Показати мапу території
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці

Розклад Богослужінь в Ставропігійній козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці

Українська Православна Церква Київського Патріархату.
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці.

9 кві­тня (Неділя). Неділя, ваїй (цві­то­но­сна, Вер­бна неділя). ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ.
7–00 – Спо­відь. 8–00 – Свя­ткова Літур­гія. Освя­че­ння верби.

13 кві­тня (Четвер). Вели­кий четвер. Спо­мин Тай­ної Вечері.
7–00 – Спо­відь. 8–00 –Літур­гія Васи­лія Вели­кого.
16–00 – Утреня. Послі­дов­ні­сть Свя­тих Стра­стей Госпо­дніх.

14 кві­тня (П‘ятниця). Велика п‘ятниця. Спо­мин свя­тих спа­сен­них Стра­стей Господа нашого Ісуса Хри­ста.
16–00 – Вечірня Вели­кої суботи. Виніс пла­ща­ниці.

15 кві­тня (Субота). Велика субота.
22–00 – Чита­ння діянь Свя­тих Апо­сто­лів.
23–30 – Опів­ні­чна. Хре­сний хід нав­коло храму.
00–00 – СВІТЛЕ  ХРИСТОВЕ  ВОСКРЕСІННЯ.  ПАСХА.  ВЕЛИКДЕНЬ.
Свя­ткова Пасхальна Утреня. Вели­ко­дня Літур­гія. Освя­че­ння пасок.

ОСВЯЧЕННЯ  ПАСОК  ТА ВЕЛИКОДНІХ ДАРІВ  ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ  ДО  12–00.

ХРИСТОС ВОСКРЕС !
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ! 

17 кві­тня (Поне­ді­лок). Сві­тла седмиця. Поне­ді­лок Сві­тлої седмиці. Загаль­ниця. Прп. Руфа, затвор­ника Печер­ського, у Даль­ніх пече­рах (ХIV).
7–30 – Спо­відь. 8–00 – Свя­ткова Літур­гія. Хре­сний хід нав­коло храму.

22 кві­тня (Субота). Субота Сві­тлої Седмиці.
16–00 – Вечірня. Велика Пана­хида. 17–00 – Спо­відь.

23 кві­тня (Неділя). Анти­па­сха. Неділя друга після Пасхи. Ап. Фоми.
7–30 – Спо­відь. 8–00 – Літур­гія. Велика Пана­хида.

Треби: хре­ще­ння, він­ча­ння, моле­бні, освя­че­ння та від­спі­ву­ва­ння – за домов­ле­ні­стю з насто­я­те­лем храму отцем Рома­ном.

Тел: 093–615-67–79; 098–519-81–79; 050–142-42–05

До уваги прихожан!

Вхід до церкви на Богослужіння для прихожан – вільний (безоплатний)
у суботу з 15:30 до 16:30
та неділю з 07:30 до 9:00.

Ми дуже пере­про­шу­ємо, однак Вхід на іншу тери­то­рію «Мама­є­вої Сло­боди» під час Бого­слу­жі­ння можли­вий лише за пого­дже­н­ням із адмі­ні­стра­цією, або за наяв­но­сті вхі­дного кви­тка на тери­то­рію коза­цького селища.

Про козацький Храм

В сві­тлий день 14 жов­тня, на Покрову, року Божого 1994, Пред­сто­я­тель УАПЦ Патрі­арх Дими­трій здій­снив чин закла­де­ння цер­кви із дзві­ни­цею на честь Покрови Пре­свя­тої Бого­ро­диці, – цер­кви, поді­бної до тієї, що зна­хо­ди­лася на Запо­розь­кій Січі в часи визволь­них зма­гань Геть­мана Бог­дана-Зино­вія Хмель­ни­цького.

