Показати мапу території
Козацькі хрести

У пам’ять про 230 роковини свавільного руйнування військами Катерини II Запорозької Січі, 14 жовтня 2005 року поруч зі Ставропігійною козацькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці було встановлено пантеон із 38 кам’яних хрестів, виготовлених зі степового пісковика, на яких викарбувано назви всіх тридцяти восьми куренів Війська Запорозького Низового. Пам’ятні знаки були урочисто освячені єпископом Білоцерківським (УПЦ КП) Олександром.

Перелік куренів (за Кащенком)

Військо Запорозьке споконвіку (себто ніхто не пам’ятає, з якого часу) поділялося на 38 куренів. Назви тим куреням були надані здебільшого на згадку про городи України, з котрих вийшли на Запорожжя перші товариші, що заклали курінь, деякі ж з куренів були названі іменням якогось славного курінного товариша або першого курінного отамана.

Пашківський Кущівський – від села Кущівка на річці Орель у Царичанському районі Дніпропетровської області на території Протовчанської паланки Кисляківський – від села Кисляк на річці Соб, лівій притоці Південного Бугу в Гайсинському районі Вінницької області. Іванівський Конелівський – від села Конела на річці Конилка, в Жашківському районі Черкаської області. Сергієвський Дінський – від річки Дін (Дон) й Сіверський Донець (так дотепер вимовляє цю назву населення Середнього Дону між його притоками Богучаром та Дівицею, що є нащадками козаків українського Острогозького Слобідського козацького полку). Місто Острогозьк, як і значна частина Східної Слобідської України після 1921 року силоміць була приєднана до Воронезької, Курської та Білгородської губерній Російької Федерації. Насправді, етнічний склад цієї території до 70% є українськими слобідськими козаками – це є територія української Слобожанщини. Вихідці з даних територій і утворювали на Запорозькій Січі Донський курінь. Крилівський – від міста Крилів, що до затоплення його водами Кременчуцького водосховища стояло при гирлі Тясмина в Кіровоградській області. Канівський – від міста, райцентра Черкаської області Канів на правому березі Дніпра. Батуринський – від містечка Батурин Бахмацького району Чернігівської області, розташованого на лівій притоці Десни Сеймі. В 1669 – 1708 роках Батурин був резиденцією гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, в 1750 – 1764 роках – Кирила Розумовського. Поповичевський – від того що туди попадали бурсаки – сини попів та учні богословських закладів. Васюринський Незамайлівський Іркліївський – від селища Іркліїв, розташованого на лівому березі Дніпра біля гирла річки Ірклій у Чорнобаївському районі Черкаської області. Щербаківський – походить від назви села Щербаки, що розташоване на річці Рось Білоцерківського району Київської області. Титарівський – титар – з давньоукраїнської  – церковний староста. Назва куреня походить від назви села Титарівка, котре розташоване на річці Айдар (ліва притока Сіверського Дінця) Старобільського району Луганської області. Шкуринський – від того що тотемом куріня була вовча шкура Коринівський – назва куреня походить від найменування села, з якого прийшов перший козак-засновник, а саме села Корнів, що лежить на річці Дністер в передгір`ях Карпат. Тепер село Корнів знаходиться на території Городенківського району Івано-Франківської області. Рогівський – від села Рогів Маньківського району Черкаської області. Корсунський – від міста Корсунь (тепер райцентр Черкаської області Корсунь-Шевченківський) на Росі. Калниболоцький – від містечка Калниболото, райцентр Черкаської області що з 1795 р. зветься Катеринополем, що розташований на річці Гнилий Тикич. Уманський – від міста Умань на річці Уманка Дерев’янівський Нижчестеблівський – від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області Вищестеблівський – від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області Джерелівський Переяславський – від міста Переяслав (тепер райцентр Київської області Переяслав-Хмельницький) над річкою Трубіж. Полтавський – від теперішнього обласного центру Полтава над річкою Ворскла. Мишастівський – тотемом був мишастий дикий степовий кінь – тарпан – звідти і назва Менський – від міста Мена (райцентр Чернігівської області) на правій притоці Десни Мені. За часів Богдана Хмельницького був центром Менської сотні Чернігівського козацького полку. Тимошівський – від села Тимошівка Маньківського району Черкаської області. Величківський Левушківський – від села Леухів на річці Сороці в Іллінецькому районі Вінницької області Пластунівський – курінь розвідників, від  давнього українського слова пластатись – повзти ( потрапило в російську мову, де відоме як рухатись по пластунськи ) Дядьківський – дядьком ще в Київській Русі називали військового наставника, тобто курінь вчителів Брюховецький Ведмедівський (Медведівський) – від села Медведівка, що лежить на березі правої притоки Дніпра р. Тясмині в Чигиринському районі Черкаської області. Платнирівський – від слова  платнер – з давньоукраїнської – зброя. Українські козаки були дуже вправними в рукопашному бою й володіли всіма видами холодної та вогнепальної зброї і їх за це в тогочасній Європі  називали “оружниками”, тобто за аналогією з теперешнім часом – козаки були таким собі середньовічним “спецназом”.Наші прадіди вели рукопашний бій,  змішуючись з бойовими порядками ворога – такий бій називався “галасом”.Бій окремими, непов’язаними між собою загонами, називався – “розгардіяшем”.Таким чином перед козаками Платнирівського куреня, котрі будучи “оружниками” найліпше в Запорізькому Війську володіли мистецтвом рукопашного бою, ставилась задача прориву лінії оборони супротивника та внесення в його ряди сум’яття та паніки.

Вартість входу

120грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»