на річці Рось Біло­цер­ків­ського району Київ­ської обла­сті. Тита­рів­ський – титар – з дав­ньо­укра­їн­ської  – цер­ков­ний ста­ро­ста. Назва куреня похо­дить від назви села Тита­рівка, котре роз­та­шо­ване на річці Айдар (ліва при­тока Сівер­ського Дінця) Ста­ро­біль­ського району Луган­ської обла­сті. Шку­рин­ський – від того що тоте­мом куріня була вовча шкура Кори­нів­ський – назва куреня похо­дить від най­ме­ну­ва­ння села, з якого при­йшов пер­ший козак-заснов­ник, а саме села Кор­нів, що лежить на річці Дні­стер в передгір‘ях Кар­пат. Тепер село Кор­нів зна­хо­ди­ться на тери­то­рії Горо­ден­ків­ського району Івано-Фран­ків­ської обла­сті. Рогів­ський – від села Рогів Мань­ків­ського району Чер­ка­ської обла­сті. Кор­сун­ський – від міста Кор­сунь (тепер рай­центр Чер­ка­ської обла­сті Кор­сунь-Шев­чен­ків­ський) на Росі. Кал­ни­бо­ло­цький – від місте­чка Кал­ни­бо­лото, рай­центр Чер­ка­ської обла­сті що з 1795 р. зве­ться Кате­ри­но­по­лем, що роз­та­шо­ва­ний на річці Гни­лий Тикич. Уман­ський – від міста Умань на річці Уманка Дерев’янівський Ниж­че­сте­блів­ський – від місте­чка Сте­блів, що лежить на пра­вій при­тоці Дні­пра Росі в Кор­сунь-Шев­чен­ків­ському районі Чер­ка­ської обла­сті Вище­сте­блів­ський – від місте­чка Сте­блів, що лежить на пра­вій при­тоці Дні­пра Росі в Кор­сунь-Шев­чен­ків­ському районі Чер­ка­ської обла­сті Дже­ре­лів­ський Пере­я­слав­ський – від міста Пере­я­слав (тепер рай­центр Київ­ської обла­сті Пере­я­слав-Хмель­ни­цький) над річкою Тру­біж. Пол­тав­ський – від тепе­рі­шнього обла­сного цен­тру Пол­тава над річкою Вор­скла. Миша­стів­ський – тоте­мом був миша­стий дикий сте­по­вий кінь – тар­пан – звідти і назва Мен­ський – від міста Мена (рай­центр Чер­ні­гів­ської обла­сті) на пра­вій при­тоці Десни Мені. За часів Бог­дана Хмель­ни­цького був цен­тром Мен­ської сотні Чер­ні­гів­ського коза­цького полку. Тимо­шів­ський – від села Тимо­шівка Мань­ків­ського району Чер­ка­ської обла­сті. Вели­чків­ський Леву­шків­ський – від села Леу­хів на річці Сороці в Іллі­не­цькому районі Він­ни­цької обла­сті Пла­сту­нів­ський – курінь роз­ві­дни­ків, від  дав­нього укра­їн­ського слова пла­ста­тись – повзти ( потра­пило в росій­ську мову, де відоме як руха­тись по пла­стун­ськи ) Дядь­ків­ський – дядь­ком ще в Київ­ській Русі нази­вали вій­сько­вого настав­ника, тобто курінь вчи­те­лів Брю­хо­ве­цький Ведме­дів­ський (Медве­дів­ський) – від села Медве­дівка, що лежить на березі пра­вої при­токи Дні­пра р. Тясмині в Чиги­рин­ському районі Чер­ка­ської обла­сті. Пла­тни­рів­ський – від слова  пла­тнер – з дав­ньо­укра­їн­ської – зброя. Укра­їн­ські козаки були дуже вправ­ними в руко­па­шному бою й воло­діли всіма видами холо­дної та вогне­паль­ної зброї і їх за це в того­ча­сній Європі  нази­вали “ору­жни­ками”, тобто за ана­ло­гією з тепе­ре­шнім часом – козаки були таким собі сере­дньо­ві­чним “спецназом”.Наші пра­діди вели руко­па­шний бій,  змі­шу­ю­чись з бойо­вими поряд­ками ворога – такий бій нази­вався “галасом”.Бій окре­мими, непов’язаними між собою заго­нами, нази­вався – “розгардіяшем”.Таким чином перед коза­ками Пла­тни­рів­ського куреня, котрі будучи “ору­жни­ками” най­лі­пше в Запо­різь­кому Вій­ську воло­діли мисте­цтвом руко­па­шного бою, ста­ви­лась задача про­риву лінії обо­рони супро­тив­ника та вне­се­ння в його ряди сум’яття та паніки. 

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»