Коза­цька цер­ква роз­ра­хо­вана на одно­ча­сне пере­бу­ва­ння у ній до ста моліль­ни­ків. Зве­де­ння цер­кви роз­по­ча­лося восени 2000 року, а завер­ши­лося восени 2002 року. Будів­ни­цтво цер­кви здій­сню­ва­лося за рестав­ра­цій­ними кре­сле­н­нями май­страми з м. Яво­рів Львів­ської обла­сті під керів­ни­цтвом бри­га­дира тесля­рів Івана Кота. Храм сто­їть по широті «схід-захід» пра­кти­чно на одній лінії зі Свято-Успен­ським собо­ром Києво-Печер­ської лаври.

Це перша в Укра­їні коза­цька цер­ква, спо­ру­джена у новому тися­чо­літті. Вона являє собою копію хра­мів коза­цької архі­те­ктури, які у вели­кій кіль­ко­сті існу­вали в XVII сто­літті на Сере­дній Над­дні­прян­щині.

У 1775 році за нака­зом імпе­ра­триці Кате­рини II росій­ські вій­ська віро­ломно зруй­ну­вали Запо­розьку Січ після чого коза­цькі цер­кви в Укра­їні вже не буду­ва­лися. Отож і ство­рено у Києві, за сім кіло­ме­трів від Хре­ща­тика, обіч істо­ри­чного витоку річки Либідь, коза­цьке селище XVIII сто­лі­ття «Мама­єва Сло­бода» для утвер­дже­ння віко­ві­чного пра­гне­ння укра­їн­ців жити на дідів­ській землі вла­сним націо­нально-куль­тур­ним жит­тям.

Особливості Храму

Цей храм є пер­ли­ною укра­їн­ського цер­ков­ного зод­че­ства, яскра­вою пам’яткою мисте­цького доробку мину­лих віків, уні­каль­ним зраз­ком дерев’яної три­зру­бної і три­вер­хої коза­цької цер­кви. В інтер’єрі цер­кви від­кри­тий під­ку­поль­ний про­стір, баби­нець з навою, які з’єднані широ­ким пря­мо­ку­тним вирі­зом, при захі­дній стіні бабинця роз­та­шо­вані хори. У бабинці роз­мі­щу­є­ться сво­лок пере­кри­ття, на якому вла­што­ване пані­ка­дило зі 33-ма сві­чками, – як сим­вол років життя Господа нашого Ісуса Хри­ста. У захі­дній стіні бабинця на рівні існу­ю­чих хорів є лутки двір­ного отвору, через який є вихід на бал­кон­чик над ґан­ком. У ХVII-ХVIII сто­лі­т­тях неве­ли­кий про­стір цер­кви міг умі­стити лише вибра­них коза­ків та стар­шину, тож із поді­бних бал­кон­чи­ків, до всього Вій­ська Запо­розь­кого Низо­вого мали змогу звер­та­тися з про­по­від­ями цер­ковні ієрархи.

Цер­ква – три­дільно-три­верха, нале­жить до най­по­пу­ляр­ні­шого типу укра­їн­ського дерев’яного зод­че­ства. Цей тип свого часу став осно­вою для бага­тьох фор­мально-мисте­цьких ком­бі­на­цій, бо з різних при­чин під­да­вався в окре­мих буді­вель­них цехах різно­ма­ні­тним мисте­цьким змі­нам. А від­так, кожна дерев’яна три­дільно-три­верха цер­ква від­зна­ча­є­ться сво­їми осо­бли­вими рисами.

