Показати мапу території
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці

Розклад Богослужінь в Ставропігійній козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці

Українська Православна Церква Київського Патріархату.
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці.

 

28 жов­тня (Субо­та). Сщмч. Лукі­а­на, Киє­во-Печер­сько­го, в Даль­ніх пече­рах(1243).
16–00 –Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

29 жов­тня (Неді­ля). Неді­ля 21-ша після П‘ятдесятниці.
7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія.

4 листо­па­да (Субо­та). Дими­трів­ська поми­наль­на субо­та.
8–00 – Вели­ка Пана­хи­да. 16–00 –Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

5 листо­па­да (Неді­ля). Неді­ля 22-га після П‘ятдесятниці. Апо­сто­ла Яко­ва, бра­та Госпо­дньо­го за пло­т­тю (бл.63). 7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія.

11 листо­па­да (Субо­та). 16–00 – Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

12 листо­па­да (Неді­ля). Неді­ля 23-тя після П‘ятдесятниці.
7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія.

18 листо­па­да (Субо­та). 16–00 – Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

19 листо­па­да (Неді­ля). Неді­ля 24-та після П‘ятдесятниці.
7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія.

21 листо­па­да (Вів­то­рок). Собор архі­стра­ти­га Миха­ї­ла та інших небе­сних сил без­пло­тних. 7–30 – Спо­відь.  8–00 – Свя­тко­ва Літур­гія.

25 листо­па­да (Субо­та). 16–00 – Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

26 листо­па­да (Неді­ля).
Неді­ля 25-та після П‘ятдесятниці. Свт. Іоана Золо­то­усто­го, архі­єп. Кон­стан­ти­но­поль­сько­го (407)
7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія.

2 гру­дня (Субо­та). Прп. Вар­ла­а­ма, ігум. Киє­во-Печер­сько­го, в Бли­жніх пече­рах (1065).
16–00 – Вечір­ня. 16–30 – Спо­відь.

3 гру­дня (Неді­ля). Неді­ля 26-та після П‘ятдесятниці. Перед­свя­то Вве­де­н­ня в храм Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці.
7–30 – Спо­відь.  8–00 – Літур­гія. 16–00 – Свя­тко­ва Все­ні­шна. 17–30 – Спо­відь

4 гру­дня (Поне­ді­лок). 27-ма седми­ця після П‘ятдесятниці.
ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.

7–30 – Спо­відь.  8–00 – Свя­тко­ва Літур­гія.

Тре­би: хре­ще­н­ня, він­ча­н­ня, моле­бні, освя­че­н­ня та від­спі­ву­ва­н­ня – за домов­ле­ні­стю з насто­я­те­лем хра­му отцем Рома­ном.

Тел: 093–615-67–79; 098–519-81–79; 050–142-42–05

До уваги прихожан!

Вхід до церкви на Богослужіння для прихожан – вільний (безоплатний)
у суботу з 15:30 до 16:30
та неділю з 07:30 до 9:00.

Ми дуже пере­про­шу­є­мо, однак Вхід на іншу тери­то­рію «Мама­є­вої Сло­бо­ди» під час Бого­слу­жі­н­ня можли­вий лише за пого­дже­н­ням із адмі­ні­стра­ці­єю, або за наяв­но­сті вхі­дно­го кви­тка на тери­то­рію коза­цько­го сели­ща.

Про козацький Храм

В сві­тлий день 14 жов­тня, на Покро­ву, року Божо­го 1994, Пред­сто­я­тель УАПЦ Патрі­арх Дими­трій здій­снив чин закла­де­н­ня цер­кви із дзві­ни­цею на честь Покро­ви Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці, – цер­кви, поді­бної до тієї, що зна­хо­ди­ла­ся на Запо­розь­кій Січі в часи визволь­них зма­гань Геть­ма­на Бог­да­на-Зино­вія Хмель­ни­цько­го.

Коза­цька цер­ква роз­ра­хо­ва­на на одно­ча­сне пере­бу­ва­н­ня у ній до ста моліль­ни­ків. Зве­де­н­ня цер­кви роз­по­ча­ло­ся восе­ни 2000 року, а завер­ши­ло­ся восе­ни 2002 року. Будів­ни­цтво цер­кви здій­сню­ва­ло­ся за рестав­ра­цій­ни­ми кре­сле­н­ня­ми май­стра­ми з м. Яво­рів Львів­ської обла­сті під керів­ни­цтвом бри­га­ди­ра тесля­рів Іва­на Кота. Храм сто­їть по широ­ті «схід-захід» пра­кти­чно на одній лінії зі Свя­то-Успен­ським собо­ром Киє­во-Печер­ської лав­ри.