Рекон­стру­йо­вана за рестав­ра­цій­ними обмі­рами став­ро­пі­гійна коза­цька цер­ква Покрова Пре­свя­тої Бого­ро­диці збе­ре­гла пра­ді­дів­ський архе­тип архі­те­ктурно-про­сто­ро­вої побу­дови – шир­ший цен­траль­ний зруб у плані, нава має пра­вильну ква­дра­туру, а зруби в плані бабинця та вів­таря збу­до­вані у формі пом’якшеного ква­драта. Усі три зруби цер­кви одна­ко­вої форми, покриті пів­сфе­ри­чними баро­каль­ними маків­ками, вста­нов­ле­ними на восьми­гран­них з одним зало­мом бара­ба­нах, котрі ритмі­чно зву­жу­ю­ться доверху. Маківки увін­чані деко­ра­тив­ними глав­ками з коза­цькими Бого­ро­ди­чними хре­стами. Цен­траль­ний хрест має назву «Сонце Слави», в основі його лежить пів­мі­сяць – як сим­вол Прі­сно­діви Марії, – з якого піді­йма­є­ться хрест у вигляді «дерева життя», рясно укві­тча­ного кві­тами Бого­ро­диці – ліле­ями. Верхів’я хре­ста при­кра­шає Коро­но­ване сонце. Бого­ро­ди­чний хрест «Сонце Слави» сим­во­лі­зує пере­могу Діви Марії, котра дару­вала нам Спа­си­теля. Цен­тральна маківка трохи вища за бічні. По пери­ме­тру цер­кви роз­та­шо­ване широке під­дашшя (опа­са­ння), яке опи­ра­є­ться на різьблені крон­штейни – це є най­дав­ні­шим еле­мен­том дерев’яної коза­цької цер­кон­ної архі­те­ктури обох бере­гів Дні­пра (поді­бні еле­менти мали най­дав­ніша цер­ква у Чер­ні­гові, дерев’яна цер­ква Різдва Бого­ро­диці на Даль­ніх пече­рах Києво-Печер­ської лаври, цер­ква Архі­стра­тига Миха­їла в селі Субо­тові, Покров­ська цер­ква Запо­розь­кої Січі на Мики­ти­ному Розі та інші). Дах цер­кви та дзві­ниці пере­кри­тий ґон­том (дерев’яна чере­пиця доби сере­дньо­віччя). Стіни зрубу від­криті, і ми можемо від­чути подих дерева XVIII ст.

Дзвінниця

На захід від цер­кви сто­їть дерев’яна три­яру­сна дзві­ниця, ква­дра­тна у плані, увін­чана маків­кою, над якою виви­щу­є­ться хрест «Сонце Правди» — як сим­вол Господа нашого Ісуса Хри­ста. Збу­до­вана, як і цер­ква, у період 2000–2002 років. Пер­ший, дру­гий і тре­тій ярус її рублені — скла­дені із бру­сів. Тре­тій ярус має пря­мо­ку­тні отвори для дзво­нів, яких із голов­ним дзво­ном «Бла­го­ві­стом» три­над­цять. Яруси спо­лу­ча­ю­ться вну­трі­шніми дерев’яними схо­дами. Цер­ковні сходи скла­дені із тов­стих дощок (плах): за сві­то­гля­дними уяв­ле­н­нями того часу, із плах робили місце страти зло­чин­ців (звідси відо­мий вислів — «зійти на плаху»). Таким чином, сим­во­лі­чно людина повинна була пройти шлях спо­кути, піді­йма­ю­чись до храму по таких схо­дах, усві­до­мити грі­хов­ні­сть свою життя і пока­я­тися.

Інтер’єр церкви

Пишний баро­ко­вий іко­но­стас та інтер’єр для нового храму виго­то­вили різьбярі з Києва — Ф.А. Воро­пай, та Львова — І.А. Бабій­чук, оздо­бивши його Бого­ро­ди­чними моти­вами (ліле­ями, а також різьбле­н­ням вино­гра­дної лози та листя аканту). Левову час­тку ікон, у стилі так зва­ного Мазе­пин­ського бароко, напи­сав київ­ський худо­жник Оле­ксандр Цугорка.
Чіль­ним обра­зом храму, напи­са­ним Оле­ксан­дром Цугор­кою, є ікона «Бого­ро­диця Слобід­ська Цариця Коза­цька». За свід­че­н­ням Михайла Гру­шев­ського, поді­бна ікона ще до 1897 року зна­хо­ди­лася в родо­вій Михай­лів­ській цер­кві Геть­мана Бог­дана Хмель­ни­цького, що в селі Субо­тові. Також в оздо­бленні храму брали уча­сть худо­жники С. Гера­си­менко, Д, Бєлян­ський, В. Недай­борщ, О, Кудряв­ченко.