Це пер­ша в Укра­ї­ні коза­цька цер­ква, спо­ру­дже­на у ново­му тися­чо­літ­ті. Вона являє собою копію хра­мів коза­цької архі­те­кту­ри, які у вели­кій кіль­ко­сті існу­ва­ли в XVII сто­літ­ті на Сере­дній Над­дні­прян­щи­ні.

У 1775 році за нака­зом імпе­ра­три­ці Кате­ри­ни II росій­ські вій­ська віро­лом­но зруй­ну­ва­ли Запо­розь­ку Січ після чого коза­цькі цер­кви в Укра­ї­ні вже не буду­ва­ли­ся. Отож і ство­ре­но у Киє­ві, за сім кіло­ме­трів від Хре­ща­ти­ка, обіч істо­ри­чно­го вито­ку річки Либідь, коза­цьке сели­ще XVIII сто­лі­т­тя «Мама­є­ва Сло­бо­да» для утвер­дже­н­ня віко­ві­чно­го пра­гне­н­ня укра­їн­ців жити на дідів­ській зем­лі вла­сним націо­наль­но-куль­тур­ним жит­тям.

Особливості Храму

Цей храм є пер­ли­ною укра­їн­сько­го цер­ков­но­го зод­че­ства, яскра­вою пам’яткою мисте­цько­го дороб­ку мину­лих віків, уні­каль­ним зраз­ком дерев’яної три­зру­бної і три­вер­хої коза­цької цер­кви. В інтер’єрі цер­кви від­кри­тий під­ку­поль­ний про­стір, баби­нець з навою, які з’єднані широ­ким пря­мо­ку­тним вирі­зом, при захі­дній сті­ні бабин­ця роз­та­шо­ва­ні хори. У бабин­ці роз­мі­щу­є­ться сво­лок пере­кри­т­тя, на яко­му вла­што­ва­не пані­ка­ди­ло зі 33-ма сві­чка­ми, – як сим­вол років жит­тя Госпо­да нашо­го Ісу­са Хри­ста. У захі­дній сті­ні бабин­ця на рів­ні існу­ю­чих хорів є лутки двір­но­го отво­ру, через який є вихід на бал­кон­чик над ґан­ком. У ХVII-ХVIII сто­лі­т­тях неве­ли­кий про­стір цер­кви міг умі­сти­ти лише вибра­них коза­ків та стар­ши­ну, тож із поді­бних бал­кон­чи­ків, до всьо­го Вій­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го мали змо­гу звер­та­ти­ся з про­по­від­я­ми цер­ков­ні ієрар­хи.

Цер­ква – три­діль­но-три­вер­ха, нале­жить до най­по­пу­ляр­ні­шо­го типу укра­їн­сько­го дерев’яного зод­че­ства. Цей тип сво­го часу став осно­вою для бага­тьох фор­маль­но-мисте­цьких ком­бі­на­цій, бо з різних при­чин під­да­вав­ся в окре­мих буді­вель­них цехах різно­ма­ні­тним мисте­цьким змі­нам. А від­так, кожна дерев’яна три­діль­но-три­вер­ха цер­ква від­зна­ча­є­ться сво­ї­ми осо­бли­ви­ми риса­ми.

Рекон­стру­йо­ва­на за рестав­ра­цій­ни­ми обмі­ра­ми став­ро­пі­гій­на коза­цька цер­ква Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці збе­ре­гла пра­ді­дів­ський архе­тип архі­те­ктур­но-про­сто­ро­вої побу­до­ви – шир­ший цен­траль­ний зруб у пла­ні, нава має пра­виль­ну ква­дра­ту­ру, а зру­би в пла­ні бабин­ця та вів­та­ря збу­до­ва­ні у фор­мі пом’якшеного ква­дра­та. Усі три зру­би цер­кви одна­ко­вої фор­ми, покри­ті пів­сфе­ри­чни­ми баро­каль­ни­ми маків­ка­ми, вста­нов­ле­ни­ми на восьми­гран­них з одним зало­мом бара­ба­нах, котрі ритмі­чно зву­жу­ю­ться довер­ху. Маків­ки увін­ча­ні деко­ра­тив­ни­ми глав­ка­ми з коза­цьки­ми Бого­ро­ди­чни­ми хре­ста­ми. Цен­траль­ний хрест має назву «Сон­це Сла­ви», в осно­ві його лежить пів­мі­сяць – як сим­вол Прі­сно­ді­ви Марії, – з яко­го піді­йма­є­ться хрест у вигля­ді «дере­ва жит­тя», рясно укві­тча­но­го кві­та­ми Бого­ро­ди­ці – ліле­я­ми. Верхів’я хре­ста при­кра­шає Коро­но­ва­не сон­це. Бого­ро­ди­чний хрест «Сон­це Сла­ви» сим­во­лі­зує пере­мо­гу Діви Марії, котра дару­ва­ла нам Спа­си­те­ля. Цен­траль­на маків­ка тро­хи вища за бічні. По пери­ме­тру цер­кви роз­та­шо­ва­не широ­ке під­даш­шя (опа­са­н­ня), яке опи­ра­є­ться на різьбле­ні крон­штей­ни – це є най­дав­ні­шим еле­мен­том дерев’яної коза­цької цер­кон­ної архі­те­кту­ри обох бере­гів Дні­пра (поді­бні еле­мен­ти мали най­дав­ні­ша цер­ква у Чер­ні­го­ві, дерев’яна цер­ква Різдва Бого­ро­ди­ці на Даль­ніх пече­рах Киє­во-Печер­ської лав­ри, цер­ква Архі­стра­ти­га Миха­ї­ла в селі Субо­то­ві, Покров­ська цер­ква Запо­розь­кої Січі на Мики­ти­но­му Розі та інші). Дах цер­кви та дзві­ни­ці пере­кри­тий ґон­том (дерев’яна чере­пи­ця доби сере­дньо­віч­чя). Сті­ни зру­бу від­кри­ті, і ми може­мо від­чу­ти подих дере­ва XVIII ст.

Дзвінниця

На захід від цер­кви сто­їть дерев’яна три­яру­сна дзві­ни­ця, ква­дра­тна у пла­ні, увін­ча­на маків­кою, над якою виви­щу­є­ться хрест «Сон­це Прав­ди» — як сим­вол Госпо­да нашо­го Ісу­са Хри­ста. Збу­до­ва­на, як і цер­ква, у пері­од 2000–2002 років. Пер­ший, дру­гий і тре­тій ярус її рубле­ні — скла­де­ні із бру­сів. Тре­тій ярус має пря­мо­ку­тні отво­ри для дзво­нів, яких із голов­ним дзво­ном «Бла­го­ві­стом» три­над­цять. Яру­си спо­лу­ча­ю­ться вну­трі­шні­ми дерев’яними схо­да­ми. Цер­ков­ні схо­ди скла­де­ні із тов­стих дощок (плах): за сві­то­гля­дни­ми уяв­ле­н­ня­ми того часу, із плах роби­ли місце стра­ти зло­чин­ців (звід­си відо­мий вислів — «зійти на пла­ху»). Таким чином, сим­во­лі­чно люди­на повин­на була прой­ти шлях спо­ку­ти, піді­йма­ю­чись до хра­му по таких схо­дах, усві­до­ми­ти грі­хов­ність свою жит­тя і пока­я­ти­ся.

Інтер’єр церкви

Пишний баро­ко­вий іко­но­стас та інтер’єр для ново­го хра­му виго­то­ви­ли різьбя­рі з Киє­ва — Ф.А. Воро­пай, та Льво­ва — І.А. Бабій­чук, оздо­бив­ши його Бого­ро­ди­чни­ми моти­ва­ми (ліле­я­ми, а також різьбле­н­ням вино­гра­дної лози та листя акан­ту). Лево­ву час­тку ікон, у сти­лі так зва­но­го Мазе­пин­сько­го баро­ко, напи­сав київ­ський худо­жник Оле­ксандр Цугор­ка.
Чіль­ним обра­зом хра­му, напи­са­ним Оле­ксан­дром Цугор­кою, є іко­на «Бого­ро­ди­ця Слобід­ська Цари­ця Коза­цька». За свід­че­н­ням Михай­ла Гру­шев­сько­го, поді­бна іко­на ще до 1897 року зна­хо­ди­ла­ся в родо­вій Михай­лів­ській цер­кві Геть­ма­на Бог­да­на Хмель­ни­цько­го, що в селі Субо­то­ві. Також в оздо­блен­ні хра­му бра­ли участь худо­жни­ки С. Гера­си­мен­ко, Д, Бєлян­ський, В. Недай­борщ, О, Кудряв­чен­ко.