Освячення, статус та сьогодення Храму

Сьо­го­дні посаду насто­я­теля храму обі­ймає про­то­і­єрей Роман Фур­дин.

На освя­ченні 8 сер­пня 2003 року чоти­рьох кова­них хре­стів (Хрест «Сонце Правди» та трьох хре­стів «Сонце Слави») перед вста­нов­ле­н­ням їх на цер­ков­них банях були при­су­тні свя­щен­но­слу­жи­телі УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ, пред­став­ники вла­дних стру­ктур і гро­мад­ських  орга­ні­за­цій, а також численні жителі Від­ра­дного. Очо­лю­вав цю уро­чи­сту подію Пред­сто­я­тель УПЦ КП Патрі­арх Філа­рет.

Він же 14 жов­тня того самого року здій­снив уро­чи­стий чин освя­че­ння пер­шої коза­цької цер­кви в новому тися­чо­літті. Того дня від­зна­ча­лося велике цер­ковне свято Покрови Пре­свя­тої Бого­ро­диці та дер­жавне свято — День Укра­їн­ського коза­цтва-Отож від­разу по закін­ченні Боже­ствен­ної Літур­гії під сті­нами ново­о­свя­че­ного храму від­бу­лася Велика Рада Укра­їн­ського коза­цтва, на якій деле­гати, що з’їхалися сюди з усієї Укра­їни, одно­го­ло­сно пере­о­брали геть­ма­ном Укра­їни гвар­дії гене­рал-лей­те­нанта І.Г. Біласа на чер­го­вий тер­мін. Козаки також уро­чи­сто поса­дили поруч із цер­квою при­ве­зе­ний ними жолудь зі зна­ме­ни­того тися­чо­лі­тнього Хор­ти­цького дуба, як сим­вол міці й нев­ми­ру­що­сті укра­їн­ської-коза­цької нації.

Вра­хо­ву­ючи непе­ре­сі­чне зна­че­ння цер­кви Покрова Пре­свя­тої Бого­ро­диці у від­ро­дженні націо­наль­ної гідно­сті й поваги до пра­ді­дів­ських пра­гнень бути на вла­сній землі госпо­да­рями, 23 вере­сня 2004 року Патрі­арх Київ­ський і всієї Руси-Укра­їни Філа­рет видав Указ про нада­ння коза­цькій цер­кві ста­тусу Став­ро­пі­гії у складі Укра­їн­ської Пра­во­слав­ної цер­кви Київ­ського Патрі­ар­хату.

У пам’ять про 230 роко­вини сва­віль­ного руй­ну­ва­ння вій­ськами Кате­рини II Запо­розь­кої Січі, 14 жов­тня 2005 року поруч зі Став­ро­пі­гій­ною коза­цькою цер­квою Покрови Пре­свя­тої Бого­ро­диці було вста­нов­лено пан­теон із 38 кам’яних хре­стів, виго­тов­ле­них зі сте­по­вого піско­вика, на яких викар­бу­вано назви всіх трид­цяти восьми куре­нів Вой­ська Запо­розь­кого Низо­вого. Пам’ятні знаки були уро­чи­сто освя­чені єпис­ко­пом Біло­цер­ків­ським (УПЦ КП) Оле­ксан­дром.

Цер­ква збу­до­вана в новому тися­чо­літті, але серед київ­ських родин уже утвер­ди­лася думка: щоб хло­пчик виріс справ­жнім коза­ком і мужнім чоло­ві­ком, його треба хре­стити саме в цій коза­цькій цер­кві, а дів­чата мають обов’язково поста­вити у ній сві­чку і моли­тися до ікони «Бого­ро­диці Слобід­ської Цариці коза­цької», щоби Вона послала їм гар­ного наре­че­ного.

Вартість входу

50грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 35грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 35грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 35грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»