Освячення, статус та сьогодення Храму

Сьо­го­дні поса­ду насто­я­те­ля хра­му обі­ймає про­то­і­єрей Роман Фур­дин.

На освя­чен­ні 8 сер­пня 2003 року чоти­рьох кова­них хре­стів (Хрест «Сон­це Прав­ди» та трьох хре­стів «Сон­це Сла­ви») перед вста­нов­ле­н­ням їх на цер­ков­них банях були при­су­тні свя­щен­но­слу­жи­те­лі УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ, пред­став­ни­ки вла­дних стру­ктур і гро­мад­ських  орга­ні­за­цій, а також числен­ні жите­лі Від­ра­дно­го. Очо­лю­вав цю уро­чи­сту подію Пред­сто­я­тель УПЦ КП Патрі­арх Філа­рет.

Він же 14 жов­тня того само­го року здій­снив уро­чи­стий чин освя­че­н­ня пер­шої коза­цької цер­кви в ново­му тися­чо­літ­ті. Того дня від­зна­ча­ло­ся вели­ке цер­ков­не свя­то Покро­ви Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці та дер­жав­не свя­то — День Укра­їн­сько­го коза­цтва-Отож від­ра­зу по закін­чен­ні Боже­ствен­ної Літур­гії під сті­на­ми ново­о­свя­че­но­го хра­му від­бу­ла­ся Вели­ка Рада Укра­їн­сько­го коза­цтва, на якій деле­га­ти, що з’їхалися сюди з усі­єї Укра­ї­ни, одно­го­ло­сно пере­о­бра­ли геть­ма­ном Укра­ї­ни гвар­дії гене­рал-лей­те­нан­та І.Г. Біла­са на чер­го­вий тер­мін. Коза­ки також уро­чи­сто поса­ди­ли поруч із цер­квою при­ве­зе­ний ними жолудь зі зна­ме­ни­то­го тися­чо­лі­тньо­го Хор­ти­цько­го дуба, як сим­вол міці й нев­ми­ру­що­сті укра­їн­ської-коза­цької нації.

Вра­хо­ву­ю­чи непе­ре­сі­чне зна­че­н­ня цер­кви Покро­ва Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці у від­ро­джен­ні націо­наль­ної гідно­сті й пова­ги до пра­ді­дів­ських пра­гнень бути на вла­сній зем­лі госпо­да­ря­ми, 23 вере­сня 2004 року Патрі­арх Київ­ський і всі­єї Руси-Укра­ї­ни Філа­рет видав Указ про нада­н­ня коза­цькій цер­кві ста­ту­су Став­ро­пі­гії у скла­ді Укра­їн­ської Пра­во­слав­ної цер­кви Київ­сько­го Патрі­ар­ха­ту.

У пам’ять про 230 роко­ви­ни сва­віль­но­го руй­ну­ва­н­ня вій­ська­ми Кате­ри­ни II Запо­розь­кої Січі, 14 жов­тня 2005 року поруч зі Став­ро­пі­гій­ною коза­цькою цер­квою Покро­ви Пре­свя­тої Бого­ро­ди­ці було вста­нов­ле­но пан­те­он із 38 кам’яних хре­стів, виго­тов­ле­них зі сте­по­во­го піско­ви­ка, на яких викар­бу­ва­но назви всіх трид­ця­ти восьми куре­нів Вой­ська Запо­розь­ко­го Низо­во­го. Пам’ятні зна­ки були уро­чи­сто освя­че­ні єпис­ко­пом Біло­цер­ків­ським (УПЦ КП) Оле­ксан­дром.

Цер­ква збу­до­ва­на в ново­му тися­чо­літ­ті, але серед київ­ських родин уже утвер­ди­ла­ся дум­ка: щоб хло­пчик виріс справ­жнім коза­ком і мужнім чоло­ві­ком, його тре­ба хре­сти­ти саме в цій коза­цькій цер­кві, а дів­ча­та мають обов’язково поста­ви­ти у ній сві­чку і моли­ти­ся до іко­ни «Бого­ро­ди­ці Слобід­ської Цари­ці коза­цької», щоби Вона посла­ла їм гар­но­го наре­че­но­го.

Вартість входу

100грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 60грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 60грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 60грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани АТО
    За наявності посвідчення Учасника бойових дій (УБД)

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Петрівка та Шулявська
  • 433
    Від перетину Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»